Icicles Earrings

Today's post continues the 4 previous ones as the items are made of the same stash of materials. But I thought that these earrings remind a snowflake about as much as I do so it is worth finding other name for them.. or not... but nevertheless I remembered another winter object which can be nice enough if to make it of beads:-) 

Сережки "Бурульки" 

Сьогоднішній допис продовжує попередні чотири, оскільки речі зроблені з того самого запасу матеріалів. Але я подумала, що ці сережки нагадують сніжинку приблизно так само як і я, тому варто вигадати для них іншу назву... а може і ні... тим не менш я згадала ще один зимовий об'єкт, який може доволі гарно виглядати, якщо зробити його з намистин :-) 

The process of creating is simple. Select and collect the materials. Compose the elements and then join them together. And here they are. 

Процес створення простий. Обираємо і збираємо матеріали. Збираємо елементи і потім їх з'єднуємо до купи. Ось і все.

Snowflake Rope III

The third rope is, in fact, two ropes. For the mentioned in the previous posts set I wanted the  third necklace not less than 160 cm length but decided to divide it for two parts: a short one - of a choker length - and a longer one. I made in that way because when wrapping so long single thread around the neck, I feel uncomfortable as the got loop  tightens too much. 

Намисто "Сніжинка" ІІІ 

Третя низка, насправді, це два намиста. Для згаданого в попередніх дописах набору третє намисто я хотіла зробити довжиною не менше 160 см, але вирішила поділити його на два: коротке, на довжину чокера, та довге. Я так вчинила тому, що коли обертаю навколо шиї таку довгу низку, почуваюся некомфортно через те що утворена петля занадто тисне. 

But, of course, making two parts caused their different stringing patterns. 

Але, звісно, оскільки робила дві частини, це стало гарною нагодою спробувати різні порядки нанизування.

Snowflake Rope II

The second necklace of the Snowflake Ropes Set matching whatever including the pendant :-) This one is simple, too. It is made of chain with big links and not less big crystals. 

Намисто "Сніжинка" ІІ 

Друга частина зі "сніжинкового" набору намист, яка пасує до будь чого включно з кулоном :-) Намисто теж просте, зроблене з ланцюжка з великими ланками і не менш великих кристалів. 

This chain has stayed in my stash for years. I used to buy it to make a necklace with chains and crocheted rows (like here) but then lost interest. And I am very glad at that:-) Because what I did with it this time I like much better. 

Цей ланцюжок залишався у мене в запасах роками. Колись купувала його, щоб зробити намисто з ланцюга та плетених гачком рядків (приблизно таке), але потім втратила інтерес. І дуже з того рада, бо те, що створила зараз мені більш до вподоби:-)

Snowflake Rope I

Some people are very lucky to have 12 days of Christmas  and some, those like me, have 3 days of Snowflake Ropes :-) Actually, I have already made all three of them but will post one by one. It was mentioned that the whole bunch of ropes was planned to make a set. I started with the simple one for Snowflake pendant. 

Намисто "Сніжинка" І

Деяким людям дуже щастить і вони мають "12 днів Різдва", а деякі, такі як я, мають три дні "Сніжинкових" низок :-) Насправді я вже зробила всі три, але буду розміщувати по одній. Вже згадувалося, що планувалося декілька низок намист, щоб утворився набір. Розпочала з простої низки до кулону "Сніжинка". 

As I had more than enough rice beads, I decided just to string them alternating with 10.0 Czech seed beads. Galvanized Czech beads (at least in affordable for me price category) loose their covering  while wearing the jewelry but comparing with current world problems it is not an issue at all. So I used them with pleasure. 

Оскільки намистин рис у мене було більше ніж достатньо, вирішила просто нанизати їх чергуючи з бісером 10.0. Гальванізований чеський бісер (принаймні в ціновій категорії, яку я можу собі дозволити) дуже швидко втрачає покриття під час носіння прикрас, але в порівнянні з поточними світовими проблемами, це взагалі не питання, тож я його із задоволенням використала.

Snowflake Pendant

 

Yesterday I finished a new dress and it urgently required some bulgy decorations. The first of them was born yesterday night so it also could be named a Christmas star:-) It is a Snowflake pendant. The further ones will be, or are planned to be, a bunch of different ropes to complement both the dress and each other. 

Кулон "Сніжинка" 

Вчора закінчила нову сукню і вона конче потребувала якихось помітних прикрас і побільше:-) Перша з них народилася вчора ввечері, тож можна і "Різдвяною зіркою" назвати. Це кулон "Сніжинка". Наступні прикраси будуть, чи то плануються, декілька низок щоб пасували і до сукні і одна до одної. 

Having in mind the dress's fabric and my figure I was sure I would make jewelry so bought a lot of materials more than a month before so had enough to choose for this project. 

Маючи на думці тканину до сукні і мою фігуру, я була певна, що робитиму прикраси, тож матеріалів купила багато більше ніж місяць тому і мала, з чого обирати. 

The pattern for the pendant I found among YouTube tutorials but used different materials. As I had not enough firepolished beads, I decided to try the pattern with 5x7 mm rice beads. It worked. I didn't have enough bicones either, besides, to use them for the back of the pendant is wasting of materials, what is not affordable for me, and anyway different materials needed certain adjustment of the pattern so I followed the tutorial until this stage (photo 3). 

Зразок кулону знайшла серед майстер класів на YouTube, але матеріали інші. У мене не було достатньо firepolished намистин , тож спробувала модель на рисі 5х7 мм. Спрацювало. Також у мене не було достатньо біконусів, до того ж їхнє використання для зворотної сторони кулону - марнування матеріалів, яке я не можу собі дозволити, та і в будь якому разі, зміна матеріалів потребувала змін у плетінні, отже за майстер класом слідувала до цього етапу (фото 3). 

Then I added two 10.0 seed beads (Czech) between the two ones of the base. Then added arches of 10.0, rice, 10.0, bicone, 10.0, rice, 10.0 over the two rice beads of the base. The loop for the bail is beaded with 10.0. I passed with the tread not less than 5 times through this loop  and it is quite stiff so for the more "snowflake" look, the same loops could be added above every bicone. I didn't do that but it is a good idea. 

Потім між бісеринами 10.0 (чех) основи додала ще по дві бісерини. Потім додала арки з 10.0, рис, 10.0, біконус, 10.0, рис, 10.0 над двома намистинами рис основи. Петлю для бейлу зроблено з бісеру. Через цю петлю прошила ниткою не менше 5 разів і вона доволі жорстка, тож для більш "сніжинкового" вигляду такі петлі можна було додати над кожним біконусом. Я цього не робила, але це гарна ідея. 

I wish the rest of the set would be made as quick as this piece:-) 

Хотілося б щоб решта набору зробилася так само швидко як ця частина:-)

Snowflake Brooch

Among all the brooches made by Charivna Myt's kits, this new one turned to be the simplest and quickest to make. It is also very light so will be good as accessory for a blouse. Besides, its quite small size lets wear a couple of them at once so I'd love to buy one more such a kit. The outcome surely made my spirit so bright that yesterday I started decorating the house for Christmas and New Year's celebrations. 

Брошка "Сніжинка" 

Серед усіх брошок, вишитих з наборів від "Чарівної миті" ця новенька виявилася найпростішою і найшвидшою для виготовлення. До того ж вона невагома і годиться як прикраса навіть для блузки. Її невеличкий розмір, приблизно 5 см в діаметрі,  заохочує надягати одразу дві подібних "сніжинки", тож я б із задоволенням купила ще один такий набір.  Результат мене дуже порадував і підштовхнув до початку прикрашання оселі до святкування Різдва та Нового року. 

The work was so quick that I only could take one photo of the process, the moment of the box opening:-) But it went in a usual way so was the same as in the previous brooches posts. All the materials are good but there were no extra blue rhombus beads and the longest bugles so if any of them had been of bad quality, I would have had none outcome at all. 

Робота була така швидка, що встигла зробити лише єдине фото процесу: момент відкриття коробки:-) Але все робилося у звичний спосіб, тобто так само як і попередніх дописах про подібні брошки. Всі матеріали були хороші, але додаткових ромбовидних блакитних намистин та найдовшого стеклярусу не було, тож, якби хоч щось з цього було бракованим, результату я б взагалі не отримала.

Split Flutter Sleeve Midi Dress, or Girl's Dream

 

It had never been before but happened again:-) It means I, finally, finished my last planned for this summer sewing dress.  Why it was so important for me to make in December the outfit which I won't wear until the future hot season is an unsolved mystery but it goes quite regularly in this way, in fact, every year with slight difference in the dates of completing the projects either in September, October or November and December, too. On the other hand, it can be considered as the first project of the next hot season as I have always dreamt about sewing light garment in cold time of year or, what is even further from the reality but not so bad at all, it can be an outfit for the imagined trip to warm countries in the middle of  winter. Generally, imagination played a crucial part in the choice of the model and, especially, fabric for this dress as well as the idea about a trip to distant lands. Once upon a time when I was a child and spent summer holidays at my aunt's, she, getting me and my cousin to sleep in the afternoon, suggested every of us to close eyes and imagine ourselves on the board of  a big white ship where a sea captain smiled and greeted us, took under hand and ... by this moment I had fallen asleep and never knew what would happen next. The beautiful dress was a must-have of the story, it had to be airy, fluffy and in pastel colours. I am not sure if I really remember me on that imagined board but when I saw this fabric, I recalled that afternoon habit at once and thought that it is meant to be for the dress from the girl's dream. 

Сукня міді з рукавами-крильцями, або Дівчача мрія 

Ніколи такого не було і знову трапилося:-) Маю на увазі, я нарешті закінчила останню заплановану для пошиття цього літа сукню. Чому для мене так важливо пошити у грудні вбрання, яке не надягатиму аж до спекотних днів майбутнього літа - незвідана таємниця, але таке трапляється доволі регулярно, насправді щороку, з невеличкою різницею в датах закінчення проектів чи то в вересні, жовтні, листопаді або і в грудні. З іншого боку, можна це вважати першим виробом наступного літа, адже я завжди мріяла шити літні речі взимку, або, що іще далі від реальності, але зовсім непогано, це може бути наряд для уявної подорожі до теплих країв посеред холодної пори. Загалом, уява зіграла вирішальну роль у виборі моделі і, особливо, тканини, для цієї сукні. Колись давно, як була дитиною і проводила літні канікули у своєї тітки, вона, вкладаючи нас із сестрою по обіді спати, пропонувала нам позаплющувати очі та уявити себе на великому білому лайнері, де б нас зустрічав усміхнений капітан, брав під руку і ...  до цього моменту я вже засинала і так ніколи і не дізналася, що було далі. Прекрасна сукня, легка, пишна і в пастельних кольорах, була невід'ємною частиною історії.  Не впевнена, чи я справді пам'ятаю себе на борту того уявного корабля, але, коли побачила цю тканину, одразу згадала той полуденний звичай і подумала, що вона призначена для сукні з дівочого сну. 

The dress #101 from Burda 2/2018 made me interested at once but I couldn't imagined what fabric I'd like to use for it until saw this rayon which print reminds the porcelain or Japanese fabric painting and smooth surface feels and looks like silk. And in this way it was a perfect match. 

The delicate Sugared Buds earrings match the dress very well. 

Сукня 101 з Burda 2/2018 одразу мене зацікавила, але я ніяк не могла уявити, з якої б тканини мені хотілося її пошити поки не побачила цю віскозу з візерунком який нагадує розпис на порцеляні або на японських тканинах, а його гладка та сяюча поверхня виглядає та відчувається на дотик наче шовк. І ось так вони склали ідеальну пару. 

Делікатні сережки "Зацукровані бруньки" дуже добре пасують до сукні.

The sewing is not for the fainthearted :-) Firstly, the cutting took me about 5 hours. Not depending on the way I put the drafts on the fabric, the print went to the sides and the main part of the details was occupied by white blanks, which are quite big here. So almost every detail of the item has own symmetry and how it looks in the ready outfit, I saw only when it was ready indeed. 

The buttons were ordered in a specialized workshop.

Пошиття не для слабкодухих:-) По-перше, кроїла сукню десь 5 годин. Яким би чином я не розкладала деталі на тканині, візерунок уходив на боки, а вся головна частина заповнювалася білими пустотами, які тут доволі великі. Тому майже кожна деталь має власну симетрію і як сукня виглядатиме в готовому вигляді, я побачила лише коли вона насправді була готова. 

Ґудзики замовила в спеціалізованій майстерні.

Secondly, the bias cut of the sleeves. It needs quite much effort at first to avoid the twisting of the sleeves' hem... 

По-друге - крій рукавів навскіс. Треба докласти зусиль, щоб спочатку уникнути перекручування підгинки низу рукава...

... and then to make the both of edges of the same length as they are stretching a lot, especially back parts which have no facing. 

The inner edge of the front facing I stitched to the sleeve up to the loops.

... а потім щоб зробити обидва їхні краї однакової довжини, оскільки вони дуже розтягуються, особливо задні половинки, які не мають обшивок. 

Внутрішні краї обшивок передніх половинок настрочила на рукави до петель. 

To avoid the bigger stretching  of the sleeves' backs, I basted their centre edge allowance with slight gathering on the wide plastic ruler. 

Щоб уникнути більшого розтягнення задніх половинок, заметувала їхній припуск на обробку вертикального краю на широкий пластиковій лінійці постійно потроху припосадюючи краї. 

The bias pipes are essential and very effective here. To make their sewing easier at first I stitched them to the outer details and then stitched together this details with the corresponding inner details in the same stitches. 

Канти тут дуже ефектні і суттєві. Щоб спростити їхнє пришивання, я спочатку пришила їх до зовнішніх деталей, а потім з'єднала з відповідними внутрішніми деталями в ті самі строчки. 

In the same way I joined the inserted waist band, the bodice and then skirt. The great advantage of such a band here is its processing as the single detail together with its inner part. 

Таким же чином з'єднала вшивний пояс, ліф і потім спідницю. Велика перевага такого поясу тут - те, що він обробляється як одна деталь з його внутрішньою частиною. 

Working on the skirt I followed the instruction, but it was not clear enough what to do with the side seams allowance so I made in this way. 

Спідницю шила за інструкцією, але було не зовсім зрозуміло, що робити з припусками на бокові шви, тож зробила як показано тут.

Lvivski Rhombi Pendant/Brooch

 

The idea of the pendant was inspired by the piles of crocss-stitching magazines since I have a lot of them from the times of my crazy obsession  with that craft. After my decision to sew the dress (which I made later than thought, of course:-)) with the motif from one of the rushnyk (embroidered Ukrainian towel) I thought it would be really awesome to use such motifs to embroider with seed beads. In that moment the idea itself was the main motivation and the work started. I wish I had thought what I would do next after making the beaded motifs but it occurred to me only when the embroidery was ready:-) The name for the piece was taken from the name of that rushnyk as well.

My  Lviv album is here.

Кулон/Брошка "Львівські Ромбики" 

Ідею кулону надихнули купи журналів з вишивання хрестиком, багато яких у мене є з часів мого скаженого захоплення цим видом рукотворів. Після мого рішення пошити сукню (яку зробила, звісно, пізніше ніж вигадала:-)) з мотивом з одного з рушників я подумала, що було б чудово використовувати такі мотиви для вишивання бісером. В той момент саме ідея була головним рушієм до дії, тож робота розпочалася. Варто було б подумати одразу, що я далі робитиму з готовим мотивом, але це мені спало на думку лише коли вишивка була готова:-) Назву для мотиву взято також з назви рушника. 

Тут мій альбом "Львів".

The work went quickly despite I changed the colours of the seed beads few times. And when all three motifs were ready, I, at last, thought what to do next to use them for a jewellery piece. The process of thinking took much time as the first two vertical photos are dated by June 27, 2018 and the outcome is dated by today. In fact, I did the same job twice as not to unpick the work, I sewed the pieces on the felt and embroidered them once more on it together with the canvas. This work was long and not joyful. As it is not special canvas to be removed, I just cut it around the motifs as much as could.

Робота просувалася швидко, хоча я і міняла кольори бісеру декілька разів. І ось коли всі три мотиви були готові, я, нарешті, подумала, як їх використати, щоб отримати прикрасу. Процес обмірковування не був таким вже швидким, бо перші два вертикальні фото датовані 27 червня 2018 року, а результат - сьогоднішнім днем. Насправді, я зробила ту саму роботу двічі, оскільки, щоб не випарувати вишивку, нашила мотиви на фетр і вишила їх ще раз разом з канвою. Ця робота була довгою і безрадісною. Оскільки канва у мене тут не спеціальна, видалити її не вдалося, тож лише обрізала її по контуру мотивів як змогла.

The next steps are quick and usual for embroidered jewelry. The motifs were glued on the cardboard and cut.  I made and also glued hooks of wire (this idea is not mine, it was taken from the Internet) to make the motifs stay on the place when they became earrings and a pendant. 

Наступні кроки швидкі і звичні для вишитих прикрас. Мотиви було наклеєно на картон і вирізано. Також зробила і наклеїла гачки з дроту (ідея не моя, знайшла в Інтернеті), щоб мотиви залишалися на місці, коли стануть сережками і кулоном.

The ready pieces looked the jewellery in no way because of lack of volume. Fortunately, there were found 4 mm glass beads of the matching colour and I sewed them on the motifs. Then edges were sewed with seed beads. 

Готові мотиви жодним чином не нагадували прикрасу через відсутність об'єму. На щастя, знайшлися скляні намистини 4 мм відповідного кольору, які я і нашила на мотиви. Краї обшиті бісером.

The earrings are not ready yet because of different idea for the edges finishing. I hope its embodiment will happen quicker than in two years :-) 

Сережки ще не готові  через іншу ідею для обробки країв. Сподіваюся, її втілення трапиться швидше ніж за два роки:-)

Mum's Dress, or Skills Reviving

I have sewed for none else but me for not less than twenty years. Until saw this fabric. It made me smile from the first sight because of its colourful and merry flowerful print. Some child's memories crossed my mind and suddenly I suggested mum to make her a dress. Despite she likes to remember the clothes I used to create for her ages ago these her recollections are quite vague for me so I hardly ever can support such a conversation with my remarks or comments. I forgot most of those things although all of them were of my own design as there was little fashion's information in our country in the times of my childhood and teen age. But in many houses one could find books on the "do-it-yourself" topics including the books on sewing clothes, both designing and technology. Their general usefulness is the matter of arguing but if anyone wanted eagerly to learn to make drafts and sew, there was no obstacles for that. I was one of those wishers indeed.  

Мамина сукня, або Відновлення навичок 

Нікому крім себе я не шила вже не менше двадцяти років. Поки не побачила цю тканину. З першого погляду вона викликала посмішку своїм барвистим і веселим квітковим візерунком. В голові промайнули якісь дитячи спогади і раптом я запропонувала мамі пошити з цієї тканини сукню. Хоча мама полюбляє згадувати одяг, який я колись для неї створювала, для мене ці спогади доволі невиразні, тож підтримати подібну розмову своїми зауваженнями чи коментарями не можу. Я забула більшість з тих речей, хоча всі вони були мого власного авторства, оскільки в нашій країні в часи мого дитинства та юнацтва інформації про моду було дуже мало. При тому в багатьох господах можна було знайти книжки на тему "зроби сам" включно з книжками про пошиття одягу, і конструювання і технологію. Питання їхньої користі доволі суперечливе, але якщо хтось справді бажав навчитися робити викрійки і шити, перешкод для цього не було. Я саме і була однією з таких бажаючих.

So many details are mentioned here because I decided to draft a basic pattern for my mother's figure and then modify it as to adjust a ready pattern from any magazine would take not less time or even more than making a sloper. I had several sources to use for doing that. The best one was lost years ago. They were notes from my sewing school. Once upon a time I lent them to somebody and never got back. In the times of my active tailoring I didn't care as I knew all those notes by heart but now only can cry over the spilt milk :-) Now I have a few books: old (1991), older (1976) and the oldest (1956) - so tried to follow one of them to revive my skills of a designer:-) 

Стільки спогадів тут задіяно, тому що  я вирішила накреслити викрійку-основу для маминої фігури, а потім її змоделювати, бо редагування вже готової викрійки з будь якого журналу зайняло б не менше, а то і більше, часу. У мене було декілька джерел, щоб це зробити. Найкраще загубилося роки тому. Це були мої записи зі швейної школи, які я комусь позичила і вже більше ніколи не бачила. В часи мого активного кравецтва мене це не обходило, бо ті записи я знала напам'ять, але тепер можу тільки "пити боржомі" :-)  Зараз у мене є декілька книжок: стара (1991), старіша (1976) і стародавня (1956) - от за однією з них і намагалася відновити свої дизайнерські навички:-)

The book from 1991 was surely created for the space rocket engineers who after building their rockets have the only dream to sew a dress or two for themselves. After reading a couple of its pages it becomes obvious that I cannot sew at all so it is better not to start. The book from 1956 is, actually, my granny's. And the book from 1976 was one of those I used in my school years to draft basic patterns for myself and my mum. However this time I was not happy with the outcome of the efforts at all as the dress needed a lot of adjustment after its first fitting. 

Книжка 1991 року написана для конструкторів космічних ракет, які, після того як ті ракети збудовані, тільки і мріють як пошити собі пару сукенок. Після читання декількох її сторінок, стає зрозуміло, що шити я взагалі не вмію, то вже краще і не починати. Книжка 1956 року насправді належала моїй бабці. А книжка 1976 року була однією з тих, за якими я вчилася креслити викрійки-основи для себе та мами в свої шкільні роки. Проте цього разу я не була задоволена результатом креслення адже після першої примірки сукню треба було багато підганяти. 

I also had a good news. I still can do trying and fitting on :-) Here the dress with the pins after being tried on first time and changes I made for the back. 

Гарна новина теж була. Я все ще вмію робити примірки і редагування:-) Тут сукня з булавками після першої примірки та змінами зробленими для спинки. 

Here the changes for the front. And the fitting of the sleeve. 

Тут зміни для передньої частини. І примірка рукава. 

The story of the neckhole processing is sad with a happy end. From the very beginning I wanted to work up the neckhole with the facing on the right side using the flowered part of the fabric. But after the trying the dress on we decided to let it be as it was and mum would wear any of my bright necklaces to decorate the black neckhole which she didn't like too much. When the neckhole was ready, I burnt it while ironing. So  had to come back to my initial idea. I removed the neckhole edge ruined by the iron, about 2.5-3 cm, and cut a new, doubled, facing from the flowered part of the fabric. That is a fate :-) 

Історія обробки горловини сумна, але зі щасливим кінцем. Із самого початку мені хотілося обробити горловину обшивкою з квітчастої частини тканини на лицевій стороні сукні. Але після примірки ми вирішили, що нехай залишається як є, а мама надягне якесь з моїх яскравих намист, щоб прикрасити чорний виріз, який їй не дуже сподобався. Коли виріз вже був оброблений, я його спалила під час прасування і довелося повернутися до початкової ідеї. Тільки тепер я мала зрізати частину деформованого праскою вирізу, десь 2,5-3 см, і викроїти нову обшивку, подвійну, з квітчастої частини тканини. Оце і є доля:-)

Tucked Dress, or Jazz & Vine

Despite my love to sewing (that explains all:-)) I often use different events, planned for participating, like a reason to make certain clothes as, generally, my wardrobe is full enough to find there whatever for any case. Mainly it happens I am not on time to make that clothes right by the event so must finish it later, when have the chance. For example, up to now I haven't made the dress meant to be worn at my two-years-ago birthday dinner:-) It is exactly the occasion with this outfit inspired by the intention to visit the outdoor jazz concert held a couple of weeks ago in the suburbs of my city. But this time I was much quicker and finished the work just in a week after the deadline :-) The concert took place near the pond surrounded by the vineyard. Before the concert the audience tasted local vines and barbecue dishes, there was also some contest activity connected with guessing the kinds of vines but only for those who wanted to be involved, of course. The atmosphere of that event were incredible and the enjoyment didn't depend on any clothes at all but nevertheless in my imagination this outfit would suit it the best. So let it be in my wardrobe as I know exactly that when there is a nice outfit, the occasion to put it on always happens or I can wear it just for the sake of good mood:-) 

Сукня з защипами, або Джаз і вино 

Незважаючи на мою любов до шиття (яка все і так пояснює:-)), різні, заплановані для відвідування, події я часто використовую як нагоду зробити якійсь певний одяг через те, що у мене в гардеробі його достатньо для будь якого випадку. Переважно я не встигаю зробити той одяг вчасно до такої події, тож закінчую пізніше, по можливості. Наприклад, я і досі не пошила сукню, яку збиралася одягнути на свій день народження два роки тому:-) Те саме відбулося і з цим вбранням, на пошиття якого мене надихнув намір відвідати джазовий концерт, який відбувся на околиці мого міста два тижні тому. Цього разу в мене вийшло трохи швидше: сукня була готова лише за тиждень після кінцевого терміну:-) Виступ проводили на березі ставка в оточенні виноградників, а перед концертом публіка мала змогу дегустувати місцеві вина та смакувати стравами барбекю. Також не обійшлося без конкурсної програми на вгадування видів вин, але, звісно, для тих хто хотів взяти в тому участь. Атмосфера події була неймовірна і задоволення абсолютно не залежало від жодного одягу, проте, в моїй уяві саме це вбрання підходило до всього того якнайкраще. Тож нехай залишається у шафі, адже точно знаю, якщо є гарна сукня, причина її одягнути завжди знайдеться, а можна її вигуляти і просто заради гарного настрою :-)

I wasn't obsessed with this dress #107 from Burda 8/2012 but I've always been interested in it and wanted to try. I even used to trace the pattern and that draft was enclosed in the magazine for many years until its size turned to be small for me. The used fabric is viscose staple, quite dense and heavy as for this kind of material and is good for both longer sleeves and not wide skirts. For size 42 the dress took 2.00 х 140 сm.

Від цієї моделі сукні 107 з Burda 8/2012 я не шаленіла, але вона мене завжди цікавила. У мене навіть колись була перезнята і вкладена в журнал викрійка, яка там і лежала аж допоки її розмір не став на мене малим. Використана тканина - віскозний штапель, доволі важкий і щільний як на цей вид матеріалу і годиться і для довших рукавів і для не широких спідниць. На сукню 42 розміру пішло 2.00 х 140 см.

The necklace Fun of Reusing.  

Намисто "Забава і користь".

The dress was made almost entirely by the instruction. The lines of the tuck were copied by the copying stitches. 

Сукню було пошито майже повністю за інструкцією. Лінії зашипів перенесені копіювальними стібками.

Details #3  and #4 are not stiff, are made without any reinforcing and just continue the bodice. The details were paired right side to the right side instead of right to wrong as the underneath detail was seen through the upper. 

Деталі 3 і 4 не жорсткі, зроблені без жодного зміцнювання і лише продовжують ліф. Ці деталі склала виворітною стороною до вивороту заміст виворіт до лиця, оскільки нижня частина просвічувала через верхню.

As I had no chance to sew all the whole dress at once and sewed a little every day during a week, at first I processed the neckhole not to let stretch and only then joined the bodice and skirt. 

Оскільки пошити всю сукню одразу змоги не було і я шила потроху щодня протягом тижня, спочатку обробила горловину, щоб не розтягувалася, а потім з'єднувала ліф і спідницю.

To press the skirt dart open the triangle piece of cardboard was used. 

Щоб розпрасувати виточку на передній частині спідниці, використала трикутний шматочок картону.

Instead of the piece of fabric to sew underneath of the front draping, a piece of trim can be used if there is anything matching (I had none:-))

Замість смужки тканини під драпірування переду можна підкласти шматочок тасьми, якщо є щось гоже (у мене не було:-))

To keep the pleat of the sleeve on the spot I made  a short bar tack. 

The allowance for the zipper was reinforced to avoid stretching. 

The sleeve with elastic has no tight fitting so can be worn pulled up above the elbow (the way I did). 

Щоб складка рукавів залишалася на місці, зробила маленьку закріпку. 

Припуски на пришивання блискавки були зміцнені щоб не розтягнулися. 

Рукав зі вдягнутою гумкою облягає нещільно, тож можна носити його підтягнутим над ліктем (як я і робила).