Of course, I have the dress complemented by this necklace, probably as I haven't worn them together yet, but as the photographing of the necklace is quick and botherless, the post about jewellery, as a rule, goes first :-) The idea of the both was inspired by my last year Albania vacation one episode of which was devoted to Blue Eye, a unique geological spot, a spring of unbelievably clean fresh and cold water. Very picturesque place indeed. I'd love to find myself there again.
Намисто "Блакитне око"
Звісно, у мене є сукня до якої це намисто чудово пасуватиме, мабуть, бо я їх ще разом не приміряла, але оскільки фотографування намиста - процес швидкий і безтурботний, допис про прикраси, як правило, іде першим:-) Ідея для обох навіяна моєю минулорічною відпусткою в Албанії, один з епізодів якої був присвячений Блакитному оку, унікальному геологічному утворенню, джерелу неймовірно чистої, свіжої і холодної води. Дуже мальовнича місцина. Із задоволенням опинилася б там знову.
I had a lot of materials, prepared last year, to choose, combine and mix. I made two necklaces, a triple strand, the shortest is about 38-40 cm, and a double strand, about 120 cm in length.
P.S. By the way, I dived into that spring ;-)
У мене було багато матеріалів, підготовлених ще минулого року, щоб обирати, комбінувати і змішувати. Зробила я два намиста, одне на три низки, найкоротше приблизно 38-40 см, і одне на дві, приблизно 120 см завдовжки.
P.S. До речі, я в те джерело пирнала ;-)
The story, actually, is not so important or serious. I just fell in love with this fabric and its print reminded me about a collection of clothes in some old Burda magazine named Artist's Friend. The collection's garments were made of fabrics with prints as if dyed with aquarelle, or, what also could be, as if the painter rubbed his brushes with them. That entire issue was very good and I made few things from it but from the friend's wardrobe I sewed only one skirt, which has an awesome silhouette and design, but certainly has nothing in common with a typical, or stereotypical, artist's studio:-) So having come across this viscose jersey, I remembered that collection at once as the print made my imagination to float into the whirl of paints, palettes, dyeing, canvas and art galleries. However, the model to sew was chosen not from that magazine. Dress #117B from Burda 8/2021, as for me, flatters the pattern, the fabric and me wearing this garment in the best way:-) Maybe some day dressed in this outfit I even will be lucky enough to visit some of dreamt museums:-)
Трикотажна сукня "Подружка художника"
Історія сукні не така вже і важлива чи серйозна. Я просто закохалася в цю тканину і її візерунок нагадав мені про колекцію вбрання "Подружка художника" зі старого числа Burda. Одяг тієї колекції був пошитий з тканин наче розписаних аквареллю, або, скоріше, об які художних витирав свої пензлі. Те число журналу було взагалі вдалим і з нього я пошила декілька речей, але саме з "подружкиного" гардеробу, тоді я зробила лише одну спідницю яка має прекрасний силует і крій, але, в моєму варіанті, нічого спільного з типовою, чи краще сказати, стереотипною, студією художника:-) Тож натрапивши на цей трикотаж, я одразу згадала ту колекцію, адже візерунок тканини затягнув мою уяву у вир змішаних фарб, палітр, полотен та художніх галерей. Проте, викрійку для пошиття я обрала зовсім не "колекційну". Сукня 117В з Burda 8/2021, як на мене - ідеальний варіант, що демонструє і модель, і тканину, і мене в цій сукні дуже вдало:-) Може колись пощастить та ще і омріяні музеї в цьому вбранні відвідаю :-)
The sewing is simple. As I am shorter than 168 cm required for the Burda patterns, I always shorten them but, on the other hand, not to have the dress "jumped" because of big bust in the front, I added 1 cm in the front (it could be more).
To reinforced the arm and neck holes I just cut 1 cm stripes of interfacing and pressed them along the according edges.
Пошиття просте. Оскільки на зріст я менше ніж необхідні для викрійок Burda 168 см, я завжди їх вкорочую, але щоб сукня не підстрибувала посередині переду через мій великий бюст, до середини переду додала 1 см (можна і більше). Для зміцнення пройм та вирізу горловини вирізала смужки завширшки 1 см з клеєвого флізеліну і потім припрасувала їх уздовж відповідних країв.
The sleeves' ruffles as well the skirt are narrow hemmed. Ready garment turned to be too wide in the waist as I always stretch the fabric while stitching so I used the seam allowance as a tunnel to pull the elastic.
Шлярки рукавів і низ спідниці підшити подвійною підгинкою.
Готова сукня була заширокою в талії через те, що я завжди дуже розтягую трикотажні тканини, коли зшиваю деталі, тож припуск на шов по талії я використала як кулісу, щоб втягнути еластичну стрічку.
The garment is cute indeed and has the ease good enough for curvy figure not to focus on the type of lingerie to wear underneath.
Сукня вийшла справді дуже мила і має припуск на вільне прилягання достатній для фігури з вигинами, щоб не думати, яку під низ одягнути білизну.
The story of this outfit, made up of the dress and the scarf, is quite long and has deep roots but I'll start telling it with a short introduction devoted to the accessory:-) Doing some crocheting, while hiding during air alarms among two armchairs and a sofa in our living room, turned out to be a good idea because I can do it lying on the floor. So I thought as I was going to make this outfit sooner or later, why not to start it this summer. Thus from the remnants of YarnArt Lily yarn the scarf appeared without any hint for haste:-)
Шарф "Подружка художника"
Історія цього вбрання доволі довга і має глибоке коріння, але я почну її розповідати з короткого вступу присвяченого аксесуарові:-) Виявилося, що ховаючись під час повітряних тривог між кріслами і диваном в нашій вітальні, можна успішно плести гачком, тому що це я можу робити лежачи на підлозі. Тож, я подумала, якщо рано чи пізно все одно збираюся створювати це вбрання, чому ж не почати цього літа. Так з залишків пряжі YarnArt Lily без жодного натяку на поспіх з'явився цей шарф:-)
The scarf made by Drops Design pattern162-7. Strange thing happen while it was crocheted. I had two leftover skeins of the yarn and decided just to crochet as long as the yarn is over. The scarf is made from the centre to the ends. But when the first half was ready, and I started the second one, they turned to be as if made of different yarns! The first was thin and skinny, the second - dense and full. Even after blocking they are still of different length. Two repeats of the pattern rapports - 6 cm in my scarf. The length of the scarf together with the fringe is about 230 cm. It is exactly what I wanted.
Шарф сплетений за моделлю 162-7 від Drops Design. Під час плетіння трапилася дивна річ. У мене було два мотки залишків пряжі і я вирішила плести шарф такої довжини, наскільки вистачить пряжі. Шарф плететься від середини до кінців. Але коли закінчила першу половину і почала другу, виявилося що половинки наче з двох різних пряж! Перша - тоненька і благенька, а друга половина - щільна і наповнена. Навіть після відпарювання вони залишилися різної довжини. Два повтори рапорту візерунку - 6 см мого шарфу. Довжина шарфу разом зі своєрідними китицями - приблизно 230 см. Це саме те, що я хотіла.
