Witty, Pretty & Handy

Розумні, гарні та вправні :-) Useful fun for needleworkers / Корисні розваги для рукотворниць

About Me

My photo

My life is very simple. "I just wanna live while I am alive..." :-)

18 March 2017

How to Stash Seed Beads



Needlework is a pretty homey hobby. Despite I can have some on-the-go projects they are just episodes in the needle worker's life. The most of time we're attached to our homes with our activity not only because some equipment is pretty big and heavy to move it (I mean a sewing machine and an iron and other staff) but also because creativity is some kind of whirl of life: while creating something, you are at home, while using the result - you feel at home wherever...



Зберігання бісеру


Рукотвори - це доволі домашнє заняття. Хоча у мене і бувають якісь проекти для мандрів, вони є лише епізодами в житті рукотворниці. Більшість часу ми прив'язані  до наших домівок не лише тому, що деяке обладнання доволі велике і важке, щоб тягати його з собою (маю на увазі швейну машинку, праску і т. ін.), але і тому, що творчість - це таке певне кружляння життя: поки щось створюєш, ти - вдома, а поки користуєшся результатом твоєї праці - почуваєшся вдома будь де...






Stashing crafter's stuff  needs some room and not little. I'm lucky enough to have a special corner to keep all my materials. But, as any crafter knows, those materials have strange and incomprehensible quality to multiply in some mysterious way. So the problem of stashing is very actual. And it was always an issue for me. The problem with yarn for knitting and crocheting was solved in the simple way - I don't buy nothing new until there is no room in their shelf. The problem with fabrics is impossible to solve at all so I pretend I have none :-) And as for stashing the seed beads I invented my way. I thought it is important for me not just to find the place but also to see all the seed beads at the same time. So I compiled them into colour groups with binder clips. In this way they are easy to put into boxes or hang.





Зберігання арсеналу рукотворниці потребує місця і немало. Мені пощастило мати спеціальний куточок для цього.  Але, як відомо будь який майстрині, ті матеріали мають якусь дивну незбагненну якість множитись у якійсь таємничий спосіб. Тому проблема зберігання завжди актуальна і для мене теж. Питання з пряжею для плетіння на спицях чи гачком було вирішено просто - я не купую нічого нового, поки не звільниться місце на відповідній полиці. Проблему із зберіганням тканини вирішити неможливо, тому я прикидаюся, що її немає:-) А щодо зберігання бісеру - я вигадала для себе такий спосіб. Я подумала, що мені важливо не лише визначити для нього місце, але і бачити весь бісер водночас. Тому я скомпонувала пакетики за кольорами і скріпила зажимом. Так їх легко і по коробках розкласти і навіть повішати. 

12 March 2017

Colourful Memories (Earrings & Ring)

The final level in the Bead Game with my last necklace is over only now, when the earrings and the ring to pair it are ready.
The work was quick and simple without much meditating on what to do next and it is a real delight :-)
I even didn't divide this project for two separate ones to enlarge the number of posts: for the earrings and the ring because got into the process so entirely that forgot to take detailed photos:-) Besides, at last I understood  why all-my-life indifference to the rings transformed into pretty steady interest in making them lately.


Барвисті спогади (сережки і каблучка)

Фінальна стадія гри з моїм останнім намистом закінчилася лише зараз, коли я завершила роботу над сережками і каблучкою до пари.
Це було швидко і просто і без зайвих роздумів про те, що ж мені робити далі:-) 
Я навіть не розділила цей проект на два окремих, щоб збільшити кількість дописів, тому що у своєму захопленні процесом забула зробити докладні фото:-) До того ж нарешті до мене дійшло, чому останнім часом моя всежиттева байдужість до каблучок перетворилася на доволі постійну цікавість до їхнього створення.



So, to make the earrings I used the ready base and beaded to it the pearls of the same colours as for the necklace. On the photo the way of beading is shown for the different size of base just for an example because, as it was mentioned above, I forgot to take photos.



Отже, щоб зробити сережки, до готової основи я нанизали перлини тих самих кольорів що і для намиста. На фото процес нанизування показано для іншої основи і лише для прикладу, тому що, як вже було згадано, я забула все це сфотографувати.



Then  I cut tiny pieces of the thick fabric and glued them to the bases. Then glued the element to the earring bases. And here they are... ready!





Потім вирізала крихітні шматочки товстої тканини і наклеїла їх до основ. А потім вже цей елемент приклеїла до основи сережки. Все... готово!





I wanted to do the ring in the same way but had no base like I used for the ring in this project and there was none in our local store yesterday so without any doubts I used different ring base and changed the design. I thought I would be able to re-make the ring if I ever wanted and had the right finding.





Каблучку хотіла зробити за тим самим зразком, але у мене не було такої основи, яку я використала для каблучки в цьому проекті,  в нашій місцевій крамниці їх вчора теж не було, тож без усіляких вагань я скористалася іншою основою і змінила дизайн. Я подумала, що можу переробити каблучку коли заманеться, якщо матиму відповідну фурнітуру.




When the ring was ready, the simple idea flashed me. Probably I liked to make rings because, unlike my favourite earrings and necklaces, I can see  rings on my fingers all the time while weraing them. Like an enjoyment from the playing with its favourite toy delights a child, a game of beads rejoices the eye and adds a bit of fun to the mood of their owner. 
So hardly I will ever re-make the ring, more likely, I will make another one:-)





Коли каблучка була готова, мене осяяла проста думка. Мабуть мені подобається робити каблучки, тому, що, на відміну від моїх улюблених сережок і намист, коли я їх вдягаю, я їх весь час бачу. Так само як задоволення від улюбленої іграшки радує дитину, гра намистин  милує око і додає трохи веселощів до настрою своєму власникові.
Тож навряд чи я колись перероблятиму цю каблучку, скоріше за все, я зроблю ще одну:-)

8 March 2017

Fringed Netted Necklace, or Colourful Memories




When started working on the necklace, I thought there was no better name for it than the designer invented. But during the beading dozens of colourful pearls put me in some playful mood and brought to my mind an old song from my childhood. Besides the melody, I remembered only its name "Kolorowe Jarmarki" (Colourful Fairs) that was on the tip of my tongue all the time so I decided that is the right idea of the necklace. As I am a little older now and have Google, my curiosity was enough to find the translation of the lyrics (it is Polish) and the song turned out to be about pretty... how to say... pleasant sadness. How else the  memories about the sweet things of our childhood, when everything seemed to be more amazing, more surprising, much brighter and funnier, can be called?
I also found a version of the song performed by  Kozak System, our Ukrainian musicians,... it is nice indeed.



Намисто з китицями на сітці, або Барвисті спогади


Розпочавши роботу над намистом, я подумала, що кращої назви для нього за ту, яку вигадала дизайнерка і бути не може. Але поки нанизувала десятки яскравих перлин навіювали грайливий настрій і в голові засіла пісня з дитинства. Крім мелодії я пам'ятала лише її назву "Кольорові ярмарки", яка  не сходила з мені з язика, тож я вирішила, що вона якнайкраще  і відповідає ідеї намиста. Але оскільки я вже трохи старша і у мене є Google, моєї цікавості вистачило на те, щоб знайти переклад слів і виявилося, що пісня про такий собі ... приємний сум. А як ще назвати спогади про милі речі з нашого дитинства, коли все здавалося більш дивовижним, цікавішим, набагато яскравішим і веселішим?
Наші музиканти з  Kozak System переспівали її трохи свій лад... звучить і справді добре.



It is my first flat net necklace (before I made tubular netted necklace and net earrings) and I liked both the process and the result a lot.
The pattern designed by +Jill Wiseman and can be made by her video tutorial.




Це моє перше намисто на сітці (раніше я зробила сітчастий джгут і сережки) і техніка мені дуже сподобалася.
Автор моделі +Jill Wiseman і намисто можна сплести за її відео уроком.




I used 10 colours of the pearls,  it is less than the designer.



Використала перлини 10 кольорів, це менше ніж дизайнерка.




I also made the toggle clasp but different than the designer and this time used this tutorial.




Застібку тогл зробила не таку як дзайнерка. Цього разу скористалася цим МК.





The necklace is very picturesque and decorative. I like it very much. Thanking to its multicolour style it will match different items of clothes.




Намисто дуже мальовниче і декоративне. Мені воно дуже подобається. А завдяки своєму багатокольровому дизайну пасуватиме до багатьох предметів одягу.

5 March 2017

Red Sleeveless Top, or Love Talks



(Otiose speculation spelled by thinking about red)

It is very easy to talk about love... when you are single. The real feelings are silent... You cherish and save them as great treasure, you radiate happiness, your eyes are shining constantly and all your nature wills to share the joy of love with the whole world which you surely want to hug; you are filled with energy and confidence that you are able to do whatever: from walking on the surface of water to flying in the sky but to talk about all that... It is only possible to  say to that only one, when you are together, close and you see beloved eyes. You just cannot keep it inside any more and at last say those words for him or her only and hope to hear the same as an answer. Each of you knows what the other feels but wants to hear  that at least sometimes and without secret fear that said aloud those words become worthless...

( NB! Don't repeat anything mentioned above in real life, it is only love talks:-))



Червоний топ без рукавів, або Розмови про кохання
(Ліниві міркування навіяні думками про червоне)

Дуже просто говорити про кохання... коли ти самотній. Справжні почуття мовчазні. Ти плекаєш і зберігаєш їх наче безцінний скарб, ти випромінюєш щастя, твої очі постійно сяють, і все твоє єство воліє поділитися радістю кохання з усім світом, який ти вже напевно готовий обійняти; ти сповнений енергії і впевненості в тому, що здатен зробити будь що: від прогулянок по воді до польотів у небі, але говорити про це... Це можливо сказати тільки тому єдиному або єдиній, коли ви разом, близько і ти бачиш любі очі. Ти просто не можеш більше тримати це в собі і нарешті кажеш ті слова лише для нього чи для неї і сподіваєшся почути у відповідь те саме. Кожен з вас знає, що відчуває інший, але хоче це почути хоч іноді і без остраху що, вимовлені вголос, ті слова можуть втратити свою цінність...

(NB! Не повторюй нічого з вищесказаного у реальному житті, це лише розмови про кохання:-))



And now few words about what caused that idle thinking:-) Obviously the necklace and the earrings were made to be worn and the matching outfit had to be pretty laconic without any complex details or decor because the necklace is intricate enough itself. The choice was made in favour of the plain top #107 from Burda 4/2013. By the way, the issue is pretty nice but, surprisingly, this top is the first thing I've made from it.




А тепер декілька слів про те, що ж спричинило ці марні міркування:-) Вочевидь намисто і сережки були зроблені, щоб їх носити, і гоже вбрання мало бути лаконічним без усіляких викрутасів, тому що намисто саме по собі досить хитромудре. Вибір пав на топ №107 з Burda 4/2013. До речі, гарний випуск, але, як не дивно, цей топ - перша річ, яку я з нього пошила.


There is nothing special or hard in  sewing it. My only tip concerns the processing of the facing.
1. Before turning the facing out, make the cuts close to the seam to have the edge even.


В пошитті немає нічого особливого чи складного. Моє єдине зауваження стосується обробки обшивки.
1. Перед тим як вивертати її, зроби декілька надрізів близько до строчки, щоб край був рівним.



2. The front part of the facing I stitched to the neck hole seam allowance as they recommend in the instruction but the back part was top stitched. The pleated front is heavier than the back so in this way the facing will stay in its right position better.




2. Передню частину обшивки я притачала до припуску на шов горловини, так як і рекомендовано в інструкції. А задню частину обшивки відстрочила по верху. Передня частина зі складками - важча ніж спинка, тому так обшивка краще триматиметься на своєму місці.

26 February 2017

Petit Red Earrings, or A Bit More of Moulin Rouge :-)


While organising the beads after finishing the necklace, I followed the idea to make some quick and simple earrings to pair it. I decided they should be studs and only the same materials might be used. The choice was made in favour of this tutorial from +La Vetrina Dell'Handmade, her earrings turned out to be the most adjustable to my materials and very very quick to made with a good result.



Маленькі червоні сережки, або Ще трішки Мулен Ружу :-)


Поки впорядковувала бісер по закінченні роботи над намистом, вирішила зробити якісь прості і швидкі у виконанні сережки у пару до нього. Вони мали бути на шпильках та зроблені з тих самих матеріалів. Вибір пав на цей МК від  +La Vetrina Dell'Handmade, її сережки виявилося найлегше пристосувати до моїх матеріалів з найліпшим результатом.



Instead of the bicones I used 4 mm pearls and embellished the earring with the same dangle as on the necklace.




Біконуси я замінила на 4 мм перлини, а готову сережку прикрасила маленькою підвіскою як на намисті.

25 February 2017

Red Necklace, or A Bit of Moulin Rouge :-)


Kids are often asked what they want to be when grow up. And as many times you ask them as many different answers get. Of course, there are some outstanding persons who right after being born want to become... aircraft designers but those are exceptions.  I was enquired  the same and not once but I remember only one of my replies. Once upon a time I declared I wanted to be a can-can dancer in a variety show. Probably it was under influence of operetta films which I adored or maybe it was the result of watching Deutsches Fernsehballett that we were shown only once a year at the end of New Year's night. But that was the fact :-) My wise mum, who still has very high standards of woman's behaviour, wasn't angry with me and even wasn't surprised. She said it was a good idea but then added that I wouldn't be taken there because I was not tall enough. And the height is the thing nobody can change... But who can object against getting inspiration from that burlesque dancing and what place, but Moulin Rouge, is the most prominent embodiment of a variety show...




Червоне намисто, або Дрібок Мулен Ружу:-)


Дітей дуже часто питають ким би вони хотіли стати, коли виростуть. І скільки запитують, стільки різних відповідей і чують. Звісно, бувають такі цілеспрямовані особистості, які ще при народженні вирішують стати...  конструкторами літаків, але це виключення. Мені таке питання теж ставили не один раз, але я пам'ятаю лише одну свою відповідь. Якось я заявила мамі, що, коли виросту, хочу танцювати канкан у вар'єте. Може це було під дією перегляду фільмів-оперет, які я обожнювала, а може дало плоди "тлєтворноє вліяніє Запада" у вигляді балету телебачення Східної Німеччини, яке нам показували раз на рік під ранок новорічної ночі. Але факт такий був :-) Мудра мама, яка і досі вирізняється суворими вимогами до жіночої поведінки,  не розлютилася і навіть не здивувалася, вона просто сказала, що ідея гарна, але мене не візьмуть до балету через маленький зріст. А зріст - це таке, що змінити не можна... Але ж хто може завадити черпати натхнення з образів того запального танцю і яке місце як не Moulin Rouge є найвидатнішим втіленням вар'єте...



Besides all its bright images, the variety show is a real incarnation of the things that in reality are not what they seem to be. Exactly like my necklace, the tutorial of which I found on Preciousa site. It doesn't look complex until the assembling of the elements starts. Maybe the work was more complicated because I didn't find the exact materials so substituted 3 and 4 mm fire polished for 7.0 seed beads and 4 mm pearls and had to adjust the pattern a little.
And I didn't understand how to make the CRAW rings by the schemes on the site so just made the CRAW stripes and joined them in rings with the same result.



Вар'єте є не лише є джерелом яскравих образів, це  ще і справжнє уособлення явищ і речей, які насправді є не тим, чим здаються. Точно як моє намисто, МК якого я знайшла на сайті Preciosa і яке виглядає не таким вже і складним, поки не починаєш з'єднувати всі елементи. Можливо робота трохи ускладнилася через те, що я не знайшла таких самих матеріалів як на сайті, тож я замінила 3 мм і 4 мм fire polished на бісер 7.0 і 4 мм перлини і мала трохи пристосовуватися до них.
Також я не зрозуміла, як вони плели кільця в "хрестик", тому просто зробила смужки в "хрестик" і потім їх з'єднала в кільця.



Besides, I had a lack of 4 mm pearls so made two pearl round elements and two 7.0 seed beads by the same pattern.
The matching earrings are here.
As you see the "Quatrefoils" surely remind the wings of the mill (moulin) so I had no chance to avoid the memories about my naive childish wish:-)




Крім того, мені не вистачило 4 мм перлин, тож зробила два круглих кільця з перлин, а два - з бісеру 7.0 за тим же зразком.
Сережки до пари тут.
Як бачиш ті "Quatrefoils" (чотирилисники) і справді нагадують крила вітряка, тож у мене не було шансів не згадати моє наївне дитяче бажання:-)

18 February 2017

Frozen Lavender (Dress)



All what I could say about me and lavender was already said here so now I only want to tell a story about how it happened with this new project... I mean creating and assembling outfit and jewellery in one single image. The process itself reminds stringing different elements on the thread but instead of the beads the ideas, inspiration, purchasing, sewing and beading play the roles. 
Probably a year or more ago I saw the nice fabric in the store but it surely was  not affordable for me and I refused from the speedy shopping. I only dropped in that store several times during the year and checked if the fabric was still there. Then my trip to Croatia and lavender episode cultivated the idea of the jewelry set and I thought it would match the dress made from that beautiful fabric, which I still didn't have. Then  I bought all kinds of lilac navettes I had found and sketched the approximate sample of the future necklace that would have to match the dress from the fabric, which I still didn't have. Then all the materials for the beading were prepared and I started to bead the navettes for the necklace that had to match the fabric, which I still didn't have. And then I yet decided it was the right time to buy the fabric because I had no idea why I needed that necklace without the dress from the fabric I still didn't have. And when at last I came to the store, it turned out they only had the last piece of the fabric that was enough for sewing the dress. It is not a story it is a saga:-)


Замерзла лаванда (сукня)


Все що можна було сказати про мене і про лаванду, було вже сказано тут, тому зараз я просто розповім історію як це відбулося з цим новим проектом... Маю на увазі створення і компонування вбрання і прикрас в єдиний образ. Весь процес і сам нагадує нанизування різних елементів на нитку, але в ролі намистин виступають ідеї, натхнення, придбання, пошиття і нанизування.
Можливо десь рік чи трохи більше тому я побачила в крамниці гарну тканину, але вона була для мене надто дорогою, тому від квапливої покупки довелося втриматися. Я лише зазирала в ту крамницю декілька разів перевірити чи тканина все ще там. Потім моя подорож до Хорватії і епізод з лавандою виплекали ідею набору прикрас, про який я подумала, що він підійшов би до сукні, тканини для якої у мене все ще не було. Потім я купила всі види наветт, які тільки знайшла і намалювала ескіз намиста, яке підійшло б до сукні з тканини, якої у мене все ще не було. Потім було підібрано всі матеріали і я почала обплетати наветти для намиста, яке підійшло б до сукні з тканини, якої у мене все ще не було. І потім я подумала, що все ж таки час купити ту тканину вже настав, бо навіщо мені намисто без сукні з тієї тканини, якої у мене все ще не було. А коли я нарешті припленталася до крамниці, виявилося, що у них залишилося тієї тканини якраз стільки, щоб мені вистачило пошити сукню, намисто до якої я вже почала плести. Це не історія, це - сага :-)




To the previous story I had to add that the fabric was meant to be right for sewing model #116 from Burda 1/2017 with some modifications.
The fabric is woolen jersey and for the lining I chose rayon with interesting texture.




До всієї попередньої історії я мала додати, що тканина купувалася спеціально для пошиття моделі 116 з Burda 1/2017 з деякими змінами.
Матеріал сукні - вовняне джерсі, для підкладки я обрала віскозу з цікавою структурою.




I changed the front neck hole cut. I thought a deep V-neck is not suitable for a woolen dress. Besides, I didn't like the way it looked in the magazine, it seemed had no good fitting.
So I lengthened the front centre line and then drew a new line of the neck hole cut. By the new front pattern the draft of the facing was changed as well.

 After the cutting the fabric I've got a new front detail without a seam and it was good to embellish or decor it in any way either with a piece of jewelry or embroidery or whatever.


Я змінила лінію вирізу передньої частини. Я подумала, що глибокий мис не підходить до вовняної сукні. До того ж мені не сподобалося як він виглядав у журналі, здалося, він не дуже добре прилягає.
Отже я подовжила центральну лінію переду і намалювала нову лінію вирізу. Відповідно до нової викрійки переду було змінено і викрійку обшивки.

Після розкрою я отримала нову деталь переду без шва і вона була чудова для подальшого декорування чи то прикрасою чи вишивкою абощо.






Next step to note is making the skirt. I made it in full leaving the open part of the seam for the zipper. It gave me the chance to try the skirt on before the dress was ready and correct the defects.




Наступне, про що варто сказати, пошиття спідниці. Я її зробила повністю залишивши відкриту частину шва для вшивання блискавки. Це дало мені можливість приміряти спідницю до того, як сукня була готова і виправити недоліки.




Defects can be different because our curves are individual. In my case there was some bulging along the front joining seam. So I pinned the extra fabric, then marked new line on the wrong side of the skirt along the pins. Then unpicked the baste of the seam, drew the new line by the marks. In this step I would recommend to draw a nice line better than exact. And then stitched all the seam from the waist to the hem.

Недоліки можуть бути різними, тому що наші вигини індивідуальні. В моєму випадку по переду вздовж  з'єднувального шва був наплив тканини. Тому я сколола його булавками, потім зі зворотнього боку намітила по тим булавкам нову лінію шва. Потім розпустила наметку, накреслила нову лінію. На цьому етапі я б рекомендувала креслити красиву лінію, а не абсолютно точну. І вже потім прострочила весь шов від талії до низу.




As I changed the front part of the bodice, I cut the neck holes of the lining after the lining was almost ready.
Don't forget to make the cuts along the seams to get better fitting of the facing.



Оскільки я змінила передню частину переду, виріз на підкладці я кроїла, коли вона була вже майже готова.
Не забуваймо для кращого прилягання обшивки зробити надрізи вздовж її швів.




I also made a mistake when sewing the facing to the dress. And noticed it only when it was late to correct it. So hope it prevent other dress makers from making it. As you see on the photo the corner had to be made as a continuation of the sleeve seam and I did it wrong.



Я також припустилася і помилки, коли пришивала обшивку до сукні. І помітила це, коли виправляти її вже було запізно. Сподіваюсь це вбереже інших кравчинь від неї. На фото видно, що куток мав бути на продовженні шва рукава, а я зробила його неправильно.


And few words as for the final steps. The most important - ironing. 
My fabric is very beautiful but pretty stretching so while working on the outfit some parts changed there shapes. For example, front side details had some bulging. They had to be steamed to deprive that.
All the hems, both sleeves' and dress's were processed with slip stitch. As you see there was made a lot hand work here.



І декілька слів про завершальні кроки. Найголовніший - прасування. 
Тканина у мене дуже красива, але доволі добре розтягується, тому поки я працювала над вбранням, деякі його деталі змінили форму. Наприклад, бокові частини переду набули здуття. Тому вони мали бути оброблені паром і спрасовані.
Всі підгинки, і рукавів і сукні, були підшиті потайним стібком. Як бачиш, тут було багато ручної роботи.