Safari Blouse, or Cherry Adventure

I have  a certain weakness to make sportive shirts from feminine fabrics. Probably because I like the idea of uniting gentleness and strictness in one piece. Such combination can produce splendid effect indeed and I mean not only clothes:-))
I can't say it happened often but not rarely as well. Since I started sharing my sewing experience in public, I've had two examples of what I mean. The first one is this safari blouse made from silky cambric and the second is a long-sleeved shirt made from thin cotton batiste as well but with floral print.
The blouse #111 from Burda 02/2011 is loose and comfy and has all the features of classic safari shirt but I don't think it is really good for that because hardly anybody is able to disguise oneself among nature's beauties having such a bright outfit on:-) Besides the chosen colour, the blouse catches the eye with its huge pockets so I guess one can use them as a rucksack in any journey.
So I used to name this project Cherry Adventure, in my opinion it corresponds the idea of uniting the contrasts pretty well.  And thanking to the surprising fact that the photos of my work on the blouse were saved I can post it here now, in three years after making.
(The skirt #104 from Burda 3/2009). 

Сорочка сафарі, або Вишнева пригода

У мене є певна слабкість до пошиття спортивних сорочок з жіночних тканин. Мабуть тому, що мене приваблює ідея поєднання ніжності і суворості в одному виробі. Таке сполучення може призвести до чудового ефекту і я маю на увазі не лише одяг:-))
Не можу сказати, що таке траплялося часто, але і не так вже і рідко. З того часу як почала виставляти мій кравецький досвід на люди, у мене з'явилося два приклади того, що я маю на увазі. Перший - ця сорочка сафарі пошита з шовковистого батисту, а другий - теж сорочка з батисту, але з довгим рукавом і пошита з тканини з квітчастим візерунком.
Блуза 111 з Burda 02/2011  вільного і зручного крою і має всі ознаки класичної сорочки сафарі, але не думаю, що вона для нього підходить тому що навряд чи комусь в такому яскравому вбранні вдасться злитися з красотами природи:-) Крім обраного кольору, блузка привертає увагу величезними кишенями, які, в разі необхідності, можуть замінити рюкзак.
Тож колись я її назвала "Вишнева пригода", думаю це якраз і відповідає ідеї поєднання протилежностей. А завдяки дивному фактові, що фото моєї роботи над сорочкою збереглися, можу розмістити її тут зараз через три роки після пошиття.
(Спідниця 104 з Burda 3/2009)

The mentioned above fabric is nice soft and pleasant to the body but it is also transparent. Nothing wrong with that because the front part is almost entirely doubled with the pockets. But it caused few changes in the cutting and sewing techniques. 
First, I made the single piece placket. I told about that already but here it was necessary indeed to avoid extra seams.
Then the pockets. It is better to sew them before joining the front and back parts. I also stitched the pockets along their inside folds to force them keep the shape and avoid the further bulging (the arrow on the upper photo).

Згадана тканина гарна, м'яка і приємна до тіла, але вона також і прозора. Нічого страшного в цьому немає адже передню частину блузи майже повністю продубльовано кишенями, але це спричинило декілька змін у крої та використанні технік пошиття.
По-перше, я зробила цільнокроєну планку. По це вже  розповідалося, але тут це було просто необхідно, щоб уникнути зайвих швів.
Потім - кишені. Краще їх пришити до того як зєднувати передню і задню частини. Крім того, я їх прострочила уздовж внутрішніх згинів складок, щоб змусити тримати форму і уникнути подальшого випинання (стрілка на верхньому фото).

Third, when making the flaps and the collar I had to cut three details of each to reinforce the upper parts with extra one. And that  made the interfacing not seen on the right side.



По-третє, для обробки клапану кишені та коміра, мусила викроїти по три деталі для кожного, щоб верхні деталі продублювати додатковою.  Таким чином прокладку цих деталей не видно в готовому виробі з лицевої сторони.

The collar ready for further processing looks like this.
The collar is processed in this way. At first it to the wrong side of the blouse and then to the right side.





Готовий для подальшої обробки комір виглядає ось так.
Спочатку пришиваємо комір до виворітної сторони блузки, потім до лицевої.

And the last but very important - the processing of the sleeves' hems. I used to share the technique here. The idea is to hide the sleeves' seams if you going to wear the blouse with rolled up hems. As after trying the blouse on, I decided I would wear it only in this way a short tutorial was photographed.
So at first try the blouse on to mark the width of your further cuff. 



І останнє, але дуже важливе - обробка низу рукавів. Колись цю техніку я розмістила тут. Суть її в тому, щоб заховати шви рукавів, якщо збираєшсь носити її з підвернутими рукавами.  Після примірки, я вирішила, що носитиму її лише так, тому і було сфотографовано маленький майстер клас.
Спочатку приміряємо сорочку, щоб відмітити ширину майбутнього відвороту (манжета).

1-2. Then unpick the sleeves from the arm holes, lay them on the table and unpick the basting.
3-4. On the wrong side cut the seam allowance as close to the seam as possible right by your chalked line. Stitch the seam on the wrong side from the cap to that mark. Turn your sleeve out and stitch the rest of the seam on the right side.



1-2. Потім випоруємо рукава з пройм, кладемо на стіл і випоруємо зметувальний стібок.
3-4. З виворітної сторони по припуску на шов робимо надріз якнаайближче до лінії шва. Прострочуємо рукав від окатів до цієї мітки. Вивертаємо на лицеву сторону і прострочуємо решту рукава вже по лицевій стороні.

On the left top photo you see the wrong side of the blouse after hem is top stitched. On the bottom - the right side. And on the photo on the left - rolled up hem, no seam is seen.



На верхньому фото ліворуч - виворітна сторона сорочки, на нижньому - лицева. На більшому фото ліворуч - підвернутий рукав - жодних швів не видно.

How to Stash Seed Beads

Needlework is a pretty homey hobby. Despite I can have some on-the-go projects they are just episodes in the needle worker's life. The most of time we're attached to our homes with our activity not only because some equipment is pretty big and heavy to move it (I mean a sewing machine and an iron and other staff) but also because creativity is some kind of whirl of life: while creating something, you are at home, while using the result - you feel at home wherever...



Зберігання бісеру


Рукотвори - це доволі домашнє заняття. Хоча у мене і бувають якісь проекти для мандрів, вони є лише епізодами в житті рукотворниці. Більшість часу ми прив'язані  до наших домівок не лише тому, що деяке обладнання доволі велике і важке, щоб тягати його з собою (маю на увазі швейну машинку, праску і т. ін.), але і тому, що творчість - це таке певне кружляння життя: поки щось створюєш, ти - вдома, а поки користуєшся результатом твоєї праці - почуваєшся вдома будь де...

Stashing crafter's stuff  needs some room and not little. I'm lucky enough to have a special corner to keep all my materials. But, as any crafter knows, those materials have strange and incomprehensible quality to multiply in some mysterious way. So the problem of stashing is very actual. And it was always an issue for me. The problem with yarn for knitting and crocheting was solved in the simple way - I don't buy nothing new until there is no room in their shelf. The problem with fabrics is impossible to solve at all so I pretend I have none :-) And as for stashing the seed beads I invented my way. I thought it is important for me not just to find the place but also to see all the seed beads at the same time. So I compiled them into colour groups with binder clips. In this way they are easy to put into boxes or hang.

Зберігання арсеналу рукотворниці потребує місця і немало. Мені пощастило мати спеціальний куточок для цього.  Але, як відомо будь який майстрині, ті матеріали мають якусь дивну незбагненну якість множитись у якійсь таємничий спосіб. Тому проблема зберігання завжди актуальна і для мене теж. Питання з пряжею для плетіння на спицях чи гачком було вирішено просто - я не купую нічого нового, поки не звільниться місце на відповідній полиці. Проблему із зберіганням тканини вирішити неможливо, тому я прикидаюся, що її немає:-) А щодо зберігання бісеру - я вигадала для себе такий спосіб. Я подумала, що мені важливо не лише визначити для нього місце, але і бачити весь бісер водночас. Тому я скомпонувала пакетики за кольорами і скріпила зажимом. Так їх легко і по коробках розкласти і навіть повішати. 

Colourful Memories (Earrings & Ring)

The final level in the Bead Game with my last necklace is over only now, when the earrings and the ring to pair it are ready.

The work was quick and simple without much meditating on what to do next and it is a real delight :-)

I even didn't divide this project for two separate ones to enlarge the number of posts: for the earrings and the ring because got into the process so entirely that forgot to take detailed photos:-) Besides, at last I understood  why all-my-life indifference to the rings transformed into pretty steady interest in making them lately.

Барвисті спогади (сережки і каблучка)

Фінальна стадія гри з моїм останнім намистом закінчилася лише зараз, коли я завершила роботу над сережками і каблучкою до пари.

Це було швидко і просто і без зайвих роздумів про те, що ж мені робити далі:-) 

Я навіть не розділила цей проект на два окремих, щоб збільшити кількість дописів, тому що у своєму захопленні процесом забула зробити докладні фото:-) До того ж нарешті до мене дійшло, чому останнім часом моя всежиттева байдужість до каблучок перетворилася на доволі постійну цікавість до їхнього створення.

So, to make the earrings I used the ready base and beaded to it the pearls of the same colours as for the necklace. On the photo the way of beading is shown for the different size of base just for an example because, as it was mentioned above, I forgot to take photos.

Отже, щоб зробити сережки, до готової основи я нанизали перлини тих самих кольорів що і для намиста. На фото процес нанизування показано для іншої основи і лише для прикладу, тому що, як вже було згадано, я забула все це сфотографувати.

Then  I cut tiny pieces of the thick fabric and glued them to the bases. Then glued the element to the earring bases. And here they are... ready!

Потім вирізала крихітні шматочки товстої тканини і наклеїла їх до основ. А потім вже цей елемент приклеїла до основи сережки. Все... готово!

I wanted to do the ring in the same way but had no base like I used for the ring in this project and there was none in our local store yesterday so without any doubts I used different ring base and changed the design. I thought I would be able to re-make the ring if I ever wanted and had the right finding.

Каблучку хотіла зробити за тим самим зразком, але у мене не було такої основи, яку я використала для каблучки в цьому проекті,  в нашій місцевій крамниці їх вчора теж не було, тож без усіляких вагань я скористалася іншою основою і змінила дизайн. Я подумала, що можу переробити каблучку коли заманеться, якщо матиму відповідну фурнітуру.

When the ring was ready, the simple idea flashed me. Probably I liked to make rings because, unlike my favourite earrings and necklaces, I can see  rings on my fingers all the time while weraing them. Like an enjoyment from the playing with its favourite toy delights a child, a game of beads rejoices the eye and adds a bit of fun to the mood of their owner. 

So hardly I will ever re-make the ring, more likely, I will make another one:-)

Коли каблучка була готова, мене осяяла проста думка. Мабуть мені подобається робити каблучки, тому, що, на відміну від моїх улюблених сережок і намист, коли я їх вдягаю, я їх весь час бачу. Так само як задоволення від улюбленої іграшки радує дитину, гра намистин  милує око і додає трохи веселощів до настрою своєму власникові.

Тож навряд чи я колись перероблятиму цю каблучку, скоріше за все, я зроблю ще одну:-)

Fringed Netted Necklace, or Colourful Memories

When started working on the necklace, I thought there was no better name for it than the designer invented. But during the beading dozens of colourful pearls put me in some playful mood and brought to my mind an old song from my childhood. Besides the melody, I remembered only its name "Kolorowe Jarmarki" (Colourful Fairs) that was on the tip of my tongue all the time so I decided that is the right idea of the necklace. As I am a little older now and have Google, my curiosity was enough to find the translation of the lyrics (it is Polish) and the song turned out to be about pretty... how to say... pleasant sadness. How else the  memories about the sweet things of our childhood, when everything seemed to be more amazing, more surprising, much brighter and funnier, can be called?

Намисто з китицями на сітці, або Барвисті спогади

Розпочавши роботу над намистом, я подумала, що кращої назви для нього за ту, яку вигадала дизайнерка і бути не може. Але поки нанизувала десятки яскравих перлин навіювали грайливий настрій і в голові засіла пісня з дитинства. Крім мелодії я пам'ятала лише її назву "Кольорові ярмарки", яка  не сходила з мені з язика, тож я вирішила, що вона якнайкраще  і відповідає ідеї намиста. Але оскільки я вже трохи старша і у мене є Google, моєї цікавості вистачило на те, щоб знайти переклад слів і виявилося, що пісня про такий собі ... приємний сум. А як ще назвати спогади про милі речі з нашого дитинства, коли все здавалося більш дивовижним, цікавішим, набагато яскравішим і веселішим?

It is my first flat net necklace (before I made tubular netted necklace and net earrings) and I liked both the process and the result a lot.

The pattern designed by +Jill Wiseman and can be made by her video tutorial.

Це моє перше намисто на сітці (раніше я зробила сітчастий джгут і сережки) і техніка мені дуже сподобалася.

Автор моделі +Jill Wiseman і намисто можна сплести за її відео уроком.

I used 10 colours of the pearls,  it is less than the designer.

Використала перлини 10 кольорів, це менше ніж дизайнерка.

I also made the toggle clasp but different than the designer and this time used this tutorial.

Застібку тогл зробила не таку як дзайнерка. Цього разу скористалася цим МК.

The necklace is very picturesque and decorative. I like it very much. Thanking to its multicolour style it will match different items of clothes.

Намисто дуже мальовниче і декоративне. Мені воно дуже подобається. А завдяки своєму багатокольровому дизайну пасуватиме до багатьох предметів одягу.

Red Sleeveless Top, or Love Talks

(Otiose speculation spelled by thinking about red)

It is very easy to talk about love... when you are single. The real feelings are silent... You cherish and save them as great treasure, you radiate happiness, your eyes are shining constantly and all your nature wills to share the joy of love with the whole world which you surely want to hug; you are filled with energy and confidence that you are able to do whatever: from walking on the surface of water to flying in the sky but to talk about all that... It is only possible to say to that only one when you are together, close and you see beloved eyes. You just cannot keep it inside any more and at last, say those words for him or her only and hope to hear the same as an answer. Each of you knows what the other feels but wants to hear that at least sometimes and without secret fear that said aloud those words become worthless...

( NB! Don't repeat anything mentioned above in real life, it is only love talks:-))

The necklace and the earrings are special accessories to the top.

Червоний топ без рукавів, або Розмови про кохання

(Ліниві міркування навіяні думками про червоне)

Дуже просто говорити про кохання... коли ти самотній. Справжні почуття мовчазні. Ти плекаєш і зберігаєш їх наче безцінний скарб, ти випромінюєш щастя, твої очі постійно сяють, і все твоє єство воліє поділитися радістю кохання з усім світом, який ти вже напевно готовий обійняти; ти сповнений енергії і впевненості в тому, що здатен зробити будь що: від прогулянок по воді до польотів у небі, але говорити про це... Це можливо сказати тільки тому єдиному або єдиній, коли ви разом, близько і ти бачиш любі очі. Ти просто не можеш більше тримати це в собі і нарешті кажеш ті слова лише для нього чи для неї і сподіваєшся почути у відповідь те саме. Кожен з вас знає, що відчуває інший, але хоче це почути хоч іноді і без остраху що, вимовлені вголос, ті слова можуть втратити свою цінність...

(NB! Не повторюй нічого з вищесказаного у реальному житті, це лише розмови про кохання:-))

Намисто і сережки - спеціальні доповнення до топу.

And now few words about what caused that idle thinking:-) Obviously the necklace and the earrings were made to be worn and the matching outfit had to be pretty laconic without any complex details or decor because the necklace is intricate enough itself. The choice was made in favour of the plain top #107 from Burda 4/2013. By the way, the issue is pretty nice but, surprisingly, this top is the first thing I've made from it.



А тепер декілька слів про те, що ж спричинило ці марні міркування:-) Вочевидь намисто і сережки були зроблені, щоб їх носити, і гоже вбрання мало бути лаконічним без усіляких викрутасів, тому що намисто саме по собі досить хитромудре. Вибір пав на топ №107 з Burda 4/2013. До речі, гарний випуск, але, як не дивно, цей топ - перша річ, яку я з нього пошила.

There is nothing special or hard in sewing it. My only tip concerns the processing of the facing.
1. Before turning the facing out, make the cuts close to the seam to have the edge even.



В пошитті немає нічого особливого чи складного. Моє єдине зауваження стосується обробки обшивки.
1. Перед тим як вивертати її, зроби декілька надрізів близько до строчки, щоб край був рівним.

2. The front part of the facing I stitched to the neck hole seam allowance as they recommend in the instruction but the back part was topstitched. The pleated front is heavier than the back so in this way the facing will stay in its right position better.





2. Передню частину обшивки я притачала до припуску на шов горловини, так як і рекомендовано в інструкції. А задню частину обшивки відстрочила по верху. Передня частина зі складками - важча ніж спинка, тому так обшивка краще триматиметься на своєму місці.