These two weeks I had some problems, which I have very often, with my Internet provider and thanking to that was far from the Web. But thanking to these the Internet-free evenings, I could sew one nice item and one necessary. The nice one is a not photographed yet dress and the necessary is a home wear trousers. To make this simple and quick pair I chose pattern #103 from Burda 9/2018. From this lovely issue I used to make two more garments, Autumn Doubts dress #118 and Storyless dress #116.
Домашні штани
Два останні тижні у мене були проблеми, як це буває доволі часто, з моїм інтернет провайдером і завдяки тому що я була відрізана від всесвітнього павутиння, мені вдалося пошити одне гарне вбрання і одне необхідне. Гарне - це, поки що не сфотографована, сукня, а необхідне - домашні штани. Для пошиття цієї простої і швидкої пари я обрала викрійку 103 з Burda 9/2018. З цього чудового числа я колись пошила ще дві речі, сукню 118 "Осінні сумніви" і сукню 116 "Без історії".
There is not much to tell about sewing these trousers, I even didn't know what to photograph during the process. The sewing took about an hour.
Про пошиття цих штанів немає особливо що розповідати, я навіть не знала що фотографувати в процесі. На пошиття пішла десь година.
I decided to save the paper pattern what I almost never do but if I ever maлe it again, I will lengthen the trousers for 4-5 cm.
Вирішила зберегти цю паперову викрійку, чого я майже ніколи не роблю, але, якщо колись знову шитиму ці штани, додам 4-5 см довжини.
While matching the companion fabrics to make Kimono Sleeve Dress two years ago, I got few green pieces in my stash without any intentions to have them as I am not a big fan of this palette despite right hues of any colours are welcome in my wardrobe. But unexpectedly three of those pieces turned to have been used by this moment. For example, one and a half meter of bright dense jersey from that mini fabric haul matched the pattern #101 from Burda 10/2022. I cut it the next day I finished this skirt but have sewed only this week.
Зелений трикотажний топ
Поки підбирала тканини компаньйони для пошиття Сукні з рукавами кімоно два роки тому, у мене в запасі, без жодних намірів їх мати, виявилося декілька зелених відрізів, адже я не великий прихильник такої палітри, хоча правильні відтінки будь якого кольору вітаються в моєму гардеробі. Проте несподівано на сьогоднішній момент три відрізи з того міні стосу вже використані. Наприклад, півтори метри яскравого щільного джерсі згодилися для пошиття топу за моделлю 101 з Burda 10/2022. Покроїла його наступного дня як закінчила цю спідницю, але зробила лише цього тижня.
By the way, I don't know how to describe the colour of the top (closer to shamrock maybe) but none of the photos reflects it at least approximately properly.
До речі, не знаю як описати колір цього топу (ближче до трилисника, мабуть), але жодне фото не відображає його хоча б приблизно точно.
The model's features are the collar and the long sleeve with a mitt end. In fact, when the collar is ready and the zipper is inserted, the rest of the sewing is quick and has nothing different from any other top making procedure. I only would recommend to try on the right length of the slit for a thumb before stitching as it can be more individual than in the pattern.
Особливі деталі моделі - це комір і довгий рукав з мітенкою на кінці. Насправді коли комір оброблений і блискавка вшита, решта обробки не відрізняється від процедури виготовлення будь якого іншого топу. Я б лише рекомендувала поміряти правильне місце для розрізу для пальця, оскільки це може бути індивідуальним.
I liked the pattern, of course, otherwise I wouldn't have made it but I have doubts I'll be wearing this sweater. I don't feel comfortable in the shoulders area what is quite surprising for jersey clothes, maybe because my bust is too big for this pattern to make it without darts.
Авжеж, модель мені сподобалася, інакше я б її не пошила, але маю сумніви чи буду я цей светрик носити. Він мені некомфортний в районі плечей, що для трикотажу доволі дивно, можливо тому, що у мене завеликий бюст для цієї моделі, щоб шити її без виточок.
I embroidered plenty of brooches from Charivna Myt, counted 20 of them by #label. This Grapes Brooch was from the last kit I had but, unfortunately or fortunately, was not up to make it after the Iris item was finished. I love its idea, its colour style and the ready piece which is awesome indeed.
Брошка "Виноград"
Я вишила багато брошок від "Чарівної Миті", за #маркуванням нарахувала 20. Ця брошка "Виноград" була з останнього набору який у мене залишався, але, на нещастя чи на щастя, руки до нього не доходили з часу закінчення роботи над "Ірисом". Я в захваті і від ідеї, і від кольорової гами та від готового виробу, який насправді чудовий.
I followed the instructions, changed nothing but added two 6х4 мм crystals and one 4 mm pearl in the centre of the piece because it seemed to be too empty.
Все робила за інструкцією, нічого не міняла, але додала два кристали 6х4 мм і одну перлину 4 мм в центрі виробу, тому що він здався занадто пустим.
Right after my Christmas tree is disassembled, I think I had more than enough it not to miss its ornaments for quite a long time. But in a couple of months I am already ready to dream about next winter holidays time, don't mind watching a thematical film, and also get inspiration from that. I am glad when this mood implements into something materialistic not only teasing the imagination. For instance, this time I, at last, made a bugle beads rope surely inspired by Christmas tree lights thanking to the used material.
Джгут зі стеклярусу "Ялинка"
Одразу як розбираю свою різдвяну ялинку, завжди впевнена, що мені її було достатньо, щоб не сумувати за її прикрасами доволі довго. Але вже за пару місяців готова мріяти про наступні зимові свята, не проти переглянути якійсь фільм на цю тему та отримати з усього цього натхнення. Також радію, коли цей настрій реалізується у щось матеріальне, а не лише дражнить уяву. Скажімо, цього разу я, нарешті, сплела джгут зі стеклярусу, дизайн якого точно не міг не навіяти думки про святкові вогники на ялинці.
The rope made by sapphirus bead weaving tutorial. I made two samples of different ropes both from the same designer and liked the both a lot but chose the one without incorporated 11.0 seed beads.
Джгут сплетений за майстер класом від sapphirus bead weaving. Я зробила два зразки різних джгутів від того самого дизайнера, обидва мені дуже сподобалися, але обрала той, який без бісеру 11.0.
One day last week I glanced at my sewing table and realized that the details of a new sweater had already been waiting for my skilled hands for two months. Then the idea that I would not sew anymore occurred. It was not the very first time when this kind of thoughts crossed my mind but, as a rule, they mostly had frightened me before. This time I stayed indifferent to such a possibility until my eye caught the pile of my fabrics which I had stacked recently so neatly. Probably my ego of a tailor revolted against the perspective to waste my good intentions as I ignored my rule not to start a new project until the current is finished, cleared the table and arranged a piece of striped jersey on it to make a skirt for my mom to wear at home. It is a very simple item made without a paper pattern. I was persistent enough to refresh my knowledge of design and drafted the skirt right on the fabric. Simple sewing took a couple of hours and proved persuasively that the future of my fabric stash is not as hopeless as it could have seemed :-)
Домашня спідниця для мами та наволочка-cердечко
Одного дня на минулому тижні глянула я на свій стіл в майстерні і усвідомила, що деталі нового светрика чекають на мої вмілі руки вже два місяці. А потім мені спало на думку, що я вже більше ніколи не шитиму. Такі думки не вперше сягали мого розуму, але раніше вони мене, як правило, переважно лякали. Цього разу така можливість залишала мені байдужою поки очі мої не зачепилися за нагромадження тканин, які я нещодавно дуже охайно склала в рівненьку стопочку. Мабуть моє кравецьке его повстало проти перспективи руйнування моїх гарних намірів, оскільки я порушила своє правило не починати новий проект поки не закінчу старий, звільнила стіл і розклала на ньому відріз трикотажу щоб пошити мамі домашню спідницю. Це дуже проста річ пошита без викрійки. Я була достатньо наполегливою, щоб трохи освіжити свої знання з моделювання і накреслила спідницю прямо на тканині. На швидке пошиття пішла пара годин, переконливо довівши, що майбутнє моїх запасів тканин не таке безнадійне яким могло здаватися :-)
The skirt made just of two pieces cut by the given draft. The tunnel for the elastic is cut as one piece with a front and back. The skirt is lined with a nice viscose lining.
Спідницю пошити лише з двох частин. Припуск на кулісу для резинки покроєний разом з деталями переду та спинки. Спідницю посадила на гарну підкладку з віскози.
There left a piece of cloth from the sewing so I made a pillowcase for a small pillow.
З пошиття залишився невеликий шматок тканини, тож зробила наволочку для маленької подушки.
