The dress has a long and respectable name describing the model entirely with not much space left to add something from the dressmaker, but on unknow reason, it mostly reminds me a lollipop :-) Maybe because of its colour style, and print or its both funny and ladylike tie with no chance to look serious and strict, or maybe as a symbol of consolation all of us need on these days full of righteous anger and grief, pride and faith, compassion and care. To create something so life-accerting is a great deal now as we need a lot of energy to survive and overcome hard times. While sewing this garment the main thought swirling my mind was "I want this dress not to be the last one I've ever made". This phrase was repeated a lot of times like a mantra, and if the situation lets me, I will sew as much as possible.
When I finished the skirt from the previous post, I thought to sew under the present circumstances, a simple model is needed that's why this dress #130 from Burda 12/2014 caught my eye. The PDF pattern I bought probably last year. The fabric wasn't bought for making this dress, it wasn't bought for any certain dress at all, just on sale, but it occurred to me it would be great to combine it with another fabric. So when purchasing a piece of powder pink chiffon, I chose it having in mind this model and this fabric.
Сукня з довгим рукавом та притачним шарфом "Льодяник"
У сукні дуже довга і поважна назва, яка повністю описує модель не залишаючи багато простору для кравчині додати щось і від себе, але, з якоїсь причини, мені вона більш за все нагадує льодяник:-) Можливо через кольорову гаму та візерунок, або через водночас і кумедний і жіночний шарф, що не дає жодного шансу виглядати серйозною та суворою, або як символ розради такої нам всім необхідної в ці дні сповнених праведного гніву і смутку, гордості і віри, співчуття та турботи. Робити щось життєствердне зараз необхідно адже потребуємо багато енергії, щоб вижити і подолати ці важки часи. Поки я шила, головна думка, яка весь час свердлила мені мозок була: "Хочу, щоб ця сукня не була останньою з тих, які я пошила". Цю фразу я повторювала багато разів як мантру і, якщо ситуація дозволить, буду шити стільки, скільки зможу.
Коли закінчувала спідницю з попереднього допису, подумала, що для шиття за даних обставин, потрібен простий дизайн, тому вибір і пав на цю модель сукні 130 з Burda 12/2014, викрійку PDF якої я купила, мабуть, із рік тому. Тканина не купувалася саме для цієї моделі, вона взагалі не купувалася для жодної певної моделі, лише з нагоди розпродажу, але мені спало на думку що було б непогано скомбінувати її з якоюсь іншою тканиною. Тож коли обирала цей шифон пильного рожевого кольору, я вже мала на думці і цю тканину і цю модель.
Добре пасують до цього вбрання сережки "Журавлина з цкром".
1+2. The tie is cut across to avoid some gathering which I couldn't avoid while processing the front slit.
1+2.Шарф покроєний впоперек, щоб уникнути певного призбирування, якого не вдалося уникнути при обробці розрізу посередині передньої частини.
3+4. The belt made of main fabric without reinforcing just folded in four layers and stitched.
5. It fastens with snaps.
6+7. I also sewed it to the centre front seam not to let it rotate around the waist as the fabric is silky.
3+4. Пояс зроблений з основної тканини без зміцнення, лише складений у чотири шари і прошитий.
5. Застібається на кнопки.
6+7. Також я його пришила по середньому передньому шву, щоб не крутився навколо талії оскільки тканина шовковиста.
1-5.Lining is a must for this dress as the fabric is polyester silk. I used thin rayon for this.
6+7.The front corners of the lining are fastened to the dress with short bars.
1-5. Підкладка для цієї сукні обов'язкова, оскільки основна тканина - шовковий поліестер. Для цього використана тонка віскоза.
6+7. Куточки розрізу прикріплені до сукні короткими закріпками.
The idea for the next project is already waiting.
Ідея наступного проекту вже в напоготові.
Time after time watching fashion shows, I made a conclusion that Boho Skirt is a must-have of this season and planned to make at least a couple of them, one for midseason and one for summer. Now it can be discussed only with heavy irony because any "plan" has never been my strong point and now, both as a word and as phenomenon, has disappeared from my routine use at all. At the moment we only have "now". About on the third day of the war, I decided the right time to learn to squeeze the fear of living under shelling from me came. The first, from what most of us started, was the necessity to go shopping. Then, after reading a plenty of advices from phycologists, I made up my mind that for keeping my mental/soul balance it would be good to do my sewing. The cut on the last pre war weekend skirt was on my table, its design is not complex so I became engaged into the work. On the first day I felt so great hands' quivering that hardly could hold the fabric and managed to do only some basting. Probably in a day the bottom part of the skirt was stitched, next day the lining was cut, during the fourth try almost all the work on the skirt was ready, and in one more day the hem of the skirt and the lining were processed. In few more days I persuaded my mom to take pictures. In a day or two I cut one more garment.
On the photos the skirt is paired with the sweater from the previous post.
Спідниця Бохо
Час від часу переглядаючи покази мод, зробила висновок, що без спідниці в стилі бохо цього сезону не обійтися і запланувала пошити їх не менше двох: одну на міжсезоння, а одну на літо. Зараз про це говорити можна хіба що іронічно, бо слово "план" і раніше не був дуже популярний в моєму лексиконі, а тепер і як слово і як явище в принципі з мого вжитку зник. У нас тепер є лише зараз. Десь день на третій з початку широкомасштабної війни, я вирішила, що мені вже на часі вчитися вичавлювати з себе страх жити під обстрілами. Перше, з чого, мабуть, всі почали - з необхідності виходити за продуктами. А потім, перечитавши купу порад від психологів, я вирішила, що втримати рівновагу мені допоможе заняття шиттям. Покроєна спідниця лежала на столі з останніх довоєнних вихідних, фасон у неї нескладний, тож я стала до роботи. В перший день виявилося, що у мене так тремтіли руки, що я не відчувала тканину, все, на що я спромоглася - це прокласти якусь зметувальну строчку. Мабуть через день - вже змогла прострочити на машинці нижню частину спідниці, наступного дня покроїла підкладку, а за четвертим заходом - вже зібрала все до купи до майже готового вигляду виробу, а ще за день підшила низ спідниці і низ підкладки. Ще за декілька днів вмовила маму зробити фотосесію. А ще за день чи два покроїла ще одну річ.
На фото спідницю скомбіновано зі светром з попереднього допису.
The skirt is model #102 from Burda 04/2017. I don't have the magazine so bought the pattern. I liked it because saving the style this model is not very wide what is good for sewing of not very light fabric. As it was supposed to be worn with a cropped sweater, I decided to refuse from the zipper, instead I added 3+1 for seam allowance cm up on the waist line of the yoke to make 3 cm elastic pipe. As my skirt made of jersey, it let me avoid extra gathering around my waist what I hate since my early teens.
Спідниця 102 з Burda 04/2017. Журналу у мене немає, викрійку купила. Мені вона сподобалася, тому що зберігаючи стиль, спідниця не дуже широка, що важливо якщо шити не з дуже тонкої тканини. оскільки виріб передбачалося носити з вкороченим светром, замість блискавки я додала 3+1 припуск на шов см до верхнього краї кокетки, щоб зробити кулісу для резинки. Оскільки моя спідниця з трикотажу, це мені дозволило уникнути зайвого призбирування навколо талії, чого я терпіти не можу ще з раннього підліткового віку.
As the fabric is synthetic the lining was a must from the very beginning. The yoke of the lining was cut the same of the main fabric as the upper main detail. The bottom part was cut as a single flared detail of quite dense viscose lining.
Оскільки тканина синтетична, підкладка була обов'язковою. Кокетку підкладки покроєно з основної тканини таку саму як і лицева деталь. Нижня частина покроєна як одна кльошона деталь з доволі щільної підкладкової віскози.
As the fabric has a kind of jeans patchwork imitation print, all the seams except the side ones are topstitched as jeans garments.
The elastic pipe is 2 cm wide as I couldn't fine the wider in my stash despite I know exactly that I have it. But it matches well.
Оскільки тканина нагадує таку собі імітацію джинсового печворку, всі шви, крім бокових, відстрочила подвійною строчкою.
Резинка у мене завширшки 2 см, оскільки ширшої не знайшла в запасах, хоча напевно знаю, що десь вона є.
The skirt is worth making indeed. I also hope it will be wearable thanking to its print colour style.
Спідниця варта пошиття. Також думаю, що завдяки кольоровій гамі візерунку вона буде добре носитися.
The sweater was made during winter holidays. Yesterday I managed to persuade my mom to take photos of it. It seems to be a good idea to make a couple of posts devoted to my needlecrafts as, despite every day shootings, we urgently need to feel that life is going on.
On the photos the sweater is combined with Plaid November skirt and a new nameless one. Danube Delta earrings match anything.
Вкорочений светр
Светр сплела на зимових канікулах, але лише вчора вдалося вмовити маму сфотографувати мене в ньому. Зробити пару дописів присвячених моїм рукотворам здається гарною ідеєю, оскільки нам конче потрібно відчувати, що, незважаючи на щоденні обстріли, життя триває.
There is no much to tell about the work on the sweater as, firstly, it is made only thanking to my obsession with the yarn's colour and, secondly, its pattern was chosen not because I love it but because it was the one I could afford to knit of four skeins of this yarn. Thus among the patterns of cropped loose sweaters I had at hand, model #17 from Sabrina 12/2017 became the favourite:-)
Про роботу над светром немає що особливо розповідати оскільки, по-перше, він зроблений лише завдяки моєму захопленню кольором цієї пряжі і, по-друге, його модель було обрано не тому, що вона мені аж так подобалася, а через те, що була єдиною, яку я могла дозволити собі сплести з чотирьох мотків цієї пряжі. Ось так серед моделей вкорочених светрів вільного крою які були у мене під рукою, ця #17 з "Сабріна" 12/2017, стала моєю улюбленою:-)
It supposed to be a post about spring cleaning of feathers, a definition borrowed from some novel describing woman's wish to look good time after time. But as is a war in Ukraine, the process of creating this post's content transformed into the mean of distracting from the news stream at least for some time. Of course, the idea of feathers dictated by the nice print pattern of the fabric used to sew this garment. I liked it so much that I couldn't but yield the temptation to buy it despite black colour is far from my favourites.
Прилягаюча трикотажна сукня, або Весняне Пір'ячко
Цей допис планувався як розповідь про весняну "чистку пір'ячка", означення запозичене з якогось роману для опису бажання жінки час від часу добре виглядати. Але через те, що в Україні війна, процес створення змісту перетворився в засіб відволіктися, хоч ненадовго, від стрічки новин. Звісно, що тема пір'ячка продиктована гарним візерунком тканини з якої пошите це вбрання. Він мені так сподобався, що я не змогла не поступитися спокусі придбати матеріал, хоча чорний колір далекий від того, щоб бути моїм улюбленцем.
If to forget that the dress was cut before New Year's Day, the making itself is not hard and quite quick, a day was enough. The model is PDF pattern Burda #6562. The dress has really great fitting so can be done only of jersey. If the jersey is thin, I prefer synthetic fabric of good quality as it is not too stretching and keeps the shape well.
Виготовлення сукні не складне і, якщо знехтувати фактом її покроєння ще до Нового року, доволі швидке - вклалася за день. Модель PDF Burda 6562. Сукня справді прилягаюча і має шитися лише з трикотажу. У випадку роботи з тонким трикотажем, я надаю перевагу синтетичному матеріалу гарної якості, оскільки він не дуже тягнеться і добре тримає форму.
All the process was by the instruction with the only change. As the garment made of synthetic fabric, it certainly needed a good lining for comfort wearing. I chose dense viscose and was brave enough to cut the lining by the dress' draft despite I've just told the outfit is fitting :-) To avoid any kind of fastening in the lining, I cut it a little bigger along all the edges. The trick worked.
Весь процес був за інструкцією з єдиною зміною. Оскільки сукня з синтетичної тканини, вона напевно потребувала гарної підкладки для комфортного носіння. Я обрала щільну віскозу і доволі хоробро покроїла підкладку за основною викрійкою сукні, хоча щойно було сказано, що сукня дуже прилягаюча:-) Щоб уникнути будь яких застібок на підкладці, покроїла її трохи більшою по всіх краях. Прийомчик спрацював.
This time the neck hole was processed as in the instruction, in the way typical for knitwear.
Цього разу горловину обробила теж за інструкцією, в типовий для трикотажних речей спосіб.
I don't know when I am able to wear this dress but I am sure that the our spring comes anyway.
Necklaces Golden Dust I and Golden Dust II, the stole is quite old but still looks good and adds bohemian note to the image :-)
Не знаю, коли зможу одягнути цю сукню, але я впевнена, що наша весна обов'язково настане. Намиста "Золотистий пил" І та "Золотистий пил" ІІ. Стола доволі давня, але все ще гарно виглядає і додає богемну ноту до образу :-)
As it was mentioned in the previous post there were two sets of jewellery made of two packs of Preciosa glass pearls. The second of them consists of three items: a pair of earrings, and two necklaces, the short is about 37 cm long and the long one is about 135 cm. I also have an idea and the materials left enough to make at least one more necklace. The dress on the photo will have its own post a little later :-)
Набір прикрас "Золотистий пил" ІІ
Як згадувалося в попередньому дописі, з двох упаковок скляних перлин Preciosa було зроблено два набори прикрас. Другий складається з трьох предметів: пари сережок і двох намист: короткого, довжиною біля 37 см і довгого - біля 135 см. Крім того, у мене є й ідея та достатньо матеріалів щоб зробити принаймні ще одне намисто. Сукня на фото отримає власний допис трохи згодом :-)
The necklaces from both sets can worn together, what I am actually doing, or separately. The earrings can be replaced as well.
Намиста з обох наборів можна носити всі разом, що я і роблю насправді, або окремо. Сережки також можна заміняти.
There was nothing special about yesterday evening but in some mysterious way it inspired me to make two new sets of jewellery. The first of them was finished late at night. It is a dainty, simple, and universal set consisting of a delicate necklace and a pair of dangle earrings.
Набір прикрас "Золотистий пил" (І)
Вчорашній вечір не був особливим жодним чином, але у якійсь загадковий спосіб він мене надихнув на створення двох нових наборів прикрас. Перший з них закінчила пізно вночі. Це простий, елегантний і дуже універсальний комплект з делікатного намиста та сережок з підвісками.
All of the items are made of the Preciosa beige glass pearls mix which I had two packs. To those pearls I added 4х6 mm crystal rondelles of the same hue and 10.0 Czech seed beads.
Всі складові комплекту були зроблені з суміші бежевих перлів Preciosa, яких у мене було дві упаковки. До тих перлин додала кришталеві ронделі 4х6 мм такого ж відтінку і чеський бісер №10.0.
It is not the first thematical February trifle I have ever made but it is exactly the first and the only one of the kind :-) Last Sunday I had a birthday and got this nice and practical cup as one of the gifts. Today, having a stable wish to make something, I decided I was inspired enough to make this quick and simple project which would put me in a good mood as a sunny day succeeds in it in winter, for example :-) Numberless cup cozies in the Internet made me always doubt if people really use them. Right now I am sure I will take this cute piece every time when planning drinking coffee outdoors either at home or during walks :-)
Утеплювач для чашки
Не знаю поки що, як це назвати українською мовою, щоб звучало затишно, тож наразі "утеплювач/зігрівач":-) Це не перша тематична лютнева дрібничка, яку я колись робила, але вже точно перша і єдина в своєму роді:-) Минулої неділі у мене був день народження і одним з подарунків була ця мила практична чашка. Сьогодні, маючи непереборне бажання щось зробити, я подумала, що у мене вистачить наснаги на цей простий і швидкий проект, який створить гарний настрій, як, наприклад, це вдається сонячному дню взимку:-) Численні утеплювачі/зігрівачі в Інтернеті завжди примушували мене сумніватися, що люди і справді таким користуються. Зараз я впевнена, що братиму з собою цю дрібничку щоразу, коли збиратимуся пити каву надворі або під час прогулянок:-)
I only crocheted a stripe of leftover yarn. The hearts and roses were in my stash as I used to make them to decorate an outdoor sphere. The link to make to crochet hearts I have but what tutorial was used to make the flowers, I don't remember. There are a lot in the Internet to choose.
Сплела гачком лише смужку з рештків пряжі. Сердечка і троянди у мене залишалися з часів декорування вуличної кульки. Посилання на плетіння сердечок у мене є, а ось за яким майстер класом плела квіточки, не пам'ятаю, в Інтернеті є багато з чого обрати.
1-5.Lining is a must for this dress as the fabric is polyester silk. I used thin rayon for this. 
