Vintage Flared Dress

This is one of the dresses in the beginning of work on which, the question "why have I cut it?" always arises. It means the garment won't be made for two days. Those ones that I am able to make within the time, are not being sewed for two days as well but in the first case the term means not the duration of the work but the level of possible troubles that spin it out for sure. As my plan to make summer things in winter and winter things in summer is fulfilled only when it goes about sewing in a cold season the clothes cut and not finished in warm time because of a sudden start of school that is absolutely indifferent to my blogger's ambitions, this year I was very firm in the decision not to complete summer dresses in December. I hoped it would save my chance to sew even in busy school time and prevent my blog from regular hibernating  as the perspective to wear the season clothing as soon as it is ready is much more inspiring. But what can we plan in our life? Our mood only:-) Life is full of surprises and plans are ruined not only because of pleasant things, however, my blog is a positive area, so I won't delve into the nature of surprises here:-) Especially since my today's dress is so cheerful and brings only enjoyable emotions. And how else could it be if it goes about a yellow colour, the colour of the sun and life; and a fluffy skirt which as if invites to dance; and blue flowers in which the sea, the sky and hopes for only the best are. Tell me, how to avoid the planning for future now. :-)

Вінтажна сукня-кльош

Одна з суконь на початку роботи над якими, завжди з'являється питання "навіщо я це покроїла?". Це означає що за два дні таке вбрання я не пошию. Ті, про які я знаю, що можу пошити за такий час, теж шиються не два дні, але тут терміном визначається не тривалість роботи, а ступінь можливої мороки, і тому вже напевно затягується робота. Оскільки мій план шити взимку літні речі, а влітку зимові спрацьовує лише в частині дошивання в холодну пору те, що покроїла наприкінці літа і не встигла дошити, тому що несподівано почався навчальний рік, якому до моїх блогерських амбіцій абсолютно байдуже, цього року я майже твердо вирішила не дошивати літні сукні в грудні, щоб бажання шити не зникало навіть у гарячу шкільну пору і блог не впадав у регулярну зимову сплячку, та і пошиття нових нарядів без перспективи їх одразу одягнути не так вже і надихає. Проте, що в нашому житті визначають наміри? Лише настрій, адже життя, як відомо, сповнене сюрпризів, і не завжди плани руйнуються через щось приємне; а втім у мене позитивний блог, тому не буду занурюватися аж так глибоко у природу сюрпризів:-) Тим більше, що сукня у мене цього разу така життєрадісна, що не викликає жодних емоцій крім приємних. А як ще може бути, коли йдеться про жовтий колір, колір сонця та життя; та про пишну спідницю, яка наче запрошує до танцю; та про сині квіти, в яких і небо і море і сподівання на все гарне. І як тут, скажіть, не набудувати планів? :-)) 

The pattern #121 from Burda 2/2020 is really interesting and, after all, turned to be not complex to make. I decided to sew it at once but didn't want to use jacquard as I wanted my garment to be practical and wearable. I chose heavy fabric, looks like polyester staple which wrinkles as natural:-) The imperfection of the model is not enough noticeable difference in lengths of the front and back for such a wide skirt so the hem, at least in my fabric, looks as if cut wrong, maybe later I will even it in a usual way. 

The earrings here Winter Morning.

Модель 121 з Burda 2/2020 справді цікава і, зрештою, виявилася нескладною у виконанні. Я одразу вирішила її пошити, але не хотіла використовувати жакард, щоб сукня була практичною і носибельною. Для пошиття обрала важку тканину, схоже на поліестеровий штапель, який мнеться як натуральний:-) Недолік моделі - недостатньо помітна різниця в довжині передньої частини і спинки для такої широкої спідниці, через що низ спідниці виглядає наче неправильно відміряний, принаймні на моїй тканині, можливо згодом я його вирівняю в звичайний спосіб.

 Сережки тут "Зимовий ранок". 

All the process was by the instruction. At first nothing special happens. 

Весь процес відбувався за інструкцією. Спочатку не відбувається нічого особливого. 

The skirt's back. 

Задня частина спідниці. 

The most intricate part is preparation to the joining the bodice and the skirt, making the loops. 

Найбільш хитромудра частина - підготовка до з'єднання ліфу зі спідницею, утворення петель. 

Only after the draping and the loops are joined the bodice and skirt are joined as well. 

Лише після того, як петлі і драпірування з'єднані, ліф і спідниця з'єднуються також. 

Stiching the zipper and sewing the facing.

Втачування блискавки і обробка обшивки. 

There is the embarrassing moment here I couldn't correct. The neck hole is too deep for me so I sewed together the draping details not only to make them keep their shape but also to disguise the deep cut. 

The epaulettes of the kind is an original detail I've never encountered before. 

Є тут один бентежний момент, який я не змогла виправити. Виріз горловини переду занадто глибокий тож я зшила драпіровані деталі не лише, щоб тримали форму, але також щоб замаскувати глибокий виріз.

Оригінальна деталь яку, ніколи раніше не зустрічала, погони такого типу. 

The dress is surely has charisma :-) It is impossible not to fall in dreams about warm days full of fun when wearing it. I guess the garment entirely corresponds my character. 

Сукня, без сумніву, має харизму:-) В ній не можливо не мріяти про теплі дні сповнені радістю. Думаю, вбрання цілком відповідає моєму характеру.