Petit Red Earrings, or A Bit More of Moulin Rouge :-)

While organising the beads after finishing the necklace, I followed the idea to make some quick and simple earrings to pair it. I decided they should be studs and only the same materials might be used. The choice was made in favour of this tutorial from +La Vetrina Dell'Handmade, her earrings turned out to be the most adjustable to my materials and very very quick to made with a good result.

Маленькі червоні сережки, або Ще трішки Мулен Ружу :-)

Поки впорядковувала бісер по закінченні роботи над намистом, вирішила зробити якісь прості і швидкі у виконанні сережки у пару до нього. Вони мали бути на шпильках та зроблені з тих самих матеріалів. Вибір пав на цей МК від  +La Vetrina Dell'Handmade, її сережки виявилося найлегше пристосувати до моїх матеріалів з найліпшим результатом.

Instead of the bicones I used 4 mm pearls and embellished the earring with the same dangle as on the necklace.

Біконуси я замінила на 4 мм перлини, а готову сережку прикрасила маленькою підвіскою як на намисті.

Red Necklace, or A Bit of Moulin Rouge :-)

Kids are often asked what they want to be when grow up. And as many times you ask them as many different answers get. Of course, there are some outstanding persons who right after being born want to become... aircraft designers but those are exceptions.  I was enquired  the same and not once but I remember only one of my replies. Once upon a time I declared I wanted to be a can-can dancer in a variety show. Probably it was under influence of operetta films which I adored or maybe it was the result of watching Deutsches Fernsehballett that we were shown only once a year at the end of New Year's night. But that was the fact :-) My wise mum, who still has very high standards of woman's behaviour, wasn't angry with me and even wasn't surprised. She said it was a good idea but then added that I wouldn't be taken there because I was not tall enough. And the height is the thing nobody can change... But who can object against getting inspiration from that burlesque dancing and what place, but Moulin Rouge, is the most prominent embodiment of a variety show...

Червоне намисто, або Дрібок Мулен Ружу:-)

Дітей дуже часто питають ким би вони хотіли стати, коли виростуть. І скільки запитують, стільки різних відповідей і чують. Звісно, бувають такі цілеспрямовані особистості, які ще при народженні вирішують стати...  конструкторами літаків, але це виключення. Мені таке питання теж ставили не один раз, але я пам'ятаю лише одну свою відповідь. Якось я заявила мамі, що, коли виросту, хочу танцювати канкан у вар'єте. Може це було під дією перегляду фільмів-оперет, які я обожнювала, а може дало плоди "тлєтворноє вліяніє Запада" у вигляді балету телебачення Східної Німеччини, яке нам показували раз на рік під ранок новорічної ночі. Але факт такий був :-) Мудра мама, яка і досі вирізняється суворими вимогами до жіночої поведінки,  не розлютилася і навіть не здивувалася, вона просто сказала, що ідея гарна, але мене не візьмуть до балету через маленький зріст. А зріст - це таке, що змінити не можна... Але ж хто може завадити черпати натхнення з образів того запального танцю і яке місце як не Moulin Rouge є найвидатнішим втіленням вар'єте...

Besides all its bright images, the variety show is a real incarnation of the things that in reality are not what they seem to be. Exactly like my necklace, the tutorial of which I found on Preciousa site. It doesn't look complex until the assembling of the elements starts. Maybe the work was more complicated because I didn't find the exact materials so substituted 3 and 4 mm fire polished for 7.0 seed beads and 4 mm pearls and had to adjust the pattern a little.
And I didn't understand how to make the CRAW rings by the schemes on the site so just made the CRAW stripes and joined them in rings with the same result.



Вар'єте є не лише є джерелом яскравих образів, це  ще і справжнє уособлення явищ і речей, які насправді є не тим, чим здаються. Точно як моє намисто, МК якого я знайшла на сайті Preciosa і яке виглядає не таким вже і складним, поки не починаєш з'єднувати всі елементи. Можливо робота трохи ускладнилася через те, що я не знайшла таких самих матеріалів як на сайті, тож я замінила 3 мм і 4 мм fire polished на бісер 7.0 і 4 мм перлини і мала трохи пристосовуватися до них.
Також я не зрозуміла, як вони плели кільця в "хрестик", тому просто зробила смужки в "хрестик" і потім їх з'єднала в кільця.

Besides, I had a lack of 4 mm pearls so made two pearl round elements and two 7.0 seed beads by the same pattern.
The matching earrings are here.
As you see the "Quatrefoils" surely remind the wings of the mill (moulin) so I had no chance to avoid the memories about my naive childish wish:-)




Крім того, мені не вистачило 4 мм перлин, тож зробила два круглих кільця з перлин, а два - з бісеру 7.0 за тим же зразком.
Сережки до пари тут.
Як бачиш ті "Quatrefoils" (чотирилисники) і справді нагадують крила вітряка, тож у мене не було шансів не згадати моє наївне дитяче бажання:-)

Frozen Lavender Dress

All what I could say about me and lavender was already said here so now I only want to tell a story about how it happened with this new project... I mean creating and assembling outfit and the jewellery in one single image. The process itself reminds stringing different elements on the thread but instead of the beads the ideas, inspiration, purchasing, sewing and beading play the roles.
Probably a year or more ago I saw the nice fabric in the store but it surely was  not affordable for me and I refused from the speedy shopping. I only dropped in that store several times during the year and checked if the fabric was still there. Then my trip to Croatia and lavender episode cultivated the idea of the jewelry set and I thought it would match the dress made from that beautiful fabric, which I still didn't have. Then  I bought all kinds of lilac navettes I had found and sketched the approximate sample of the future necklace that would have to match the dress from the fabric, which I still didn't have. Then all the materials for the beading were prepared and I started to bead the navettes for the necklace that had to match the fabric, which I still didn't have. And then I yet decided it was the right time to buy the fabric because I had no idea why I needed that necklace without the dress from the fabric I still didn't have. And when at last I came to the store, it turned out they only had the last piece of the fabric that was enough for sewing the dress. It is not a story it is a saga:-) 

About the jewellery is here.

Замерзла лаванда (сукня)

Все що можна було сказати про мене і про лаванду, було вже сказано тут, тому зараз я просто розповім історію як це відбулося з цим новим проектом... Маю на увазі створення і компонування вбрання і прикрас в єдиний образ. Весь процес і сам нагадує нанизування різних елементів на нитку, але в ролі намистин виступають ідеї, натхнення, придбання, пошиття і нанизування.
Можливо десь рік чи трохи більше тому я побачила в крамниці гарну тканину, але вона була для мене надто дорогою, тому від квапливої покупки довелося втриматися. Я лише зазирала в ту крамницю декілька разів перевірити чи тканина все ще там. Потім моя подорож до Хорватії і епізод з лавандою виплекали ідею набору прикрас, про який я подумала, що він підійшов би до сукні, тканини для якої у мене все ще не було. Потім я купила всі види наветт, які тільки знайшла і намалювала ескіз намиста, яке підійшло б до сукні з тканини, якої у мене все ще не було. Потім було підібрано всі матеріали і я почала обплетати наветти для намиста, яке підійшло б до сукні з тканини, якої у мене все ще не було. І потім я подумала, що все ж таки час купити ту тканину вже настав, бо навіщо мені намисто без сукні з тієї тканини, якої у мене все ще не було. А коли я нарешті припленталася до крамниці, виявилося, що у них залишилося тієї тканини якраз стільки, щоб мені вистачило пошити сукню, намисто до якої я вже почала плести. Це не історія, це - сага :-)

 

Про прикраси тут.

To the previous story I had to add that the fabric was meant to be right for sewing model #116 from Burda 1/2017 with some modifications. The fabric is woolen jersey and for the lining I chose rayon with interesting texture.

До всієї попередньої історії я мала додати, що тканина купувалася спеціально для пошиття моделі 116 з Burda 1/2017 з деякими змінами. Матеріал сукні - вовняне джерсі, для підкладки я обрала віскозу з цікавою структурою.

I changed the front neck hole cut. I thought a deep V-neck is not suitable for a woolen dress. Besides, I didn't like the way it looked in the magazine, it seemed had no good fitting.
So I lengthened the front centre line and then drew a new line of the neck hole cut. By the new front pattern the draft of the facing was changed as well.
 After the cutting the fabric I've got a new front detail without a seam and it was good to embellish or decor it in any way either with a piece of jewelry or embroidery or whatever.

Я змінила лінію вирізу передньої частини. Я подумала, що глибокий мис не підходить до вовняної сукні. До того ж мені не сподобалося як він виглядав у журналі, здалося, він не дуже добре прилягає.
Отже я подовжила центральну лінію переду і намалювала нову лінію вирізу. Відповідно до нової викрійки переду було змінено і викрійку обшивки.
Після розкрою я отримала нову деталь переду без шва і вона була чудова для подальшого декорування чи то прикрасою чи вишивкою абощо.

Next step to note is making the skirt. I made it in full leaving the open part of the seam for the zipper. It gave me the chance to try the skirt on before the dress was ready and correct the defects.



Наступне, про що варто сказати, пошиття спідниці. Я її зробила повністю залишивши відкриту частину шва для вшивання блискавки. Це дало мені можливість приміряти спідницю до того, як сукня була готова і виправити недоліки.

Defects can be different because our curves are individual. In my case there was some bulging along the front joining seam. So I pinned the extra fabric, then marked new line on the wrong side of the skirt along the pins. Then unpicked the baste of the seam, drew the new line by the marks. In this step I would recommend to draw a nice line better than exact. And then stitched all the seam from the waist to the hem.

Недоліки можуть бути різними, тому що наші вигини індивідуальні. В моєму випадку по переду вздовж  з'єднувального шва був наплив тканини. Тому я сколола його булавками, потім зі зворотнього боку намітила по тим булавкам нову лінію шва. Потім розпустила наметку, накреслила нову лінію. На цьому етапі я б рекомендувала креслити красиву лінію, а не абсолютно точну. І вже потім прострочила весь шов від талії до низу.

As I changed the front part of the bodice, I cut the neck holes of the lining after the lining was almost ready.
Don't forget to make the cuts along the seams to get better fitting of the facing.


Оскільки я змінила передню частину переду, виріз на підкладці я кроїла, коли вона була вже майже готова.
Не забуваймо для кращого прилягання обшивки зробити надрізи вздовж її швів.

I also made a mistake when sewing the facing to the dress. And noticed it only when it was late to correct it. So hope it prevent other dress makers from making it. As you see on the photo the corner had to be made as a continuation of the sleeve seam and I did it wrong.


Я також припустилася і помилки, коли пришивала обшивку до сукні. І помітила це, коли виправляти її вже було запізно. Сподіваюсь це вбереже інших кравчинь від неї. На фото видно, що куток мав бути на продовженні шва рукава, а я зробила його неправильно.

And few words as for the final steps. The most important - ironing.
My fabric is very beautiful but pretty stretching so while working on the outfit some parts changed there shapes. For example, front side details had some bulging. They had to be steamed to deprive that.
All the hems, both sleeves' and dress's were processed with slip stitch. Thus there was made a lot of hand work here.




І декілька слів про завершальні кроки. Найголовніший - прасування.
Тканина у мене дуже красива, але доволі добре розтягується, тому поки я працювала над вбранням, деякі його деталі змінили форму. Наприклад, бокові частини переду набули здуття. Тому вони мали бути оброблені паром і спрасовані.
Всі підгинки, і рукавів і сукні, були підшиті потайним стібком. Тож, тут було багато ручної роботи. 

Frozen Lavender (Necklace)

As always after finishing complex long term project of my own design my mood swings from "WOW, I have made it!" to "I'll never make it any more, only following the ready patterns next time" :-) There's no need to say that the first idea prevails with passing time and the doubts, remaking and disappointments of the latter are fading out during few days and that's why I'll know when I am ready to start something new. I'd say the common pattern of our life can be described in the same way if the post wasn't related to my beading, doesn't it? :-) 

Замерзла Лаванда (намисто)

Як завжди по закінченні складного довготривалого проекту за власним дизайном мій настрій коливається від "Не можу повірити, що я це зробила!" до "Ніколи в житті такого не робитиму, лише наслідування готових зразків!" :-) Марно казати, що з часом перша думка бере гору, а сумніви, переробки і розчарування другої розсіюються протягом декількох днів і так я дізнаюся, що готова починати щось нове. Я б сказала, що так можна описати загальну модель нашого життя, якби цей допис не стосувався мого бісероплетіння, чи не так? :-)

I wish I could repeat here the same words from the Frozen Lavender earrings post. I mean "If all the details are ready, the only thing to do is to assemble them together" and generally it would be almost true because the final result of any project is the elements composed together but in this case this process took ten days and it  was much longer than making the navette components. 

At first I drew a sketch of the ready necklace. Then beaded two kinds of ropes: tubular peyote from 10.0 seed beads of three colours and tubular herringbone from cut beads of three colours.

Хотілося б мені повторити тут слова з допису про сережки "Замерзла лаванда", а саме: "Якщо всі деталі готові, єдине, що лишається зробити - зібрати їх до купи". І загалом це було б цілком правильно, бо будь який готовий виріб - це упорядковані і з'єднані разом елементи, але в цьому випадку процес зайняв десять днів і це було набагато довше ніж обплетення наветт. 

Спочатку намалювала ескіз готового намиста. Потім сплела два види джгутів: пейоточний з бісеру 10.0 трьох кольорів і ндебеле з рубки трьох кольорів.

And only now almost all the components are ready to be assembled. And it takes the most of time. To sew the bigger navettes to the ropes at first I beaded a short (about two cm) pieces of flat herringbone ropes to the ends of the peyote ropes and then sewed the rivolis to them. Then joined the ropes and sewed the smaller navettes.

І ось лише зараз майже всі елементи готові і їх можна з'єднувати.  І на це якраз і витрачається більшість часу. Щоб пришити великі наветти до джгутів, я нанизала коротенькі (десь по два см) відрізки плаского джгута ндебеле до кінців пейточних джгутів і вже до них пришила ріволі. Потім з'єднала самі джгути. І потім пришила менші наветти.

After both peyote and herringbone ropes were joined, it turned out I had to make cones on my own because nothing matched well to cover the ends of the ropes. I beaded two cones by this pattern which I already used for these earrings but with more widening and without petals.

And then it turned out that the bar of the toggle clasp unfastened so I beaded a peyote piece to wrap the bar in it and thus made it a bit bigger. It is seen on the last photo.

Після того як обидва джгути, і пейточний і ндебеле, були з'єднані, з'ясувалося, що мені доведеться самій робити конуси тому що нічого не підходило, щоб приховати кінці джгутів. Тож сплела дві "чашечки" за цією схемою, яку вже колись використовувала для цих сережок, але з більшим розширенням і без пелюсток.

А вже потім виявилося, що тогл розстібається і тому довелося сплести пейотом невеличкий клаптик, щоб загорнути в нього перетику і вона стала більша (це видно на останньому фото).

Although  it is said modesty embellishes the person it is not my featured trait because I am quite proud of myself and like my work very much:-)

Хоча і кажуть, що скромність прикрашає людину, але це не моя видатна чеснота, тому що я собою пишаюсь і мені дуже подобається моя робота:-)

Frozen Lavender (Earrings)

I am glad that from making all those navettes to using them as elements for creating new pieces of jewellery passed not so much time and I still immersed in the embodiment of the image of frozen lavender:-)

The first result is these earrings made with 5 small navettes and one 12 mm rivoli. Despite the earrings are not small, I managed not to make them cumbersome and they save the idea of a refined and gentle flower.

Замерзла лаванда (сережки)

Я рада, що від обплетення всіх тих навет до їх використання  як елементів для створення нових прикрас минуло не настільки багато часу, щоб відмовитися від ідеї втілення образу змерзлої лаванди:-)

Перший результат - ці сережки, виконані з 5 маленьких навет і 12 мм ріволі. Хоча сережки і не малі за розміром, вони не виглядають громіздкими і передають ідею ніжної і вишуканої квітки.

If all the elements are ready, the only thing to do is to assemble them together. At first I sewed the navettes by two then sewed the middle one and then sewed of them together.

Bezeling the 12 mm rivoli starts with twenty-eight 11.0 seed beads (Toho).

Якщо всі деталі готові, єдине, що лишається зробити, зібрати їх до купи. Спочатку я зшила навети по дві, потім пришила середню, а потім вже зшила всі разом.

Обплетення 12 мм ріволі починаємо з двадцяти восьми бісерин 11.0 (Toho).

To join the navettes, round rivoli and a hook, I made loops of four seed beads. And then joined the details with a jump ring. The hook was joined while making the loop (two seed beads, a hook, two seed beads).

Щоб з'єднати навети, круглий ріволі і швензу, я зробила петлі з чотирьох бісерин. Потім повісила деталі на кільце. Швенза додається одночасно з набором петлі (дві бісерини, швенза, дві бісерини).