Autumn is in its last weeks and I still have none of the season's projects. And this one is not about autumn as well:-) The idea of making such a necklace was on my mind since my mum presented me a red cup in a cute box last year. The pictures on the box was so teasing with their London's sketches that it was really pity to throw the box away and I decided to make cabochons with them to unite the ready elements in a necklace one day. My red sweater suddenly became the real push to start the project. I don't know why, probably, just because the right time came. Actually, any of these elements can be used for making different piece of jewellery, either for a pendant or bracelet or a ring but I still don't refuse from the idea of making a necklace. Even if I have to make one more sweater to push me to find the time to make it:-)
Намисто "Лондонські замальовки" (Оплетені кабошони)
Осінь вже майже на фінішній прямій, а у мене щось досі немає жодного тематичного проекту. І цей не про осінь теж :-) Ідея створення такого намиста запала мені щойно минулого року мама подарувала мені червону чашку в милій упаковці. Малюнки на коробці так дражнили лондонськими замальовками, що було шкода її викидати, тож я і вигадала зробити з ними кабошони і колись об'єднати готові елементи у намисто. Справжнім поштовхом розпочати роботу став мій червоний светр. Не знаю чому, можливо просто настав той самий час. Насправді, будь який з цих елементів можна використати для виготовлення різних прикрас: для кулону або браслету чи каблучки. Але я поки що не відмовилася від ідеї зробити намисто. Навіть якщо доведеться сплести ще один светр, щоб примусити мене знайти час для його виготовлення:-)
So the box was unfolded and six sketches cabochons were made. I also made a few more of packing bow but I don't know how many of them I will need and if I need any in general.
Отже коробку було розібрано і зроблено шість кабошонів. Я також зробила декілька з декоративної пакувальної стрічки, але не знаю, скільки подібних знадобиться і чи потрібні вони будуть взагалі.
The technique of bezeling cabochons in embroidery technique seems to clear for me already as I've made it several times. However, on YouTube there are many video tutorials in probably any language to learn or check or improve the skill.
Техніка оплетення кабошону в техніці вишивки видається мені зрозумілою, оскільки я це робила вже декілька разів. Проте, на YouTube більше ніж достатньо відео майстер класів будь якою мовою, щоб освоїти чи перевірити або покращити цю навичку.
It seems I haven't made red dresses for quite long... :-) And have none in the nearest plans. So I guess it is a decent cause to knit a red sweater instead:-) Despite my yarn stash occupies the hole shelf in my workshop's cabinets it consists mostly of the remnants good for knitting or crocheting some home decor trifles and there are only three packs to make three items of clothes there. So it is not the stash of a crazy knitter or crocheter although I used to have periods of being the one.
This red yarn (one of my favourite, Alize Lanagold) was bought occasionally last year when I dropped in our local hobby store to buy something necessary what wasn't there at that moment :-) As it is my knitting time now, I went on with making this sweater. It was a quick choosing of the pattern and quick knitting as well - all the work took me just two weeks! The model is plain but it is exactly what I wanted to get from this yarn.
Червоний светр з вирізом мисом
Щось я вже давно не шила собі червоних суконь... :-) І не маю жодної в найближчих планах. Тож думаю, це пристойна причина, щоб натомість сплести червоний светр:-) Хоча запаси пряжі займають цілу полицю у шафі моєї майстерні, складаються вони переважно з залишків гожих лише для плетіння чи то гачком чи на спицях лише якихось милих дурниць для домашнього декору і є лише три упаковки пряжі призначених для плетіння трьох предметів одягу. Тож це - не запаси скаженої в'язальниці, хоча у мене колись подібні періоди траплялися.
Цю червону пряжу (одну з моїх улюблених, Alize Lanagold) я випадково купила минулого року, коли заходила в нашу місцеву крамницю, щоб купити щось необхідне, чого там в той момент не було:-) Оскільки зараз мій час плетіння, я його продовжила роботою над цим светром. І вибір моделі і сам процес були швидкими - на всю роботу пішло два тижні! Модель простенька, але це саме те, що я хотіла отримати з цієї пряжі.
The pattern Flamenco from DropsDesign. I knitted L size as my gauge was 17 stitches in 10 cm instead of their 16. I also refused from balloon sleeves and made them wide evenly from the ribs up to the top as my yarn is quite thick and I didn't want to look square while wearing the sweater with such sleeves. On the same reason I lengthened the sweater for 3 cm, such a proportions suit me better.
Модель Flamenco від DropsDesign. Я плела розмір L, тому що щільність плетіння у мене 17 петель на 10 см замість їхніх 16. Також я відмовилася від рукавів балонів і зробила їх рівномірно широкими від "реберець" до верху оскільки пряжа у мене доволі товста і я не хотіла виглядати квадратною, коли одягатиму цей светр. З цієї ж причини я його подовжила на 3 см: така пропорція для мене краща.
I like the idea to knit the neck hole bands with garter stitch at the same time with back and front parts. This typical for Dropsdesign method simplifies and makes the process of work much faster and always gives neat outcome. Thank you, designers!
Мені подобається ідея плести планки вирізу платочним візерунком водночас з передньою і задньою частинами. Цей типовий для Dropsdesign метод спрощує і прискорює процес роботи і завжди дає охайний результат. Дякую дизайнерів!
As it is clear from the photo, I didn't knit round, all the details were made separately and then sewed. Maybe because I am a faormer tailor, I am much better in sewing than in round knitting. I also like the idea of the around decreasing/increasing instead of the sides' for shaping the details. After finishing I though I could make one more decrease/increase for more fitting but that OK as it is.
З фото видно, що я не плела светр по колу, всі деталі сплетені окремо і потім зшиті. Може через те, що я колишня кравчиня, але з пошиттям у мене набагато краще ніж з круговим плетінням. Мені також подобається ідея зі збавками/набавками по колу замість уздовж боків для надання форми виробу. Вже закінчивши роботу, я подумала, що мені варто було зробити ще один збавок/набавку для більшого прилягання, але так як є, теж добре.
A quick project. Capri Blue is the name of the colour of the used for these earrings bicones. I haven't been to Capri but I surely saw many other sea places so, because of my present mood, devote the project to all of them :-)
Сережки "Capri Blue"
Швидкий проект. "Capri Blue" - назва кольору біконусів використаних для нанизування цих сережок. На Капрі не була, але я вже точно бачила багато інших морських місцин, тож, через мій поточний настрій, присвячую проект їм всім :-)
The earrings are made by the Bahamian Waters Necklace from Wendy Lueder from Beadwork February/March 2013. I made only one motif by the designer's advice about making the earrings. I like the outcome and, if I ever have the same materials, I will bead the corresponding pendant with pleasure. What I did wrong - the 3 mm pearls didn't fit right with their holes to the 8 mm pearls' holes so the thread is seen. But it didn't spoil my mood and I am going to wear the earrings anyway :-)
Сережки виконано за зразком "Bahamian Waters Necklace" від Wendy Lueder з Beadwork February/March 2013. Я зробила лише один мотив за порадою дизайнера щодо сережок. Мені подобається результат, якщо у мене колись будуть такі самі матеріали, я із задоволенням сплету ще і відповідний кулон. Що у мене не вийшло - 3 мм перлини не лягли своїми отворами до отворів 8 мм перлин і тому видно нитку. Але настрій мені це не зіпсувало, все одно буду носити ці сережки :-)
It is knitting time again and, despite the season is not over yet, I have already got a new scarf :-) It was not difficult to knit but took some time to make - two weeks. There was none source of inspiration for making it but wish to wrap oneself into something soft and cosy and rejoice in diversity of colours. As for the latter I have some consideration, though... I could never understand why when it is getting colder, the weather stops being pleasant and the nature loses colours, people prefer wearing dark clothes. Crowds of us, worn in black grey brown & Co look not lively. And surely observing that doesn't add cheerfulness to the daily routine. So, to some degree, this my project is my investment into the idea of painting the cold and gloomy winter world :-) On my Ravelry profile I have a pile of favourite models with the tag #technique. There are many of them which I've never tried but hope to do one day so this scarf became an excellent chance and practice to learn a new kind of knitting for me. I guess I can say I posess it now well enough:-) The outcome is quite awesome, isn't it?
Шарф у техніці бріош "Кольорові блоки"
Знову настав час плетіння, і хоча сезон ще не закінчився, у мене вже є новий шарф:-) Плести було не важко, але трохи часу зайняло - два тижні. Жодних джерел натхнення, крім бажання загорнутися у щось м'якеньке і затишне та порадувати себе розмаїттям кольорів, не було. Хоча, щодо останнього, у мене є деякі міркування... Ніколи не могла зрозуміти, чому, коли стає холодніше, погода припиняє бути приємною, а природа втрачає фарби, люди надають перевагу темним кольорам. Натовпи нас, одягнутих у чорне, темно-сіре, коричневе і таке подібне, не виглядають аж надто життєрадісно. І це вже напевно, не додає бадьорості щоденній рутині. Тож, до певної міри, цей проект - мій вклад у розфарбовування холодного і похмурого світу зими :-) На сайті Ravelry у мене є купа вподобаних моделей з маркуванням #technique. Технік, яких я ніколи не пробувала, але сподіваюся хоч колись освоїти, там багатенько, тож цей шарф став ще і прекрасною нагодою навчитися плести і оволодіти новим для мене видом плетіння. Думаю, можна вважати, що попрактикувалася доволі добре:-) Результат чудовий, чи не так ?
The idea and the model was taken on Drops design site. The technique has at least two names: brioche and, more clear and known for me since childhood, English ribs.
Ідею і модель було запозичено на Drops design site. Техніка має щонайменше дві назви: бріош і, більш зрозуміла і знайома мені з дитинства, англійскі реберця ("резинка").
I've never tried it before despite knowing about it since started knitting. So at first I had to learn. The tutorials for both kinds (mono and two-coloured) techniques can be found on the same page with the scarf pattern. I took big knitting needles and made a sample, cannot say it was perfect from the first try as well as from the second:-)
Ніколи не пробувала її, хоча і знаю про неї з того часу, як почала плести. Тож спочатку довелося навчитися. Майстер класи для обох видів техніки (одно- і двокольорової) знаходяться на тій самій сторінці, що і модель. я взяла великі спиці і зробила зразок, не можу сказати, що він був досконалий з першого разу, так само як і з другого.
The scarf itself was knitted with knitting needles 4.5. While knitting I also find the own way to define the colour of the next row. At first, I tried to put off my work only when both threads were on the same side, then the advice to start with the colour different from the edge stitch worked indeed. But then I saw that the last row always has two one after another stitches of the same colour so the next one must be knitted with the other.
Сам шарф сплетений на спицях № 4,5. Поки плела, також винайшла власний спосіб визначати колір наступного ряду. Спочатку намагалася відкладати роботу лише коли обидві нитки були з одного боку, тоді порада починати з кольору протилежного крайній петлі спрацьовувала. Але потім зрозуміла, що останній ряд має завжди дві підряд петлі одного кольору, тож наступний треба плести протилежним.
The size of my scarf is 2.85 m x 32 cm (if to stretch 38 cm). I also cannot but thank Eva Maria Keiser Designs who knows everything about colour combinations :-)
Розмір мого шарфу 2.85 м x 32 cм (якщо розтягнути - 38 см). Також не можу не подякувати Eva Maria Keiser Designs, яка знає все про комбінування кольорів:-)
Light summer trousers are a necessary attribute of any wardrobe. Especially when it is the end of September, that is the very time to think about winter clothes:-) I have just noticed that a quite odd tradition was established in my sewing studio: all my summer trousers are being made in autumn. In fact, in the time when I don't need them at all. This autumn is not an exception. So why not? Let live the tradition :-) Except practical importance to keep oneself cool and comfortable in hot weather, such trousers always save us from one very annoying question. This question appears in the moment when you are putting on a new blouse/top/shirt and suddenly it turns out that it matches nothing in the wardrobe. Especially it annoys when is asked by anybody but yourself :-) It was exactly the situation after this blouse was sewed. To tell the true, by that moment I had had the piece of awesome light grey stretch cotton in my stash to make this kind of pants but I wasn't going to make them then. On the other hand, to sew whatever is always better than not to sew or postpone the process. And thus the trousers became the quick answer to my mom's question, "What are you going to pair this blouse with?"
Штани-кльош, або Універсальний партнер
Легкі літні штани - необхідний атрибут будь якого гардеробу. Особливо коли на дворі кінець вересня і саме час подумати про зимовий одяг:-) Щойно помітила, що доволі дивна традиція встановилася в моїй майстерні: всі мої літні штани шиються восени. Фактично, коли вони мені геть непотрібні. Ця осінь - не виключення. Тож чому ні? Хай живе традиція :-) Крім практичної важливості почуватися комфортно та запобігати перегріванню у спеку, такі штани завжди рятують нас від одного дуже дошкульного питання. Це питання з'являється, коли ти вдягаєш нову блузку/топ/сорочку, милуєшся собою у дзеркалі і раптом з'ясовується, що блузка ні до чого в гардеробі не пасує. І надзвичайно це питання дратує, коли його задає хтось ще крім тебе :-) Саме так і трапилося після пошиття цієї блузки. По правді, у мене був у запасі відріз красивої світло сірої бавовни з еластаном на подібні штани, але я не збиралася робити їх зараз. З іншого боку, щось шити завжди краще ніж не шити чи відкладати. Ось так ці штани стали швидкою відповіддю на мамине питання: "З чим ти цю блузку одягатимеш?"
If the time of the trousers' sewing wasn't defined at once, the pattern was chosen as soon as I saw model #103 from Burda 9/2019. It is my favourite widening to the hem of the pants silhouette. As the fabric is thin, I made them one size bigger to avoid much tightening. That's why they sit a little lower than waist. Maybe it wasn't the super idea but it is much better than to have all the not perfect curves too relief.
Here the trousers are paired with an old T-shirt #105 from Burda7/2007, and much older blouse #120 from Burda 3/2001 and Tubular Chenille Stitch and Helix Spiral ropes.
Якщо час пошиву штанів не був одразу визначений, фасон я обрала, щойно побачила модель 103 з Burda 9/2019. Це мій улюблений силует зі штанинами, що розширюються до низу. Оскільки тканина у мене тонка, пошила їх на розмір більше, щоб не обтягували те, що не треба. Тому вони сидять нижче талії. Може, це була і не суперідея, але так краще, ніж занадто підкреслені недосконалості фігури.
Тут штани поєднано зі старою футболкою #105 з Burda7/2007 і з набагато старішою блузкою #120 з Burda 3/2001 та джгутами Tubular Chenille Stitch і Helix Spiral .
As I am not tall, I yet make the trousers longer for 10 cm. But I saved the width of the model. It would differ for about 2 cm overall but nevertheless, I decided not to widen them.
Оскільки я не висока, я все ж таки подовжила штани на 10 см. Але ширину залишила як для вкороченої моделі. Різниця була б десь 2 см, але все одно вирішила не розширювати.
The process of the sewing is usual. At first I always insert a zipper. It is just a habit that seems to be comfortable.
Процес пошиття звичайний. Спочатку завжди вшиваю "блискавку". Це лише звичка, яка видається зручною.
This time I even didn't ignore the shortening of the zipper :-)
Цього разу я навіть не проігнорувала укорочення "блискавки":-)
The processing of the yoke that is the belt at the same time.
As it is seen on the photo, I also stitched the arrows on the trousers (from the start of the sewing)
Обробка кокетки, яка водночас є поясом.
Як видно на фото, я також застрочила стрілки на штанях (з самого початку роботи над пошиттям).
In Naples a tourist is always in a company of Vesuvius that attracts the eye all the time there :-) As soon as we stopped at some viewpoint to admire its magic over the Gulf of Naples, two men with trolleys appeared from nowhere and recommended to buy a local souvenir - an imitation of a chili pepper. Immediately it became known that chili pepper is a symbol of Naples. Actually, a red horn is the symbol but chili pepper replaces it successfully:-) As I had no impressions about the city at that moment, I ignored the offer. Then we knew that the central part of the city together with the embankment were closed because of preparing to international completions, thus our visit was comparatively short. Me and my friend probably saw all main landmarks of Naples and its unbelievable Gulf with huge cruise liners, (at that moment there was the world's biggest one among few others!) and a piece of Naples' slums as well but I felt the lack of wandering to define the spirit of the place. Therefore I needed a souvenir. To pay 1 euro for a Chinese fake was too much and to buy something authentic was too expensive so I decided to make such a souvenir myself. I like the idea of chili pepper as means to scare bad stuff, besides, we have the same tradition in Ukraine: the only difference - one chili pepper is not enough, we use the whole bunch of them :-)
In this way, the blouse and the necklace became a wonderful reminding of that beautiful day in the company of Vesuvius over the Gulf of Naples :-)
Блузка зі складкою, або Неаполь і перець
В Неаполі туриста завжди супроводжує Везувій який повсякчас притягує погляд. Щойно ми зупинилися на оглядовому майданчику, щоб насолодитися його величчю над Неаполітанською затокою, як нізвідки з'явилися двоє чоловіків з візками і запропонували купити місцевий сувенір - імітацію перцю чилі. Одразу ж стало відомо, що це - символ Неаполю. Насправді, червоний ріг - символ, але перець чилі його успішно заміщає:-) Оскільки на той момент вражень про місто ще не було, то пропозиція не зацікавила. Потім ми дізналися, що центральну частину міста разом з набережною перекрито через підготовку до міжнародних змагань і візит наш буде порівняно короткий. Ми з подругою, мабуть, побачили всі головні принади Неаполю та його неймовірну затоку з величезними круїзними лайнерами (і серед них найбільший в світі саме був тоді там!) і шматочок неаполітанських нетрів, але, щоб визначити дух міста, блукання не вистачило. Тож без сувеніру було не обійтися. Платити євро за китайську підробку було забагато, а купувати щось автентичне - задорого, так я і вирішила створити сувенір самотужки. Мені подобається ідея перцю як засобу відганяти погані речі, до того ж в Україні ми маємо таку саму традицію: тільки одного перцю не досить - нам потрібна ціла зв'язка :-)
Ось так ця блузка та намисто стали чудовим нагадуванням про той прекрасний день в компанії Везувію:-)
I didn't think a lot about the blouse's pattern. Firstly, I didn't have much fabric, secondly, I wanted to avoid models with buttons and button holes, collars and plackets. This #106 from Burda 12/2018 is nice enough, it is loose and its pleats in the front, back and on the sleeves add some extra softness. A good choice for silk.
Я не довго розмірковувала про модель блузки. По-перше, у мене не було багато тканини, по-друге, хотіла уникнути моделей з ґудзиками та прорізними петлями, комірами та планками. Ця блузка 106 з Burda 12/2018 достатньо гарна, вона вільна, складки по переду, спинці та рукавах утворюють якусь додаткову м'якість. Гарний вибір для шовку.
The blouse has a tutorial in the magazine and I tried to follow it. But failed from the first try to make the front pleat. So then at first I only stitched the corner and after that fold the pleat by the check lines and stitched it on the right side only.
В журналі поданий майстер клас з пошиву цієї блузки і я намагалася йому слідувати, але у мене нічого не вийшло зї складкою переду. Тому потім я просто обтачала куток, після цього заклала складку по лініям і настрочила лише по лицевій стороні.
As the fabric is thin, instead of overlocking the edge of the facing is hemmed.
I stitched the yoke on the back by sewing machine.
Оскільки тканина тонка, замість обметування край обшивки підшитий.
Також, кокетку по спинці я притачала на машинці
I used to boast with my pieces of jewellery made of souvenirs. They are this Peacock feather Necklace and this Coin Pendant. But this time I am going to tell about the item that was made because I didn't buy the souvenir in time so had to make it myself :-)
Намисто "Перчинки"
Я вже якось хизувалася своїми прикрасами, виготовленими з сувенірів. Йшлося про це намисто "Перо павича" та про кулон "Монета". Цього разу збираюся розповісти про прикрасу, яку зроблено, тому що я вчасно такий сувенір не купила, тож довелося робити його самій :-)
My plan was to make a necklace with a pepper pendant to match the blouse and support the symbolism of the pepper:-) I bought two handmade glass pepper beads and then had to think about the rope. One of the most interesting for me beading tutorials are those by sapphirus. She makes a lot of very delicate things of simple materials and her ropes and chains are great so to hang my peppers I chose this one. The only thing I changed - the way of sewing the clasp. I think lobster clasps are not very reliable so I preferred to add it with the chance to change if it is broken.
План був зробити намисто з кулоном-перчинкою, що пасувало б до блузки і підтримало б символізм перцю:-) Я купила дві зроблені вручну скляні намистини у вигляді перців і мала подумати про джгут. Один з найбільш цікавих для мене майстер класів з плетіння робить sapphirus. У неї багато дуже делікатних виробів з простих матеріалів і її джгути та ланцюжки чудові, тож, щоб підвісити мої перчинки, я обрала цей. Єдине, що я змінила - спосіб пришивання застібки. Ці застібки лобстери здаються мені ненадійними, тож я її приєднала так, щоб можна було замінити, якщо зламається.
Next step - to add the loops to the pepper beads. The most important thing here not to forget to lock the seed beads rings at once as a chain as they have no opens as well as the peppers, by the way:-) I made the loops by the sample of the rope but started with 20 seed beads instead of 16.
Наступний крок - додати петлі до намистин перчинок. Тут головне - не забути замикати бісерні кільця одразу як ланцюжок, бо вони не мають отворів, як і перчинки, до речі:-) Петлі я зробила за зразком джгута, але почала з 20 бісерин замість 16.
As for me, it reminds pepper plant not less than pepper itself :-)
Як на мене, це схоже на кущ перцю навіть більше ніж сам перець :-)
