Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІII

It's easy to find part I and part II as the title photo is the same. In the photo, I gave hearts to the garments already mentioned in all three parts.  

Першу  і другу частини знайти легко, бо титульне фото те саме. На цьому фото сердечками я відмітила той одяг, про який згадується в усіх трьох частинах.

...

Спілкування з природою відбувалося в ідеальну для фотосесій погоду, трохи похмуру з очікуванням дощу. На нас чекали Маковиця, традиційні  Синевір та Шепіт, і ще якісь місця, які я проспала в автобусі. Здається, я в той день перевдягалася двічі, поки ми вийшли з номера, зрештою, вбралася в джинси і сорочку, щоб і не змерзнути, і не перегрітися, раптом вийде сонце; не вийшло, до речі. Це був день приголомшливих краєвидів. До того витягом я каталася у Ворохті та на Буковелі, але підйом на Маковицю мене справді вразив, тут у мене, як і в потязі, знову було відчуття, наче я в якомусь кіношному світі. Дорога на Синевір виявилася асфальтованою, йти було недовго, але я все одно вкрилася потом і захекалася, як це завжди трапляється, коли мені треба тельопатися на гору. На озері мені сподобалася  атмосфера: незважаючи на помітну кількість людей, відсутність інтимного єднання з природою не дратувала, і абстрагуватися від усіх і всього було доволі легко. Ще у нас було передбачене спілкування з тваринами, але ми з подругою, як мешканки міста з найкращим в Україні зоопарком, позадирали кирпи і пішли замість того на каву та ще позаглядали у різні злачні місця.

...

Наступного дня на прогулянку можна було брати з собою валізу, бо погода була саме такою класичною з анекдотів, коли треба вранці одягнути сорочку, кофту, куртку, а потім все по черзі знімати і носити або в торбі, або в руках. Тому, що дуже логічно, я одягнула сукню, а зверху дощовик, китайський, дощовик мого виробництва теж існує, але лише у вигляді тканини. Дощик таки крапав, і це було саме то для блукання парком Шенборна у Воєводино: романтично і поетично. Потім в Лумшорах я нарешті залізла відмокати в чан, давно хотіла спробувати -  не розчарувалася, і, якщо нагода трапиться, обов'язково полізу знову. По поверненні в готель настав час майстер-класу з варіння бограчу. Ну, як майстер-клас. Пан Василь, наш "гід", готував, а зацікавлені особи тинялися навколо з вином, грушовицею або блокнотами і слідкували за процесом. Потім на терасі готельного ресторану накрили стіл, і всі, кого запрошували і кого ні, зібралися на обід.

...

В Мукачеві ми були двічи. Перший раз організованими туристами з класним гідом, який спочатку трохи втомлював своїми інтерактивами в замку Шенборна, але потім, коли ми своєю блискучою ерудицією та критичним мисленням переконали його, що вміємо читати і писати, вже в Паланку поступово перейшли на простіший і цікавіший рівень спілкування. День був доволі жаркий і паркий, але я, як не дивно, вгадала з сукнею і почувалася комфортно. Як я вже казала, в таких місцях гуляти з кваліфікованим екскурсоводом набагато привабливіше. Адже лише в супроводі захопливої розповіді відчуваєш, що місце оживає, наповнюється історичним гоміном та традиційними байками для наївних та не дуже туристів. А сама  Ілона Зріні зі своїми політичними та любовними інтригами надійно стовбить собі місце в якійсь зі звилин мого головного мозку. Нас, звісно, культурним ізмором не візьмеш, тому в замку не залишилося місця, в яке б ми не зазирнули, включно з яскравою виставкою іменитого місцевого художника десь на самому верхньому поверсі. На саме місто часу залишалося небагато, та і вражень на той день було вже достатньо, тож ми пішли смачненько поїсти і, авжеж, випити винця теж. 

To be continued...

Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІI

I guess I am ready to go on with my Transcarpathia Vacation both fun and wardrobe. It's easy to find part I as the title photo is the same. In the photo, I ticked the garments already mentioned in both parts. 

The story turned out to be quite long so I didn't translate into English, I am sorry. Hopefully, I'll have a chance to do it later.

Схоже, я вже готова продовжувати з розповідями про мої закарпаські розваги та вбрання. Першу частину знайти легко, бо титульне фото те саме. На ньому я відмитила той одяг, про який згадується в обох частинах.

...

На момент заселення в готель ми хотіли лише їсти і спати, про що і сказали водієві, коли групу з семи туристів привезли  в термальні басейни Косино. У нас ще з дому був невиразний план не ходити до басейну, а піти в тому селі до якоїсь колиби пообідати, проте виявилося, що той басейн, мислячи категоріями півдня України, серед пустелі. Водій виявився милою та співчутливою людиною, а дві лесі українки та обіцянка заплатити за його обід зробили нас найкращими друзями і так, замість за півтори тисячі гривень паритися в термальних водах, ми опинилися в українському угорському селі за столом в ресторані серед квітучого саду за надзвичайно смачною місцевою стравою, боб-гуляшем, та з наповненими по вінця келихами білого вина. Після обіду дружба з водієм настільки зміцнилася, що він нас вивіз ще і на озеро, де можна було б і скупатися, якби не принципова відсутність купальників. Зрештою, в Косино ми теж відмітилися, з'ївши по порції морозива за ціною трьох в очікуванні повернення до готелю. Я б сказала, що цей день задав настрій на всі решту. 

На цей випадок я одягнула невимушену віскозно-лляну сукню, яка мене ніколи не підводила і пристойно виглядає, наівть щойно витягнута з валізи.

...

Готель мені сподобався. Можливо через раннє бронювання, а може через те, що вони нас пожаліли, бо ми з міста, яке живе з купою щоденних повітряних тривог та обстрілами, а може завдяки авторитету туроператора, нас поселили в напів-люкс замість стандарту, за який ми заплатили. Так ми отримали номер з балконом, умебльованим круглим скляним столом і плетеними стільцями і на якому ми щодня сервірували легкі вечері, та чудовим краєвидом і на саме містечко і на Карпати. Але все це ми роздивилися вже як повернулися з Косино. 

Оскільки метою нашого відпочинку було оздоровити душу та розвантажити мозок, в готелі ми оплатили тільки сніданки. На цьому піклування про тіло закінчилося, бо на відміну від дієтичних сніданків, на обідах ми не економили і вивчали місцеву кухню і карту вин радісно і з великим апетитом. До бювету в готелі ми теж ходили, але без фанатизму, бо лише на шостий день з'ясували, що наша картка для відкривання крану з Поляною Квасовoю не працює і нам її замінили. 

Моїм "домашнім" одягом стала трикотажна сукня, єдина річ яку я пошила саме для мандрівки, але вона такою планувалася ще з купівлі тканини, тож могла бути і для іншої відпусткі.

...

Поїздка до Ужгороду завжди має певний план. Тобто, якщо ти  там опиняєшся в перший раз, то вирушаєш до Ужгородського замку. Наші відвідини столиці Закарпаття не стали виключенням. Проте, оскільки в цей день ми були організованими туристами, гуляли ми там з екскурсоводом. На моє переконання, і попередній досвід з цього приводу в цукеркі зі мною ніколи не грався, замки, палаци та музеї варто відвідувати з екскурсоводами, до того ж компетентними і невтомними, саме такими який був у нас. Якщо, звісно, мета зануритися в атмосферу, а не "аби було". Проте бажання побачити якісь "нетуристичні" цікаві місця нікуди не поділося; певною мірою в цей день нам  такі трапилися також. Тож після обіду гігантським деруном з начинкою та салатом в милому ресторанчику на затишному тенистому подвір'ї, в якому саме в той день трапилася акція на Просекко, три келихи за ціною двох, ми зазирнули до унікальної сторічної кав'ярні-музею, а потім нас ще завезли в "Децу у Нотаря", місце з колекцією дотепів на всі часи і смаки, про яке я ніколи в житті і не чула, але судячи зі списків гостей, тільки нас там раніше і не було. 

Цей день зараз мені згадується якимось святковим, хоча у мене був там особистий чутливий момент. 

Лляні штани та батистова блузка до того дня дуже пасували.

                                                                                   To be continued... 

Floral Godet Skirt

The other day I made a new summer skirt and I am in hurry to share the outcome at once, as next week I come back to work and who knows what challenges are awaiting for me there, and how much free time I'll have, and if have any in general so don't want to postpone this post. 

Links to:

1. A white blouse.

2. Twin spiral rope and earrings.

3. A belt from a striped dress.

Квітчаста спідниця-годе

Днями я пошила нову літню спідницю і одразу поспішаю поділитися тим, що у мене вийшло, оскільки наступного тижня повертаюся до роботи і хто знає, що там на мене чекає і скільки вільного часу у мене буде і чи буде такий взагалі, тож не хочу відкладати цей допис. 

Покликання: 

1. Біла блузка.

2. Джгут та сережки з твінів.

3. Пасок від смугастої сукні.

The fabric was bought more than a few years ago and I saw it only in a skirt from the very beginning. As it is ready, probably its time came at last :-) The fabric reminds me shirt fabric by texture but  very thin, and light, silky by touch. To make the skirt I chose pattern #6903 Burda. It is a kind of godet skirt which I made wider along the bottom by 5 cm on every side.

Тканину купила більше ніж декілька років тому і одразу бачила її лише в спідниці. Оскільки вона готова, то, вірогідно, її час нарешті настав :-) Матеріал за текстурою нагадує мені сорочковий, але дуже тоненький, легкий, шовковистий на  дотик. для пошиття спідниці обрала модель Burda PDF 6903. Це така собі спідниця-годе, яку я зробила ще ширшою на 5 см по низу з кожного боку.

As always in thin skirts or trousers I reinforced edges on both sides by 18-20 cm (white interfacing), and the waist edge by 2-3 cm (black interfacing). 

Before  hemming, the botom edge was evened from the floor like in this dress because, as you see in the photos, it was absolutely necessary. 

Як завжди в тонких спідницях чи штанях, я зміцнила обидва бокові краї на 18-20 см (біла прокладка), і вздовж талії на 2-3 см (чорна прокладка). 

Перед підшиванням, низ вирівняла від підлоги, як у цій сукні тому що, як видно за фото, він цього спарвді потребував.

Transcarpathia Vacation Wardrobe, І

As a person who wears only self-made clothes and enjoys travelling on the chance, I can't help avoiding the topic about a vacation wardrobe. I represented this subject in different ways the previous years, this time I decided to combine short descriptions of my vacation's activities with description of the clothing I was wearing on the corresponding days. This year I didn't sew anything purposely to pack in my suitcase. I just made what I wanted to update my summer wardrobe and then chose the garments which were supposed to be in use during my trip. 

I promise if I am too talkative, I will divide the story in few parts :-)

Гардероб для Закарпатськіх канікул, І

Як людина яка носить лише саморобний одяг і полюбляє за можливості подорожувати, я не можу оминути увагою тему відпускного гардеробу. Я її презентувала на різний манер в попередні роки, а зараз вирішила поєднати короткі описи розваг з описом вбрання, яке одягалося у відповідні дні. Цього року нічого спеціально для пакування у валізу я не шила, лише робила що хотіла, а потім обрала ті речі, які теоретично могли б мені знадобитися під час мандрівки. Обіцяю, якщо буду занадто балакучою, поділити цю історію на декілька частин :-)

1. To get to the destination point at first we went to Kyiv by bus and then by train to Svalyava. I've never travelled by this route by train so couldn't choose through which window to watch. Thanking to Ukrzaliznytsia it was comfortable and thanking to the Carpathian landscapes, it felt as if in a fairytale. In the video you can see a tiny part of those fabulous scenes.

Being on the road I wore brown jeans and a collared shirt.

1.Щоб дістатися до місця призначення ми спочатку їхали автобусом до Києва, потім потягом до Сваляви. Цим маршрутом на потязі я ніколи не подорожувала, тож не могла обрати, в яке вікно дивитися. Укрзалізниця забезпечила комфорт, а Карпатські пейзажі - відчуття казки. У відео можна побачити невеличку частину тих мальовничих краєвидів. 

В дорогу одягнула коричневі джинси та топ з коміром.

To be continued...

Dolman Sleeve White Blouse

My continuous whining about necessity to make a new white blouse, at last transformed in its phisical existence :-) As in theory I've got few projects of the kind on my mind, I mean sewing white blouses, I started with the simplest, and quick to make but showy  pattern. It is combined perfectly with all summer items I wanted it to pair but for colder seasons, I would like to have some more.

Біла блузка з цільнокроєним рукавом 

Моє безперервне скиглення щодо необхідності завести нову білу блузку, нарешті трансформувалося в її фізичне існування :-) Оскільки в теорії маю на думці декілька подібних проєктів, маю на увазі пошиття білих блузок, почала з найпростішої, швидкої в пошитті, але ефектної моделі. Вона чудово комбінується з усіма літніми речами, з якими я б її хотіла поєднати, але для прохолодніших сезонів, сподіваюся, запастися якоюсь ще.

I used pattern #119 from Burda 9/2013. It is an asymmetrical model with rich decoration. I love the idea of the aymmetry but I had to simplify the pattern according to my fabric. The original blouse in the magazine requires stiffer material than mine. My material is dense but soft so it wouldn't the neckline's shape properly so I refused from this feature and just made it symmetrical. That row of bows looks cute but is not my cup of tea at all so I would not add them anyway.

Скористалася викрійкою 119 з Burda 9/2013. Це асиметрична модель з багатим оздобленням. Ідея асиметртії мене приваблює, але мені від неї довелося відмовитися через тканину, яка в мене щільна, проте м'яка, а оригінальна модель в журналі потребує жорсткішого матеріалу, щоб тримав форму асиметричної лінії  горловини. Оздоблення я люблю всяке і різне, але саме подібні бантикі - не моє, тож я б їх все одно не додавала.

Despite pattern's simplicity, it took me almost the whole day to sew it because of processing sleeves' cuts and hems. I wouldn't mind making the sleeves shorter  but this length makes good proportion so I like it as it is.

Незважаючи на простоту моделі, на її пошиття пішов майже цілий день через обробку розрізів та низу рукавів. Я б не проти зробити рукави коротшими, але ця довжина створює гарну пропорцію, тож мені подобається і так як я. 

1. A White blouse, a denim skirt, spiral rope, necklace, earrings. 

2. A White blouse, floral trousers, a spiral rope, necklaces, earrings.

3. A White blouse, tropical print trousers, one-string necklace, green necklaces set, earrings.

1. Біла блузка, джинсова спідниця, джгут, намисто, сережки.

2. Біла блузка, квітчасті штани, джгут, намиста, сережки. 

3. Біла блузка, штани з тропічним візерунком, намисто, набір зелених намист, сережки.

Border Print Fitted Blouse

One more piece of clothing I was wearing during my vacation but this one wasn't made for my trip purposely. I cut it last year, either at the end of August or the beginning of September and, as it almost always happens with my summer projects started out of season, the details were waiting for their right time, which came when I sewed my green linen trousers and it turned out that together with the blouse they create a perfect match.

Приталена бузка з тканини з купоном

Ще один предмет гардеробу, який я носила у відпустці, але цього разу пошитий не спеціально для моєї подорожі. Покроїла я  цю блузку минулого року, чи то в кінці серпня, чи на початку вересня, і, як це майже завжди трапляється з моїми проєктами, започаткованими не в сезон, деталі чекали на свій зірковий час, який настав, коли я пошила зелені лляні штани і виявилося, що разом з блузкою вони утворюють прекрасну пару.

To make the blouse, I chose pattern #6325 Burda PDF and cotton batiste with border print. As you see, the border is arranged along the shoulder seams and sleeve caps. The pattern is supposed to be fitted but I made only one pintuck instead of two on every side to have the blouse half-fitted, which is much more appropriate for hot weather. 

Для пошиття блузки я обрала модель #6325 Burda PDF і бавовняний батист з купонної тканини. Як бачите, купон розташований вздовж плечових швів та окатів рукавів. Модель задумано приталеною, але я замість двох складок-защіпок зробила по одній з кожного боку, щоб зробити її напівприталеною, що набагато краще відповідає спекотній погоді.

The sleeves were shortened.                                                   Рукави  було вкорочено.

I completed the ensemble with Green earrings and wore it to walk around Uzhgorod.

PS. I don't play the piano; I used to play the accordion when I studied in primary school.

Комплект я доповнила зеленими сережками і одягала під час прогулянки  Ужгородом.

PS. Я не граю на піаніно. Я колись грала на акордеоні, коли вчилася в молодшій школі.

Simple Jersey Dress

It is a very simple and quick project born from the question, "What am I going to wear in a hotel between breakfasts,  visiting a swimming pool, excursions, shopping and eating out?" The answer was as simple as the design of this dress. An ideal last-minute-make garment sewn of dense jersey of good quality. My this year vacation experience also proved it is a real must-have for this kind of rest.

Проста трикотажна сукня 

Це дуже простий і швидкий проєкт, народжений з питання "Що я носитиму в готелі між сніданками, відвідуванням басейну, екскурсіями, шопінгом та обідами в місцевих ресторанах?" Відповідь виявилася такою ж простою, як і крій цієї сукні: пошите в останню хвилину вбрання зі щільного трикотажу гарної якості. А досвід моєї цьогорічної відпустки ще і довів його справжню необхідність для відпочинку такого роду.

I don't remember if I had any definite sewing ideas on my mind when purchasing this knit fabric but I surely couldn't pass by its print and colour style :-) I had a piece 1.50-1.70 m x  180 cm, so it was enough to cut dress #117 from Burda 5/2023. 

As always when working with jersey, I reinforced the shoulder seams with interfacing. I also reinforced the allowance to process the side slits but then refused from making them at all.

Не пам'ятаю, чи були у мене якісь ідеї щодо пошиття, коли купувала цей трикотаж, але цілком певна, що не могла пройти повз його візерунок та кольорову гаму :-) Мала відріз 1,50-1,70 х 180 см, і цього виявилося достатньо, щоб покроїти сукню 117 з Burda 5/2023. 

Як завжди, коли працюю з такими тканинами, зміцнила прокладкою припуски плечових швів, так само зміцнила і припуски на бічні розрізи, але потім вирішила їх взагалі не робити. 

I didn't trace the pattern on paper; I put the pattern sheet right on the fabric and traced the details on the material at once. But now I think it would be worth having the paper pattern as it could be used again for sewing either one more dress or a top. 

Я не переносила викрійку на папір, приклала аркуш викрійок одразу на тканину і так на неї і переводила. Але зараз думаю, шо варто було б мати таку викрійку, бо вона може згодитися для пошиття або ще однієї сукні або топу.