Розумні, гарні та вправні :-) Useful fun for needleworkers / Корисні розваги для рукотворниць

About Me

My photo

My life is very simple. "I just wanna live while I am alive..." :-)

30 November 2015

Fun of Reusing



The post is devoted to a quick and simple project that takes not much time but gives wonderful result. Besides, it  is exactly what can be called a fun when it goes about beading. No rules  and no special techniques just beads, good taste and fantasy. And that what stringing is. :-)


Забава і користь

Цей допис присвячено простому і швидкому проекту, який не займе багато часу, але дасть чудовий результат. Крім того, це якраз те, що можна назвати розвагою, коли йдеться про виготовлення прикрас. Жодних правил та спеціальних технік, лише намистини, гарний смак і фантазія. Це і називається нанизування. :-)


So, let's start with beads. A new necklace is made from two old ones with adding some new beads. It is well-seen in the picture that the previous items were assembled with  beautiful elements. Nowadays they would be called by Preciosa and in old times we called them by Yablonex production. It maybe the same, though, and  I just didn't know that when was very young. :-)


Отже, перше - це намистини. Нове намисто зроблено з двох старих з додаванням нових намистин. На фото видно, що попередні вироби складались з  гарних матеріалів. Зараз би про них казали виробництва Preciosa, а раніше ми називали їх Yablonex, хоча може це одне і те саме і у мене просто збагатився словниковий запас:-)



All the beads from old necklaces can be used again except the pearls that look really very bad. For new project I selected black and transparent fire polished beads and added few black and white agate beads, crystals, pearls of two grey hues and black seed beads with silver inner tunnel.



Всі намистини з цих старих прикрас, крім жовтих облуплених перлин, можна використати знову. Для нового намиста я залишила чорні і прозорі намистини, додала декілька агатових, прозорі кристали, перлини двох відтінків сірого і сірий бісер з внутрішніми сріблястими стінками.




Now string all the elements on the jewelry thread. I also used a clasp from one of the old necklaces as it still looks decently.
And one more notion: as the necklace seemed to be quite heavy to feel safe I used 3 crimps to fix the jewelry thread instead of one.





Тепер нанизуємо всі елементи на ювелірний тросик. Для застібки я також використала фурнітуру з одного зі старих намист, бо вона все ще має пристойний вигляд. 
Ще одне зауваження: оскільки намисто здалося мені важкуватим, то для надійності замість одного крімпа, закріпила тросик трьома.

The new necklace is pretty long, about 180 сm,  and has univesal colour style so I hope to wear it often.

Нове намисто досить довге - майже 180 см і витримано в універсальній кольоровій гамі, тому сподіваюсь носити його частенько.

28 November 2015

Carpathian Path

I started writing this short introduction to my new project few times and couldn't decide what is worth mentioning the most in it: either the beauty of  Ukraine or her diversity or that definite trip about Western Ukraine I made with my father or my wish to come back to see those places again. But all that together is very dear for me and deserves to be united in one single piece. And it is exactly what I tried to reflect in my new necklace.


Карпатським шляхом

Декілька разів починала писати цей коротенький вступ до мого нового проекту і не могла вирішити, про що ж маю згадати більш за все: чи про красу України, чи про її різноманітність, чи про ту мою подорож з батьком по Західній Україні, чи про моє бажання побачити ті місця знову. Але все це разом багато важить для мене і заслуговує  бути об'єднаним в єдине ціле. Що я і спробувала відобразити в моєму новому намисті.



The trip happened long ago, eight  or nine years ago, don't remember exactly. At those times I was as far from having a digital camera as the one I used was from being called a camera as well:-) I only have just a few pictures of bad quality from that journey and got used to think I have none at all. Fortunately, the value of the events is not estimated by the quality and number of the pictures but by the impressions and memories only. That's why I had no doubt as for the using one of those pictures for learning new technique - beading embroidery, namely beading a Cabochon. I  cut the oval from one of those photos to glue to the transparent cabochon for the further making the pendant.



Ця подорож відбулася давненько, вісім чи дев'ять років тому, точно не пам'ятаю. В ті часи я була настільки ж далека від купівлі цифрової камери, наскільки те, чим я знімала, далеке від поняття камери :-)  У мене є лише декілька фото з тієї подорожі і я вже давно звикла думати, що у мене їх взагалі немає. На щастя, цінність подій визначається не якістю та кількістю фото, а лише враженнями і спогадами, тому без жодних докорів сумління я використала одне з них, щоб оволодіти новою технікою - вишивкою бісером, а саме, оплетінням кабошону. З однієї з тих світлин я вирізала овал, щоб наклеїти до прозорого кабошону для подальшого виготовлення кулону.




There are many different tutorials how to make it so it is easy to find the one you like: all of them are pretty identical. For example, I liked +Beadaholique tutorials because all of them are gathered on one page on their site and you just use the video you need during the process of work.
The sense of such beading is to make the cabochon to stay in bezel and to give the bezel the right form you need two different kinds of seed beads. Mostly they mention 11.0 and 15.0. I had none so I used cylindrical seed beads (brown cuts) and 10.0 which is the most spread here.



Майстер класів по оплетінню кабошонів більше ніж досить і можна вибрати, який тобі подобається: всі вони майже однакові. Мені, наприклад, сподобалися МК +Beadaholique, тому що зібрані на одній сторінці їхнього сайту і можна легко знайти відео, яке тобі потрібно в процесі роботи.
Сенс такого оплетіння  полягає в тому, щоб примусити кабошон триматися в оправці, а щоб надати їй правильну форму, використовують бісер різного розміру. Найбільше згадують №№11 і 15. У мене не має ані того, ані того, тому я використала циліндричний бісер, або рубку (коричневу), і найбільш доступний у нас  №10.



So after gluing the cabochon, we bead it around with peyote stitch. At first I made three rows of brown seed beads, then two green and, as I felt some lack of sky in my picture, one row of blue. 

Отже після наклеювання кабошону, ми його оплітаємо по колу стібком пейот. Спочатку я плела три ряди коричневим бісером, потім два  зелено-райдужним і, оскільки мені не вистачало неба на моєму фото, додала один ряд блакитним.





And then I understood I want it more:-) So decided to make extra trim on my own idea. To make the same you need the number of the seed beads in the just trimmed row to be divided for 4.

Потім я зрозуміла, що хочу ще:-) Тому вирішила прикрасити готовий елемент. Щоб зробити те саме, тобі потрібно, щоб кількість бісерин в щойно оплетеному  краї ділилася на 4.

But that was not enough, either so I invented one more row to embellish the element. Here it is the step one.


Але цього також виявилося не досить, тому я вигадала ще один ряд, щоб прикрасити мій кулон.
Тут перший етап.




And here are the pictures of the second step. And then reinforcing: pull the thread through all the seed beads of the first and the second rows of this lace edge.




Тут фото другого етапу. Потім зміцнення всього плетіння протягуванням нитки через всі бісерини першого і другого ряду цього  ажурного краю.






The second element of my necklace is a mini-Cellini spiral beaded by this tutorial. In summer I already made one but different beads created absolutely different look so this kind of rope can be varied again and again.




Другий елемент мого намиста - такий собі міні Селіні джгут нанизаний за цим МК. Влітку я вже такий робила, але різний  бісер дає абсолютно інший ефект, тому цей вид джгута можна урізноманітнювати знову і знову.




As a clasp I chose a toggle and joined the pendant to the spiral with seed beads stringing.






Для застібки обрала тогл, а кулон приєднала до джгута бісерними низками.






The necklace is beautiful indeed and I can be proud of the way I managed to embody my idea.

Намисто вийшло дуже гарним і я можу пишатися тим, як мені вдалося втілити мою ідею в прикрасі.

24 November 2015

OKSAMYT OKSANA :-)




In Ukrainian velvet is "oksamyt" and obviously I couldn't keep myself from the temptation to use this wordplay for my new project's name :-) By the way, "velvet" in Ukrainian is English "curdoroy":-))
Velvet, together with different kinds of silk, is not the material desiring to become clothes. Probably, the producers have never told velvet that it is just textile and that any tailor is able to find the tricks to tame this fabric to transfer it in apparel anyway.
The chances to subdue velvet are pretty big. The main thing is to mind its features and repeat oneself as a refrain how luxurious the fabric is and how noble the new outfit will look when is ready. And forget about the nonsense doubts if  velvet is in fashion or not. It is classic material and classics is always timeless. The only reason to make choice whether to sew or not to sew is if the fabric pleases you or not. For instance, I like it.  I can't say I worked a lot with it but I certainly know the behaviour of its main kinds while being sewed.





ОКСАМИТ  ОКСАНA :-)


Оксамит, подібно до більшості різновидів шовку, це  не той матеріал, що мріє стати одягом. Мабуть, виробники ніколи йому не казали, що він - тканина і що будь яка кравчиня завжди знайде прийомчики, як ту тканину приборкати, щоб вона все ж таки перетворилася на вбрання:-)
Шанси підкорити оксамит є, головне - зважати на його особливості і в процесі роботи постійно нагадувати собі, яка ж ця тканина розкішна і як шляхетно виглядатиме наша обновка. А ще не забивати голову різними дурницями про те, чи він модний чи ні. Це класична тканина, а класика завжди поза часом, тому єдиний критерій, коли вирішуєш "шити, чи не шити" - наскільки оксамит тобі подобається. Мені, наприклад, подобається. Не можу сказати, що я багато з ним працювала, але напевно знаю, як поводяться його основні види в роботі. 


On my way of making my stash empty I came across a small piece of black velvet, that stored there not less than 20 years  so it is the right time to use its leftover.  There used to be a whole roll of it: in the 90s' crises our people sometimes got the salary with different goods instead of money and this velvet appeared in the house exactly in this way. I already sewed and worn a pair of trousers from it and about three or four years ago made a waistcoat so there  seemed to be enough remnants to make cropped pants or, as they are called, capris.  Although they are pretty comfy for summer, I don't like such kind of trousers very much: they shorten  legs visually so suit only long-legged tall women. In cold seasons they look much more ugly especially when wearing with shoes or boots. But I decided to pretend I knew nothing about that and if to wear them with high boots, my consciousness will stay clear.
I found long ago chosen pattern #109B from Burda 9/2002 and started working.


На шляху по спустошенню моїх старих запасів я натрапила на маленький відріз оксамиту, який зберігався у мене не менш 20 років, тому якраз настав час використати його залишки.  Цілий рулон цього оксамиту з'явився в будинку, коли в кризові 90-ті деякі люди отримували зарплатню не грошима, а товарами: це був якраз такий випадок. Я якось вже пошила з нього і зносила пару штанів, а десь роки три-чотири тому зробила жилет, а того, що лишилося здалося достатньо для пошиття коротких звужених штанців, які ще називають капрі. Хоча вони досить зручні для літа, я такий фасон не люблю: вони пасують лише довгоногим високим жінкам, бо візуально вкорочують ноги. В холодну пору року вони виглядають ще потворніше, особливо, якщо вдягти їх з черевиками чи туфлями. Але я вирішила прикинутися наче мені нічого такого невідомо і якщо вдягатиму їх з високими чоботами, то моє сумління залишатиметься чистим.
Отже знайшла давно відібрану модель №109 з Burda 9/2002 і приступила до роботи.



The first stumble moment with velvet is cutting. It is because of pile, or to be exact, its direction. I still don't know those rules; to define how to cut the fabric right - just hang the piece and see where it gives nice saturated colour, then draw few arrows on the wrong side along the length of the fabric and keep that direction while cutting.


Перша пастка у роботі з оксамитом - крій. Через його ворс, чи точніше, через напрямок ворсу. Я ті правила так і не вивчила: щоб визначити, в якому напрямку кроїти, просто повішай тканину і подивись в якому напрямку вона дає яскравий насичений колір, потім на вивороті намалюй декілька стрілок по довжині тканини і притримуйся цього напрямку поки кроїтимеш. 



Next stop to think is the width of the fabric. In old times they produced some textile very narrow. For example, my piece was just 68 cm wide. I am surely not the one who can cut trousers from this quantity of fabric. So we'll do the same what our grannies did: add some kind of  triangular insert to the back half of the pants. The technology allows us to do that so why not to use this trick to save fabric or to have the trousers fit.

Наступна проблема - ширина тканини. В старі часи деякі тканини виробляли дуже вузькими. Наприклад, мій відріз всього 68 см завширшки. Щоб викроїти штанці на мене, цього точно не досить. Тому робимо те, що робили наші бабусі: додамо такий собі трикутний клин до задньої половинки. Технологія нам дозволяє це зробити, то чому б ні, якщо можна зекономити тканину або щоб штани нам були по фігурі.



Using the example of this insert, it is worthy and necessary to talk about sewing the fabric. The velvet pile makes the main problem here. And the higher the pile the more troublesome the sewing is because the layers of the fabric always try to displace from the seam line. To prevent that it is good both to baste the details with diagonal stitch and have seam allowances pinned while sewing on the machine.

На прикладі цієї вставки, варто і необхідно поговорити про зшивання самої тканини. Ворс оксамиту - тут головна проблема і чим він вищий, тим більше мороки, тому що шари тканини повсякчас намагаються зміститись. Щоб цьому запобігти, краще заметувати деталі косим стібком і залишати булавки  в припусках на шви, поки строчиш на машинці.





And the most important part is ironing the velvet. I exactly know there is a special device for it. I don't know its English term and not going to look it up because I have never seen and used it in reality, only read in the manuals on Technology. I also once tried to use a towel as a cloth for ironing but it should be with high pile as well and very stiff otherwise you'll get pressed shining pile. So what I do. I use an ordinary clothes brush to put under right side of the fabric. It is not so quick to iron then but if you are not going to make costumes for crowd scenes of a historical saga, you have a plenty of time to have your outfit well-looking. The temperature depends on the kind of your velvet (cotton, silk or synthetic), steam it a little.

І найголовніше - прасування оксамиту. Є такий спеціальний пристрій, мабуть, українською кардострічка ("кардолєнта" рос.), але я і не збираюся шукати, як правильно, тому що я ніколи в житті її не бачила і не користувалась, а лише читала про неї в підручнику з технології. Також одного разу я спробувала скористатися рушником, щоб підкласти для прасування, але він має бути з високим ворсом і дуже жорстким, інакше лас не уникнути. Що я роблю. Підкладаю під оксамит звичайну щітку для одягу. Прасування не дуже швидке в такому випадку, але ж ти не збираєшся шити костюми для масовки історичної саги, тому у тебе купа часу, щоб надати своєму вбранню гарний вигляд. Температура залежить від виду оксамиту (чи він на бавовняній, шовковій, чи на синтетичній основі), пара помірна.




As my piece of velvet was really small I also had to shorten the length of the capris for 2 cm and made the facing for the processing the hem. I used some remnants of wool ( I guess it also will be nice to make it of different colour) for that.
Cutting the facing for the hem. Make the only detail  for two halves.



Оскільки мій відріз і справді був дуже маленьким, мала кроїти штанці коротшими на 2 см, а для обробки низу кроїти обтачку. Для цього знайшла рештки тонкого сукна (думаю, буде також непогано зробити її іншого кольору).
Крій обтачки низу штанин. Зроби одну деталь на дві половинки.






There is nothing special with this work. To make it easier at first sew the facing to the bottom, then the side seams of the pants and only then turn the facing out.  Sew the inner edge of the facing to the pants with a slip stitch, you are not obliged to make the stitch perfect because velvet is ideal fabric to cover any fails with it.

Нічого особливого в цій роботі немає. Єдине, щоб спростити роботу, спочатку приший обтачку до низу штанин, потім бокові шви, а потім вже вивертай і виметуй обтачку. Відлітний край обтачки приший потайним стібком, при цьому можна не прагнути досконалості виконання, бо оксамит - ідеальна тканина, щоб приховати його недоліки.


I also cut the band for the trousers from the same wool. It is sewed in my usual way: at first inner side, then outer side with top stitching. I already told about it a lot, e.g. here. My only notion as for this certain project. I made the band in full and then sewed a zipper to the pants as if it was the single piece. It is not very professional but it surely decreases the number of the fabric layers and іt is very good for such pants.
I recommend to sew loops in the band seam to hang the pants to avoid the further pile pressing on the folds of the fabric.


З того ж самого сукна я покроїла і пояс штанів. Пришивала у звичний для мене спосіб: спочатку внутрішню частину, а потім зовнішню з подальшим відстрочуванням оздоблювальним стібком. Я вже багато про це розповідала, наприклад, тут. Моє зауваження стосовно цього певного виробу. Я пришила пояс повністю і потім пришила блискавку до штанів, як до однієї деталі. Це не дуже професійно, але зменшує кількість шарів тканини, що для таких штанів дуже добре.
Рекомендую також пришити петлі в шов пояса, щоб вішати виріб для запобігання утворення лас на загинах.



Sewing a zipper to the velvet is not enjoyment as well. The enjoyment is the final result with less trouble:-) Without long story I can say that you can sew zipper with hands. It will be quick and neat and thanking to the pile not very noticeable. Maybe modern sewing machine can do it themselves instead of a seamstress, mine is not so skillful:-)
I removed a zipper to the side seam, and applied a usual one for the pants not the invisible one. Just to provide my calm life without fear to fix the zipper in future or if I ever need, to make it quicker.
Besides, the upper part of the zipper was sewed from the wrong side because I couldn't make it stay still. The result is not bad. It would be even better if I sewed with black threads instead of dark dark khaki. But it was the strongest tread I had at that moment so I have no remorse about this.


Пришивання блискавки до оксамиту - також не велике задоволення. Задоволення - це досягти гарного результату з мінімальними труднощами. Щоб не розповідати довгих історій, одразу можу сказати, що це можна зробити вручну.  Це буде швидко, охайно і не дуже помітно завдяки ворсу. Можливо, сучасні швейні машини роблять це самі замість кравчинь, але моя не така вміла :-)
Я перенесла блискавку  в боковий шов і втачала звичайну брючну замість потайної. Просто щоб забезпечити собі подальше спокійне життя без остраху ремонту блискавки або, якщо знадобиться, щоб зробити це швидко.
Крім того, верхню частину блискавки я пристрочила по зворотній стороні, тому що не змогла  втримати її на місті. Результат непоганий, а був би ще кращий, якби я шила нитками чорного кольору замість темного темного хакі. Але це були найміцніші нитки, які мала під рукою на той момент, тому не маю жодних докорів сумління.





A couple words about the waistcoat. Pattern #122 from Burda 9/2006. As I have no pictures of work on it, I only can say it turned out to be a good stash booster for the remnants of lining (it very often happens to my waistcoats) and to make it warmer all the lining was doubled with padding polyester.


Декілька слів про жилет. Модель №122 з Burda 9/2006. Оскільки немає фото роботи над нею, просто скажу, що на виріб згодились залишки підкладочних тканин (з моїми жилетками таке постійно трапляється) і щоб зробити її теплішою, вона була повнісю дубльована синтепоном.



In this way it looks all together... I'll better keep silence about my associations with this outfit but any ideas are accepted:-)
The hat, mittens and the earrings are this year projects as well as the pants.


Ось так це виглядає все разом... свої асоціації з цим вбранням краще триматиму при собі, але будь-які ідеї приймаються:-)
Шапочка, мітенки і сережки, так само як і штанці, цьогорічні вироби.






The mantel was sewed two years ago by pattern #106A from Burda 11/2005.
Who is interested, in this way the mantel looked just sewed then.
The pattern of the hat you can find here and the cowl is here.


Накидку було пошито два роки тому по моделі №106А з Burda 11/2005.
Кому цікаво, так виглядала вона тоді щойно пошитою.
Як сплести капелюшок можна знайти тут, а як снудик тут.

16 November 2015

From Pumpkin to Orange:-)

What a gloomy day is today... One of those when I think I will never see the sun again... Besides, it seems I've got a cold... So my magic skills are in great use right now. I wish I were able to disperse the clouds, stop the rain and calm the wind however to brighten this day to some degree is in my power entirely:-)
Shining seed beads and the most optimistic colour will be my great helpers in this deal. As for the latter, I mean sparkling orange.

 Від гарбуза до апельсина:-)

Який же ж сьогодні похмурий день... Один з тих, коли здається, що вже ніколи не побачу сонця... До того ж, схоже на те, що я застудилась... Отже мої магічні навички в нагоді зараз як ніколи. Шкода, що я не в змозі розігнати хмари, зупинити дощ та втихомирити вітер, але цілком в моїх силах  розфарбувати цей день. Блискучий бісер та найоптимістичніший колір стануть моїми помічниками в цій справі.
Що до останнього, маю на увазі - сяючий жовто-гарячий.


Starting this project I had no certain idea about the result I wanted.  My only wish was to make orange beaded beads. And the possible aim was something like this nice bracelet. I even found the video tutorial for making such beads. But obviously they were not meant to be my real purpose and I didn't like the result of my first try: too much bulging around the bead's holes and none of alternation of decreasing could make me to go on.




Починаючи цей проект, я не дуже замислювалась над кінцевою метою. Єдине, що я планувала - оплести помаранчевим бісером намистину. Одним з можливих варіантів для чого, був цей гарненький браслет. Я навіть знайшла відео МК по виготовленню таких намистин. Але не судилося. Вочевидь, такий варіант не був тим, чого мені справді хотілося, бо результат мені не сподобався і жодні мої зміни в МК не змусили продовжувати роботу.




So I decided to learn how to make the beaded bead in different way. I already made alike project Apple Blossom Earrings but used different technique for my beads. This time I followed this tutorial by our Ukrainian artist. I beaded 6 orange beads and the result was very pretty. It is not well-seen on the pictures but I used three kinds of different orange hues to get special sparkling.


Тому я вирішила навчитись оплітати намистини в якійсь інший спосіб. Я вже робила подібний елемент в цьому наборі Яблуневий Цвіт, але тоді користувалась іншою технікою. На цей раз свою намистину я виготовила по майстер-класу нашого українського дизайнера. Оплела 6 намистин і результат - просто чудовий. На фото не дуже добре видно, але я використала три різних жовто-гарячих відтінки, щоб отримати особливий блиск.


Then I thought about orange pumpkins on the ground with fading green and brown leaves and how their stems weave like lianas and headed to the spiral tutorials. The best match for the idea turned out to be Spiral Tubular Herringbone, by the way in the same playlist you can find how to end such stitching neatly.


Потім я подумала про яскраві гарбузики на городі, про їхнє коричнево-зелене зів'яле листя та про те, як  їхні  стебла плетуться наче ліани і спрямувала свою увагу на плетіння джгутів. Найкращим варіантом, що відповідав ідеї  видалася спіраль ндебелє, до речі в цьому ж плейлисті, можна знайти як охайно закінчити роботу над таким джгутом.


During assembling the necklace I used pretty unusual idea which occurred to me while I was watching this tutorial. Why not to use these filigree beads to make cups if they can be used as bezels?


Для зборки намиста я скористалася незвичною ідеєю, яка спала мені на думку поки я переглядала це відео. Якщо з таких намистин можна зробити основу для кулону, то чому б з них же не зробити "шапочки"?


Now all the elements are gathered. Time to assemble  and string. The only notion: the spiral is quite soft and draping so its smaller parts need some reinforcing with, e.g. plastic pipes, otherwise they won't keep the shape and will be waving.



Тепер всі елементи готові і можна нанизувати намисто на ювелірний дріт. Єдине зауваження - джгут м'який, тому, щоб його маленькі частини не драпувалися, а тримали форму, їх потрібно зміцнити, наприклад пластиковою трубочкою.



And the crown of the work is earrings... really, what the necklace is without the earrings. To match such a necklace the earrings mustn't be too big or long, just sparkling:-) I had two variants but chose the second one. 


Вінчають закінчення роботи - сережки... справді, що то за намисто, коли немає сережок. Для такого намиста підійдуть не дуже великі і довгі сережки, головне, щоб  мерехтіли:-) У мене було два варіанти, вибрала другий.

And here it is, my new set. Hmm... at the end of the work instead of pumpkins I thought about oranges already... but it doesn't the matter. I guess I deserve one or even two now:-)
P.S.: After some time the necklace was unpicked and the materials were used for this one.

Ну, ось мій новий набір... Маю зізнатись, наприкінці роботи я вже думала більше не про гарбузи, а про апельсини... але це не має значення. Думаю, я заслуговую на один чи, навіть, два:-)
P.S.:З часом намисто я розібрала, а деталі використала для іншої прикраси.

14 November 2015

A Year of Beading. In the Search of a Red Flower.




Red is surely the colour I wear well and feel absolutely comfortable and confident when wearing it... I guess just because it matches my temper. So I keep to the opinion  that when choosing the colour style for any wardrobe, the factor of the personality is as important as the factors of appearance.

Рік нанизування. У пошуках червоної квітки.

Червоний,  без сумніву, колір, який я вмію носити і почуваюся в ньому абсолютно впевнено і комфортно... Мабуть просто тому, що він підходить до мого характеру. Через це я згодна з думкою, що обираючи кольори для будь-якого гардеробу, варто враховувати не лише фактор зовнішності, а і фактор особистості.

Being very inspired with my first beading project I started searching different beading sites and in one of them found this beautiful red flower. It turned out to be very quick and simple to find materials for making it: I took to pieces my old Czech set of a necklace and clips. No minute of regretting about that indeed: the set was mostly black, the colour I'm indifferent to, with few red beads which actually suited the idea of the flower perfectly.

Окрилена успіхом мого попереднього проекту, я почала доволі багато часу присвячувати перегляду різних сайтів з виготовлення прикрас і на одному з них натрапила на цю чарівну червону квітку. Знайти матеріали для її виготовлення виявилося дуже легко:  просто розібрала старий чеський набір з намиста і кліпсів. Жодної хвилини жалю: комплект був переважно з чорних намистин, а до цього кольору я байдужа, з декількома червоними намистинами, форма і розмір яких ідеально підійшли до ідеї квітки.



The earrings were made first. Can't but say that they looked pretty without the drop bead as well but I wanted them longer so just couldn't stop:-)




Спочатку було виготовлено сережки. Не можу не сказати, що без кристала-краплі вони вже гарно виглядали, але мені хотілося, щоб вони були довшими, тому я просто не могла зупинитись:-)


And then - the necklace. The technology is the same: at first drew the sketch on the paper and then assembled the beads. The black ones are from that ruined set, too.


 І потім - намисто. Технологія та сама: спочатку накидала малюнок, а потім зібрала намистини до купи. Чорні теж з того зруйнованого набору.


And then the time to sew a New Year dress came. Beautiful pattern #111 from Burda 10/2014 was chosen (actually the issue was bought for the sake of this dress). I didn't make pictures of the process of sewing then but it was an easy one-day-work sewing. My only notes: the sleeves are very narrow so the knits should be well-stretching but at the same time it mustn't be too thin otherwise the neck hole draping won't be well-shaped and relief.



А потім настав час пошиття новорічної сукні, для чого було обрано дуже гарну модель №111 з Burda 10/2014 (той номер взагалі купила заради тієї сукні). Тоді я не робила фото процесу пошиття одягу, але це був простий проект "пошито-за-один день". Мої єдині зауваження: рукава справді дуже вузькі, тому трикотаж має добре тягнутися, але при цьому не повинен бути тонким, тому що драпування горловини не триматиме гарну форму і не буде достатньо рельєфним.



That's the second story from my first beading experience... I feel it still inspires me :-)

Ось і друга історія про мої перші спроби нанизування... Відчуваю, що вона мене все ще надихає:-)

8 November 2015

A Year of Beading. Almost Cherries



Looking through my G+ Beading album the other days  I saw its first project dated November 8 and it means that today my new hobby has a modest anniversary:-) At that time a year ago I had pretty vague intentions as for blogging but was clever enough to save pictures telling about making a couple of my first beading projects. I'm proud with me not giving up yet so think they deserve to get  separate posts. 
And here it is the first of them, reminding ripe cherries with its beads' colour and shape.

Рік нанизування. Майже вишні.

Днями  передивлялася мій G+ альбом "Beading" і помітила, що перший виріб в ньому датовано 8 листопада, і це означає, що сьогодні моє нове хобі відзначає скромний ювілей:-) О цій порі рік тому мої наміри започаткувати блог були доволі туманні, але у мене вистачило розуму зберегти фото виготовлення декількох моїх перших прикрас. Я пишаюся тим, що все ще не кинула це заняття, тому думаю, що вони заслуговують на окремі дописи.
Отже, перша з них, яка кольором і формою своїх намистин нагадує стиглі вишні...


My mum still  considers it to be my best project. Fortunately, sometimes she forgets about this and praises my other jewellry as well:-)
My first used materials: the remnants of thin yarn, plastic beads from an old bracelet, glass beads and some findings. I must admit this project cost me then about 12 hryvnias (about half a dollar now) without work, of course,.. I guess it was pretty stimulating to go on:-)
The main part - to crochet beads. Form my further experience I can say it is better  to choose for the base beads the ones of the same colour with your yarn. I don't remember the exact tutorial I followed but all of them are the same. I can recommend this one. Then after finishing your crochet string all the components on the jewellry thread.

Моя мама і досі вважає, що це мій найкращій виріб. На щастя, іноді вона про це забуває і мої інші роботи теж отримують похвалу:-)
Перші матеріали, які я використала: залишки тонкої пряжі, пластикові намистини зі старого браслету, скляні намистини і фурнітура. Маю зізнатись, що цей набір прикрас обійшовся мені тоді десь в 12 гривень, без роботи, звісно... Як на мене, достатньо мотивації, щоб продовжувати:-)
Головна частина - оплетіння гачком намистин. З мого подальшого досвіду можу сказати, що для основи краще обирати намистину кольору пряжі. Не пам'ятаю, яким точно МК користувалась, але вони  всі однакові. Можу рекомендувати ось цей. Як закінчили роботу гачком, нанизуємо на ювелірний дріт всі компоненти.





Of course, such a necklace has no sense to wear without matching earrings:-)





Звісно, що носіння  такого намиста без сережок не має жодного сенсу:-)







The set matched few things in my wardrobe. Besides, the result inspired me a lot to develop the new skill.



Цей комплект підійшов до декількох речей в моєму гардеробі, а результат надихнув на подальший розвиток нових навичок.

4 November 2015

Dramatic Sunset


It is very easy to be an artist when you just observe nature in its best and are happy enough to capture the right moment with your camera. Because if you don't do that, how such crafters like me could explain the choice of the colour style for their projects:-)) For example, for this pair of mitts that I finished yesterday. If to define by my scale the level of obsession with accessories, mitts would take first position... To tell the true, I am not sure if there is anything taking lower place than the second but nevertheless... :-) From mitts to mittens is just one step but I prefer stopping right at the pattern of the first. 
The main problem, as always when wishes, possibilities and necessity don't coincide in time, is to choose a suitable pattern when you like them all! And it is exactly the point when few factors, the available yarn, nice pattern and inspiring scenery, gathered in one impression to force your acting:-)           
                                                                                                                      (Sunset photo by +Larry S )


Вечірня зоря

Художником бути не так вже і важко, якщо ти просто спостерігаєш за природою і тобі щастить зафіксувати на камеру незабутню миттєвість. Бо якщо цього не зробити, як же тоді такі рукотворниці як я, могли б  пояснити вибір кольорів для своїх виробів:-)) Скажімо, для цієї пари мітенок, яку я закінчила вчора. Якщо визначити за моєю шкалою ступенів одержимості аксесуарами, мітенки зайняли б перше місце... По правді, не знаю, чи знайшлося б щось, що зайняло місце нижче другого, але все ж таки... :-) Мітенки від рукавиць відокремлює лише один крок, проте я волію зупинитись на моделі для перших. 
Головна проблема, як завжди, коли бажання, можливості та потреба не збігаються в часі, обрати відповідну модель, якщо вони тобі подобаються всі! І ось це якраз той момент, коли декілька факторів - доступна пряжа, бажана модель і надихаючий пейзаж -  збираються разом, щоб примусити тебе до дії:-)
                                                                                                                         (Захід сонця, фото +Larry S )

As for this certain project, besides the above mentioned factors I would add great affect of this hat. I liked the yarn very much and had enough remnants to make even two pairs of mitts. So I chose this pattern from free Knitting Daily e-book. By the way, all the suggested gloves and mitts there are nice.
The pattern is symmetrical so there is no difference between right and left mitt.

Щодо цієї певної пари, крім вищезгаданих факторів, я б ще додала великий вплив цієї шапочки. Мені дуже сподобалася пряжа і у мене залишилося її стільки, що вистачило б і на дві пари рукавиць. Тому я обрала цю модель з безкоштовної е-книги від Knitting Daily. До речі, всі запропоновані в ній моделі дуже симпатичні.
Узор симетричний, тому немає різниці між лівою і правою мітенкою.





Unlike the knitting on the circular needles, the knitting on the five double pointed ones has never been a problem for me. However, I started with flat knitting of the rib and only then joined the item in the circle.




На відміну від кругових спиць, плетіння на п'яти спицях для мене ніколи не було проблемою, проте я все ж таки почала з плаского плетіння і лише після плетіння резинки з'єднала виріб в коло. 





I also changed the finishing of the thumb. After the first mitt was ready the thumb part turned out to be too wide. So when casting on for the thumb rib, I decreased 6 stitches and then knitted together all purl stitches in the last row of this rib. In this way it fits much better.



Я також змінила розширення для великого пальця. Як перша мітенка була готова, виявилося, що ця частина занадто широка. Тому, коли набирала петлі для резинки, щоб її закінчити, я скоротила 6 петель, а потім в останньому ряду, пров'язала разом всі виворітні петлі. Так розширення великого пальця прилягає краще.


I like the mitts very much and they make a good set with the hat. I surely recommend both:-)
(On this picture  the set has its real colour).

Мені дуже подобаються мітенки і разом з шапочкою утворився гарний комплект. Рекомендую:-)
( На цьому фото вироби мають справжній колір).