Herringbone Flowers Earrings, or Bluebells Adventures :-)

                                               

Have you noticed how much we miss the colours and the brightness given to us by the sun and blue sky and warm days...?  I really do...  so I took a break from my Unbroken Hearts when the other days saw a pattern of these cute flowers here. I decided to use this beautiful element for some project to match my new-sewed dress (to be exact when I planned all this, the dress was just a piece of fabric but who cares?). In this way I was involved into some kind of needlecrafter's adventures that taught me few things.
The first of them, this flower pattern with the right interpretation can become either a hyacinth or a bluebell or a lily of the valley or any other alike flower:-)


Сережки з квіточок  ндебеле, або  Пригоди синіх дзвіночків :-)

Ви помітили, як ми всі вже скучили за яскравими кольорами, сяючим сонцем, небом і теплими днями? Я - дуже. Тому, коли днями я побачила тут схему цих милих квіточок, то вирішила трохи відпочити від моїх "Справ сердечних" і використати цей елемент для будь-яких сережок, щоб пасували до моєї щойно-пошитої сукні  (вірніше, коли я все це вигадала зробити, тканина ще сукнею не була, але яке це має значення?). Таким чином і склалися такі собі рукодільні пригоди, які навчили мене декільком речам.
І перша з них - ця модель квіточки, з правильною інтерпретацією, може бути або гіацинтом, або дзвіночком, або конвалією, або будь якою іншою схожою квіткою:-)

       

The start was pretty easy and optimistic. Beading bluebells took me some time but only because I had to learn the pattern and adjust the size of the flowers for my needs so I made few items to choose which of them I like more. Right after making six bluebells ( two light-blue and one dark-blue for each earring) I made the dress and then came back to the earrings.

Початок роботи був вельми оптимістичним і простим, хоча і зайняв трохи часу, але лише тому, що я мала вивчити схему плетіння квітки, та визначити її необхідний розмір, тому я зробила декілька екземплярів, аби обрати той, що до вподоби. Якраз після того, як зробила шість дзвіночків (пo два блакитних і по одному синьому для кожної пари) я і пошила сукню, а потім повернулась до сережок.

For my idea I needed such  materials.

Щоб реалізувати мій задум, мені знадобились такі матеріали. 

After that I made a real beads of the bluebells: I added to each flower the "pistil" made of seed beads and a bicon (4 mm ) and a beadcap.

Наступний крок - я зробила справжні намистини з бісерних дзвіночків - додала їм пестикі і "капелюшки" (в наших крамницях вони чомусь називаються "обниматели"... кого це вони обнімають...?)

And now the work stopped  for an unknown period of time... I was absolutely perplexed with the view of all those parts which should be connected in some magic way to create the necessary result and I knew no spell for that! All the wisdom of the previous generations, that I absorbed while growing old, revived in my mind and in my ears with my dad's voice. "Whatever man has done, the man can do", "He is lifeless that is faultless", "You never know what you can do till you try"... If reminded in the right time, it is pretty helpful to go on  moving:-)

I tried and tried and re-made and tried... To make pictures at that moment was the last thing I was thinking about so I only took one or two after joining the flowers to the main part of the earring.


Comparing with this latter stage, the rest of the work was just a fun. 

А ось на наступному етапі, я впала у ... ступор збентеження  (який тривав таки не одну хвилину), бо просто не знала, як тепер все це з'єднати. Вся народна мудрість, якою мене виховували, повстала з пам'яті  і задзвеніла у вухах... " Не святі горшки ліплять", "Глаза бояться, а руки делают", "В шістнадцять років полками командували, а ти не можеш якусь там задачу розв'язати...", " А той, хто пошив сукню/забив цвях/приготував борщ/побудував будинок/викопав яму і т. ін. ( на вибір в залежності від ситуації )  першим, він теж не знав, як, але ж зробив"... Найактуальнішою думкою була остання: до певної міри приємно бути першою в деяких справах :-)) Після декількох спроб я все ж таки все зібрала і закріпила, але оскільки фото - це було останнє, про що я думала, то маю лише двійко з кінцевим результатом.


В порівнянні з цим етапом, закінчити роботу було забавкою.

That is the present I made for myself to dispel the dismal daily routine for some time:-)

Ось такий я собі зробила подарунок, щоб хоч трохи розвіяти хмари повсякденної рутини:-)