Eos Retro Button-Up Dress, or Art of Manipulation

The talks about manipulations are very popular. By those who are manipulating and who are manipulated; and by psychologists, who explain the latter how bad it is for them (as if we don't know!), and by sociologists and politicians, who are great manipulators themselves, and mass media, of course. The list is probably can be easily prolonged passing from the global stuff to the pretty grounded. My only conclusion from all those talks as well as from own life experience -  everybody can be manipulated. Some of us are influenced harder by the information, others - easier. But as any of us has a weak point, there is always something or somebody who is able to aim at that point to make us do in their way and we still will think we take our own decisions.

For example, if any magazine for dressmakers wants me to buy their edition, they just need to offer the model of the outfit with a kimono with gusset sleeve and I surely will purchase it. Even if this dress is the only one in the issue I would like to sew. Even if the dress requires the amount of fabric I would never buy or even if the pattern has some not flattering my figure details. And all that is just because such a sleeve is one of my weak points when it goes about choosing the patterns:-) 

The jewellery: Apple Blossom set, Spring Mambo bracelet.

Прикраси: набір "Яблуневий цвіт", браслет "Весняний мамбо".

Ретро сукня "Еос", або Мистецтво маніпуляції

Балачки про маніпуляції дуже популярні. Серед тих хто маніпулює і тих ким маніпулюють. І серед психологів, які розповідають останнім як це для них погано (наче ми самі цього не розуміємо!); і серед соціологів та політиків, які самі великі маніпулятори, а ще ж, звичайно, ЗМІ. Перелік, напевно, можна з легкістю подовжити переходячи від глобального до доволі приземленого. Єдиний мій висновок з тих балачок, а переважно з життєвого досвіду, маніпулювати можна будь ким. Деякі з нас піддаються впливу легше, дехто складніше. Але оскільки кожний з нас має якесь слабке місце, завжди знайдеться щось або хтось здатний поцілити в це місце, щоб примусити нас вчинити у потрібний йому спосіб і при цьому ми залишатимемося впевнені, що приймаємо власне рішення. 

Скажімо, якщо якійсь журнал для кравчинь хоче, щоб я купила їхнє видання, їм варто лише запропонувати модель вбрання з рукавом кімоно з ластовицею і я його, без сумніву, придбаю. Навіть якщо ця сукня єдина в числі, яку мені хотілося б пошити. Навіть якщо на неї треба стільки тканини, скільки я ніколи не куплю або навіть якщо модель має деталі протипоказані моїй фігурі. А все тому, що такий рукав - одне з моїх слабких місць при виборі моделі для пошиття :-)

Right on that reason Burda 12/2018 was bought as soon as the dress #118 caught my eye. It is blue in the issue but I saw it in powder colour of gentle rosy hue and imagined myself looking in it like Eos, the goddess of the dawn... It was so lovely in that vision. The model required 3.60 m of fabric, which is out discussion to buy. So I thought it is quite safe to have a magazine at hand just in case :-) And one day I come in the fabric store and see the knits in powder colour of gentle rosy hue and a decent discount for it. I had no chances to resist :-)

Саме з цієї причини було куплено Burda 12/2018 щойно впала в око сукня 118. В журналі вона синя, але я побачила її пудрового кольору ніжно рожевого відтінку і уявила себе в ньому Еос, богинею вранішньої зорі... в тому видінні все було таке гарне. Сукня потребувала 3,60 м тканини, тож я подумала, що буде доволі безпечно мати під рукою журнал просто про всяк випадок :-) І ось одного дня заходжу в крамницю тканин і бачу там трикотаж пудрового кольору ніжно рожевого відтінку і пристойну знижку на нього. Шансів пручатися не було :-)

The sewing started with inserting the gussets. I made a row of stitches around the neck hole to prevent it from stretching as my fabric is although dense but soft knits.

Пошиття почалося з втачування ластовиці. Також я проклала ряд стібків вздовж краю горловини щоб запобігти її розтягуванню, оскільки моя тканина хоча і щільний, проте, м'який трикотаж.

When main details were sewed together, it became clear that when wearing what I got I mostly reminded a not very small rosy cloud  instead of what I'd imagined. The dress had much extra fabric on the sides.

Коли основні деталі було зшито, стало зрозуміло, що вдягнувши сукню, більш за все я нагадую не дуже маленьку рожеву хмаринку замість того, що я собі уявляла. Бокові шви мали забагато зайвої тканини.

But instead to cut the fabric at once, I yet decided at first to process the neck hole and collar and the front edge of the dress and only then think about changing the side lines.

Замість того, щоб одразу обрізати тканину, я вирішила спочатку обробити середній зріз переду, горловину і комір і вже потім подумати про зміни в бокових швах.

After that I cut some fabric along the side seams but still wasn't satisfied with the result. So I unpicked the horizontal seam and removed the gathering and all the extra fabric with it. I also stitched the pleats for about 15 cm down.

I didn't want to make button holes because they not always look neat on the knits so decided to sew plastic transparent snaps. And then I sewed the buttons just as decoration.

Після того зрізала трохи тканини з бокових швів, але результат мені все ще не подобався. Тож я розпустила горизонтальний шов і позбулася призбирування і вже потім зрізала всю зайву тканину. Також застрочила передні складки ще на 15 см вниз.

Петлі не хотілося прорізати, тому що на трикотажі вони не завжди гарно виглядають, тому для застібки пришила прозорі пластикові кнопки. А вже потім пришила ґудзики як декор.

Starry Night...or Almost Like Van Gogh :-)

It was April 5 yesterday and one of my epic UFOs (UnFinishedObjects)  was over :-) I am very happy with the fact and quite satisfied with the result on few reasons. Firstly, I started the work on December 7, 2016... you see, more than two years it spent in my needlework basket (to be exact this "basket" is a plenty of boxes and bags in which different materials are put into smaller boxes and bags :-)). Secondly, to increase the intensity of the process I decided not to start anything new either to bead or sew or whatever until finishing this seed beads embroidering. So now I feel relatively free about starting new projects and am pretty impatient to do that :-)

The picture hasn't been framed yet so for the post I "made" a frame of the matching photo.

Зоряна ніч... або Майже як ван Гог

Вчора було 5 квітня і один з моїх НЗП (НеЗакінченихПроектів) був, нарешті, доведений до кінця :-) Дуже радію з самого факту і достатньо задоволена результатом з декількох причин. По-перше, роботу було розпочато 7 грудня 2016 року... як бачиш, більше двох років провела вона в моєму рукодільному кошику (насправді "кошик" - це купа коробок і торбин, в яких усілякі матеріали розкладені по менших коробках і торбинках :-)). По-друге, щоб посилити інтенсивність роботи, я вирішила не відволікатися на виготовлення інших виробів поки не закінчу цю вишивку бісером. Тож зараз почуваюся відносно вільною у виборі свіженького проекту і мені вже кортить його розпочати :-) Картина ще не має рамки, тож для допису я "зробила" рамку просто з відповідного фото.

This work differs from my previous seed beads embroidering because the surface is covered with seed beads entirely. So the work was not as fast as I wanted it to be (I mean when I did embroidered not while it was postponed) and the ready item is very heavy.

When started the picture I was inspired for making the corresponding dress, the necklace and the earrings. I even had an idea to make a bag of this embroidery instead of the picture.  I still have time to think about that indeed :-) Now all the Starry Night set is ready :-) 

Ця робота відрізняється від моїх попередніх подібних вишивок, тому що вся поверхня зашита бісером повністю. Тож виконання було не таким швидким як мені хотілося б (маю на увазі, коли я вишивала, а не поки робота відкладалася) і готова картина дуже важка.

Коли почала вишивку, вона мене надихнула на пошиття відповідної сукні, створення намиста та сережок. У мене навіть була ідея використати цю вишивку для виготовлення сумки замість картини. Часу про це подумати у мене ще достатньо :-) Що ж, тепер "Зоряна ніч" у повному зборі:-)

Frosty Ornament Necklace II

The work on the Frosty Ornament Necklace is over. The last step before wearing is to find the matching fabric, to sew a corresponding dress and to hang it into the wardrobe. Only then the work can be admitted as entirely perfect :-)

It is a goof idea to make a necklace of few parts each of which can be worn separately. I guess I will go on with this kind of jewellery.

Намисто "Морозний візерунок" ІІ

Роботу над намистом "Морозний візерунок" завершено. Останній крок - знайти відповідну тканину і пошити сукню, до якої воно пасуватиме і повісити ту сукню у шафу. Ось лише тоді роботу можна буде визнати як цілком досконалою :-)

Це гарна ідея - зробити намисто з трьох частин, кожну з яких можна носити окремо. Думаю, буду продовжувати з подібними прикрасами.

The final variant consist of three ropes. The first one is about 41-42 cm, the second - about 60, and the third - about 74-75 cm. Both of the ropes are chenille stitch. I also embellished the pendant with 15/0 and 10/0 seed beads picot and 3 mm pearls. Nothing special but looks beautiful thanking to the seed beads alternating of the different hues of the blue.

Кінцевий варіант складається з трьох низок. Перша - десь 41-42 см, друга - біля 60 см і третя - 74-75 см. Обидва джгути зроблені стібком chenille. Я також прикрасила кулон піко з бісеру №№15.0 і 10.0. Нічого особливого, але виглядає гарно завдяки чергуванню бісеру різних відтінків блакитного.

Pearls in the Baskets Necklace

The next part of my Frosty Ornament Necklace is finished. Actually, all the piece is finished but I separated the work in two parts thanking to the difference of the used patterns. This one is surely remind pearls put in the baskets. I was interested in the pattern as soon as I saw it here, on the PotomacBeads channel, and was sure I would make it some day. I even made a short sample then but I trained with too big pearls and the seed beads ropes were not firm enough to keep the shape.

Намисто "Перли у кошиках"

Наступна частина мого намиста "Морозний візерунок" готова. Взагалі все намисто готове, але я розділила роботу на дві частини через різницю використаних моделей. Ця перша справді нагадує перли у кошиках. Вона мене зацікавила щойно я її побачила тут, на каналі PotomacBeads, і була впевнена, що зроблю або подібний браслет або намисто. Навіть тоді виготовила невеличкий зразок, але практикувалася на занадто великих намистинах, а бісерні фрагменти були якісь "м'які" і геть не тримали форму.

This time I used 7 mm pearls so the outcome was exactly what I expected.

Цього разу я використала перли 7 мм, тож результат вийшов саме таким на який я очікувала.

Blue Jersey Storyless Dress

I am surely Lady in Blue this season :-) When writing about the necklace in the previous post, I assumed that my loyalty to the blue palette during last months was explained by the absence of a real winter. In a few days winter reminded about itself with frost and snow and it became clear it wasn't exactly the thing I had missed indeed. So I have no explanation, it happened occasionally :-)

All the story of this dress sewing is very simple and ordinary. I saw a model, I liked it, I saw fabric, I liked it. I bought the fabric, I sawed the dress. That's all :-) Of course, I can to spread the story to some degree... For example, I liked the fabric much before than saw the model because I had already sewed from it last year. It was this red garment. I did like the fabric: it not only looks well it also is awesome while wearing so I didn't mind working with it again. But by the moment when I liked the model, this was the only acceptable colour on offer so I liked it :-)

Сукня з блакитного джерсі, або Сукня без історії

Цього сезону я справжня Жінка в Синьому :-) В попередньому дописі про намисто я припустила, що моя відданість блакитному та синьому кольорам протягом останніх місяців пояснюється відсутністю справжньої зими. За декілька днів зима нагадала про себе морозом і снігом і стало очевидним, що це не зовсім те, за чим я сумувала. Тож жодних пояснень у мене немає - це вийшло випадково :-)

Вся історія пошиття цієї сукні дуже проста і звичайна. Побачила модель - вона мені сподобалася, побачила тканину - вона мені сподобалася. Купила тканину, пошила сукню. Це все :-) Звісно, я можу викласти все трохи детальніше... Наприклад, тканина мені сподобалася набагато раніше ніж я побачила модель, тому що я вже з неї шила минулого року це червоне вбрання. Тканина мені і справді сподобалася: вона не лише гарно виглядає, вона чудово носиться, тому я була б не проти попрацювати з нею знову. Але на момент, коли мені трапилася модель, це був єдиний (з двох:-)) прийнятний для мене колір у продажу. Отже він мені і сподобався :-)

The model #116 from Burda 9/2018. To tell the true, Burda doesn't let me give up on sewing. Last several months every issue has the model I must make. So I just have no choice but follow my love for tailoring :-)

As I'd already worked with the fabric and knew its features, I could simplify the sewing. Firstly, I didn't need to line the dress. Secondly, the fabric is so dense that there is no need to reinforce it with the interfacing and, on the  same reason, I didn't have to oversew the edges. Thanking to the latter fact, the gathering of the edges was avoided so the ironing was quite simple.

Модель 116 з Burda 9/2018. Правду ніде діти, Burda не дає мені можливості відмовитися від пошиття. останні декілька місяців кожне число має модель, яку я просто зобов'язана пошити. Тому  у мене немає іншого вибору як слідувати моїй любові до кравецтва:-)

Оскільки я вже працювала з цією тканиною і знаю її особливості, мені це дозволило спростити пошиття. По-перше, не треба було садити сукню на підкладку; по-друге, тканина така щільна, що не було потреби зміцнювати її та, з цієї ж самої причини, обійшлося без обметування країв. Завдяки цьому останньому факту, мені вдалося уникнути стягування країв, тож прасування було доволі простим.

These earrings were made to match the dress.

Ці сережки були зроблені саме до цієї сукні.

Despite the pretty complex construction the sewing wasn't hard. But the back required special attention and trying on, after which, I deepened all the back reliefs on the curvy parts of the seams and deepened the neck hole on the centre.

I also cut the bands (details #7 and #8) one size smaller because after the stitching they stretch enough to fit well. Then adjusted the side seams of the bodice and the skirt to the new size of the band. 

Хоча конструкція доволі складна, пошиття таким не було. Але спинка вимагала особливої уваги та примірки, після якої я поглибила всі рельєфи спинки на вигнутих частина швів і поглибила виріз горловини по центру.

Також я покроїла деталі пояса на розмір менше, тому що після притачування вони розтягуються достатньо для гарної посадки. Вже потім вирівняла бокові шви верхньої частини та спідниці сукні по новій лінії пояса.

On all the seam allowances along the neckline I made the cuts to get better fitting of the neckhole (it is, in fact, one single piece collar). The next step I forgot to do  (I still can correct the mistake and probably will) but I surely recommend to do this if not to line the dress. The pattern of the facing should be changed (see the red line). Because while wearing such a neckhole will never stay in its place and will open. If the facing is not wide enough, the wrong side of the dress will be seen.

На всіх припусках на шви вздовж лінії шиї, я зробила надрізи для кращої посадки (оскільки це, фактично, цільнокроєний комір). Наступний крок я забула зробити (але я можу виправити помилку і. можливо. виправлю), але рекомендую це зробити, якщо сукня без підкладки. Варто змінити форму обшивки. Тому що  такий виріз ніколи не триматиметься на місті під час носіння сукні, він відкриватиметься і тоді виворітна сторона буде помітна, якщо обшивка не достатньо широка.

This time I didn't top stitched the dress although make it almost always. The sleeves' and skirts' hems were processed with slip stitch.

Цього разу не відстрочувала сукню хоча роблю це майже завжди. Низ рукавів і спідниці було підшито потайним швом.

Frosty Ornament Necklace I

I have a real nature calendar here, in my blog :-) Looked through the projects inspired by winter and was reminded about the 19 degrees below zero frost that we had in the end of 2016 January... This year we had no classic winter at all so right because of its lack I probably attached to the blue colour in the beginning of the year and, particularly, to the blue sparkles :-) 

I hope this new piece of jewellery will be only the first element of the planned necklace and I am going to add some embellishment to the pendant (I even didn't cut the thread on it to be ready to continue as soon as am sure what I really want). However, in this way the necklace is totally wearable and I like it.

Намисто "Морозний візерунок" І

У мене тут у блозі справжній календар природи :-) Переглядала проекти навіяні зимовим натхненням і побачила, що в кінці січня 2016 року у нас тут було -19 градусів морозу... Цього року класичної зими ми так і не дочекалися, тож можливо саме через її брак, на початку року я переважно і прив'язана до блакитного кольору  і, особливо, до блакитного мерехтіння:-) Розраховую, що це намисто стане лише першим елементом від запланованого і я збираюся трохи прикрасити кулон (я навіть нитку не зрізала з нього, щоб продовжити роботу, щойно буду впевнена чого я хочу). Проте, в такому вигляді намисто вже повністю носибельне і мені подобається.

As soon as I got the rivoli, and moreover, as soon as I unpack the parcel, I bezeled the stone. I don't remember quicker start indeed. I made it with embroidery technique. The continuation of the work was postponed to think over the next steps.

Щойно я отримала ріволі, більш того, щойно розпакувала посилку, я одразу оплела ріволі. Не пам'ятаю, щоб колись робота починалася так швидко. Я це зробила в техніці вишивки. Продовження роботи було відкладено для обмірковування подальших кроків.

The thinking over dragged on no less than two weeks :-) When I came back to the pendant I changed m mind as for the way of the bezeling and made it in RAW technique :-)

Обмірковування затягнулося не менше ніж на два тижні :-) Коли повернулася до роботи, передумала щодо обплетення і зробила його в "хрестик" :-)

The pause was not spent in vain, I learned new technique to make a rope to the pendant. It was St. Petersburg chain (as for me it just look like a fur tree branch). But when I changed the bezeling, it became obvious that the rope must  be of different kind as well to match the pendant's, let's say, texture. So today in the morning I learned new technique - Tubular Chenille Stitch by this tutorial - and beaded the rope. I got what I wanted indeed.

Паузу не було змарновано, я вивчила нову техніку, щоб сплести джгут до кулону. Це St. Petersburg chain (хоча, як на мене, більше схоже на гілку ялинки). Але, коли я змінила обплетку ріволі, стало зрозуміло, що джгут має бути іншим, щоб пасувати до, скажімо так, текстури кулону. Тож сьогодні вранці я вивчила ще одну техніку - Tubular Chenille Stitch за цим майстер класом - і сплела вже гожий джгут. Вийшло саме те, що хотіла.

Frozen Lavender, or Offline Sweater

I already have a Frozen Lavender Set of Jewelry and Frozen Lavender Dress and, as this new item has the same colour style, I think the same name will be the best idea for it as well :-) I started its knitting last November. At that moment I was in the mood of shortening the time spending in the Internet. I thought as Google is going to shut down G+, it would be good for me instead of developing activity in some other net, just to start knitting a sweater. I could choose any other of my favourite needle crafts but knitting or crocheting are the most mobile of them and don't need any special space arrangement or some extra attention if the pattern is so simple as mine is. Thus I was making it for one, two or three hours per evening, not every day but more or less often, right instead of staying on line. And here it is.

The Triangle seed beads Necklace and the Morning in the Castle Pendant enliven the plainness of the sweater.

Светр "Замерзла лаванда", або "Офлайн" Светр

У мене вже є сукня "Замерзла Лаванда" і набір прикрас "Замерзла лаванда" та, оскільки цей новий предмет гардеробу витриманий в тій самій кольоровій гамі, думаю така сама назва буде для нього так само найкращою :-) Я почала його плести минулого листопада. На той момент у мене був настрій скоротити перебування в Інтернеті. Я подумала, оскільки Google закриває G+, то мені, замість розвивати діяльність в якійсь іншій соціальній мережі, краще буде просто розпочати плести светр. Я могла обрати будь який з моїх улюблених видів рукотворів, але плетіння на спицях або гачком - наймобільніші з них, не потребують спеціального облаштування простору і якоїсь понаднормовою уваги, якщо модель така ж проста як у мене. Тож я його плела годину, дві, три на вечір, не щодня, але більш чи менш часто, саме замість того, щоб проводити час в мережі. І ось він на мені.

Джгут ндебеле з трикутного бісеру та кулон "Світанок у Замку" пожвавлюють простоту светра. 

The model #24 from Verena, Autumn 2014. The yarn Alize Angora Special was bought for this pattern and, despite I searched for some other variants and even made a couple of swatches for them, finally I came back to this one. I only think it was worthy to knit the sweater one size smaller but, on the other hand, I like its slight fitting, it looks soft and flatters the figure anyway.

Модель 24 з Verena, Осінь 2014. Пряжу Alize Angora Special було куплено спеціально для цієї моделі і, хоча я і шукала інші варіанти і навіть сплела декілька зразків, зрештою повернулася до неї. Я тільки думаю, що варто було плести светр на розмір менше. З іншого боку, мені подобається його помірне облягання, він виглядає м'яким і все одно окреслює фігуру. 

I followed the pattern mainly but to avoid the rolling of the hems, made them doubled.

Переважно плела за інструкцією, але, щоб уникнути закручування низу зробила його подвійним і для основної частини і для рукавів.

To make the sleeves' pleats I baste the row with witch I had to join the current one. I joined it with a hook. I didn't look for any helping video so maybe there are other ways to knit this elements. I also made pleats one by one without any distance. 

Щоб зробити складки на рукавах я проклала наметку вздовж ряду, до якого мала приєднати поточний. З'єднувала гачком. Жодних відео з допомогою не шукала, тому можливо є інші способи робити цей елемент. Крім того, складки робила одну за одною без відстані.

Faux Shearling Hat

A lot of leftovers from my Faux Shearling Coat produced a bunch of ideas to use them as soon as possible to have less in stash and the primary of those ideas was to make a hat to match the coat. It is a very quick project. Together with tracing the pattern and cutting it took no more than two hours to sew, maybe even less.

The red scarf was made many years ago by Kim Guzman's pattern which is now available from here.

Шапка зі штучної замші

Від пальта зі штучної замші залишилося багато обрізків тканини і це подарувало декілька ідей щодо їхнього використання і якнайшвидше, щоб якомога менше залишалося в клумках з клаптиками, які немає де зберігати. Найпершою з тих ідей було пошити шапку до пальта. Це дуже швидкий проект: разом з перезніманням викрійки та кроєм на пошиття пішло не більше двох годин, може і менше.

Червоний шарф було сплетено багато років тому за моделлю від Kim Guzman, зараз модель можна взяти тут. 

The pattern was taken from a very old Burda issue, probably the first I've ever bought, 6/1988. I was 18 then and now I am 48. The woman's beauty and Burda's patterns have no expiration data :-)

All the seams I stitched on the sewing machine with the fur edges on the right side. The basting is possible but with bias stitches not let the fabric move. I could to hide the side seams inside, exactly like it was made for the hem in the coat but then decided not to bother about that. 

Викрійку знайшла в старому числі Burda, мабуть першому, яке я купила в своєму житті, 6/1988. Мені тоді було 18, а зараз 48. Жіноча краса і викрійки Burda мають необмежений термін придатності :-) Всі шви я построчила на машинці з хутряними краями на лицеву сторону. Зметування можливе, але косими стібками, щоб тканина не перекошувалася. Бокові шви можна було сховати всередину так як це було зроблено для підшивки низу пальта, але я вирішила цим не перейматися.

To get a completed view I added a brim to the hat and to cut it use the pattern of the cuff for the coat. I guess the hat can be worn on both sides although I didn't try.

Для завершеного вигляду я додала до шапки закот, а щоб його покроїти скористалася викрійкою манжети від пальта. Думаю, шапку можна на обидві сторони, але я не пробувала.