Witty, Pretty & Handy

Розумні, гарні та вправні :-) Useful fun for needleworkers / Корисні розваги для рукотворниць

About Me

My photo

My life is very simple. "I just wanna live while I am alive..." :-)

23 April 2017

One Unfastened Jacket for Two Grey Hues


Actually there were two more grey shades during my work on this project but they... how to say... they didn't leave any materialistic trace on this outfit. The first of them was surely our present weather... it did make dark grey outside these days!! 
Next grey hue concerned my mood... I was upset because of my sewing machine sudden pinking while sewing the jacket. Fortunately, I could fix the problem. This machine has been serving to me faithfully almost 30 years... Except my family, I don't have any person around me whom I've known so long! I avoided the necessity to buy a new machine otherwise I would have to say good bye any summer travelling. So those several hours were grey for me indeed!!! 
And at last, the used fabric. It is double-sided knits, one side of which is grey melange and the other is monochromatic grey. 
The idea of making such a jacket was caused by a very banal reason. I have many dresses in my wardrobe but cannot wear them in cold seasons to work because it is quite chilly in the classroom so at this time of year I'm mostly dressed in thick knitted sweaters. As you understand, it is not the look to kill... if only my cat who surely prefers sometimes to sleep an hour or two on one of those sweaters. I just got weary of them so wanted to make something smarter and lighter to put it on any long-sleeved dress and stay warm. The choice was made in favour of the model 126 from Burda 1/2011.



Один жакет без застібки на два відтінки сірого


Насправді було ще два відтінки сірого протягом роботи над цим проектом, але вони, якщо можна так сказати, не залишили жодного матеріального відбитка на готовому вбранні. Першим з них була наша теперішня погода... Оце вже що робило все навколо темно-сірим, так це була вона!!! 
Наступний відтінок сірого стосувався мого настрою... Я була засмучена раптовою поломкою моєї швейної машинки під час роботи над жакетом. На щастя я змогла полагодити свою стареньку... машина мені добре служить вже майже 30 років; я, крім своєї родини, і людей не маю поряд, яких би так довго знала. Тож ті декілька годин були справді сірими для мене, бо якби довелося купувати нову, то тоді - прощавай літня подорож хоч кудись! 
І, нарешті, тканина. Це двосторонній трикотаж, одна сторона якого - сірий меланж, а друга монохромного сірого кольору. Причина пошити такий жакет доволі банальна. У мене багато суконь в гардеробі, але я не вдягаю їх в холодну пору року, тому що на роботі прохолодно, тож в цей час на мені переважно товсті плетені светри та кофти... не знаю кого можна вразити таким виглядом, хіба що мого кота, який дуже полюбляє подрімати годинку-другу на такому светрі. Я просто від них втомилася тому хотіла зробити щось більш витончене і легке, щоб вдягати поверх сукні з довгим рукавом і не мерзнути. Вибір було зроблено на користь моделі 126 з Burda 1/2011.







The jacket is very simple and probably one of the quickest thing to make. But, as it was mentioned above, the fabric is double-sided so I decided to sew it to wear on the both sides. It was pure curiosity because I actually don't like the hue of monochromatic side and am going to wear the jacket only on the melange. 
And so instead of few hours I spend for sewing the apparel few days.
By the way, the hat was used to crochet long ago because of curiosity, too, I wanted to try how comfortable to crochet or knit with that yarn. It turned out not much indeed but I had a hat :-)
(the pattern was taken here).





Жакет дуже проста і, мабуть, одна з найшвидших для пошиття річ. Але, як вже згадувалося, тканина двостороння тож я вирішила, що маю пошити його так, щоб носити на обидві сторони. Це була чиста цікавість, бо мені той монохромний відтінок сірого не подобається і  я збираюся носити вбрання лише на меланжеву сторону.
Але завдяки цьому плану замість декількох годин я витратила на пошиття декілька днів.
До речі, і шапку було колись давно сплетено з цікавості, хотіла дізнатися, наскільки зручно працювати з тією пряжею. З'ясувалося, що не дуже, але у мене є шапка :-)
(модель було взято тут).




I have never made that before but didn't search for any tips in the Internet. I sewed the jacket with known me seams that conceal the fabric edges. The first of them is the one that is called "locked" seam here.  




Я такого ніколи раніше не робила, але порад в Інтернеті шукати не стала. Пошила жакет відомими мені швами, які приховують краї тканини. Перший з них той, який ми називаємо шов "в замок".



The centre back, sides, collar, sleeves, shoulders - all of the seams are stitched with this stitch.




Середній шов спинки, шов коміра, бокові та плечові, шви рукавів - все з'єднано  цим швом.







The next one is called here "double" seam. I used it to sew the sleeves to the jacket. At first the details were put together right side to the right side and stitched with about 0.4 cm seam allowance. Then turn the details out put wrong side to the wrond and stitch with about 1 cm seam allowance. The first stitch makes the rib.





Наступний стібок - "подвійний". Використала для втачування рукавів у пройми. Спочатку складаємо деталі лицевими сторонами і прострочуємо десь на 4 мм від краю, вивертаємо деталь, складаємо виворітні сторони і прострочуємо десь на см від краю. Попередній шов утворює ребро.




None of those seams was good to sew the collar to the jacket because of the thickness of the fabric layers. I followed the magazine's instruction and disgised the joining seam under the decorative tape, the one I had in stash. Before stitching the tape, the seam allowance must be cut in the way it is shown in the photo.




Жоден з цих швів не підійшов для втачування коміра через велику товщину шарів тканини. Я зробила як в журнальній інструкції - замаскувала шов під декоративною тасьмою яку мала в запасі.  перед пришиванням тасьми, припуск на шов коміра має бути підрізаний як на фото.





The jacket's collar is pretty wide so I thought it would be good to help it a little to make nice draping and not to look like a hood. I pleated it and sewed the pleats with the invisible stitch from both sides.




Комір жакету доволі широкий, тож я подумала, що було б непогано трохи йому допомогти утворити гарне драпування, щоб не був схожий на капюшон. Заклала його в складки, а складки зшила потайним стібком з обох боків.




The last modification - the belt. I added it mostly because I hate open lapels when it is windy. I made in the way it is made in the morning gowns. Two short belts were sewed to the side seams to the "wrong" (monocolour) side. In this way I can tie the belts inside and lapels won't turned out too much. If the jacket is worn on the "wrong" side, the belt can be tied in front or on the back.



Остання модифікація - пасок. Я його пришила з єдиної причини - мене надзвичайно дратують розчахнуті поли жакетів без застібки у вітряну погоду. Пасок було пришито, як у халатів: два коротких паски пришила до бокових швів з "виворітної" (однокольорової) сторони. Так я можу зав'язати паски з середини і поли не будуть аж надто вивертатися. Якщо ж жакет одягнути на "виворітну" сторону, паски можна зав'язати по переду або на спині.

8 April 2017

Spring Kitchen's Outfit :-)

I like all the seasons in their turn. I like them outdoors and I like to feel them inside the house and not only because of turned on or turned off heating:-) Besides, we celebrate Easter in a week so it is pleasant to renew not only own wardrobe but the house's as well :-)
There was done nothing special. I only made new curtains for the kitchen and, from the remnants of the fabric, sewed a table cloth... It seems it is called a table runner in English speaking countries but here we call such small table cloth napkins.
It is quick project that needs no drafts and only initial sewing skills are necessary so any beginner is able to make it.


Весняне вбрання для кухні :-)

Я люблю всі пори року в їхній час. Мені подобається відчувати їх на вулиці і відчувати їх вдома і не лише через увімкнене чи вимкнене опалення:-) До того ж за тиждень ми святкуємо Великдень, тож приємно оновити не лише власний гардероб, але і вбрання для кухні :-)
Нічого особливого я не зробила, лише пошила нові штори і, з залишків тієї ж тканини, велику серветку на стіл.
Цей проект не потребує жодних викрійок, а лише елементарних навичок пошиття, тож будь який початківець здатний це зробити.



... Hmm... after loading the photos it became clear that the story of the making will took much more time than the sewing actually:-)...


.... Гммм... по закінченні завантажування світлин стало очевидним, що розповідь про роботу займе набагато більше часу ніж саме пошиття:-)...




So let's start with the curtian. Not every curtain fabric requires it but this time the selvage had to be folded and stitched along at least one side.





Почнемо зі штори. Не кожна шторна тканина цього потребує, але цього разу крайка тканини мала бути підшита принаймні вздовж одієї сторони.








Now the curtain is ready to sew the curtain loop tape. It is made exactly as it was made here. The reason to be attentive with the fabric this time - the direction of the print pattern.




Тепер можна пришивати тасьму на штору. Це робиться точнісінько як тут. Але цього разу треба бути уважним з напрямком узору тканини.









Process the hem. Fold the edge of the fabric twice. At first for one cm, then for as much as you added for the hem allowance, in my case - six cm. After washing the curtain can become shorter so let it be a little extra fabric to remake the hem ... just in case.




Обробляємо низ. Двічі підгинаємо тканину, спочатку на один см, потім настільки, скільки дали припуск на підгинку низу. В моєму випадку - на шість см. Після прання тканина може дати усадку, тож нехай буде трохи запасу для переробки... про всяк випадок.



The table runner  was made from the leftover fabric. It was about 55 cm x 180 cm. So at first it was cut along the centre to get two parts, then these parts were joined together to get the piece about 90 cm  x 110 cm. As it is a kitchen thing, it is supposed to wash often so the parts were joined with seam that is called "locked" here. Hope it is clear fronm photos how to make it.




Серветку пошито з залишку тканини, це було приблизно 55 cm x 180 cm. Тож спочатку я її розрізала по центру на дві частини, потім ті частини зшила і отримала шматок десь 90 cm  x 110 cm. Оскільки серветка для кухні і буде пратися доволі часто, то частини було зшито швом "в замок". Сподіваюсь по фото зрозуміло,як це робиться.


Sewing the lace is the most troublesome part. At first make the square of the piece. All the selvages must be cut out to avoid the further gathering of the fabric when sewing the lace.





Пришивання мережива - найбільш клопітка частина. Спочатку вирізаємо квадрат. Всі крайки мають бути відрізані для запобігання стягування тканини під час пришивання мережива.




It is easier to make if to process the edges of the table runner and then to stitch the lace. But I prefer doing that at the same time.
Put the wrong side of the lace to the wrong side of the fabric. Leave the narrow edge allowance of the lace. Stitch it to the  fabric.



Легше це зробити якщо спочатку обробити краї серветки, потім настрочити мереживо. Але я визнаю за краще робити водночас.
Складаємо зворотні сторони мережива і тканини. Залишаємо вузький запас по краю мережива. Настрочуємо його на тканину.


AT THE SAME TIME!/ ВОДНОЧАС!


To make the neat corners the extra lace must be left. It is hard to count how much at once. It depends on the width of the lace (the wider lace, the more extra length is left). So when the stitching is at about 2 cm around the corner, stop it and try to fold the lace as an envelope. In this way you'll see how much extra lace you need. So leave it, turn youe runner and go on stitching on the other side. And do the same three more times.



Щоб зробити охайні куточки, треба залишати запас мережива. Розрахувати наперед скільки, важко. Це залежить від  ширини мережива. Чим ширше мереживо, тим більший запас треба залишити. Тому, коли строчка десь біля 2 см до кутка, зупиняємось і намагаємось скласти мереживо конвертом. таким чином ми побачимо, скільки додаткової довжини мережива потрібно. Залишаємо її, повертаємо серветку і продовжуємо строчку по наступній стороні. І так робимо ще три рази.

After that, the piece must be ironed on the wrong side. Then stitch the lace on the right side. It can be made with straight stitching but I prefer to use zigzag here. Start with sewing the corner of the laces edges. After the lace is sewed, stitch the lace's corners with the zigzag stitch. I don't cut the corners of the lace.


Після цього серветку треба припрасувати з зворотнього боку. Потім настрочуємо мереживо по лицевій стороні. Можна прямим стібком, але я надаю перевагу зигзагу. Починаємо із зшивання кутку з кінців мережива. Коли мереживо нашите, настрочуємо куточки з мережива швом зигзаг.  Припуски у куточках я не обрізаю.




The work was not very hard but took me almost all the day together with hanging the curtains ... and I made them two: one for the kitchen and one for my bedroom. The story of latter one, the polka dots curtain, is for some other post.




Робота була не важка, але зайняла майже весь день разом з вішанням штор... а я ж зробила їх дві: одну для кухні, а іншу для моєї спальні. Розповідь про другу, штору в горошок, можливо колись буде в якомусь іншому дописі:-)

4 April 2017

Assymetric Dress, or Following the Spring


On unknown reason I am sure if this project had been made in autumn, as it meant to be at first, the colour would speak autumn language but as it is made in spring, as my projects live on their own will and have own division on seasons, I only can say  that this colour is spring itself:-))
I was orating about spring here and here and it is hard not to yield the temptation to repeat all those words again:-) But revival and expectation are really main spring feelings and in this time of year it is so easy to believe and hope for the best things.
While working on the dress, once in a while I was listening to +Past Perfect Vintage Music collections. It created some dreamy mood full with vague but quite exquisite images of old films or their modern imitations (let's define them as "vintage"), which I saw not so many. I like their elegant atmosphere of good manners and candid feelings. And this perception is the same either it goes about detectives or comedies or ingenious plots of romantic stories.
I don't look like the women of none of those films and can't be their character but I am surely able to afford myself to be inspired with them. And here it is the outcome.


(All about the shawl is here and about the jewellery is here).


Асиметрична сукня, або По дорозі із весною


Невідомо чому, але я впевнена, що якби цю сукню було пошито восени, як це і мало бути, то її колір  розмовляв би виключно мовою осені, але оскільки її пошито навесні, бо мої проекти живуть власним життям і мають власний розподіл на пори року, я можу сказати, що цей колір - то сама весна:-))
Я вже просторікувала про весну тут і тут і важко не піддатися спокусі та не повторити всі ті слова знову:-) Але ж відродження та очікування і справді головні весняні почуття і в цю пору року так легко вірити і сподіватися на все найкраще.
Поки працювала над сукнею, час від часу слухала збірки +Past Perfect Vintage Music.  Це створювало такий собі мрійливий настрій наповнений непевними, але вишуканими образами зі старих фільмів, або їхніх сучасних імітацій (назвемо їх "вінтажними"), яких я бачила не так вже і багато. Мені подобається їхня елегантна атмосфера гарних манер та щирих почуттів. І таке сприйняття не змінюється чи йдеться про детективи та комедії або про простодушні сюжети романтичних історій.
Я не схожа на жінку з тих фільмів і не можу бути їхньою героїнею, але без сумніву можу собі дозволити черпати з них натхнення. А ось це результат.


(Все про шаль тут, про прикраси - тут).




The chosen pattern is dress 110 from Burda 12/2015. I can't say I liked it from the first sight but when starting thinking over the outfit for this coral knits, I decided it was the best choice.




Обрана модель - сукня 110 з Burda 12/2015. Не можу сказати, що вона мені дуже сподобалася з першого погляду, але коли почата обдумувати вбрання з цього коралового трикотажу, вирішила, що це найкращий вибір.




The pattern is for tall girls so the first changes concerned the drafts.. They had to be decreased for 2 cm along the pointed lines of all the details .




Модель для високих дівчат, тож перші зміни стосувалися зміни викрійки. Всі деталі було зменшено на 2 см уздовж вказаних ліній.



Next tip is about the pleats. It often happens when wearing clothes with pleats, the pleats are unpicking at the ends so to avoid that I make a couple of stitches athwart the pleat's.




Наступний прийомчик про складки. Під час носки одягу зі складками, вони часто розпорюються, тому, щоб цього уникнути, я роблю декілька стібків упоперек складки.





But my main doubt before the sewing was if the fabric is not too dense and thick for this pattern. So after stitching the pleats I steamed them at first separately, then  all together to make all those layers of the fabric thinner. I was afraid the ready seams would be rough or bulging.




Але мій головний сумнів перед пошиттям був, чи не затовста і не занадто щільна тканина для цієї моделі.  Тому після зшивання складок, спочатку я їх відпарювала кожну окрему, потім всі разом, щоб потоншити всі ті шари тканини.  Боялася, що в готовому вигляді шви будуть грубими і випнутими.



Then I thought that the first pleats' allowance (both of the bodice and the skirt) mustn't be included into the seams. So when joining details 7 and 8, I stitched them in two steps. At first from the mark 1 to the mark 2, then I omitted the rest of the pleat and stitched the seam to the end.





Потім я подумала, що припуски на перші складки (і верхньої частини і спідниці) не мають бути вшиті у шви., тому, коли з'єднувала деталі 7 і 8, я робила це в два етапи. Спершу стачала шов від мітки 1 до 2, потім пропустила решту складки і дострочила шов до кінця.





Obviously when joining the front parts of the skirt, the pleat was also out of the seam.





Вочевидь, що коли зшивалися передні частини спідниці, припуск на складки теж не увійшов у шов.




One more thing must be done neatly not to look rough in the ready item. I mean the pressing of all the chaos got after sewing all the front details together:-)



Ще один вузол мав бути зроблений дуже охайно, щоб не виглядати грубо в готовому вигляді. А саме - прасування того хаосу, який утворився після зєднання передніх частин спідниці:-)





It is so good there is spring, every year time for dreams and hopes...)

Це так чудово, що у нас щороку є весна  -  час для сподівань і мрій...)

31 March 2017

Safari Blouse, or Cherry Adventure



I have  a certain weakness to make sportive shirts from feminine fabrics. Probably because I like the idea of uniting gentleness and strictness in one piece. Such combination can produce splendid effect indeed and I mean not only clothes:-))
I can't say it happened often but not rarely as well. Since I started sharing my sewing experience in public, I've had two examples of what I mean. The first one is this safari blouse made from silky cambric and the second is a long-sleeved shirt made from thin cotton batiste as well but with floral print.
The blouse #111 from Burda 02/2011 is loose and comfy and has all the features of classic safari shirt but I don't think it is really good for that because hardly anybody is able to disguise oneself among nature's beauties having such a bright outfit on:-) Besides the chosen colour, the blouse catches the eye with its huge pockets so I guess one can use them as a rucksack in any journey.
So I used to name this project Cherry Adventure, in my opinion it corresponds the idea of uniting the contrasts pretty well.  And thanking to the surprising fact that the photos of my work on the blouse were saved I can post it here now, in three years after making.

(The skirt #104 from Burda 3/2009). 


Сорочка сафарі, або Вишнева пригода


У мене є певна слабкість до пошиття спортивних сорочок з жіночних тканин. Мабуть тому, що мене приваблює ідея поєднання ніжності і суворості в одному виробі. Таке сполучення може призвести до чудового ефекту і я маю на увазі не лише одяг:-))
Не можу сказати, що таке траплялося часто, але і не так вже і рідко. З того часу як почала виставляти мій кравецький досвід на люди, у мене з'явилося два приклади того, що я маю на увазі. Перший - ця сорочка сафарі пошита з шовковистого батисту, а другий - теж сорочка з батисту, але з довгим рукавом і пошита з тканини з квітчастим візерунком.
Блуза 111 з Burda 02/2011  вільного і зручного крою і має всі ознаки класичної сорочки сафарі, але не думаю, що вона для нього підходить тому що навряд чи комусь в такому яскравому вбранні вдасться злитися з красотами природи:-) Крім обраного кольору, блузка привертає увагу величезними кишенями, які, в разі необхідності, можуть замінити рюкзак.
Тож колись я її назвала "Вишнева пригода", думаю це якраз і відповідає ідеї поєднання протилежностей. А завдяки дивному фактові, що фото моєї роботи над сорочкою збереглися, можу розмістити її тут зараз через три роки після пошиття.

(Спідниця 104 з Burda 3/2009)





The mentioned above fabric is nice soft and pleasant to the body but it is also transparent. Nothing wrong with that because the front part is almost entirely doubled with the pockets. But it caused few changes in the cutting and sewing techniques. 
First, I made the single piece placket. I told about that already but here it was necessary indeed to avoid extra seams.
Then the pockets. It is better to sew them before joining the front and back parts. I also stitched the pockets along their inside folds to force them keep the shape and avoid the further bulging (the arrow on the upper photo).





Згадана тканина гарна, м'яка і приємна до тіла, але вона також і прозора. Нічого страшного в цьому немає адже передню частину блузи майже повністю продубльовано кишенями, але це спричинило декілька змін у крої та використанні технік пошиття.
По-перше, я зробила цільнокроєну планку. По це вже  розповідалося, але тут це було просто необхідно, щоб уникнути зайвих швів.
Потім - кишені. Краще їх пришити до того як зєднувати передню і задню частини. Крім того, я їх прострочила уздовж внутрішніх згинів складок, щоб змусити тримати форму і уникнути подальшого випинання (стрілка на верхньому фото).




Third, when making the flaps and the collar I had to cut three details of each to reinforce the upper parts with extra one. And that  made the interfacing not seen on the right side.




По-третє, для обробки клапану кишені та коміра, мусила викроїти по три деталі для кожного, щоб верхні деталі продублювати додатковою.  Таким чином прокладку цих деталей не видно в готовому виробі з лицевої сторони.






The collar ready for further processing looks like this.
The collar is processed in this way. At first it to the wrong side of the blouse and then to the right side.






Готовий для подальшої обробки комір виглядає ось так.
Спочатку пришиваємо комір до виворітної сторони блузки, потім до лицевої.



And the last but very important - the processing of the sleeves' hems. I used to share the technique here. The idea is to hide the sleeves' seams if you going to wear the blouse with rolled up hems. As after trying the blouse on, I decided I would wear it only in this way a short tutorial was photographed.
So at first try the blouse on to mark the width of your further cuff. 




І останнє, але дуже важливе - обробка низу рукавів. Колись цю техніку я розмістила тут. Суть її в тому, щоб заховати шви рукавів, якщо збираєшсь носити її з підвернутими рукавами.  Після примірки, я вирішила, що носитиму її лише так, тому і було сфотографовано маленький майстер клас.
Спочатку приміряємо сорочку, щоб відмітити ширину майбутнього відвороту (манжета).



1-2. Then unpick the sleeves from the arm holes, lay them on the table and unpick the basting.
3-4. On the wrong side cut the seam allowance as close to the seam as possible right by your chalked line. Stitch the seam on the wrong side from the cap to that mark. Turn your sleeve out and stitch the rest of the seam on the right side.




1-2. Потім випоруємо рукава з пройм, кладемо на стіл і випоруємо зметувальний стібок.
3-4. З виворітної сторони по припуску на шов робимо надріз якнаайближче до лінії шва. Прострочуємо рукав від окатів до цієї мітки. Вивертаємо на лицеву сторону і прострочуємо решту рукава вже по лицевій стороні.




On the left top photo you see the wrong side of the blouse after hem is top stitched. On the bottom - the right side. And on the photo on the left - rolled up hem, no seam is seen.




На верхньому фото ліворуч - виворітна сторона сорочки, на нижньому - лицева. На більшому фото ліворуч - підвернутий рукав - жодних швів не видно.

18 March 2017

How to Stash Seed Beads



Needlework is a pretty homey hobby. Despite I can have some on-the-go projects they are just episodes in the needle worker's life. The most of time we're attached to our homes with our activity not only because some equipment is pretty big and heavy to move it (I mean a sewing machine and an iron and other staff) but also because creativity is some kind of whirl of life: while creating something, you are at home, while using the result - you feel at home wherever...



Зберігання бісеру


Рукотвори - це доволі домашнє заняття. Хоча у мене і бувають якісь проекти для мандрів, вони є лише епізодами в житті рукотворниці. Більшість часу ми прив'язані  до наших домівок не лише тому, що деяке обладнання доволі велике і важке, щоб тягати його з собою (маю на увазі швейну машинку, праску і т. ін.), але і тому, що творчість - це таке певне кружляння життя: поки щось створюєш, ти - вдома, а поки користуєшся результатом твоєї праці - почуваєшся вдома будь де...






Stashing crafter's stuff  needs some room and not little. I'm lucky enough to have a special corner to keep all my materials. But, as any crafter knows, those materials have strange and incomprehensible quality to multiply in some mysterious way. So the problem of stashing is very actual. And it was always an issue for me. The problem with yarn for knitting and crocheting was solved in the simple way - I don't buy nothing new until there is no room in their shelf. The problem with fabrics is impossible to solve at all so I pretend I have none :-) And as for stashing the seed beads I invented my way. I thought it is important for me not just to find the place but also to see all the seed beads at the same time. So I compiled them into colour groups with binder clips. In this way they are easy to put into boxes or hang.





Зберігання арсеналу рукотворниці потребує місця і немало. Мені пощастило мати спеціальний куточок для цього.  Але, як відомо будь який майстрині, ті матеріали мають якусь дивну незбагненну якість множитись у якійсь таємничий спосіб. Тому проблема зберігання завжди актуальна і для мене теж. Питання з пряжею для плетіння на спицях чи гачком було вирішено просто - я не купую нічого нового, поки не звільниться місце на відповідній полиці. Проблему із зберіганням тканини вирішити неможливо, тому я прикидаюся, що її немає:-) А щодо зберігання бісеру - я вигадала для себе такий спосіб. Я подумала, що мені важливо не лише визначити для нього місце, але і бачити весь бісер водночас. Тому я скомпонувала пакетики за кольорами і скріпила зажимом. Так їх легко і по коробках розкласти і навіть повішати. 

12 March 2017

Colourful Memories (Earrings & Ring)

The final level in the Bead Game with my last necklace is over only now, when the earrings and the ring to pair it are ready.
The work was quick and simple without much meditating on what to do next and it is a real delight :-)
I even didn't divide this project for two separate ones to enlarge the number of posts: for the earrings and the ring because got into the process so entirely that forgot to take detailed photos:-) Besides, at last I understood  why all-my-life indifference to the rings transformed into pretty steady interest in making them lately.


Барвисті спогади (сережки і каблучка)

Фінальна стадія гри з моїм останнім намистом закінчилася лише зараз, коли я завершила роботу над сережками і каблучкою до пари.
Це було швидко і просто і без зайвих роздумів про те, що ж мені робити далі:-) 
Я навіть не розділила цей проект на два окремих, щоб збільшити кількість дописів, тому що у своєму захопленні процесом забула зробити докладні фото:-) До того ж нарешті до мене дійшло, чому останнім часом моя всежиттева байдужість до каблучок перетворилася на доволі постійну цікавість до їхнього створення.



So, to make the earrings I used the ready base and beaded to it the pearls of the same colours as for the necklace. On the photo the way of beading is shown for the different size of base just for an example because, as it was mentioned above, I forgot to take photos.



Отже, щоб зробити сережки, до готової основи я нанизали перлини тих самих кольорів що і для намиста. На фото процес нанизування показано для іншої основи і лише для прикладу, тому що, як вже було згадано, я забула все це сфотографувати.



Then  I cut tiny pieces of the thick fabric and glued them to the bases. Then glued the element to the earring bases. And here they are... ready!





Потім вирізала крихітні шматочки товстої тканини і наклеїла їх до основ. А потім вже цей елемент приклеїла до основи сережки. Все... готово!





I wanted to do the ring in the same way but had no base like I used for the ring in this project and there was none in our local store yesterday so without any doubts I used different ring base and changed the design. I thought I would be able to re-make the ring if I ever wanted and had the right finding.





Каблучку хотіла зробити за тим самим зразком, але у мене не було такої основи, яку я використала для каблучки в цьому проекті,  в нашій місцевій крамниці їх вчора теж не було, тож без усіляких вагань я скористалася іншою основою і змінила дизайн. Я подумала, що можу переробити каблучку коли заманеться, якщо матиму відповідну фурнітуру.




When the ring was ready, the simple idea flashed me. Probably I liked to make rings because, unlike my favourite earrings and necklaces, I can see  rings on my fingers all the time while weraing them. Like an enjoyment from the playing with its favourite toy delights a child, a game of beads rejoices the eye and adds a bit of fun to the mood of their owner. 
So hardly I will ever re-make the ring, more likely, I will make another one:-)





Коли каблучка була готова, мене осяяла проста думка. Мабуть мені подобається робити каблучки, тому, що, на відміну від моїх улюблених сережок і намист, коли я їх вдягаю, я їх весь час бачу. Так само як задоволення від улюбленої іграшки радує дитину, гра намистин  милує око і додає трохи веселощів до настрою своєму власникові.
Тож навряд чи я колись перероблятиму цю каблучку, скоріше за все, я зроблю ще одну:-)

8 March 2017

Fringed Netted Necklace, or Colourful Memories




When started working on the necklace, I thought there was no better name for it than the designer invented. But during the beading dozens of colourful pearls put me in some playful mood and brought to my mind an old song from my childhood. Besides the melody, I remembered only its name "Kolorowe Jarmarki" (Colourful Fairs) that was on the tip of my tongue all the time so I decided that is the right idea of the necklace. As I am a little older now and have Google, my curiosity was enough to find the translation of the lyrics (it is Polish) and the song turned out to be about pretty... how to say... pleasant sadness. How else the  memories about the sweet things of our childhood, when everything seemed to be more amazing, more surprising, much brighter and funnier, can be called?
I also found a version of the song performed by  Kozak System, our Ukrainian musicians,... it is nice indeed.



Намисто з китицями на сітці, або Барвисті спогади


Розпочавши роботу над намистом, я подумала, що кращої назви для нього за ту, яку вигадала дизайнерка і бути не може. Але поки нанизувала десятки яскравих перлин навіювали грайливий настрій і в голові засіла пісня з дитинства. Крім мелодії я пам'ятала лише її назву "Кольорові ярмарки", яка  не сходила з мені з язика, тож я вирішила, що вона якнайкраще  і відповідає ідеї намиста. Але оскільки я вже трохи старша і у мене є Google, моєї цікавості вистачило на те, щоб знайти переклад слів і виявилося, що пісня про такий собі ... приємний сум. А як ще назвати спогади про милі речі з нашого дитинства, коли все здавалося більш дивовижним, цікавішим, набагато яскравішим і веселішим?
Наші музиканти з  Kozak System переспівали її трохи свій лад... звучить і справді добре.



It is my first flat net necklace (before I made tubular netted necklace and net earrings) and I liked both the process and the result a lot.
The pattern designed by +Jill Wiseman and can be made by her video tutorial.




Це моє перше намисто на сітці (раніше я зробила сітчастий джгут і сережки) і техніка мені дуже сподобалася.
Автор моделі +Jill Wiseman і намисто можна сплести за її відео уроком.




I used 10 colours of the pearls,  it is less than the designer.



Використала перлини 10 кольорів, це менше ніж дизайнерка.




I also made the toggle clasp but different than the designer and this time used this tutorial.




Застібку тогл зробила не таку як дзайнерка. Цього разу скористалася цим МК.





The necklace is very picturesque and decorative. I like it very much. Thanking to its multicolour style it will match different items of clothes.




Намисто дуже мальовниче і декоративне. Мені воно дуже подобається. А завдяки своєму багатокольровому дизайну пасуватиме до багатьох предметів одягу.