Morocco's Night Dream Dress

No doubt all of us are full of stereotypical opinions and it is not always bad. Firstly, not everybody is able to know everything from their own experience and secondly, when talking about distant lands our stereotypes can be some kind of belief in the fairy tales. Name any place you've ever dreamt about, close your eyes and I'm sure you'll see a set of things living in your imagination for months, years or the whole life... The real things could and more likely are different from what you think but it doesn't matter: all of us have a right to a personal dream and magic story not depending on age and social status. If you are the one who's too serious to think about fairy-tales, then just substitute the word "stereotype" for "association", and then stay in your suit of earnest as long as you want :-))
One such dream of mine is Morocco... I can't say I have the list of places to see before to die... I'm as happy to travel around my Ukraine as I'm excited with an opportunity to go abroad but I surely have some fairy-tales on my mind to believe in :-) And as my chances to see real Morocco are pretty vague, my ability to reflect its image with my needlework is absolutely real:-)              

Сукня "Сон марокканської ночі" 

Не має жодних сумнівів, що всі ми сповнені стереотипних уявлень, і це не завжди погано, до речі. По-перше, ми не можемо знати про все з власного досвіду, і, по-друге, коли занурюємось в думки про далекі краї, наші стереотипи можуть перетворитися на віру у казку. Назвіть будь-яке омріяне місце, заплющить очі, і, напевно, побачите цілий ряд образів, що живуть в вашій уяві місяцями, роками, а може, і все життя...Справжні речі скоріш за все відрізнятимуться від уявних картинок, але це не має значення: кожний з нас має право на власну мрію і чарівну історію незалежно від віку та соціального статусу. Ну, а якщо ви вже надто серйозні і поважні, щоб вірити у казки, то замініть слово "стереотип" на "асоціація", і можете не знімати свій костюм дорослості :-) 

Один з таких моїх омріяних країв - це Марокко... Не можу сказати, що маю список місць, які потрібно відвідати перед тим, як залишити цей світ... Подорож моєю Україною для мене так само захоплива, як і можливість поїхати за кордон, просто більш доступна, але я точно маю на думці декілька казок :-) І, оскільки мої шанси побачити справжнє Марокко досить примарні, мої здібності віддзеркалити його образ за допомогою рукотворів - цілком реальні :-)

This photo is not from Morocco (for a while :-)). It is from Vodice in Croatia but you can see how well the dress looks during walks around ancient streets of towns in hot countries:-))



Це фото не з Марокко (поки що:-)). Це з містечка Водіце в Хорватії, але тут можна побачити як гарно послуговується сукня під час прогулянок по старовинним вуличкам містечок спекотних країн:-)

So let's come back to reality:-) To make such a dress I used pattern #109 from Burda 5/2014 for the bodice and #121 from Burda 11/2012 for the skirt. If you are going to join the parts from different patterns, I advise to pay attention to the following:
1. I was short of the fabric so omitted the central pleat of the skirt. It is easy to do - just fold the extra paper pattern on the line of the pleat's fold and you get a new centre of the front.

Отже, повертаємось до реальності :-) Щоб зробити таку сукню, я поєднала верхню частину моделі 109 з Burda 5/2014 і спідницю моделі 121 з Burda 11/2012. Якщо вам теж подобається з'єднувати частини від різних моделей, я б порадила звернути увагу на таке:
1. У мене не вистачало тканини на повну спідницю, тому я позбулася складки по центру переду. Це елементарно зробити - просто складіть паперову викрійку по лінії згину складки і це стане новою серединою переду.

2. The length of the bottom edge of the bodice and top edge of the skirt should be checked to be the same. To count it right just measure the length without pleats.


2. Обов'язково потрібно поміряти нижній зріз верхньої частини і верхній зріз спідниці: вони мають бути однакової довжини. Щоб це вирахувати,  поміряйте довжину без припусків на складки.

3. If you make the dress from the monocoloured fabric, the relief seams and the seams of the pleats (ideally) must coincide when the bodice and the skirt are joined to look neat. But I neglected this rule because my fabric is very particoloured.



3. Якщо ви шиєте сукню з однокольорової тканини, то, в ідеалі, рельєфні шви верху і шви складок спідниці мають збігатись. Моя тканина доволі строката, тому я цим правилом знехтувала.

And some modifications of the bodice.
1. The sleeves are cut as a single piece. The fabric is thin and multicoloured so there's no need to make the extra seam that is not seen.



 І декілька модифікацій верхньої частини моделі.
1. Рукава покроєні як одна деталь. Немає жодного сенсу у додатковому шві: його не видно на такий тонкій барвистій тканині.

2. Only detail 1 is cut double, to process the back neck-hole I cut the facing.



2. Лише деталь №1 продубльована основною тканиною. Для обробки горловини спинки я викроїла обшивку.

3. My traditional adjustment of the back to avoid bulging between shoulder blades is made on the detail  3. I decreased the detail by almost 2 cm from mark 2.



3.Традиційну підгонку спинки для запобігання провисання між лопатками цього разу було зроблено вздовж деталі 3. Я зрізала майже 2 см від мітки 2.

Now let's add the bracelet and the earrings... And in this way, I saw Morocco in my imagination... we'll see where it takes me next time :-) Sweet Dreams to everybody:-)






Тепер додамо до образу браслет і пару сережок... Ну що ж, ось так намріялось мені Марокко... подивимось, в який куточок світу заведе мене уява наступного разу :-) Солодких всім мрій :-)

The dress is still actual in my wardrobe (Odesa, summer 2020)! 

Сукня все ще актуальна в моєму гардеробі (Одеса, літо 2020)!