In Naples a tourist is always in a company of Vesuvius that attracts the eye all the time there :-) As soon as we stopped at some viewpoint to admire its magic over the Gulf of Naples, two men with trolleys appeared from nowhere and recommended to buy a local souvenir - an imitation of a chili pepper. Immediately it became known that chili pepper is a symbol of Naples. Actually, a red horn is the symbol but chili pepper replaces it successfully:-) As I had no impressions about the city at that moment, I ignored the offer. Then we knew that the central part of the city together with the embankment were closed because of preparing to international completions, thus our visit was comparatively short. Me and my friend probably saw all main landmarks of Naples and its unbelievable Gulf with huge cruise liners, (at that moment there was the world's biggest one among few others!) and a piece of Naples' slums as well but I felt the lack of wandering to define the spirit of the place. Therefore I needed a souvenir. To pay 1 euro for a Chinese fake was too much and to buy something authentic was too expensive so I decided to make such a souvenir myself. I like the idea of chili pepper as means to scare bad stuff, besides, we have the same tradition in Ukraine: the only difference - one chili pepper is not enough, we use the whole bunch of them :-)
In this way, the blouse and the necklace became a wonderful reminding of that beautiful day in the company of Vesuvius over the Gulf of Naples :-)
Блузка зі складкою, або Неаполь і перець
В Неаполі туриста завжди супроводжує Везувій який повсякчас притягує погляд. Щойно ми зупинилися на оглядовому майданчику, щоб насолодитися його величчю над Неаполітанською затокою, як нізвідки з'явилися двоє чоловіків з візками і запропонували купити місцевий сувенір - імітацію перцю чилі. Одразу ж стало відомо, що це - символ Неаполю. Насправді, червоний ріг - символ, але перець чилі його успішно заміщає:-) Оскільки на той момент вражень про місто ще не було, то пропозиція не зацікавила. Потім ми дізналися, що центральну частину міста разом з набережною перекрито через підготовку до міжнародних змагань і візит наш буде порівняно короткий. Ми з подругою, мабуть, побачили всі головні принади Неаполю та його неймовірну затоку з величезними круїзними лайнерами (і серед них найбільший в світі саме був тоді там!) і шматочок неаполітанських нетрів, але, щоб визначити дух міста, блукання не вистачило. Тож без сувеніру було не обійтися. Платити євро за китайську підробку було забагато, а купувати щось автентичне - задорого, так я і вирішила створити сувенір самотужки. Мені подобається ідея перцю як засобу відганяти погані речі, до того ж в Україні ми маємо таку саму традицію: тільки одного перцю не досить - нам потрібна ціла зв'язка :-)
Ось так ця блузка та намисто стали чудовим нагадуванням про той прекрасний день в компанії Везувію:-)
I didn't think a lot about the blouse's pattern. Firstly, I didn't have much fabric, secondly, I wanted to avoid models with buttons and button holes, collars and plackets. This #106 from Burda 12/2018, or Burda PDF #6278, is nice enough, it is loose and its pleats in the front, back and on the sleeves add some extra softness. A good choice for silk.
Я не довго розмірковувала про модель блузки. По-перше, у мене не було багато тканини, по-друге, хотіла уникнути моделей з ґудзиками та прорізними петлями, комірами та планками. Ця блузка 106 з Burda 12/2018, або Burda PDF 6278, достатньо гарна, вона вільна, складки по переду, спинці та рукавах утворюють якусь додаткову м'якість. Гарний вибір для шовку.
The blouse has a tutorial in the magazine and I tried to follow it. But failed from the first try to make the front pleat. So then at first I only stitched the corner and after that fold the pleat by the check lines and stitched it on the right side only.
В журналі поданий майстер клас з пошиву цієї блузки і я намагалася йому слідувати, але у мене нічого не вийшло зї складкою переду. Тому потім я просто обтачала куток, після цього заклала складку по лініям і настрочила лише по лицевій стороні.
As the fabric is thin, instead of overlocking the edge of the facing is hemmed.
I stitched the yoke on the back by sewing machine.
Оскільки тканина тонка, замість обметування край обшивки підшитий.
Також, кокетку по спинці я притачала на машинці
I used to boast with my pieces of jewellery made of souvenirs. They are this Peacock feather Necklace and this Coin Pendant. But this time I am going to tell about the item that was made because I didn't buy the souvenir in time so had to make it myself :-)
Намисто "Перчинки"
Я вже якось хизувалася своїми прикрасами, виготовленими з сувенірів. Йшлося про це намисто "Перо павича" та про кулон "Монета". Цього разу збираюся розповісти про прикрасу, яку зроблено, тому що я вчасно такий сувенір не купила, тож довелося робити його самій :-)
My plan was to make a necklace with a pepper pendant to match the blouse and support the symbolism of the pepper:-) I bought two handmade glass pepper beads and then had to think about the rope. One of the most interesting for me beading tutorials are those by sapphirus. She makes a lot of very delicate things of simple materials and her ropes and chains are great so to hang my peppers I chose this one. The only thing I changed - the way of sewing the clasp. I think lobster clasps are not very reliable so I preferred to add it with the chance to change if it is broken.
План був зробити намисто з кулоном-перчинкою, що пасувало б до блузки і підтримало б символізм перцю:-) Я купила дві зроблені вручну скляні намистини у вигляді перців і мала подумати про джгут. Один з найбільш цікавих для мене майстер класів з плетіння робить sapphirus. У неї багато дуже делікатних виробів з простих матеріалів і її джгути та ланцюжки чудові, тож, щоб підвісити мої перчинки, я обрала цей. Єдине, що я змінила - спосіб пришивання застібки. Ці застібки лобстери здаються мені ненадійними, тож я її приєднала так, щоб можна було замінити, якщо зламається.
Next step - to add the loops to the pepper beads. The most important thing here not to forget to lock the seed beads rings at once as a chain as they have no opens as well as the peppers, by the way:-) I made the loops by the sample of the rope but started with 20 seed beads instead of 16.
Наступний крок - додати петлі до намистин перчинок. Тут головне - не забути замикати бісерні кільця одразу як ланцюжок, бо вони не мають отворів, як і перчинки, до речі:-) Петлі я зробила за зразком джгута, але почала з 20 бісерин замість 16.
As for me, it reminds pepper plant not less than pepper itself :-)
Як на мене, це схоже на кущ перцю навіть більше ніж сам перець :-)
I very rarely share the progress of my work. I only could remember few times when was telling about my knitting fights a couple of years ago. I think any work in progress is more important for the person who is engaged in it because reflects the development or improvement of a certain skill and the way and duration of process. But the outcome is more interesting for anybody anyway including the doer himself. Actually, whatever work we do, we do it for the result. This time I decided to follow my own work from the start as the project is very time consuming and I am surely very curios myself how long it will take me to make it. I started on the 8th of September and now the blouse looks like on the first picture.
Вишита блузка "Блакитні троянди". Процес.
Я дуже рідко ділюся поступовим прогресом моєї роботи. Змогла пригадати лише декілька дописів про мою боротьбу з плетінням спицями пару років тому. Думаю такий поступ більш важливий для людини, яка їм зайнята, тому що віддзеркалює розвиток або покращення якоїсь навички чи спосіб та тривалість процесу. А ось те, що з цього виходить, вже цікаво для всіх включно з виконавцем. Зрештою, чим би не займалися, ми працюємо на результат. Цього разу вирішила відслідковувати власну роботу з початку, оскільки проект потребує багато часу і мені самій надзвичайно цікаво, скільки ж я його витрачу. Розпочала 8 вересня і зараз блузка виглядає так, як на першому фото.
It is my first experience in working with ready paper patterns from our Ukrainian publishing house that specialises in needlecraft issues.
At first, all the details of the blouse must be embroidered and then sewed together so on the first day I cut the item's details. Those ones that must be embroidered are not cut in full, they are just marked on the fabric. To make the process of the embroidering easier, I use the special canvas sewed on the details. After the embroidery is ready, the canvas will be removed. This first step took me half a day.
Це мій перший досвід роботи з готовими викрійками від нашого українського видавця, який спеціалізується на рукотворних виданнях.
Спочатку всі деталі блузки мають бути вишиті і лише потім зшиті разом, тож у перший день роботи я викроїла деталі цього предмету одягу. Ті, які мають бути вишиті, вирізані не повністю, лише розмічені на тканині. Щоб полегшити процес вишивання, я використовую спеціальну канву, нашиту на деталі. Коли вишивка буде готова, канву буде видалено.
On the second day of our staying at Rome me and my friend, stunned, astonished and full of awe and reverence after visiting Vatican, went for a walk along the Tiber to admire Rome bridges. Actually, we didn't think a lot where to go because whenever one goes from St Peter's Basilica, he is still in Rome :-) It was a random decision but the idea to go to the underground station in the Piazza di Spagna on foot was lucky indeed. It was a very pleasant stroll along the embankment with often stops to admire the views and take photos. As all the way was in the shadow of the trees, we didn't suffer from the heat reigned in the city on those days and met only several people - an awesome contrast with all main touristic locations! Until we got to the Piazza del Popolo, the temperature became less pitiless so we could enjoy the rest of the walk in the same mood of calm inside joy from the achieved dream to see all what we saw on that day including the Sistine Chapel. About those impressions even isn't easy to talk because you cannot find the right words to express them. For me such a state of mind means that real feelings are saved and nursed so I like to be in that mood... Well, let's stick to the point :-) Thus in some street we drop in a cafe to have a rest and snack. Chosen fruit salads were mixes of tasteless strawberries, kiwifruit (which I don't like), sweet juicy melon and pineapples. Before I didn't know I wanted pineapples so much so I ate one more portion only of them and it turned out to be the perfect finish of that day :-)
Блузка кімоно, або Рим та ананаси
На другий день перебування у Римі ми з подругою приголомшені, зачудовані та сповнені благоговіння та трепету після відвідування Ватикану, пішли на прогулянку уздовж Тибру подивитися римські мости. Ми недовго думали де б піти, тому що, куди б ти не звернув від Базиліки Св. Петра, все одно залишатимешся у Римі:-) Рішення було випадковим, але ідея дістатися пішки до метро на площі Іспанії - вдалою. Це була дуже приємна прогулянка уздовж набережної з частими зупинками на милування міськими пейзажами та фотографування. Оскільки весь шлях пролягав у тіні дерев, ми не страждали від спеки, що панувала тоді в місті, і зустріли лише декілька людей - оце контраст з головними пам'ятками Риму! Поки ми дісталися площі Тополі, спека вже стала не такою безжалісною, тож решту шляху ми чимчикували в тому самому настрої спокійної внутрішньої радості від досягнутої мрії побачити все, що ми в той день побачили включно з Сікстинською Капелою. Про такі враження важко говорити, бо не впевнений, що можеш добрати правильні слова, щоб їх виразити. Для мене такий стан свідомості означає, що справжні почуття леліяні і збережені, тому мені подобається бути в такому настрої... Щось я відволіклася від теми:-) Отже, на одній з вулиць ми зазирнули до якогось кафе перепочити і перекусити. Обрані фруктові салати були сумішшю несмачних полуниць, ківі (які я не люблю), соковитих дині та ананасу. До того я не знала, що настільки хочу ананасів, щоб з'їсти ще одну порцію салату лише з них. Та це ще й стало гарним завершенням того дня:-)
To have such memories and to go past the piece of fabric with pineapples print isn't possible :-) However, I couldn't choose the right pattern for the fabric at once as this is a rare case when I bought the fabric not having any ideas for it on my mind. Before this blouse #117 from Burda 10/2015 was defined, I traced three other patterns. But this one was surely right. The blouse is both loose and fitting at the same time - an ideal variant for summer. As my mom said, "I cannot imagine anything other sewed from this fabric". Exactly like me :-)
On the photo the blouse is paired with my favourite summer trousers and, as I didn't make special jewellery for this outfit, I'm wearing Pinch Beads earrings and Candy bracelet to complete the it.
Коли маєш такі спогади, пройти повз шматка тканини з візерунком з ананасів неможливо :-) Проте, я не могла обрати модель одразу, оскільки це той рідкісний випадок, коли я купила тканину не маючи ідей щодо її застосування. До того як зупинилася на цій блузці 117 з Burda 10/2015, три інші викрійки були накреслені. Але саме ця виявилася тим, що треба. Блузка водночас і вільна і має прилягання - ідеально для літа. Як сказала моя мама: "Не можу уявити, що з цієї тканини можна було б пошити щось інше". Так само як і я :-)
As for the sewing, the most important is to follow the instruction to keep the order of joining the details. I made the detail 4 with a fold in the centre back.
Щодо пошиття, найголовніше - це дотримуватися інструкції, щоб не переплутати порядок з'єднання деталей. Деталь 4 у мене зі згином посередині спинки.
Sewing the front part.
Пошиття передньої частини.
I like the belt for this model and I'd love to make it of fabric but I didn't have enough material for that so stitched two half belts into the front reliefs to tie them on the back. In this way the blouse gets its optimal fitting.
Мені подобається пояс передбачений для цієї моделі і я б його із задоволенням пошила, але у мене не було достатньо тканини на нього, тому я зробила два півпояси і вшила їх в передні рельєфні шви. Так блузка отримала своє оптимальне прилягання.
