The dress has a long and respectable name describing the model entirely with not much space left to add something from the dressmaker, but on unknow reason, it mostly reminds me a lollipop :-) Maybe because of its colour style, and print or its both funny and ladylike tie with no chance to look serious and strict, or maybe as a symbol of consolation all of us need on these days full of righteous anger and grief, pride and faith, compassion and care. To create something so life-accerting is a great deal now as we need a lot of energy to survive and overcome hard times. While sewing this garment the main thought swirling my mind was "I want this dress not to be the last one I've ever made". This phrase was repeated a lot of times like a mantra, and if the situation lets me, I will sew as much as possible.
When I finished the skirt from the previous post, I thought to sew under the present circumstances, a simple model is needed that's why this dress #130 from Burda 12/2014 caught my eye. The PDF pattern I bought probably last year. The fabric wasn't bought for making this dress, it wasn't bought for any certain dress at all, just on sale, but it occurred to me it would be great to combine it with another fabric. So when purchasing a piece of powder pink chiffon, I chose it having in mind this model and this fabric.
Сукня з довгим рукавом та притачним шарфом "Льодяник"
У сукні дуже довга і поважна назва, яка повністю описує модель не залишаючи багато простору для кравчині додати щось і від себе, але, з якоїсь причини, мені вона більш за все нагадує льодяник:-) Можливо через кольорову гаму та візерунок, або через водночас і кумедний і жіночний шарф, що не дає жодного шансу виглядати серйозною та суворою, або як символ розради такої нам всім необхідної в ці дні сповнених праведного гніву і смутку, гордості і віри, співчуття та турботи. Робити щось життєствердне зараз необхідно адже потребуємо багато енергії, щоб вижити і подолати ці важки часи. Поки я шила, головна думка, яка весь час свердлила мені мозок була: "Хочу, щоб ця сукня не була останньою з тих, які я пошила". Цю фразу я повторювала багато разів як мантру і, якщо ситуація дозволить, буду шити стільки, скільки зможу.
Коли закінчувала спідницю з попереднього допису, подумала, що для шиття за даних обставин, потрібен простий дизайн, тому вибір і пав на цю модель сукні 130 з Burda 12/2014, викрійку PDF якої я купила, мабуть, із рік тому. Тканина не купувалася саме для цієї моделі, вона взагалі не купувалася для жодної певної моделі, лише з нагоди розпродажу, але мені спало на думку що було б непогано скомбінувати її з якоюсь іншою тканиною. Тож коли обирала цей шифон пильного рожевого кольору, я вже мала на думці і цю тканину і цю модель.
Добре пасують до цього вбрання сережки "Журавлина з цкром".
1+2. The tie is cut across to avoid some gathering which I couldn't avoid while processing the front slit.
1+2.Шарф покроєний впоперек, щоб уникнути певного призбирування, якого не вдалося уникнути при обробці розрізу посередині передньої частини.
3+4. The belt made of main fabric without reinforcing just folded in four layers and stitched.
5. It fastens with snaps.
6+7. I also sewed it to the centre front seam not to let it rotate around the waist as the fabric is silky.
3+4. Пояс зроблений з основної тканини без зміцнення, лише складений у чотири шари і прошитий.
5. Застібається на кнопки.
6+7. Також я його пришила по середньому передньому шву, щоб не крутився навколо талії оскільки тканина шовковиста.
1-5.Lining is a must for this dress as the fabric is polyester silk. I used thin rayon for this.
6+7.The front corners of the lining are fastened to the dress with short bars.
1-5. Підкладка для цієї сукні обов'язкова, оскільки основна тканина - шовковий поліестер. Для цього використана тонка віскоза.
6+7. Куточки розрізу прикріплені до сукні короткими закріпками.
The idea for the next project is already waiting.
Ідея наступного проекту вже в напоготові.