About Me

My photo
My blog's main subjects are sewing, the thing in which I am experinced the most, and beadwork, which is, in fact, pushed me into blogging. I am also engaged in knitting and crocheting. All together they are the set of skills which I use to make my wardrobe my whole life. These are not my only interests, I also like English language (that's one of the reasons that my blog is bilingual), try to travel around my country and abroad (when can afford), am interested in art (to the degree of a dilettante but nevertheless) and adore the people who can create anything beautiful or useful whatever it is :-) So welcome to a needlecrafter diary!

24 August 2019

Safari Jacket, or Breezy Summer Evening

About a month ago, right after photographing this dress, me and my cousin were sitting at an outdoor cafe chatting about different trifles. One of the topics was our this year wonderful summer with cool nights and not so hot, as usual, days. I even mentioned that the evening was breezy enough and I didn't mind wrapping in a shawl. I think about such an item quite long but still have none for summer chilly nights and not only because I cannot choose the colour style and pattern. I tried to remember how often during summer I needed to put on a kind of clothes warmer than a light dress. During about last 8 years I only recalled few nights at Crete, few nights at Shatsky Lakes and maybe there were few more not so remarkable nights that I forgot them but... it seems to be all. Even in the Carpathians I used to be so lucky with the weather that I only wore something snugger when climbing the mountains! But, of course, chilly days in warm seasons happen and everybody must be ready to find oneself in summer in some not so hot place as the south of Ukraine. I am now as I've made a jean jacket, I guess it is more practical and wearable and much quicker to make than a shawl :-) 

Here the jacket is paired with an old skirt, #105 from Burda 2/2014. 

Жакет сафарі, або Прохолодний літній вечір

Десь місяць тому, саме після фотографування цієї сукні, ми з сестрою сиділи на відкритому майданчику кафе і теревенили про різні дрібниці. Однією з тем було наше чудове цьогорічне літо з прохолодними ночами і не такими спекотними, як зазвичай, днями. Я навіть відмітила, що вечір був доволі вітряний і я б не проти загорнутися у шаль. Я вже про таку річ давненько розмірковую, але все ще її не маю і не лише тому, що ніяк не можу вибрати кольорову гаму і модель. Я намагалася згадати, як часто влітку мені доводиться одягати щось тепліше за легку сукню. За останні приблизно 8 років я лише пригадала декілька вечорів на Криті, декілька вечорів на Шацьких озерах і можливо було ще декілька не таких визначних вечорів, що я їх забула, але це, здається, і все. Навіть колись в Карпатах  мені так пощастило з погодою, що я вдягала щось затишніше лише коли дерлася у гори! Але, звісно, прохолодні дні в теплі пори року бувають і кожний має бути готовим опинитися влітку в якомусь не такому спекотному місці як південь України. Я - готова, бо пошила собі джинсовий жакет, думаю це набагато практичніше і вдягатиметься частіше і його набагато швидше зробити ніж шаль :-) 

Тут жакет поєднано зі старою спідницею 105 з Burda 2/2014. 

Not so hot July and the early August days let me spend time for sewing the jacket #110 from Burda 10/2017. Such things require time and efforts so it is easier to make them on vacation. Here the jacket is paired with very very old trousers #102 from Burda 7/2009.

Не такі спекотні дні на початку серпня дозволили мені витрати час на пошиття жакету 110 з Burda 10/2017. Такі речі потребують часу та зусиль, тож легше їх робити у відпустці. Тут жакет поєднано з дуже дуже старими штанами 102 з Burda 7/2009.

The sewing started with making pockets. At first I made all the flips, then prepared small pockets. As the fabric is quite gloomy denim, I decided to top stitch almost all the seams and edges of the jacket with a very thick silky thread. It had to alive it and saved the style :-)

Пошиття почалося з виготовлення кишень. Спочатку я зробила всі клапані і підготувала маленькі кишені.  Оскільки тканина - це доволі похмурий денім, майже всі шви і краї я вирішила відстрочити товстою шовковою ниткою. Це мало його пожвавити і зберегти стиль :-)

Next - big pockets and fronts. It was interesting work. The small pockets were stitched after the front parts were ready.

Далі - великі кишені і передні частини. Це було цікаво. Маленькі кишені настрочені вже після того, як передні частини були готові.

When pairing with blue things, the blue hue of the fabric is seen. I don't remember what patterns are these jeans and the shirt, I will add when come across the magazines.

Якщо поєднати жакет з блакитними речами, стає помітним блакитний відтінок тканини. Не пам'ятаю, які моделі ці джинси і сорочка, додам потім, коли натраплю на журнали.

At first I wasn't going to line the jacket. But then, when saw how much work I would do and it really deserves to be lined, I changed my mind and found this piece of fabric in my stash for lining. How to join the lining to the jacket I described here in details. I looked through that post myself to remind how to do that :-)

Спочатку я не збиралася пришивати підкладку до жакета. Але потім, коли побачила, скільки тут буде зроблено роботи і що це заслуговує на пришивання підкладки, передумала і знайшла цей шматок тканини для підкладки у запасах. Як приєднати підкладку до жакету до дрібниць описано тут. Я сама заглядала в той допис, бо вже забула як це робиться :-)

Here the jacket is paired with coral trousers and a loose blouse

Тут жакет скомбіновано з кораловими штанами та вільною блузкою.

21 August 2019

Flounce Dress, or Venice & Prejudice

Prejudice is not good. The classic sample of the prejudice is Jane Austin's of the same title book plot, for example. The good news: prejudices can be dispelled by life experience :-) This year I visited Venice. I was prejudiced against this city a lot. I imagined it to be despondent and dying, damp and grim. I don't know why I had such an idea. But during my visit I saw the city very airy, bright, stunningly beautiful and festive. And more than that I am sure those, who are looking for some special romantic atmosphere in Venice, they will find it undoubtedly as soon as they forget about thousands of people around. The thing that was hard to stand there was the absence of air conditioner in the cafe where me and my friend had dinner so it was better to do outdoors. Of course, one day in such a place is not enough to see it in full but it is more than enough to change the opinion, feel inspired and have a wish to come back again. I have no chance to do the latter, however I can dream about that and embody the dream in some of my projects:-)

Сукня з коміром-шляркою, або Венеція та упередження

Упередження - це не добре. Класичний приклад упередження - сюжет книги Джейн Остін з аналогічною назвою, наприклад. Гарна новина: упередження можна розвіяти життєвим досвідом:-) Цього року потрапила до Венеції. Я була дуже упереджена проти цього міста. Уявляла його похмурим, вологим, пригніченим і таким, що вмирає. Не знаю, звідки у мене народилася і затрималася така думка. Але одразу по приїзді побачила місто дуже легким, яскравим, приголомшливо гарним і святковим. Більш того, я не маю жодних сумнівів, що ті, хто шукають особливу романтичну атмосферу Венеції, обов'язково її там знайдуть, щойно припинять помічати натовп людей навколо. Що було там важко витерпіти - так це відсутність кондиціонеру в кафе, де ми з подругою обідали, тож краще це було робити на вулиці. Звісно, одного дня в такому місці не досить, щоб побачити його повністю, але це цілком достатньо, щоб змінити думку, відчути натхнення і мати бажання повернутися туди знову. Шансів це зробити у мене немає, проте я можу про це помріяти і втілити таку мрію в одному з моїх проектів :-)

At first I bought the material a couple of years ago, it was cheap and I bought it enough to sew other fabric consuming model. And until my coming back from Italy this year still had the same plan. But then... I wanted something airy, flouncing and playful so change my mind in favour of the model #109 from Burda 6/2017. As the fabric wasn't wasted before, I guess the moment became its happy time:-)

Спочатку я купила тканину пару років тому., вона була дешева і я купила її достатньо, щоб пошити іншу модель, на яку треба було багато матеріалу. І до мого повернення з Італії цього року план не мінявся. Але потім... мені захотілося чогось такого повітряного, грайливого, що слідувало б за вітром, тож я змінила свою думку на користь моделі   109 з Burda 6/2017. Оскільки тканину не було змарновано раніше, думаю, це стало її зірковим часом :-)

I mostly followed the instruction. But have some tips. Firstly, as I had no reinforcing stripe in my stash, I stitched the neck hole and armholes edges to prevent them from stretching. After the edges were processed with pipes, those stitches were removed.

Переважно все робила за інструкцією. Але декілька прийомчиків маю. Оскільки в запасах у мене немає зміцнювальної стрічки, краї пройм і вирізу переду прострочила довгим стібком, щоб не розтягувалися. Коли ті краї обробила косою бейкою, ті стібки випорола.

The collar's parts were joined with French seam. At least we call it here in this way.

Частини коміру було зшито французьким швом.

I never buy extra fabric to cut bias stripes because after that a lot of fabric is left so I make a long stripe of many short ones.

Ніколи не купую додаткову тканину, щоб кроїти косі бейкі, тому що після цього залишається багато тканини. Тож довгу смужку я зшиваю з багатьох коротких.

After finishing the dress I stitched the front parts by the centre line for about 9-10 cm and also sewed them at the V-neck with few stitches to make them keep together. To make nice hemming for collar and bottom I put tracing paper under the fabric: the fabric doesn't move and it helps keep the stitches straight. 

По закінченні пошиття я зістрочила передні частини по центру десь на 9-10 см і декількома стібками скріпила їх біля мису вирізу, щоб трималися у купі. Щоб зробити гарну строчку для підгинки спідниці і коміра, я підкладала кальку під тканину - так вона не зсувається і строчка залишається прямою.

I am very happy with the outcome. The dress surely matches the dream:-) 
I also made the bracelet, the eaкrings and a simple necklace to pair the outfit.
My full Venice album is here.

Я дуже задоволена результатом.  Сукня вже напевно відповідає мрії :-) 
Я також зробила браслет, сережки і просте намисто, щоб доповнити вбрання.
Мій повний альбом "Венеція" тут.

14 August 2019

2/3 Sleeved Lime Top

The third part of the sunflower skirt chain reaction sewing after the skirt itself and the necklace couldn't but become a top. I didn't think about its pattern a lot because it, obviously, had to be simple. That was the main point, the details were not important. But the fabric for the top was chosen much more carefully. It should match the skirt in colour but be bright enough not to let the skirt dominate at the same time. It was quite strange but none of yellow hues was good, there was no nice hue of orange so, surprisingly, this lime colour knits made the wanted effect the best.

Топ кольору лайма з рукавами 2/3

Топ не міг не стати третьою частиною ланцюжкової реакції пошиття спідниці в соняхи після самої спідниці та відповідного намиста. Про модель для нього я особливо не замислювалася, адже очевидно, що вона мала бути простою. Це найголовніша вимога, а деталі - то вже не так і важливо. А ось до вибору тканини для топа підійшла набагато ретельніше. Вона мала пасувати до спідниці за кольором, але, водночас, бути доволі яскравою, щоб спідниця не домінувала. На диво, жоден з жовтих відтінків не виглядав гарно, гожого відтінку жовто-гарячого у продажу не було, а ось цей трикотаж кольору лайма саме і створив бажаний ефект якнайкраще.

Both of the fabric were bought last year so I had enough time to choose a pattern for the top.  My this year favourite is #112 from Burda 6/2019. It has a very nice neck hole and practical length of sleeves. As it was said above, it had to be simple. This one is not. I simplified it and saved only best details :-)

Обидві тканини було куплено минулого року, тож часу для відбору моделі топу у мене було достатньо. Цього року мій улюбленець №112 з Burda 6/2019. У нього дуже гарний виріз горловини і практична довжина рукава. Як вже було сказано, модель мала бути простою. Ця - ні. Я її спростила і зберегла лише кращі деталі :-)

I omitted back bands. I don't like such details as they make the top less universal. Besides, I would always have to think about the position of the bra so I feel much confident without them. The back neck hole could be changed in different ways, for example, like I did here.

Я відмовилася від планок на спині. Мені такі деталі не подобаються, тому що роблять топ менш універсальним. До того ж мені б завжди довелося думати, чи не виглядають десь лямки бюстгальтера, тож без тих перемичок почуваюся впевненіше. Виріз по спинці можна змінити в різний спосіб, наприклад я, зробила так.

As the back hole line was changed, the facing had to be cut in different way too.

Оскільки форма вирізу спинки змінилася, обшивку теж треба було кроїти інакше.

9 August 2019

Midi Skirt, or Ukrainian in July II

Probably the most famous sunflowers in the world are Van Gogh's but the most native are those growing along the road Mykolaiv - Odesa :-) In the middle of July I and my friend were going there to spend time at Tylihulsky Estuary. The plan implied tasting local oysters, bathing, breathing fresh air of the steppe and enjoying the calmness of wild nature. We were lucky enough, the day was awesome, and the road itself gave a lot of joy. And after that the impressions can't but motivate me to create one more project to be united with one of the oldest... even two, both of them are four years old. Smile for Van Gogh Earrings is the first and the second one is Ukrainian in July Dress. Obviously, all of these works are inspired by sunflowers. 

The skirt sewing led to sewing the top and, of course,  to beading the necklace. It was a real chain reaction of needle crafting caused by the buoyancy of the flower :-)

Спідниця міді, або Українка в липні ІІ

Найвідоміші соняхи у світі, мабуть, вангогівські, але найрідніші, то вже, напевно ті, які ростуть уздовж траси Миколаїв - Одеса :-) В середині липня ми з подругою їхали тією дорогою, щоб провести час на Тилігульскому лимані. План передбачав смакування місцевих устриць, купання, дихання свіжим степовим повітрям і насолоду спокоєм дикої природи. Нам пощастило, день був чудовий та і дорога сама вже подарувала багато радості. Враження того дня не могли не спонукати мене створити ще один проект поєднаний спільною темою зі старішим..., навіть з двома, обидва датуються 2015 роком. Перший з них - сережки "Посмішка для Ван Гога",  а другий - сукня "Українка в липні". Вочевидь, на виготовлення всіх цих речей надихнули соняхи. 

Пошиття спідниці привело до пошиття топу, а пошиття топу - до нанизування намиста. Така собі ланцюжкова реакція рукотворства спричинена життєрадісністю квітки :-)

My mom says I won't wear the skirt. Because it is very bright and catches the eye too much or maybe she meant something else, but I don't remember it could ever stop me :-) Maybe I should make a tablecloth of this fabric but I wanted  skirt #104 from Burda 5/2018. I see I wasn't mistaken with my choice.

Мама каже, що я цю спідницю не носитиму. Тому що вона дуже яскрава і аж занадто впадає в око, можливо вона мала на увазі щось інше, але щось не пригадую, щоб мене це колись зупиняло :-) Можливо мені варто було пошити з цієї тканини скатертину, але я захотіла спідницю 104 з Burda 5/2018. Бачу,  що з вибором не помилилася.

I made the skirt wider on the bottom. From the centre of both front and back I added 14 cm to both sides (the orange line is  a new centre).

Зробила спідницю ширшу по низу. Від центру і по передній і по задній частинах додала по 14  см в обидва боки (оранжева лінія - нова лінія центру).

I omitted the back belt as the fabric is bright and has huge print so there is no need to make any extra details as they wouldn't be seen anyway. Besides, I didn't want to make a centre back seam as extra cutting of such big fabric pattern is not good. I also wanted to refuse from the flips but then decided to make them. It is clear they are not seen as well.

Від заднього поясу я відмовилася, тому що тканина яскрава і має величезний візерунок, тож його не все одно не було видно. До того ж я не хотіла робити шов по середині спинки: додатково різати такий візерунок - зайве.  Я і від клапанів хотіла відмовитися, але потім вирішила їх все ж таки зробити. Їх таки не видно.

As the skirt has bias cutting, I reinforced the seam allowance for the zipper with the interfacing to prevent it from stretching. The hem must be processed as in this dress to prevent the skirt from sagging.

Оскільки спідниця покроєна навскіс, я зміцнила припуск на шов під "блискавку", щоб не розтягувався. Також низ спідниці має бути оброблений як в цій сукні, щоб спідниця не витягувалася.

4 August 2019

Summer Day Necklace

As for me, stringing is the easiest, quickest and funniest kind of beading... if, of course, you know what you want and you get it from the first try :-) But when the outcome looks like your drawn or imagined sketch after ninth attempt and the necklace's ready length is 1.5 m, then stringing can be pretty boring even if the item made of colourful and sparkling materials :-) 

Намисто "Літній день"

Як на мене, нанизування - найлегший, найшвидший і найвеселіший вид створення прикрас..., якщо, звісно, ти знаєш, що хочеш і отримуєш це з першої спроби :-) А коли результат роботи виглядає схожим на твій намальований чи уявний ескіз лише після дев'ятої спроби, а довжина готового намиста 1,5 м, тоді нанизування може бути доволі нудним, навіть якщо виріб зроблений з яскравих і сяючих матеріалів :-)

2 August 2019

The Front Dress, or Jungle Theory II

During blogging years I sewed not so many dresses as I could or wanted but quite enough to unite them with the same or common ideas :-) For example, this new one continue the Jungle Theory theme started with that two-years-old outfit. By the way, I wore it only once on the day of photo shooting: at that moment it was cold to wear it and now I guess it is too small for me but nevertheless I am still proud of that project. This new Jungle Dress was born as a result of other reasoning and circumstances. In the end of spring our biggest local needlecraft store had many fabrics with jungle prints in plenty of colours and designs. This material was the first on sale and I bought it. Right about that time I was watching "Death in Paradise" series which are full of stunning views of a tropical land. When seeing such places I often think isn't it too boring to live in the countries without seasons' change or I would get used to that... We have no tropical islands nearby but to feel oneself as if somewhere far from here, it is enough to go to the other end of my city to take few photos on the bank of the river among wooden pavilions that, with a certain efforts of imagination, can create the corresponding mood  and illusion :-) 

The Hibiscus Necklace was made specially for this dress.

Сукня із зав'язками попереду, або Теорія Джунглів ІІ

За час блоггерства я пошила не стільки суконь, скільки б змогла чи хотіла, але достатньо багато для того, щоб об'єднувати їх за спільною або однаковими ідеями :-) Ця нова продовжує тему Теорії Джунглів, започатковану тим дворічної давнини вбранням. До речі, я його вдягала лише один єдиний раз у день зйомки: тоді носити сукню вже було холодно, а зараз вона на мене, мабуть, мала, але я все ще пишаюся тим проектом. Нова джунглі-сукня народилася в результаті інших міркувань і обставин. Наприкінці весни в нашу найбільшу кравецьку крамницю завезли багато тканин з подібними візерунками в різних кольорах та дизайнах. Цей матеріал був перший у продажу, я його і купила. Десь саме в той час я дивилася серії детективу "Смерть у раю", які наповнені приголомшливими краєвидами тропічної країни. Коли дивлюся на такі місцини, часто думаю чи не нудно це - жити в країні, де не змінюються пори року, а чи я б звикла до такого... У нас тут поблизу тропічних островів немає, але, щоб почуватися наче десь-інде, можна поїхати на інший кінець мого міста, щоб зробити декілька фото на березі річки серед дерев'яних альтанок, що, з певними зусиллями уяви, може допомогти створити відповідний настрій та ілюзію :-) 

Намисто "Гібіскус" було створено саме для цієї сукні.

Dress #112 from Burda 9/2015 was my favourite from the first sight because of its original front design. I didn't have any certain plan  to sew it, I just was sure I would make it having the chance. Its main feature the long tied front ends. When I saw it, I had an idea to make it of two fabrics - to imitate the tied at waist blouse and a skirt. 

Сукня 112 з Burda 9/2015 стала моєю улюбленицею з першого погляду завдяки своєму оригінальному дизайну переду. Певного плану її пошити не було, я просто подумала, що колись при нагоді я її зроблю. ЇЇ головна особливість - довгі кінці передньої частини, які зав'язуються імітуючи вигляд сорочки, зав'язаної навколо талії. Пам'ятаю, що, побачивши сукню, я ще подумала, що цікаво було б пошити її з двох тканин для посилення тієї імітації.

The dress was sewed by instruction, and as if in dream... I even have no helpful photos because forgot to take them. The modifications concern only changes in draft. Firstly, as I had much less fabric than it was needed, I changed the skirt. I narrowed it on the bottom for 23 cm on both sides of the back. In this way it became the same width as the front. I must confess I don't like when skit's back is wider than front so it was definite change at once. I also shortened the skirt for about 17 cm and the sleeve, of course. It is about 25 cm long. So 2.5 m x 140 cm turned to be enough for sewing.

The hem is marked by this technique to prevent it form sagging.

Сукня шилася за інструкцією і наче уві сні. У мене навіть немає корисних фото, тому що я забула їх зробити. Модифікації стосуються лише змін  у викрійці. По-перше, тканини у мене було набагато менше ніж потрібно. Я завузила спідницю на 23 см з обох боків по спинці. Таким чином вона стала завширшки як передня частина. Маю зізнатися, що не люблю, коли спідниця по заду ширша ніж по переду, тож ця зміна була визначена одразу. Я також вкоротила спідницю десь на 17 см і, звичайно ж, рукава. Їхня довжина 25 см. Отже мені вистачило 2,5 м х 140 см тканини. Низ вирівнюється за цією технологією, щоб спідниця не витягувалася.

My dress has 6 buttons instead of 4. There is no seam in the centre of the back. 

У моєї сукні 6 ґудзиків замість 4. По центру спинки шва немає.

27 July 2019

Hibiscus Necklace. Final

These days I made the dress for which Hibiscus Necklace had been created. But the piece of jewellery looked uncompleted being worn with it because the outfit required something more fluffy and bulky. So I made two more flowers by the same pattern. One of them using Czech seed beads 10.0 and the second one with Matsuno cut beads 11.0. This flower turned out to be much lighter and it means that for making a brooch, it would suit very well. Thanking to the heavy base of the initial pendant the necklace stays in the centre of the front despite asymmetrical composition. In this way the item looks more... persuasive as the decor of tropical blossoming :-)

Намисто "Гібіскус" (закінчення)

Днями пошила сукню, для якої було створено намисто "Гібіскус". Але воно виглядало  в парі з нею якимось незакінченим, тому що вбрання потребувало щось більш громіздке і пишне. Тому я сплела ще дві квітки за тією ж схемою. Одну з чеського бісеру 10.0, а іншу з рубки Matsuno 11.0. Ця квітка виявилася набагато легшою, отже для виготовлення брошки підійшла б дуже добре. Завдяки важкій основі початкового кулону прикраса залишається в центрі переду незважаючи на асиметричну композицію. Так намисто виглядає більш переконливим... у якості оздоблення з тропічних квітів :-)