A couple of weeks ago I went from Odesa to Mykolaiv and what the incredibly beautiful view along the road! One of the best Ukrainian summer landscapes - sunflowers in full blossom on the background of the blue sky! It is impossible not to fall in love with this scenery!
So how could I resist and not to buy the fabric with the same print and not to sew a dress? Although, despite the print, the ready dress reminds samurai clothes with its silhouette. Seriously.... Or the garments of the 20ths of the 20th century which I don't like a lot unless to talk about history of costume. But to wear... no... up to now:-) Because nobody warned that the pattern has a pretty big lap and that you have to look for the waist line about 4 cm lower than it should be. At first I thought I had mixed up the patterns and this one was for very tall women and I just had missed to change it. But even after trying on and cutting the extra fabric - the lap was still big: I just couldn't believe I had to cut 4 cm along the waist so cut only about 2 cm and it was wrong... But yet I have reasons to be delighted with my work: the fabric is wonderful and suits me perfect, besides, any wardrobe needs some diversity:-)
Українка в липні:-)
Нещодавно їхала автобусом трасою Одеса - Миколаїв: яка ж краса! Соняшники такі яскраві, свої голівоньки до сонця повернули, пелюстки розгорнули - наче весь світ осяяли, аж небо синішим здається... Як таку картину можна не любити! І як можна таку тканину не купити і сукню не пошити (знову рима..., мабуть настрій поетичний:-)). Хоча сукня взагалі-то якась самурайська вийшла, але ж колорит - наш :-) Крім того, її силует - точнісінько як у вбрання панянок з якихось 20-х років, а мене такий стиль не вабить, хіба що з точки зору історії костюма... Але так щоб носити - ні, не моє... було, а тепер нікуди не подінешся, бо ніхто не попередив, що сукня має напуск по талії і її, тобто талію, треба шукати десь см на 4 нижче ніж вона має бути. Я спочатку подумала, що переплутала викрійку і вона розрахована на високий зріст, тому треба було внести до неї зміни, які я прогавила. Але навіть вже після примірки і підрізання верхньої частини - напуск все одно залишився завеликий - я не могла повірити, що маю зрізати майже чотири см з довжини верху, щоб талія була на місті, то підстрахувалась і зрізала трохи більше двох, а дарма... Та щоб радіти результатові досить і чудової тканини, що мені до лиця, і, до речі, різноманітність ще жодному гардеробові не завадила :-)
Pattern #127B from Burda 3/2015. In fact the real dress looks like #127A where you clearly can see the low waist line what I didn't like but neglected the fact on unknown reason.
Модель №127B, Burda 3/2015. Насправді вигляд №127А більш відповідає дійсності. Тут якраз і можна побачити занижену лінію талії, яка мені не сподобалась, але я чомусь цим фактом знехтувала.
Cutting
I was short of fabric a little so omitted the pockets with no regret. Besides, the fabric has big flowers so I refused from yoke and made some changes to make a skirt just of two halves. It was possible to make it without a seam at all if to fold the fabric with both edges to the centre but in this way the skirt won't be draping and the fitting would be worse.
Крій
Мені трохи не вистачало тканини і без найменшого жалю я відмовилась від кишень. А оскільки тканина має великий візерунок, я вирішила змінити задню частину спідниці і зробити її без кокетки. Можна було б також зробити її взагалі без шва, але тоді вона не давала б таку невеличку фалду, яка дає гарну посадку.
At first I cut all the symmetrical details on the folded fabric and then cut the front of skirt on one layer of the fabric.
Спочатку покроїла всі симетричні деталі на складеній тканині, а потім вже передню частину спідниці на тканині в один шар.
After breaking the design I had to break the technology as well because having omitted the back yoke I yet left the belt, detail #9. And after the sewing it to the skirt I had to think how to join the bodice and the skirt.
Після зміни дизайну довелося змінювати і технологію, тому що відмовившись від кокетки спинки я все ж таки залишила втачний пояс, деталь №9. А після того як його пришила, мала добре подумати, як з'єднати верхню частину сукні із спідницею.
1. The slit in the front of the skirt will be neat if when sewing the edge to put a piece of tracing paper underneath. The narrow seam allowance won't rolling.
Beisdes, if the fabric is thin and soft, the angles of the slit will stretch so when sewing the front part to the front yoke, let the angle bigger seam allowance (just about 1 cm).
1. Розріз по передній частині спідниці буде охайним, якщо під час підшивання підкласти під роботу шматочок кальки, вузький припуск не буде звертатись.
Крім того, якщо тканина м'яка і тонка, то кутки розрізу витягнуться. Тому коли пришиваємо передню частину спідниці до кокетки переду, нехай куточки виступають за припуск на шов десь на один см.
2. Easy trick with slope stitches lets the angles of your belt stay ideal. I used to share this technique on Burda.
2. Простий прийомчик з косими стіжками зробить ідеальними кутки кокетки передньої частини. Я вже ділилась цим прийомом на сайті Burda.
3. To define where you like your waist line is easy with the help of a piece of chalk and thin rope (the best choice is elastic). Tie the latter around the waist and mark with the chalk the right line under the rope when trying on the dress. Then unbaste the details, fold the bodice symmetrically (wrong side inside) by the centre of the back, trim and mark the new waist line, cut the extra fabric, don't forget the seam allowance.
3. Визначитися з бажаним місцем для талії дуже просто за допомогою крейди і тоненької мотузки (в ідеалі - гумки). Зав'язуємо її на талії і відмічаємо крейдою під мотузкою, де має бути правильна лінія талії. Потім видаляємо зметувальні стібки, складаємо деталі симетрично по центру спинки, виводимо нову лінії талії, підрізуємо, не забуваємо про припуск на шов.
Now join the bodice and the skirt. NB! Step 1 is only for such changes in the design like I did, not for the magazine's instruction.
Тепер зшиваємо верхню і нижню частини.
NB! Пункт 1 лише для таких змін в моделі як зробила я, а не під інструкцію в журналі.
1. Sew the side seams leaving about 4-5 cm from the waist unsewed. Then sew together only back part of the skirt (including the belt) and the yoke.
1. Зшиваємо бокові шви, залишаємо незшитими десь 5 см від талії. Потім зшиваємо всі шари деталей разом крім нижньої кокетки.
2. Sew the bodice to the skirt. And then sew the face of yoke to this joining seam ( it can be done with hand slip stitches on the wrong side) or, like I did, with slip stitches on the sewing machine in the joining seam on the right side.
2. З'єднуємо верхню і нижню частину. Потім пришиваємо нижню частину кокетки в цей з'єднувальний шов. Можна зробити це потайними стібками вручну по внутрішній стороні кокетки, а можна на машинці (як я зробила) по лицевій стороні.
Iron thoroughly, complete the outfit with the earrings and wear with pleasure:-)
Старанно прасуємо, доповнюємо сукню сережками і з задоволенням носимо:-)
Респект кравчині-швачці-моделі!! Справжня українка влітку!!
ReplyDeleteДякую:-) Сьогодні ходила на прогулянку - випробування спекою пройшли успішно:-)
DeleteУкраїнка влітку неповторна, чарівна, ніжна, зваблива. мила. Бджілка - тудівниця....
ReplyDeleteДякую :-) "Бджілка-трудівниця" - звучить дуже добре. І дякую за красиві слова - хотілося б насправді такою бути:-)
Delete