Bluebells is an occasional name for this dress and actually the print has nothing in common with the flowers except the colour... I read this name on the label while choosing the fabric for my birthday outfit. When I asked a shopgirl why they called it in that way if the fabric is just some crepe, she was pretty surprised that I didn't see the bluebells on the material... I only had to smile and agreed with the idea of the name, so let it be Bluebells :-)
The post was updated after taking new photos at Easter on April 16.
Сукня "Пригоди дзвіночків"
"Дзвіночки" - випадкова і умовна назва для сукні (навіщо сукням імена - це вже інше питання, але, повірте мені, таке трапляється:-)). Так було написано на ціннику тканини в крамниці і продавчиня, на моє питання, чому вони обрали таку назву, якщо це просто креп, була щиро здивована тим, що я не бачу жодного дзвіночка у візерунку. Ну що ж, посмішка - найкраще розв'язання питання, якщо відчуваєш, що сперечатись немає сенсу, або не хочеш псувати собі настрій через дрібниці... "Дзвіночки", то й "дзвіночки" :-)
Це оновлений допис з новими фото зробленими Великодньої неділі, 16 квітня 2017.
The pattern #4 Grace was taken from an awesome Burda Vintage issue, 2014. All the issue is nice and represents modified retro or vintage patterns from 50ths. The style that required thin waist, perfect fitting and enormous quantity of fabric. But who is able to resist its charming and feminine silhouettes? I'm surely not. I only can't afford to buy so much fabric to make the skirt with pleats or gathering around the waist that makes me look like a not very big haystack. The fabric has the print with pretty big bunches of flowers so there should be some pattern with as less constructive lines as possible. And I adore this ideal one-piece sleeve with a gusset. One can die for this shoulder line:-))
The earrings are Bluebells too:-)
Викрійку було знайдено в спеціальному випуску Burda Вінтаж за 2014 рік, модель № 4 "Грейс". Видання дуже гарне і представляє модифіковані моделі одягу 50-х років. Це той стиль, що потребував тонкої талії, досконалого прилягання по фігурі, а також незліченної кількості тканини. Але ж хто в змозі протистояти тим чарівним жіночим силуетам? Я - ні. Я лише не можу собі дозволити купити стільки тканини, щоб потім пошити з неї спідницю, або із складками, або зібрану навколо талії, щоб потім виглядати в ній як невеличка копиця сіна. Візерунок тканини, або як тепер модно казати, принт, досить великий, тому крій мав бути з мінімальною кількістю конструктивних ліній... тобто, швів. І потім, я обожнюю суцільнокроєний рукав з ластовицею - за цю лінію плеча можна померти:-))
So the bodice is ideal and I have the only advice if you don't make the dress of the transparent fabric: when sewing the gusset, at first re-inforce the armholes' cuts with the stripe of interface to prevent stretching or fraying.
Отже верхня частина - ідеальна і маю лише невеличку пораду, якщо хтось шиє сукню з непрозорої тканини: перед втачуванням ластовиці, спочатку зміцніть клеєвим флізеліном розрізи для втачування, щоб попередити висипання або розтягування тканини (в залежності від її типу).
As for the skirt, I had to make changes. First of all, I had much less fabric than Burda wants so I just used, let's say, one half instead of two, it means I cut only back part of the skirt and the side seams of the paper pattern became central back seam of my skirt; then drafted pleats on the hips line, decreased the size of the waist pleats, sewed them to the middle of the hips and got the skirt I got. To do that you should draw a line for hips, about 16-18 cm down from the waist and mark the pleats in the same way as it is done for the waist ( it's simpler to do if you just put your paper pattern to the drawn hips' line, then all the lines will be the same). I made it right on the fabric but you can do it at first on the paper.
Щодо спідниці, я її змінила. Перш за все, у мене не було стільки тканини (та і не треба мені стільки:-)). Я просто замість передньої і задньої половинки покроїла лише задню, а бокові шви стали центральним швом спинки. Потім я накреслила складки по лінії стегон, зменшила розмір складок по лінії талії, застрочила їх від талії до стегон і отримала ту спідницю, яку я отримала. Щоб це зробити, на відстані 16-18 см від талії треба накреслити лінію стегон і розмітити на ній складки так само, як і на паперовій викрійці. Швидше і простіше це зробити, якщо просто прикласти паперову викрійку до накресленої лінії стегон, тоді все буде однаково. Я це робила одразу на покроєній спідниці, але можна спочатку внести зміни в паперову викрійку.
Draft the hips' line.
Накреслити лінію стегон.
Count the size for the pleats' depth for waist and for the hips. You should to measure the difference between the length of the half of your hips and the width of the half of the skirt, then divide this difference for 11 (the number of the pleats ) and then for two again to decrease your pleats symmetrically. Then do the same for the waist. On the picture you can see the new red lines which will be seams on the skirt to provide the fitting around the hips.
Щоб вирахувати глибину складки для стегон, потрібно спочатку виміряти різницю між півокружністю стегон та шириною половини спідниці, потім цю різницю поділити на 11 ( по кількості складок), а потім ще на два, тому що зменшувати глибину складки треба симетрично. На фото червоним позначені нові лінії швів, які будуть застрочені, щоб отримати прилягання по стегнах.
The dress looks well and has nice fitting without it but to emphasize it's design and accent the blue colour, I made a simple belt that fastens with velcro.
At first I swe the fastening to the cut fabric and sewed the belt detail.
Сукня і виглядає і добре облягає фігуру добре і без цього, але, щоб підкреслити її конструкцію та виділити синій колір, я зробила простий пояс з застібкою велкро.
Спочатку я нашила застібку на тканину, а потім вже зшила деталь поясу.
No comments:
Post a Comment