Checked V-neck Collarless Jacket

At last, I'm ready to share my new outcome. Five years haven't passed yet, but my new checked jacket, which forms a suit with the trousers from the previous post, is already ready :-) On the one hand, it was not too hard to make it, mostly because it has no collar or complex design lines; on the other, I wonder why I spent so much time sewing it then:-) 

Картатий жакет без коміра з вирізом мисом 

Нарешті готова поділитися моїм новим готовим виробом. П'ять років  такі не минуло, а картатий жакет, який утворює костюм з брюками з попереднього допису, вже готовий :-) З одного боку, шити його було не так і важко, переважно завдяки тому, що він не має коміру чи складних конструкторських ліній; з іншого цікаво, чому ж тоді я так довго його шила :-)

To make the jacket, I chose pattern #110 from Burda 2/2024 (I made a mistake signing the photo). I thought it would be, firstly, a good combination with not-too-wide-hips trousers, and, secondly, as the jacket is quite loose, it would be easier to check the fabric pattern to cut and sew it properly. I also like the absence of the collar as I like to complete my outfits with different scarves, shawls or necklaces, and, besides, I wanted my blouses to be seen, or shown, well.

Для пошиття жакету я обрала модель 110 з Burda 2/2024 (на фото помилилася). Я подумала, що він, по-перше, добре комбінуватиметься з не дуже широкими по стегнах штанами, і, по-друге, оскільки жакет вільного крою, буде легше підбирати клітинки, щоб правильно його покроїти і пошити. Також мені сподобалася відсутність коміру, оскільки я люблю доповнювати одяг різними шарфиками, шаликами та намистами, крім того, хотілося якнайкраще демонструвати блузки.

The most complicated processing in this jacket is making the flap pocket. I guess it's easy to find a corresponding tutorial on the Internet. But anyway, I added some photos here of how I sew it. One of my fails was that I didn't control the length of the pockets' cuts and the flops, thus had to make flops twice, as the first pair of them was too short, or the cuts were too long, but to correct the latter was almost impossible.

Найскладніший процес в цьому жакеті - пошиття кишені в рамку з клапаном.  Думаю, в інтернеті легко знайти майстер-клас з їхньої обробки. Проте, я тут додала фото як я їх шила. Однією з моїх невдач під час пошиття стало те, що я не перевірила довжину розрізів кишень і клапанів. Тож довелося робити клапани двічі, оскільки перша пара виявилася закороткою (або ж розрізи задовгими, але останнє виправити майже неможливо).

Another confusing step is the processing of the sleeves' slits. I wanted to make it with the sewing machine, but as I make it not just rarely, it took time. I shot some videos of my steps, so maybe add them compiled in one later. 

In the photos, the suit is paired with a Linen Shirt and a V-neck Back Blouse.

Ще один заморочливий етап — обробка розрізів на рукавах. Хотіла зробити це на швейній машинці, але оскільки роблю це не просто рідко, на це пішов час. Я знімала коротенькі відео під час роботи, тож, можливо, пізніше додам їх зібраними в одне. 

На фото костюм скомбінований з лляною сорочкою та блузкою з вирізом мисом на спинці.

Cotton Sateen Blouse-Style Jacket

I can't but confess that this absolutely awesome suit cotton made a lot of fun of me :-) At first, few years I couldn't choose the pattern to sew something of this fabric, and after the garment was ready, it was unexpectedly tricky to match accessories to complete the outfit. In the end, both of the tasks were done and I'm quite delighted with the outcome :-) 

Блузка-жакет з бавовняного сатину 

Маю зізнатися, що ця абсолютно шикарна костюмна бавовна добре з мене познущалася:-) Спочатку декілька років я не могла обрати модель для пошиття хоч чогось з цієї тканини, а як вбрання було готове, стало несподівано складно підібрати до нього доповнення для завершення образу. Зрештою, обидва завдання були виконані і я достатньо задоволена тим, що вийшло :-)

To make this jacket I chose pattern #105 from Burda 5/2020. It is a model of a nice blouse which is loose around shoulders and bust but at the same time is fitting around the waist. In my opinion,  it is a perfect pattern for making a jacket to pair with a bias cut skirt. Thus both of these items put together an excellent suit dress. This latter term sounds a little old fashined and I don't know if it is still being in use in English speaking sewing community but I guess it describes well the ensemble consisting of a blouse and skirt made of the same light fabric.

Для пошиття цього жакету я обрала викрійку 105 з Burda 5/2020. Це модель милої блузки, вільна у плечах та по бюсту, але прилягає по талії. Як на мене, це дуже вдала викрійка для пошиття жакету в пару до косої спідниці. Тож разом ці два предмети утворили прекрасну сукню-костюм. Останній термін звучить трохи старомодно, і не маю жодного уявлення чи його хтось ще вживає, але вважаю, що він добре описує комплект з жакету та спідниці пошитих з однієї і тієї самої легкої тканини.

The sewing is pretty quick, the fabric is not hard in work. The only process I canged is the sewing the sleeves. As the cup sleeve line is just a little curvy, I desided it would be simpler and faster at first to sew it to the armhole and then to join the sleeve and side seams as one single detail. 

Пошиття доволі швидке, тканина нескладна в обробці. Єдине, що я змінила в обробці - вшивання рукавів. Оскільки лінія окату рукава лише трохи вигнута, я подумала, що простіше і швидше буде спочатку вшити рукави в пройми, а потім одніє строчкою з'єднати шви рукавів і бокові шви.

As it was mentioned above, it was confusing to match accessoried to the garment. None of my ideas work and the best choice turned to be Chrysanthemum Brooch and Simple Shapes necklace, I even didn't wear any earrings!

Як вже вище відмітила, підбір аксесуарів до вбрання збентежив. Жодна з моїх ідей не спрацювала, а найкращим варіантом стали брошка "Хризатема" та намисто "Прості форми". Навіть сережки не надягнула!

Bias Cut Cotton Sateen Skirt

The time of light coordinated two-piece outfits came and this year I met it almost ready :-) I mean I cut such kind of an ensemble, consisting of a skirt and jacket, but up to now I've got only skirt made. Fortunately, the skirt is absolutely fabulous. It is sewed of dense, and a bit rough cotton sateen, fits perfectly and, obviously, I am more than delighted with the outcome. I do hope together with the jacket which I am planning to finish as quick as possible, or at least earlier than winter will be here, they will look as stunning as it looks with this simple Broiderie Anglaise Black Blouse, my last Chrysanthemum Brooch and Goldish Powder  jewellery set :-)

Бавовняна коса спідниця 

Настав сезон легких костюмчиків і цього разу я до нього майже підготувалася :-) Маю на увазі, що покроїла подібний ансамбль, але наразі маю лише готову спідницю. На щастя, спідниця абсолютно казкова. Вона пошита зі щільного, трохи цупкого бавовняного сатину, сидить ідеально і, вочевидь, я більш ніж задоволена результатом роботи. Сподіваюся, що з жакетом, який я планую закінчити найближчим часом, або, принаймні, до того як настане зима, вона виглядатиме так само приголомшливо як із цією простою чорною блузкою з прошви, моєю останньою брошкою "Хризантемою" та набором прикрас "Золотистий пил" :-)

To sew the skirt I use pattern #114 from Burda 5/2020. The sewing is very quick. I even had nothing to photograph but a couple of ready parts. More than that, I made both the skirt and the blouse, the next post will be devoted to it, in a single day.

Для пошиття спідниці я використала викрійку 114 з Burda 5/2020. Пошиття дуже швидке. Мені навіть не було чого фотографувати крім готових деталей. Більш того, спідницю і блузку, про яку розповім в наступному дописі, я пошила за один день. 

ва

Yellow Cotton Jacket, or Cherkashchyna Sketches II

 

The morning of the first day in Cherkashchyna turned to be chilly and poetic. We were providential with the weather indeed. As a rule, in the end of July here in the South of Ukraine the best is to travel from shower to shower because of 40 degrees above zero heat but that day the absolutely comfortable temperature 25/28 degrees happened. So even having no other reasons to head to the region, I would leave my house for the sake of using the chance to enjoy the weather, nature and calmness as two days without air alarms mean a rest anyway. Romantic and lyrical mood of the morning was defined by the visiting Shuvalov`s Palace in Talne, an abandoned architectural sight in the process of renovation. The admiration and best impressions from the place wouldn`t be so bright without our guide, a young talented architect managing that hard and painstaking process. The most memorizing moment happened when one of our fellow travellers and the guide, who came to be a skillful musician as well, in turn played the piano put in one of the ball rooms right for such an occasion. That alive music was so well-timed and appropriate in those big high rooms as if fetching breathe in them and that unusual and unique moment was wanted to go on as long as possible.

Жовтий бавовняний жакет, або Замальовки з Черкащини ІІ

Ранок першого дня на Черкащині видався прохолодним і поетичним. З погодою нам справді пощастило, адже подорожувати наприкінці липня у нас на півдні зазвичай можна лише в душ та з душу через спеку до +40, а тут абсолютно комфортна температура +25/28; якби у мене не було інших причин вирушити у мандрівку, я б виповзла з хати лише через це, аби не проґавити можливість насолодитися погодою, природою та спокоєм, адже два дні без повітряних тривог - це вже відпочинок. Ліричність та романтичність ранку визначило відвідування Шуваловського палацу в містечку Тальне, занедбаної архітектурної пам'ятки у процесі відновлювання. Захват та враження від того місця не були б такими яскравими без нашого гіда, цікавої молодої людини, архітектора, який очолює той непростий та кропіткий процес.  Найпам'ятніший момент прогулянки палацом подарували одна з наших супутниць та, знову ж таки, наш гід, який виявився ще і вмілим музикою. Вони по черзі зіграли невеличкі уривки творів на піаніно встановлених в одній з зал саме на подібний випадок. Така жива музика була надзвичайно доречною та зворушливою в тих великих високих залах, наче вдихала в них життя і хотілося щоб той несподіваний та унікальний момент тривав і тривав.

I decided to make a suit at once as soon as saw both models in Burda 3/2023. First  the trousers #125 were ready. For the jacket I chose pattern #104. I thought what to do if my 3 m wouldn't be enough for the suit. But finally, all the details were arranged and none of my plans B got in use. 

The blouse is from the previous post.

Я одразу вирішила шити костюм, щойно побачила моделі в Burda 3/2023. Спочатку зробила штанці 125. Для жакета обрала модель 104. Обмірковувала, що робитиму якщо моїх 3 м тканини не вистачить на костюм. Але зрештою всі деталі вклалися і жодний з планів Б не знадобився. 

Блузка з попереднього допису.

The processing of the patch pockets. I didn't overlock the pockets' edges as top stitched all the details.

Обробка накладних кишень. Краї кишень не обметувала, оскільки всі деталі відстрочені.

Processing and sewing the top flaps. 

Обробка та пришивання верхніх клапанів.

Not sure if I say this in English correctly but the collar is really well-tailored here. I mean the patterns are given for the upper and beneath collars and that lets to achieve the proper fit of the detail. It seems I made this last time when sewing only one of my coats years ago.

Тут дуже правильний з точки зору кравецтва комір. Верхня і нижня деталі мають окремі викрійки і завдяки цьому досягається ідеальна посадка коміру. Я таке останній раз робила заради одного з моїх пальт роки тому.

Processing of the cuffs.

Обробка манжет.

The back topstitching.

Відстрочування спинки. 

During the trip the idea of seeing all regions of Ukraine  one by one and not only well known featured sights often crossed my mind. It would be perfect. 

Під час подорожі спалахувала думка побачити одна за одною ось так всі області України, а не лише загальновідомі визначні місця. Це було б чудово.

Linen Jumpsuit

 

This year I suddenly wanted to make a jumpsuit. I have no idea why. Besides a slight chance I wore any of them in my childhood, my only experience of wearing this kind of garments dates back to my twenties when I was a little younger, a little bit more beautiful and surely much slimmer :-) I still can describe that chic and sassy model and the level of my confidence having it on but it is not actual and mentioned only to emphasize how far I was from this sewing idea last twenty years. None of the suggested in the magazines jumpsuits patterns  during several years drew my attention. The spark for choosing an item to sew is as important as for human relationships because when wearing self-made clothes the intuitive idea of self-expression becomes particularly topical. At least I can tell it about myself. When the desire to add a jumpsuit to my wardrobe became quite definite, and I understood I wanted a simple laconic model, I started looking for materials. On one of the days after opening the stores after strict quarantine I saw the fabric I'd love to use. It was beige viscose filled with silhouettes of butterflies whose wings were partly painted in different colours. But at that moment I wasn't ready to buy it so came back to the store about a month later but the butterflies, as my friend said, "flew away". The fabric was sold out and from this moment the story of another apparel starts but I'll tell it some other time. 😉 

Лляний комбінезон 

Цього року мені раптом захотілося пошити комбінезон. Не знаю чому. Крім дуже малої вірогідності, що я таке носила в дитинстві, мій єдиний досвід носіння цього виду одягу датується моїми двадцятими, коли я була трохи молодша, зовсім трохи гарніша і вже певно набагато стрункіша:-) Легко можу описати ту шикарну і зухвалу модель і рівень моєї самовпевненості, коли я його одягала, але це не має значення зараз і згадується лише для того, щоб наголосити, яка далека я була від цієї кравецької ідеї протягом останніх двадцяти років. Від журналу до журналу жодна з пропонованих моделей комбінезонів не привертала мою увагу. Коли обираєш фасони для пошиття, іскра так само важлива як і в людських стосунках, тому що коли носиш саморобний одяг, інтуїтивна думка про самовираження стає справді актуальною. Принаймні я таке можу сказати про себе. Визначившись з бажанням додати комбінезон до гардеробу і зрозумівши, що хочу просту лаконічну модель, почала шукати тканину. В один з днів по закінченні суворого карантину побачила гожий матеріал. Це була бежева віскоза заповнена силуетами метеликів, чиї крильця були частково розфарбовані різними кольорами. В той момент тканину  не купила і повернулася до крамниці десь за місяць, але метелики, як сказала моя подруга, "вже полетіли". Тканину розпродали і з цього моменту починається історія іншого виробу, яку розповім колись потім. 😉 

I wasn't upset very much and changed the conception quickly. It occurred to me that sewing mono-coloured item would give  much possibilities to wear plenty of  accessories: my jewelry or different scarves or whatever. Thus I chose linen of wonderful coffee with milk colour. 

Я не дуже засмутилася і швидко змінила концепцію. Мені спало на думку, що пошита з однокольорової тканини річ надасть можливість носити багато аксесуарів: мої прикраси, різні шарфи абощо. Тож вибір зупинився на льоні чудового кольору кави з молоком. 

The pattern is PDF Burda Style 6516A. As it happened before the pattern was bought because of models B and C but first I was inspired by A:-) 

Викрійка PDF Burda Style 6516A. Таке вже траплялося раніше, викрійку було куплено заради моделей B і С, але спочатку надихнулася на А:-) 

The sewing is quick: I am telling the story longer:-) It took 2.20 m x 140 cm of the  fabric and I have no remnants in fact (what I love a lot!). I refused from the pockets: the trousers are wide enough and made one size bigger purposely to endure any heat outside. The front of the bodice is the single detail, I only imitated the front centre seam. 

Пошиття швидке: історію розповідаю довше:-) Тканини пішло 2.20 m x 140 cm і зовсім не залишилося решток (як я це люблю!). Відмовилася від кишень: штани доволі об'ємні та ще зробила їх на розмір більше, щоб витримувати будь яку спеку. Передня частина ліфу - суцільнокрійна, шов посередині - лише імітація. 

The shoulder seams have a little gathering so baste them on the back and stitch on the front to avoid tiny pleats in the seam. 

Плечові шви мають невелику посадку, тому зметуємо зі сторони спинки, строчимо - по переду, щоб уникнути мікроскладок у шві.

The trousers back are being stretched along the inseam from the knee mark up to the crotch seam. 

Задні частини штанів витягують вздовж внутрішнього шва від мітки коліна вгору до зрізу банту.

The processing of the armholes. 

Before joining the bodice and the trousers, the trying on is obligatory to check the deepness/length of the crotch seam. The comfort of wearing depends on that. 

Обробка пройм. 

Перед тим як з'єднувати ліф і штани, примірка обов'язкова, щоб перевірити довжину/глибину середнього шва. Від цього залежить комфорт під час носіння комбінезону.

Stitching the loops. 

Пришивання шльовок. 

The most interesting - matching the jewelry :-) From the beginning photo: 1. Colourful Memories necklace and earrings. 2. Peacock Feather Necklace and earrings. 3. Orange Mix Necklace and earrings. 4. Evening at the Seaside Necklace and earrings. 5. Sea Star Brooch. Something tells me I could match much more:-)

Найцікавіше - підбір прикрас:-) Починаючи з першого фото:1. Намисто  "Барвисті спогади" і  сережки. 2. Намисто "Перо павича" і сережки. 3. Намисто "Помаранчева суміш" і сережки. 4. Намисто "Вечір на узбережжі" і сережки. 5. Брошка "Морська зірка". Щось мені підказує, що можна було б підібрати набагато більше:-)

Fitted Stripy Blazer, or Never Say Never:-)

Generally I say this "never"  often :-) But truly speaking, how many such popular phrases are in every day use? I don't mean the wide-spread manner to repeat different clever and not too much quotes of famous and unknown persons instead of reading books, observing life and making own conclusions... I mean their real understanding and acquiring of such sayings. When the words turn upside down our outlook, influence our lifestyle and change our way of thinking... In my life I came across just a few of them and here I'm not going to dive into the process of my personal growth :-) But when it goes about sewing from materials that require special attention and methods (and I mean the very troubles while working with them!) or about the processing certain details, I almost always say, "I'll never do it again". So such "never" is repeated quite regularly and there is just no sense to say it at all:-)

Смугастий блейзер в талію, або ніколи не кажи ніколи:-)

Взагалі я часто кажу це "ніколи":-)) А і справді, скільки таких популярних фраз, якими ми послуговуємося в житті як гаслами? Я не маю на увазі поширену манеру повторювати різні розумні і не дуже цитати відомих і не дуже осіб замість того, щоб читати книжки, спостерігати людей і самому  робити висновки... Я маю на увазі справжнє розуміння і засвоєння таких фраз, коли вони перевертають твій світогляд, впливають на стиль життя і змінюють спосіб мислення... Мені в житті таких декілька трапились, але тут ми не будемо заглиблюватися в давній процес мого зростання як особистості:-) А ось коли йдеться про пошиття різних речей з тканин, які потребують особливо прискіпливої уваги, на початку роботи я часто кажу, що ніколи більше цього не робитиму і маю на увазі мороку з пошиттям речей з таких матеріалів, або з роботою над певними деталями. Отже це "ніколи" повторюється досить регулярно, і тому просто не має жодного сенсу його казати :-)

So... what I "never" do this time :-) Firstly, I'll never sew anything from stripy fabrics. It takes really much time to get symmetry of the stripes while cutting. Secondly, I'll never make welt pockets again.
If I didn't have 4 m fabric  bought just because it was cheap, I hardly ever choose this #112B  pattern from Burda 3/2015 for sewing purposely. It is just the very case to experiment because if my taste betrays and instead of a nice thing,  I get some ugly monster, I won't regret about wasted money and time. I guess this time the taste didn't fail:-)




Отже... чого я "ніколи" не робитиму цього разу :-) По-перше, ніколи не шитиму зі смугастих тканин. Тому що витрачається забагато часу на досягнення симетрії смужок. По-друге, ніколи не оброблятиму розрізні кишені.
Якби  у мене не було 4 м тканини  купленої за смішні гроші, навряд чи я колись обрала цю модель №112 з Burda 3/2015. А з такими тканинами я якраз і експериментую, бо не шкода, якщо мій смак мене раптом зрадить і вийде казна що замість гарної речі. Зрештою, не зрадив:-)

So cutting... brrr:-) Maybe somebody knows other ways to get symmentry but I always pin all the piece of the fabric along the stripes all around the details before using the scissors. You'll never believe how far from the symmetry the piece of stripy fabric can be. I mean I make the stripes  on the both sides check with each other. As for the jackets, I usually leave the pins in the cloth until reinforcing the details and final cutting of the front details.

Отже крій... останній раз:-) Можливо хтось і знає інші способи досягти симетрії крою, але я завжди сколюю булавками тканину вздовж смужок по всій поверхні деталей перед тим, як її різати. Ніколи не повіриш, наскільки далекій від симетрії може бути шматок смугастої тканини. Маю на увазі, що я примушую смужки збігатися з обох боків. І щодо жакетів, я залишаю булавки в тканині допоки не продублюю деталі і не закінчу крій передніх частин.

The item has the long dart on the back and as it was not symmetrical, I replaced it. It is easy to do.  Mark the new centre line of the dart and then just put the paper pattern to the new spot.
The ready dart is mirroring:-)



Виріб має довгу глибоку витачку на спинці. Оскільки вона не була симетричною одразу після крою, її треба було перенести. Це легко зробити, просто намічаємо новий центр витачки і потім прикладаємо викрійку до нових міток.
Як бачимо, готова витачка просто відзеркалюється:-)

After the final cutting of the front details, sew the darts, press them and sew the future pocket opening. The latter is being done with oblique stitches. In this way the firm joining is provided and it is much easily to process the pocket.




Після кінцевого підрізання передніх частин застрочуємо витачки, прасуємо шви і зшиваємо майбутній вхід до кишені. Останнє робимо косим стібком, який забезпечує міцне з'єднання і це полегшує подальше виготовлення кишень.

And only now we can cut the flaps because the lines of the flaps must check with the lines of the fronts. And I was very glad I had no fabric to match these details (I already planned the skirt from the rest of the piece) because I don't like such kind of pockets. And so my decision was to make double welt pockets.
By the way, the same rule concerns the cutting of the pocket bag from the main fabric. But this time I neglected it.

І лише зараз настає час кроїти клапани кишень, тому що смужки на клапанах і на передніх частинах жакету теж мають збігатися. І я була дуже рада, що у мене не стало тканини на підбор тих смужок (я вже спланувала спідницю з решти відрізу), бо я не люблю кишені з клапанами, тому вирішила зробити розрізні кишені в "рамку".
До речі, те саме правило стосується крою і мішковини з основної тканини, але в цьому випадку я їм знехтувала.

I must confess I simplify the way of making such pockets to some degree and this way is not exactly the same we were taught so nobody should follow it, however, I sew in this way.
I don't cut two welts, I cut the only one of double width with seam allowances. After stitching it to the front detail, I cut the welt without cutting the pocket opening. In this way you get two equal welts and the result is always good because it is much easier to make two parallel seams.



Маю зізнатись, що трохи спростила спосіб пошиття таких кишень і нас не зовсім так вчили їх робити, та ніхто і не зобов'язаний наслідувати цей спосіб, але я роблю так.
Не крою дві обшивки для кишень, крою одну, пришиваю її, а вже потім розрізаю по середині, не торкаючись входу до кишені. Таким чином маю дві однакових обшивки і результат завжди гарний, тому що так набагато легше прокласти дві паралельних строчки.

The next step is to cut the pockets' opening. The corners are supposed to be as neater as possible, probably it is the most troublesome moment.
After that press the seam allowances open, fold the welts around them and baste.




Наступний крок - розрізання входу до кишені. Куточки мають бути дуже охайними і треба поводитися з ними дуже обережно. Це мабуть, найбільш морочливий  момент.
Після цього розпрасовуємо припуски на шви, згинаємо обшивки, огинаємо припуск і заметуємо.

Baste the pocket opening again. And next time we'll remove the basting only after the work is finished.





Знову зашиваємо вхід до кишені. І наступного разу будемо видаляти зметування лише по закінченні роботи.




Sew the lining pocket bag. Pay attention to the place of the stitching!





Пришиваємо мішковину кишені з підкладочної тканини. Зверни увагу на місце притачування!

Now stitch the corners. Actually this step can be done together with sewing the pocket bags together. In this case you start the stitching from one corner, then sew the pocket bags (from the lining side) and then finish after stitching the second corner. But I do it separately. At first - corners.


Тепер закріплюємо куточки. Взагалі можна зшити куточки і мішковини одним швом: починаємо від кутка, потім зшиваємо мішковини (зі сторони підкладки), закінчуємо строчку після другого куточка. Але я роблю окремо. Спочатку - куточки.

Now stitch the second welt exactly in the sewing seam, then sew the pockets bags from the main fabric side. Iron!



Тепер пришиваємо другу обшивку точно в шов притачування, зшиваємо мішковини зі сторони основної тканини. Прасуємо!

After the jacket is ready the pockets look in this way.



По закінченню роботи кишені виглядають ось так.

Next headache of such a jacket is an English Collar ( I don't know how they call it in England indeed but here it is named in this way so I do it so).
A couple of tips. Baste the collar into the neckhole always from the collar side.



Наступний головний біль такого жакету - це англійський комір. Не знаю, чи англійці теж його так називають, але тут ми маємо такий термін, мене влаштовує.
Двійко порад. Вметуємо комір в горловину завжди зі сторони коміра.

After stitching the collar, iron the seam allowances open.





Після втачування коміра розпрасовуємо припуски на шви.

You can join the upper and lower collars, facing and the lapels on the sewing machine, at least they say so, but I do it hand sewing with back stitch.




Можна з'єднати верхній і нижній коміри, підборти та раскепи коміру на машинці, принаймні, так вважається, але я роблю це вручну стібком "назад голку".

And to guarantee the nice corners don't forget to make an oblique stitch when sewing the upper and lower collars together.



І щоб гарантувати гарні куточки, не забуваємо дати косий стібок, коли зшиваємо верхній і нижній коміри.

It is almost ready. The way I sew the lining to the jacket is described in details here. In this jacket I made it in the same way including the slit.

Майже готово. Як пришиваю підкладку, я детально розповідала тут.  В цьому жакеті все робиться так само включно зі шліцею.

The jacket is very fitting, I'd rather say tight, but this design lets it keep the silhouette and not slide from the shoulders because of lower fastening line. And thus the waist stays where it should be and not in the middle of the hips. It makes a nice suit with these trousers. I also found a restored blouse with rich ruffles sewed ages ago but I still like it a lot, pattern #116 from Burda 11/2000. These earrings added some playful note to the outfit.

Жакет дуже прилягаючий, я б навіть сказала, тісний, але такий крій дозволяє йому тримати форму і не спадати з плечей через занижену лінію застібки і тому талія знаходиться на талії, а не на середині стегон.
Він утворює гарний костюм з цими штанами. Я також знайшла відновлену блузу з пишними шлярками пошиту сто років тому, але вона мені все ще подобається (модель №116 з Burda 11/2000). А ці сережки додали грайливу ноту до вбрання.

So why I chose it then indeed... It probably sounds childish but it is absolutely sincere. I chose it because it buttons lower than the waist line is and was designed corresponding to that indeed. And it means it has deep and wide V-neck. And as I'm in making bijouterie now, it allows to wear ... the whole Christmas garland in that V-neck if I ever want :-) And it is a valuable feature for me:-)






Чому ж я тоді його обрала... Дитяча причина, але ж 100% правдива. Тому що він має застібку нижче талії і справді сконструйований під неї, тобто має глибокий і широкий виріз мисом. А оскільки зараз я захоплююсь виготовленням прикрас, то це дозволяє носити хоч цілу новорічну гірлянду в цьому вирізі. І це робить модель дуже цінною для мене:-)