Transcarpathia Vacation Wardrobe, Final

I started working on a new dress and it surely will take time to make it as the pattern is quite troublesome for me. But I see I have to finish my vacation story to make my consciosness free and ready to focus on a new project entirely. So here it is, the final part of my Transcarpathia Vacation Story. 

Links: Part I, Part II, Part III.

Я розпочала роботу над новою сукнею, і на це точно піде час, оскільки модель, як на мене, морочлива. Але бачу, що маю закінчити свою відпускну історію, щоб звільнити свідомість і цілком зосередитися на новому проєкті (кого я хочу надурити, все, що я хочу після виходу на роботу, це "піти втопитись у річці глибокий" ). Тож, ось -  заключна частина про відпустку в Закарпатті. 

Покликання: Частина І, Частина ІІ, Частина ІІІ.

...

Про "Квітку Полонини" ми нічого не знали, тільки бачили дорогу до неї з вікна автобуса, поки нам не порадили завітати до її дендропарку, бо там є де погуляти і на що подивитися. Гугл повідомив, що це 3-4 км від Поляни, і ми вирішили туди пройтися пішки, а повертатися попутним автобусом, щоб заразом ще й перевірити, чи реально звідти кудись дістатися міжміським транспортом. Якщо б прикласти на карті лінійку від ліжка в нашому номері до входу до дендропарку і провести пряму, то мабуть, так і було б 3-4 кілометри, але ми в той день, насправді, находили 15 (п'ятнадцять). Вибір футболки та штанів для прогулянки був логічним, бо ми ж збиралися йти по "диких" місцях і хотілося захистити ноги, але невдалим, бо йти нам довелося по гарно вимощеному тротуарові, а потім по не менш комфортній витоптаній стежці  в тіні яблуневих дерев за декілька метрів від дороги, і в тих штанях можна було зіприти. Парк і справді вартий того часу, який ми там провели: красиво, затишно, охайно, місцями вигадливо та ще й смачно, бо що ж то за відпочинок без кава-брейків та коктейлів. Як вже можна було здогадатися, поверталися ми теж пішки, бо що ж там іти, а на вході до Поляни ще і зачекінилися біля таблички, про яку, мабуть, лише місцеві знають, "Я  ❤ Поляна".

...

Є у нас традиція, якщо можна так назвати бажання другий рік поспіль, раз на відпустку пообідати свіжовиловленою рибою. Тож наступного дня ми вирушили на пошуки форелі. З реклами ми дізналися про два заклади, в яких ця розвага доступна, і попрямували до того, що подалі від нашого готелю, щоб нагуляти апетит перед обідом. Господарство ми знайшли, навіть спостерігали за процесом ловлі риби, але виявилося, що ми нагуляємо ще більше апетиту, бо відчинений для неорганізованих туристів в тому закладі лише бар, яким ми, звісно, і скористалися, аби, принаймні, насолодитися краєвидом з його тераси. Цього разу я була розумніша, і одягнула лляну сукню-каптан, про яку Vogue написав, що вона ідеальна для спекотної погоди (ну, не про мою, а взагалі). Форель ми знайшли в самій Поляні, в ресторані на озері поблизу "Софії". 

...

До Берегова ми дісталися з групою охочих скупатися тепер вже  в береговських термальних водах, але,  by default, пішли своїм шляхом, адже мені сильно кортіло подивитися містечко, і я точно знала, що воно варте прогулянки. Дві години, які триває сеанс в басейні, нам виявилося цілком достатньо, щоб зрозуміти правильність нашого вибору. Більше того, саме в цьому місці спрацював ефект культурного шоку завдяки тому, що моїй подрузі нагально знадобилося до вбиральні і по її вигляду було зрозуміло, що єдиний можливий крок ми зробимо лише в напрямку найближчої кав'ярні, в якій і можна буде освіжитися. Вочевидь, в хід історії втрутилася сама доля адже зайшли ми в С.У.П. (Сучасна Українська Поезія), кав'ярню-книгарню  з найпривітнішим у світі персоналом, якоюсь неймовірною богемно-бібліотечно-артистичною атмосферою та ще й смачними напоями. Шок від несподіванки і захват від простору: місце, в яке я природно вписалася в тропічному комплекті  - у власниці, яка, почувши захоплені вигуки, вийшла нас привітати, виявився ще і бренд одягу: саме її яскраві речі висіли на невеличкому кронштейні. Навіть якби тут наша прогулянка і закінчилася, я б була задоволена на всі 100%. Звісно, я не могла не підтримати такий заклад і, крім кави та морозива, ще купила у них дві книжки, після чого, як ми їхали додому, валізу я вже могла лише тягнути.

...

Передостанній день ми присвятили променадові по самій Поляні. Зелені виявилося навколо стільки ж скільки і в лісі, тож у відповідній сукні, почувалася там точно мавкою, хоча і досвідченою.

...

Другий візит до Мукачева відбувся в останній день подорожі, адже потяг у нас був увечері, тож часу було вдосталь, щоб, на відміну від першого разу, докладніше роздивитися місто, яке за прощальних відвідин справило зовсім інше враження і вже увійшло в галерею спогадів як таке, куди, за нагоди, можна і повернутися. Бодай, щоб знову скуштувати запечених тертих пляциків з грибами у вершковому соусі у "Бограчі":-) 

Дякую, Закарпаття! 

Тепер вже - додому.

The end

Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІII

It's easy to find part I and part II as the title photo is the same. In the photo, I gave hearts to the garments already mentioned in all three parts.  

Першу  і другу частини знайти легко, бо титульне фото те саме. На цьому фото сердечками я відмітила той одяг, про який згадується в усіх трьох частинах.

...

Спілкування з природою відбувалося в ідеальну для фотосесій погоду, трохи похмуру з очікуванням дощу. На нас чекали Маковиця, традиційні  Синевір та Шепіт, і ще якісь місця, які я проспала в автобусі. Здається, я в той день перевдягалася двічі, поки ми вийшли з номера, зрештою, вбралася в джинси і сорочку, щоб і не змерзнути, і не перегрітися, раптом вийде сонце; не вийшло, до речі. Це був день приголомшливих краєвидів. До того витягом я каталася у Ворохті та на Буковелі, але підйом на Маковицю мене справді вразив, тут у мене, як і в потязі, знову було відчуття, наче я в якомусь кіношному світі. Дорога на Синевір виявилася асфальтованою, йти було недовго, але я все одно вкрилася потом і захекалася, як це завжди трапляється, коли мені треба тельопатися вгору. На озері мені сподобалася  атмосфера: незважаючи на помітну кількість людей, відсутність інтимного єднання з природою не дратувала, і абстрагуватися від усіх і всього було доволі легко. Ще у нас було передбачене спілкування з тваринами, але ми з подругою, як мешканки міста з найкращим в Україні зоопарком, позадирали кирпи і пішли замість того на каву та ще позаглядали у різні злачні місця.

...

Наступного дня на прогулянку можна було брати з собою валізу, бо погода була саме такою класичною з анекдотів, коли треба вранці одягнути сорочку, кофту, куртку, а потім все по черзі знімати і носити або в торбі, або в руках. Тому, що дуже логічно, я одягнула сукню, а зверху дощовик, китайський, дощовик мого виробництва теж існує, але лише у вигляді тканини. Дощик таки крапав, і це було саме то для блукання парком Шенборна у Воєводино: романтично і поетично. Потім в Лумшорах я нарешті залізла відмокати в чан, давно хотіла спробувати -  не розчарувалася, і, якщо нагода трапиться, обов'язково полізу знову. По поверненні в готель настав час майстер-класу з варіння бограчу. Ну, як майстер-клас. Пан Василь, наш "гід", готував, а зацікавлені особи тинялися навколо з вином, грушовицею або блокнотами і слідкували за процесом. Потім на терасі готельного ресторану накрили стіл, і всі, кого запрошували і кого ні, зібралися на обід.

...

В Мукачеві ми були двічи. Перший раз організованими туристами з класним гідом, який спочатку трохи втомлював своїми інтерактивами в замку Шенборна, але потім, коли ми своєю блискучою ерудицією та критичним мисленням переконали його, що вміємо читати і писати, вже в Паланку поступово перейшли на простіший і цікавіший рівень спілкування. День був доволі жаркий і паркий, але я, як не дивно, вгадала з сукнею і почувалася комфортно. Як я вже казала, в таких місцях гуляти з кваліфікованим екскурсоводом набагато привабливіше. Адже лише в супроводі захопливої розповіді відчуваєш, що місце оживає, наповнюється історичним гоміном та традиційними байками для наївних та не дуже туристів. А сама  Ілона Зріні зі своїми політичними та любовними інтригами надійно стовбить собі місце в якійсь зі звилин мого головного мозку. Нас, звісно, культурним ізмором не візьмеш, тому в замку не залишилося місця, в яке б ми не зазирнули, включно з яскравою виставкою іменитого місцевого художника десь на самому верхньому поверсі. На саме місто часу залишалося небагато, та і вражень на той день було вже достатньо, тож ми пішли смачненько поїсти і, авжеж, випити винця теж. 

To be continued...

Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІI

I guess I am ready to go on with my Transcarpathia Vacation both fun and wardrobe. It's easy to find part I as the title photo is the same. In the photo, I ticked the garments already mentioned in both parts. 

The story turned out to be quite long so I didn't translate into English, I am sorry. Hopefully, I'll have a chance to do it later.

Схоже, я вже готова продовжувати з розповідями про мої закарпаські розваги та вбрання. Першу частину знайти легко, бо титульне фото те саме. На ньому я відмитила той одяг, про який згадується в обох частинах.

...

На момент заселення в готель ми хотіли лише їсти і спати, про що і сказали водієві, коли групу з семи туристів привезли  в термальні басейни Косино. У нас ще з дому був невиразний план не ходити до басейну, а піти в тому селі до якоїсь колиби пообідати, проте виявилося, що той басейн, мислячи категоріями півдня України, серед пустелі. Водій виявився милою та співчутливою людиною, а дві лесі українки та обіцянка заплатити за його обід зробили нас найкращими друзями і так, замість за півтори тисячі гривень (за одного) паритися в термальних водах, ми опинилися в українському угорському селі за столом в ресторані серед квітучого саду за надзвичайно смачною місцевою стравою, боб-гуляшем, та з наповненими по вінця келихами білого вина. Після обіду дружба з водієм настільки зміцнилася, що він нас вивіз ще і на озеро, де можна було б і скупатися, якби не принципова відсутність купальників. Зрештою, в Косино ми теж відмітилися, з'ївши по порції морозива за ціною трьох в очікуванні повернення до готелю. Я б сказала, що цей день задав настрій на всі решту. 

На цей випадок я одягнула невимушену віскозно-лляну сукню, яка мене ніколи не підводила і пристойно виглядає, наівть щойно витягнута з валізи.

...

Готель мені сподобався. Можливо через раннє бронювання, а може через те, що вони нас пожаліли, бо ми з міста, яке живе з купою щоденних повітряних тривог та обстрілами, а може завдяки авторитету туроператора, нас поселили в напів-люкс замість стандарту, за який ми заплатили. Так ми отримали номер з балконом, умебльованим круглим скляним столом і плетеними стільцями і на якому ми щодня сервірували легкі вечері, та чудовим краєвидом і на саме містечко і на Карпати. Але все це ми роздивилися вже як повернулися з Косино. 

Оскільки метою нашого відпочинку було оздоровити душу та розвантажити мозок, в готелі ми оплатили тільки сніданки. На цьому піклування про тіло закінчилося, бо на відміну від дієтичних сніданків, на обідах ми не економили і вивчали місцеву кухню і карту вин радісно і з великим апетитом. До бювету в готелі ми теж ходили, але без фанатизму, бо лише на шостий день з'ясували, що наша картка для відкривання крану з Поляною Квасовoю не працює і нам її замінили. 

Моїм "домашнім" одягом стала трикотажна сукня, єдина річ яку я пошила саме для мандрівки, але вона такою планувалася ще з купівлі тканини, тож могла бути і для іншої відпусткі.

...

Поїздка до Ужгороду завжди має певний план. Тобто, якщо ти  там опиняєшся в перший раз, то вирушаєш до Ужгородського замку. Наші відвідини столиці Закарпаття не стали виключенням. Проте, оскільки в цей день ми були організованими туристами, гуляли ми там з екскурсоводом. На моє переконання, і попередній досвід з цього приводу в цукеркі зі мною ніколи не грався, замки, палаци та музеї варто відвідувати з екскурсоводами, до того ж компетентними і невтомними, саме такими який був у нас. Якщо, звісно, мета зануритися в атмосферу, а не "аби було". Проте бажання побачити якісь "нетуристичні" цікаві місця нікуди не поділося; певною мірою в цей день нам  такі трапилися також. Тож після обіду гігантським деруном з начинкою та салатом в милому ресторанчику на затишному тенистому подвір'ї, в якому саме в той день трапилася акція на Просекко, три келихи за ціною двох, ми зазирнули до унікальної сторічної кав'ярні-музею, а потім нас ще завезли в "Децу у Нотаря", місце з колекцією дотепів на всі часи і смаки, про яке я ніколи в житті і не чула, але судячи зі списків гостей, тільки нас там раніше і не було. 

Цей день зараз мені згадується якимось святковим, хоча у мене був там особистий чутливий момент. 

Лляні штани та батистова блузка до того дня дуже пасували.

                                                                                   To be continued... 

Transcarpathia Vacation Wardrobe, І

As a person who wears only self-made clothes and enjoys travelling on the chance, I can't help avoiding the topic about a vacation wardrobe. I represented this subject in different ways the previous years, this time I decided to combine short descriptions of my vacation's activities with description of the clothing I was wearing on the corresponding days. This year I didn't sew anything purposely to pack in my suitcase. I just made what I wanted to update my summer wardrobe and then chose the garments which were supposed to be in use during my trip. 

I promise if I am too talkative, I will divide the story in few parts :-)

Гардероб для Закарпатськіх канікул, І

Як людина яка носить лише саморобний одяг і полюбляє за можливості подорожувати, я не можу оминути увагою тему відпускного гардеробу. Я її презентувала на різний манер в попередні роки, а зараз вирішила поєднати короткі описи розваг з описом вбрання, яке одягалося у відповідні дні. Цього року нічого спеціально для пакування у валізу я не шила, лише робила що хотіла, а потім обрала ті речі, які теоретично могли б мені знадобитися під час мандрівки. Обіцяю, якщо буду занадто балакучою, поділити цю історію на декілька частин :-)

1. To get to the destination point at first we went to Kyiv by bus and then by train to Svalyava. I've never travelled by this route by train so couldn't choose through which window to watch. Thanking to Ukrzaliznytsia it was comfortable and thanking to the Carpathian landscapes, it felt as if in a fairytale. In the video you can see a tiny part of those fabulous scenes.

Being on the road I wore brown jeans and a collared shirt.

1.Щоб дістатися до місця призначення ми спочатку їхали автобусом до Києва, потім потягом до Сваляви. Цим маршрутом на потязі я ніколи не подорожувала, тож не могла обрати, в яке вікно дивитися. Укрзалізниця забезпечила комфорт, а Карпатські пейзажі - відчуття казки. У відео можна побачити невеличку частину тих мальовничих краєвидів. 

В дорогу одягнула коричневі джинси та топ з коміром.

To be continued...

Cosmea Pleated Dress

Last summer I was lucky to have few short trips around Cherkaschyna and wrote a couple of posts about them in the context of my sewing. One garment wasn't shared then on some reasons thus I want to refresh those moments telling about the dress made specially for one of the trips. The days were very hot and to fell comfortable I needed something very light nd loose. Model #112 from Burda 2/2023 seemed one of the best choices. To make it I used very thin and quite sheer batiste, and the deep pleats let me avoid using lining. 

Сукня в складки "Космея"

Минулого літа мені пощастило трохи помандрувати Черкащиною і я зробила декілька дописів про ті поїздки в контексті мого шиття. Один з нарядів не отримав тоді опису з певних причин, тож хочу освіжити ті спогади розповідаючи про сукню пошиту спеціально до однієї з тих подорожей. Дні були спекотні і я  потребувала чогось легкого і вільного. Модель 112 з Burda 2/2023 здалася одним з найкращим варіантів. Для пошиття я вибрала дуже тонкий і доволі прозорий батист, а глибокі складкі дозволили уникнути пришивання підкладки.

As I am a busty girl, the straight pleats from the shoulders to the bust created rather fluffy shapeless look so I narrowed the bodice at the end of the pleats and this made a bit fitted silhouette which suits me better. I made that both on the back and on the front but after the trip the change on the back was ripped to the initial pattern as in hot weather I felt too sweaty with that extra fit.

The garment is wide and loose enough to omit a zipper. 

Оскільки я дівчина з помітним бюстом, прямі складки від плечей створювали занадто пишний вигляд копиці сіна, тож я завузила верхню частину в кінці складок і це утворило невеличке прилягання, яке мені краще пасує. Я це зробила і на спинці і по переду, але після мандрівки на спинці ці зміни випорола і повернулася до початкового варіанту, тому що з тим додатковим приляганням у найспекотніші години забагато пітніла. 

Вбрання достатньо широке і вільне, щоб обійтися без блискавки.

This part of the trip included staying in the Heart of Ukraine, unbelievable patriotic landmark representing all the regions of Ukraine as our country's wings and her Heart Beating (you can hear it clicking the video), and several relaxing hours in the Valley of Flowers, a picturesque place created to relieve stress and anxiety. 

Ця частина подорожі включала відвідування Серця України, неймовірного патріотичного місця, яке предстваляє всі області України у вигляді її крил та її сердцебиття (його можна почути тицьнувши на відео), а також декілька годин відпочинку в Долині квітів, мальовничої місцини створеної знімати тривожність і напругу.

Dresden Memories Pendant

 

Something switched in my head so after stringing Simple Shapes Necklace the process of renovating was postponed and I jumped to my ancient idea to make a pendant using the ticket to Zvinger Palace. I am not that sentimental and it is the only museum ticket I've ever saved but 10 years🙄! "The chance to see the city was very important for me... because of my [unreal childish] dream to visit the Dresden Gallery and see the Sistine Madonna. It was my second very sentimental moment during my trip and it's hard to explain what it meant for me: to come into the hall, stand there, in front of the picture, and admire." (I wrote this under one of the photos in my Dresden Album).

Кулон "Спогади про Дрезден"

Щось у мене в голові перемкнулося тож після нанизування намиста "Прості форми" процес оновлення відклався і я перестрибнула до своєї давньої ідеї зробити кулон з квитка до Zvinger Palace. Я не така вже і сентиментальна, але цей музейний квиток у мене зберігався 10 років😳. Мабуть тому, що відвідування Дрездену та його знаменитої галереї і побачення з "Сикстинською Мадоною" було для мене чимось дуже значимим і з дитинства омріяним, таким що ніколи не могло трапитися, але відбулося.

The ticket was a little wrinkled, I ironed it but it didn't help, the only thing happened - its back side turned black🙄. Then I cut the piece of the ticket according to the cabochone's shape, glued it to the glass, then to the felt, and bezeled the cabochone with 11.0 Matsuno 2 cut seed beads, 15.0 Czech chalotte beads (I still have no idea what needle I need to work with them and beadweave with thread at once), and 11.0 Toho seed beads. The pallette was matched the picture's colour style. Hung on the chain.

Квиток трохи прим'явся, я його попрасувала, але це не допомогло, єдине, що змінилося - його зворотній бік почорнів🙄. Потім по формі кабошону вирізала фрагмент, приклеїла його до скла, потім до фетру, а потім вже обшила його бісером # 11.0 Matsuno 2 cut, 15.0 Czech chalotte (все ще так і не маю жодного уявлення яка потрібна голка, щоб з ним працювати і нанизую одразу лескою), та #11.0 Toho. Палітру підбирала до кольорової гами картини. Повісила на ланцюжок.

Border Print Top

I am glad I have two more ready things from summer to share here as it always happens that I mostly have either no or a little chance to sew in autumn. This year the situation is worse, I already have four cut projects on my table what is absolutely impossible for me. Even if I ever have the one postponed, it suppresses my will to come back to the sewing during months. If it goes this way further, I am afraid to pile up the cut projects instead of sewing them,  can become my new hobby along with collecting patterns and fabrics. 

My brightest impression this year are from Cherkashchina and most summer projects were made inspired by my trips around it. This one here is a top made, as we say here, "by a quick hand". The piece of the fabric was bought specially to make a top matching these trousers. I just wanted to make something weightless defined by hot and damp weather. It was a perfect idea as, while wandering about Chygyryn I, in fact, forgot what I was wearing and could focus on the scenery entirely. And, trust me, there is a lot what to see there!

 

Топ нашвидкуруч з тканини купоном 

Пощастило, що з літа у мене залишилося пару пошитих речей, про які варто тут розповідати, оскільки, як правило, восени у мене переважно немає часу шити. Цього року ситуація з цим погіршилася, бо у мене на столі лежать чотири покроєних речі, а це для мене не те що незвично - це неможливо: якщо я колись і відкладаю якійсь проект, то потім це подавляє мою волю до шиття на місяці. Тож, якщо так і далі піде, то, боюся,  що накопичування покроєних речей перетвориться на ще одне захоплення разом з колекціонуванням тканин та викрійок. 

Мої найяскравіші враження цього літа з Черкащини і більшість проектів натхненні саме моїми мандрівками по цьому регіонові. Тут йдеться про топ пошитий, як то кажуть, нашвидкуруч. Відріз тканини був куплений спеціально для  пошиття топу до цих штанів. Я просто хотіла зробити щось невагоме для прогулянок у вогку спекотну погоду. Це була прекрасна ідея, оскільки поки бродили Чигирином, я забула, у що була одягнена і цілком зосередилася на тому, що бачила навколо, а подивитися там, повірте, є на що!

Initially, my idea was to use pattern #6325 but when arranging it on the fabric, it's got clear it wasn't enough so I cannot say I use any pattern in full; the neck hole was widened and that's all. Having tried the top on, I saw that its shapelessness baggy look needs the fold on the shoulder to make the top look much better. 

Одразу мала намір використати викрійку 6325, але розкладаючи деталі, стало очевидно, що викрійку як слід розкласти не вдасться, тож не можу сказати, що використала хоч якусь; виріз горловини був розширений - оце і все. Примірявши топ, побачила, що його мішкуватий безформний вигляд потребує складки на плечі для більш пропорційного вигляду.

Pink Flared Trousers

The other days Facebook reminded me about five-years ago travelling to Baturyn. At once I thought that this year trips around Cherkashchyna sound in my memories as a sequel of that unforgettable journey. Because if the first route Talne-Legedzyne-Uman-Zhashkov-Butskyi Grad was  mostly cultural and relaxing, the second one, Suboiv-Chygyryn-Kholodnyi Yar-the Heart of Ukraine-Valley of Flowers happened to become  more spiritual and patriotic. And, despite the flaws of our touristic infrastructure, I do consider this latter one the logical continuation of that Baturin's, at least I felt so while visiting the mentioned above meaningful for our history sights. The days were hot and had to combine the comfort and restfulness to move around in warm and damp weather. The first idea occurred to me was to sew new trousers in frivolous actual but not provocative pink colour. I chose the model #110 from Burda 4/2023. They seemed to match well the textured cotton stretch reminding denim. The pair the trousers I found a couple of blouses in my wardrobe. One of them, made of merry poplin with colourful umbrellas by pattern #106 from Burda 3/2009, many years was among my favourites and waited that particular moment to be worn again:-)

Рожеві штани-кльош

Днями фейсбук видав мені спогади п'ятирічної давнини, а саме: нагадування про поїздку до Батурина. Я одразу ж подумала, що цьогорічні літні відвідування Черкащини звучать у спогадах як сиквел тієї незабутньої мандрівки. Адже, якщо перший маршрут Тальне-Легедзине-Умань-Жашков-Буцький Град був переважно культурно-розслаблюючий, то другий, Суботів-Чигирин-Холодний Яр-Серце України-Долина Квітів, склався більшою мірою духовно-патріотичним і, незважаючи на негаразди нашої туристичної інфраструктури, за відчуттями  саме і сприймався мною продовженням подорожі до Батурина. Дні були жаркі і треба було поєднати зручність та комфорт для переміщень в спекотну вологу погоду. Перше, про що я подумала, це пошити в дорогу нові штанці, легковажного актуального, але не такого щоб око виривало рожевого кольору. Обрала модель кльош #110 з Burda 4/2023. Подумалося, що вони добре виглядатимуть з фактурної бавовни стреч, дуже схожої на денім. До штанців в гардеробі знайшлися пару блузок для комбінування. Одна з них, з веселого барвистого попліну в парасольки, дуже давня, але одна з найулюбленіших, #106 з Burda 3/2009, чекала саме на той особливий момент, щоб її знову одягнули:-)

The model is simple and quick to make thanking to the zipper in the side seam. One more of its advantages is the anatomically proper designed waist line. It's clear from the phot that the back waist line is higher than the front's, however, the ready the trousers fit gorgeously.

Модель проста і швидка в пошитті завдяки застібці в боковому шві, до її переваг також належить анатомічно правильна побудова лінії талії: на фото добре видно, що в крої лінія талії спинки помітно вища ніж передньої частини, проте, готові штани мають гарну посадку. 

Morning on Crete

 

The story of the earrings has nothing in common with Crete, actually. I just read that the author had been inspired by the used beads' names which made her think about Greece. Then I thought, "Oh, yeah, I also used to travel there and have a couple of photos from the hotel and looking at them I can see something Greek in the earrings, too" :-) But the real story is different. Some years ago I lost one of the earrings made to complete one of my favourite dresses. I loved that garment and wore it quite a lot so decided to make a different pair of earrings to match the dress. The pattern by Debora Hodoyer from Bead & Jewellery Issue 80 was chosen and the specific beads, arcos and minos were bought. But I postponed work several times until the dress got small and I cannot wear it anymore thus the only thing I am able to do is to recall the happy moments on Crete. I even think the latter is much better because the new dress can be made again but to relive those moments one more time is impossible.

Ранок на Криті 

Історія сережок, насправді, не має нічого спільного з Критом. Я лише прочитала, що авторку надихнули назви намистин які зародили в ній думки про Грецію і я подумала: "ОК, я там теж колись подорожувала і у мене є пара фоток з готелю і роздивляючись їх, я теж можу побачити в сережках щось таке грецьке" :-) Але справжня історія геть інша. Декілька років тому я загубила одну з сережок створених доповнити одну з моїх найулюбленіших суконь. Мені те вбрання дуже подобалося і носилося воно доволі активно, тож я вирішила сплести нову пару прикрас до сукні. Обрала зразок від Debora Hodoyer з Bead & Jewellery Issue 80 і закупила особливі намистини аркос і мінос. Але роботу все відкладала і відкладала, а тепер сукня на мене стала замала тож, дивлячись на сережки, тільки і залишається як згадувати про щасливі дні на Криті, а це може і на краще, бо сукню можна і нову пошити, а ось повторити ті миті - вже ні.

Tavria Asymmetrical Buttoned Skirt

 

I intended to make a type of a skirt like this model #117 from Burda 7/2023 quite long and even was thinking about self-drafting because it is not quantum physics at all but while I was meditating on that, Burda provided me with the desirable pattern and it pushed the process a lot :-) For the sewing I chose either denim or 100% cotton twill with very ornate whimsical print in blue hues and called the skirt Tavria as traditional Tavriysky painting inspired me to choose this special fabric, and to visit our famous Mykolaiv Zoo for the sake of what the skirt was created. Our zoo is considered to be the best in Ukraine,  at least it's said so here, and whoever is asked where a tourist can go in our city, the zoo will be number 1 in the list. Number 2 was swimming-pool Vodoley but it was destroyed during the shelling and if it is ever restored, nobody knows. The zoo suffered a lot, too. It takes no time to come across the traces from the rockets and cassette missiles hits. The animals survived and the zoo, finally, was opened thanking to the help of very many people from around the world. I must admit I hadn't been there for a long time. In my childhood I remember to be sorry about the beasts, who seemed not to feel comfortable in their enclosures. But now I and my friend were excited indeed. Two 50+ ladies were wondering around the area about three hours and had no moment of boredom! Our zoo is really worthy both its fame and attention, and the people working there deserve honour and grace. So what with Tavriysky painting? The point is I wanted to visit the zoo as soon as saw they had organized a kind of a tiny skansen, a typical south backyard inhabited with domestic animals, with  a hut painted with plenty of blue colours, and the equipment of a hardworking  farmer. And Tavriysky painting itself became the visit card of Mykolaiv region. That's the inspiration :-)

Спідниця з асиметричною застібкою "Таврія" 

Давно хотіла пошити таку спідницю, подібну до моделі 117 з Burda 7/2023, навіть думала самій змоделювати, бо це ж зовсім нескладно, але поки думала, Burda вже забезпечила викрійкою і це дуже прискорило процес :-) Для пошиття я обрала чи то джинс чи то саржу з дуже вітіюватим складним візерунком в блакитних тонах і назвала цю модель "Таврія", бо саме Tаврійський розпис надихнув на вибір тканини, а ще на відвідування нашого знаменитого зоопарку для чого я цю спідницю і пошила. Зоопарк наш вважається найкращим в Україні, принаймні, у нас так кажуть, і кого б ви не запитали куди б туристу податися в Миколаєві, зоопарк буде на першому місці, на другому раніше був басейн "Водолій", але він був зруйнований під час обстрілів, і чи його відновлять - невідомо. Зоопарк теж постраждав, сліди від касетних  снарядів та ракет довго шукати не доведеться. Звірі вижили і зоопарк зрештою відкрився завдяки допомозі багатьох людей з різних країн. Маю зізнатися, я давно вже там не була. З дитинства запам'яталося, що звірів було шкода, здавалося, що їм там затісно і незручно. Але зараз ми з подругою були в захваті. Дві пані 50+ проблукали по парку майже три години і ні на мить не знудилися. Вартий такі наш зоопарк своєї слави та уваги, а люди, які там працюють, шани та вдячності. До чого ж тут Таврійський розпис? Так мені ж саме і захотілося піти до зоопарку як побачила, що вони організували крихітний скансен: типове південне подвір'я з хатиною розписаною в синьо-блакитних відтінках, з домашніми тваринками та домашнім приладдям працьовитого господаря. А сам Таврійський розпис тепер вважають візитівкою Миколаївщини. Отаке буває натхнення :-)

There is not much to tell about the sewing as it took just a few hours to make. But there's the thing I can't explain, when the skirt is spread out flat on the table, it's clear that all the details are even and has the same length and width but when I am wearing it, the beneath front part is seen a little as if it is longer than the upper part. I sewed a snap in the middle but it didn't help. I saw that only on the photos so have no will to unpick the work and change something but nevertheless. 

Instead the skirt turned out to pair  well with plenty of blouses in my wardrobe what could be a real fun to play. E.g. with old blouse #120 from Burda 3/2001, or Blue Roses linen one, and Lvivsky Square earrings, or Pink Lake tunic. 

Немає особливо що розповідати про пошиття, бо на нього пішло декілька годин. Втім, є дещо, чого я не можу пояснити. Коли спідниця лежить розкладена на столі, видно, що всі деталі рівні по довжині та ширині, а коли я її одягаю, нижня частина переду трохи виглядає з під верхньої наче вона довша. Я це побачила лише на фото, тож не маю волі пороти роботу і щось змінювати, проте що є, то є. Натомість, виявилося, що спідниця добре поєднується з багатьма блузками в моєму гардеробі, що може бути гарною розвагою, як немає чого робити. Скажімо, зі старою блузкою  #120 from Burda 3/2001, чи лляною "Блакитні Троянди", та сережками "Львівський квадрат"  чи тунікою "Рожеве озеро".

 With linen Orange Shirt, Raffia hat, magatama bracelets and Cubes & Spheres earrings.

З лляною помаранчовою сорочкою та капелюхом з рафії доповненими браслетами з магатам та сережками "Кульки та кубики".

 With Pleated top, Silver Rain rope, and Freezing Wind necklace and earrings. 

З топом зі складками та джгутом "Срібний дощик" та намистом та сережками "Морозний вітерець".

With Breakfast in the Garden blouse, and  Dew on the Grapevine necklace and earrings.

З блузкою "Сніданок у садочку" та намистом і сережками "Роса на винограді".

Mavka Raglan Boho Dress, or Cherkashchyna Sketches lll

To visit Cherkasy region without wandering about Sofiivka Arboretum is unavoidable. The park is considered to be beautiful all around the year and I was there a few times before but always in autumn.  Thus this year it was my first summer trip to the sight. The dress I made  on that occasion fitted with its design and fabric pattern into the landscape so well that we hardly could find a kind of the contrast location to take pictures of it to display the garment in its best :-) That's why I called the dress Mavka as I felt myself  a part of the park in it :-) 

For the piece of linen and viscose blend 2.20 x 145 cm I chose Burda PDF pattern #6222B, this modification has long sleeves. I must admit they are the perfect match indeed. I bought the fabric aimlessly just because it was on sale and I liked it a lot. Thus quick sewing and gorgeous outcome lived up to my expectations in full and even more. 

The necklace Summer Day matches it well.

Сукня бохо з рукавом реглан "Мавка", або Замальовки з Черкащини lll

Подорожувати Черкащиною та не поблукати Софіївкою майже неможливо. Вважається, що парк прекрасний будь якої пори року і я вже була там декілька разів, але завжди восени. Тож  цього разу мене вперше занесло туди влітку. Сукня яку я пошила з цієї нагоди так природно вписалася в пейзаж своїм кроєм та візерунком тканини, що нам так і не вдалося знайти якусь контрастну локацію для фотосесії, щоб продемонструвати вбрання якнайкраще :-) Саме тому і назвала сукню "Мавкою", адже я в ній почувалася частиною парку :-) 

До відрізу 2,20 х 145 см віскози з льоном я підібрала модель 6222B PDF Burda, ця модифікація має довгі рукави. Маю відмітити, що це ідеальна пара. Тканину купувала без певної мети, лише тому що вона була на знижках та дуже мені сподобалася. Тож швидке пошиття з чудовим результатом більше ніж просто виправдав мої сподівання. 

До сукні добре пасує намисто "Літній день".

I am quite indifferent to the pockets on the dresses but this time made them as wanted to use all the fabric. I should say that the pockets are marked for modification A which has drop waist so for variant B the pockets are too low to use them comfortably. As it became clear after the dress was ready, I changed nothing. 

Мені доволі байдуже до кишень на сукнях, але тут я їх зробила, щоб використати всю тканину. Маю відмітити, що кишені розмічені для сукні А, оскільки вона має суттєвий напуск по талії, тож для моєї сукні кишені розташовані дуже низько, щоб ними можна було зручно користуватися. Це стало зрозуміло лише коли сукня була готова, тож я нічого вже не міняла.

The sleeves have effective slits which let the dress be worn in warm summer weather. Processing any slits, I always baste them, topstitch and the remove the basting thread. In this way the it is easier, neater and quicker to make. 

The sleeves were very long, before sewing the cuffs I shortened them for 3 cm.

Рукави мають ефектні розрізи, що дозволяє носити сукню в теплу літню погоду. Обробляючи будь які розрізи, я завжди їх зметую, відстрочую і потім видаляю зметувальну нитку. Так це виходить легше, охайніше та швидше. Рукава були дуже довгі, до того як пришивати манжети, я їх вкоротила на 3 см.

The night we spent in a hotel not far from Zhashkiv and in the morning had a relaxing meeting with horses at the local horse-racing complex. 

Right then I thought that I needed one more dress :-)

Заночували ми в готелі недалеко від Жашкова, а розслаблений ранок присвятили знайомству з кіньми місцевого кінно-спортивного комплексу. Саме тоді я і подумала, що мені потрібна ще одна сукня :-)