Half Tila Earrings, or Uncertain Mood

November is a month of vagueness... All the best what autumn is able for is far behind and all good what is expected from winter is far ahead.. The sky is gloomy, all around as if dimmed and sad, and the wishes are uncertain... To say in brief, the air is full of some kind of endless melancholy. I even couldn't invent the name for these earrings... At first they seemed to spell the vision of white tulips! (in November) then my mood swung to the simple idea of snowed fur trees... At least this latter is more actual now, or to be exact, it could be more actual if suddenly we have snow again:-)

Сережки з половинок тіли, або Непевний настрій

Листопад - місяць непевності... Все найкраще, на що здатна осінь, далеко позаду, а все гарне, чого ми чекаємо від зими, ще далеко попереду... Небо - похмуре, все навколо тьмяне, сумне якесь, а бажання - невиразні. Словом, повітря просякнуте якоюсь нескінченною меланхолією. Я навіть не могла вигадати назву для цих сережок. Спочатку  здавалося, вони навіювали видіння білих тюльпанів! (у листопаді), а потім мій настрій хитнувся до простої думки про засніжені гілки ялинки... Принаймні це останнє - більш актуальне зараз, чи, краще сказати, було б більш актуальним, якщо б раптом у нас знову випав сніг:-)

The earrings are very simple and quick to make if there are all the materials and the main of them - half tila beads. The design  and tutorial belong to +Sidonia's handmade jewelry. 

Сережки дуже прості і швидкі у виконанні, якщо є всі необхідні матеріали і, найголовніший з них - намистини half tila (половинки тіли, чи то краще сказати, напівтіли). Дизайн і майстер клас належать  +Sidonia's handmade jewelry .

The only thing I changed,  made a loop for the hook. I used three more 4 mm bicones and several 15.0. 

Єдине, що я змінила, це зробила петлю для гачка. Для цього я використала додаткові три 3 мм біконуси і декілька бісерин 15.0.

Farfalle Bracelet, or November Heart

Probably about a week ago the first snow covered all around here... The way it changed the world for few hours astonished and gave the feeling of some pure childish joy which only can be compared with the gladness from reading a fairy-tale with happy ending... And I like to realise that such things still amaze me. The advantage of being a needleworker lets me come back to such moments and revive them into my creations.
I only wonder what the trees themselves like better either their nude calm winter loneliness or the richness of the prime that exhausts their life...


Браслет з фарфальок, або Серце листопада

Мабуть десь із тиждень тому все навколо покрив тут перший сніг... Те, як він на декілька годин змінив світ, не могло не зачудувати і дало почуття якоїсь чистої дитячої радості, яку можна порівняти лише із задоволенням від читання казки зі щасливим кінцем... І мені дуже подобається, що такі речі все ще мене вражають. Перевага рукотворниці в тому, що можна повертатися до таких моментів і оживляти їх в своїй творчості.
Мені лише цікаво, що більше подобається самим деревам: їхня зимова оголена самотність спокою чи все ж таки пишнота розквіту, яка висмоктує їхнє життя...

So the inspiration brought me to the pattern Heart-to-Heart Bracelet by Janet Palumbo from Beadwork 8/9 2013. I followed the instruction but made few changes. The first one - made a loop of seven 10.0 seed beads around the drop that i added instead of 3mm bead in the pointed spot.




Отже натхнення  привело до мене модель Heart-to-Heart Bracelet від Janet Palumbo з Beadwork 8/9 2013. Я слідувала інструкції, але зробила декілька змін. По-перше, додала петлю з семи бісерин навколо дропса, який додала замість 3 мм намистини у вказаному місці.

The second change concern the clasp. After making the toggle loop the bracelet seemed to be incomplete as if I had no enough materials to finish it. So I added 10.0 seed beads between farfalles wherever it was possible. In this way the work looks neater. I also changed the clasp - made a toggle bar from 10.0.



Друга зміна стосується застібки. Як петля тогла була готова, браслет видався мені якимось незакінченим, наче мені не вистачило матеріалів для його завершення, тому де тільки можна було я додала бісер 10.0 між фарфальками. Так виріб виглядає охайнішим. Я також додала планку для тогла, сплела з бісеру 10.0.

The bracelet turned to be quite refined... almost like that beautiful snowy morning...






Браслет вийшов доволі витонченим... майже таким як той прекрасний засніжений ранок...

Donut Necklace, or Autumn Ball

Last time I was at the Autumn Ball in my final school year... The weather was very warm then and on some reason the theme of the night was chintz clothes that had none of autumn associations and ideas, obviously the change of seasons in a warm climate is not so bright, it's rather boring...

I don't remember me visiting any of such events since then but to become an autumn's guest one needs no invitation at all. And it is so easy to enjoy the real ball of the picturesque colours and hues of the season and get from this so capricious but so beautiful lady Autumn as much inspiration as you want to create nice things.

Намисто "Осінній бал"

Останній раз я була на осінньому балу у випускному класі школи.. На дворі було дуже тепло і чомусь темою того вечору обрали ситцевий одяг, який не навіював жодних осінніх думок та асоціацій, адже в теплому кліматі зміна пор року не така яскрава, скоріше навіть нудна...
Не пригадую, щоб з того часу мені доводилося бувати на подібних заходах, але ж в гості до осені можна і без жодного запрошення з'явитися і насолодитися справжнім балом мальовничих відтінків її розкішного вбрання та отримати від цієї примхливої, але такої гарної пані Осені скільки забажаєш натхнення на створення гарних речей.

To create the necklace took me pretty much time and made learn a new technique. The necklace made mostly of the other necklace I unpicked last month before making the Donut Earrings. The short parts of the herringbone spiral were lengthened and joined in one new rope. I learned how to make Russian leaves (it is strange but the term exists only abroad, nobody calls it Russian here) to decorate the necklace and made them of three sizes. The feature of the leaves - all of them are different even if you make them in the same way:-) It also depends if it is beaded with the thread (1) or fishing line (2). For the necklace the latter is better because the shape is firmer.




На створення намиста пішло доволі багато часу та довелося вивчити нову техніку. Намисто зроблено переважно з матеріалів іншого намиста, яке я розібрала минулого місяця перед тим, як зробила ці сережки "Пампушки". Короткі частини джгута було подовжено і з'єднано в одну. І я навчилася плести листя з бісеру, щоб прикрасити намисто і зробила їх в трьох різних розмірах. Особливість такого листя - воно все різне, навіть, якщо щоразу все робиш однаково:-) Також має значення чи плетеш на нитку (1) чи на волосінь (2). Для такого виробу другий варіант кращий, бо форма листа жорсткіша.

The most complex part is to join all the elements together. The most important to invent how to do that. After quite long thinking I decided to use the idea of joining the Irish lace - the ready elements are pinned on the base and join with crocheted chains. So I drew an about scheme of the elements arrangement and started to join them with flat herringbone ropes. I won't give any recommendations because it is free improvisation united with the same seed beads.



Найскладніша частина - з'єднати всі елементи до купи. Найважливіше - вигадати, як це зробити. Я вирішила скористатися ідеєю з'єднання ірландського плетіння, всі готові елементи якого наколюються на  основу і потім з'єднуються гачком ланцюжками. Отже намалювала приблизну схему розташування елементів і розпочала з'єднувати їх  пласким джгутом ндебеле. Жодних рекомендацій давати не буду, бо це - чиста імпровізація об'єднана однаковим бісером.

The lower rope made in the same way. You must be careful here and leave enough room between the two ropes otherwise, when they are ready, they can be put on each other.



Нижній елемент робиться так само. Тут треба бути дуже обережним і залишити достатньо місця між двома низками. Інакше в готовому вигляді вони можуть накластися одна на одну.

Before joining the leaves to the necklace I sewed them in pairs. In this way it was easier to find the right points of joining them to the orange beads.




Перед тим як приєднати листя до намиста, я їх зшила парами. Таким чином набагато легше було визначити місця їхнього подальшого приєднання до помаранчевих намистин.

It is a very nice necklace and I am really very glad and proud with the result. I also think that not to be invited to the Autumn Ball is not a problem... as the feast of creating revives every time when you feel inspired not depending on the season:-)





Намисто вийшло дуже гарним і я справді радію і пишаюся результатом. Я також думаю, що не отримати запрошення на Осінній Бал - це не проблема... Адже свято творчості оновлюється щоразу коли відчуваєш натхнення і це не залежить від пори року:-)

Confetti Sweater

The only feature of this sweater is the yarn it is knitted from. And not the fibre itself but its  joyful bright colour style reminding confetti, rainbow, firework and carnival all in one:-) 

It was bought absolutely spontaneously a couple of years ago. I really yield such instant temptations of purchasing very rarely but it takes place. Sometimes it is even useful because sudden either actions or events and emotions can happen to be surprisingly wonderful and bring much more enjoyment than the expected. 

Светр "Конфеті"

Єдиною видатною прикметою цього светра є пряжа, з якої його зроблено. І не її склад, а її строката барвиста кольорова гама, яка нагадує конфеті, веселку, феєрверк та карнавал взяті усі разом:-) 

Куплено цю пряжу було цілком спонтанно десь двійко років тому. Я справді дуже рідко поступаюсь таким раптовим споживацьким спокусам але все ж таки таке трапляється. Іноді це навіть і корисно, тому що раптові  вчинки або події та емоції можуть виявитися напрочуд гарними і принести набагато більше задоволення ніж очікувані.

The sweater is surely plain. But this used yarn, Rainbow from YarnArt, doesn't need any complex pattern so I chose model 6 from old Susanna magazine 1/2005 with a couple of modifications concerning the collar and the length of the sweater.

The necklaces turned out to be a worthy and winsome accessory for the outfit and justified the expectations:-)

Светр насправді дуже простий. Але пряжа, "Rainbow" від YarnArt, і не потребувала жодних складних конструкцій, тому я обрала модель №6 зі старого журналу "Susanna" 1/2005, в яку внесла декілька змін, що стосуються коміру та довжини светра.

Намисто виявилося ідеальним аксесуаром до светра і виправдало всі очікування:-)

As it was mentioned above, the model is from the old magazine and at that times short sweaters were popular. I could never understand that because it is strange to have warm sweater that doesn't make some very essential parts of our body warm but nevertheless... So I lengthened mine for 10 cm.

I also followed the bigger size instructions because my gauge was larger so not recalculate all the pattern it was easier to work.

Як вже згадувалося, модель зі старого журналу, а в ті часи популярними були короткі светри. Я ніколи цього не розуміла, бо навіщо людині теплий светр, який не зігріває дуже істотні частини тіла, але тим не менш... Отже свій я подовжила на 10 см.

Я також скористалася інструкцією до більшого розміру, тому що щільність плетіння у мене була більша, тому так було простіше працювати замість того, щоб перераховувати всі петлі.

Instead I made the shorter collar. I also changed the way of the decreasing for the front neck hole to adjust it to the ribs pattern at least about.

Натомість зробила коротший комір. Я також змінила спосіб убування петель для горловини переду, щоб хоча б приблизно пристосувати його до візерунку. 

The only real recalculations were made for the sleeves. Right because of my wrong gauge I had to increase the stitches in every 6th row for all the sleeves' length and to get the nice curve for the caps the way of decreasing was differed as well.

А ось для рукавів довелося зробити справжній перерахунок. Якраз через мою неправильну щільність довелося додавати петлі в кожному 6-му ряду на всю довжину рукава і потім, щоб отримати гарний вигін для окатів, було змінено і спосіб убування теж.