Linen Jacket, or Rosy Chants :-)

I have neither rosy nor pink dreams and in no way I see the life through the pink glasses ( and never did, actually). And more than that I consider these colours are very dangerous for  women to wear: pink can emphasize our age (have I really mentioned that?:-)) and make us look funny or, at the worst, ridiculous... As you see, there are not many reasons to contact such colours but I definitely have a couple of pink items in  my wardrobe: roseate can look optimistic, fresh and pretty romantic if to select the right hue :-) And how to choose what hue I can afford, I invented long ago - look at the nature: sometimes a fading rose looks nice ... doesn't it? :-)

Лляний жакет, або Рожевий Наспів :-)

 

У мене немає жодних рожевих мрій і жодним чином я не дивлюся на життя крізь рожеві окуляри ( взагалі, такого ніколи і не було). Мало того, я вважаю, що вдягатися у рожеве жінці досить небезпечно: подібні кольори підкреслюють наш вік (я і справді  це сказала?:-)) і можуть надати нам кумедного вигляду, а в найгіршому випадку, навіть і смішного... Як бачимо, зв'язуватись з рожевими кольорами немає жодного сенсу, але все ж таки є у мене в гардеробі двійко-трійко таких речей: рожевий виглядає оптимістично, свіжо і досить романтично, якщо обрати правильний відтінок:-) А як це зробити, я винайшла для себе роки тому - поглянь навколо: іноді і троянда, що в'яне, виглядає гарною,... чи не так?:-)

So for my a couple-days-ago-finished suit I chose two patterns: for skirt - #117 from Burda 3/2013,  and for the jacket - #126 from Burda 4/2014.
For the skirt I chose thin jacquard fabric and if it is really made from viscose and cotton, I hope to wear the skirt in summer. For the jacket I used linen - the best choice for warm days, no doubt.

Отже, щоб пошити цей костюм, я обрала модель № 117 з Burda 3/2013 для спідниці і модель №126 з Burda 4/2014 для жакета.
Спідницю пошито з тонкого жакарду і, якщо це правда, що він виготовлений з віскози та бавовни, то сподіваюсь носити спідницю влітку. Для жакета я обрала льон, до речі, українського виробництва.

                

The skirt has no distinctive features and the paper pattern can also be used like a basic sloper for further modelling. It has no band and generally I add it. I hate that rotating of the skirt around the waist and hips when you never know whether  your zipper is at the right place at the moment. But this time I decided to change nothing in the pattern. At the same time I would recommend to reinforce the edges of the slоt with interface and add loops on the sides to hang the skirt.

Спідниця не містить нічого особливого, а викрійка може використовуватись як основа для подальшого моделювання. Вона не має поясу та,  зазвичай, я його додаю. Бо обертання спідниці навколо талії і стегон, коли не відомо, куди перемістився боковий шов разом із "блискавкою",  дратують.  Чомусь цього разу я не дослухалась до свого досвіду і нічого не стала змінювати. Але все ж таки рекомендую зміцнити краї шліци клеєвим флізеліном, а також пришити  петлі вздовж бокових швів, щоб можна було вішати спідницю.

                                               

The jacket is more interesting, of course. Іt has many constructive lines and, as it is sewed of linen, I made top stitches along most of them to make the jacket keep the shape.
Besides, I made some modification. I shortened the sleeve and made single piece cuffs. It is easy to make right  after joining two halves of the sleeve but before you have to decide what width of your cuff will be and cut extra fabric. But you can change a paper pattern at first as well. 
In my case I wanted the sleeve for 12 cm shorter ( in fact 3/4 ) and a cuff of 5 cm width so I had to add to my new sleeve's length 5cm + 5 cm + 2 cm to cover the seam and + 1cm for seam allowance ( in fact, 12 cm + 2 so I didn't have to change the paper pattern). 

                                                

Жакет цікавіший, звісно. Він має багато конструктивних ліній, і вздовж майже всіх я проклала оздоблювальну строчку, щоб готовий виріб зберігав форму.
Крім того, я його трохи змінила. Вкоротила рукава і зробила цільнокрійні відвороти по низу. Це легко зробити прямо на  деталях після зшивання двох половинок рукава, але спочатку маємо визначитись із шириною відвороту, щоб мати достатньо тканини.
Рукав я вкоротила на 12 см, відворот в готовому вигляді мав бути 5 см, тому до нової лінії низу рукава я мала додати 5 + 5 + 2 см ( сховати шов) + припуск на шов 1 см. Фактично, це 12 см і тому мені не довелося змінювати викройку.

After sewing the sleeves look like this and now you can draw the lines for the folding. From up to down: the line of folding; the line of the rib of the cuff; the line of folding ( must coincide with the first one); the line of the seam allowance.

Після зшивання рукава виглядають таким чином і можна намітити лінії згинів. Зверху вниз: лінія згину готового відвороту; лінія згину (ребро) відвороту; лінія згину готового відвороту (має співпасти з першою); лінія згину припуску на шов.

The ready cuffs are here and to prevent them from unfolding, you can make some top stitches on the cuffs (about 3 cm) right into the seam from an elbow side.

Ось і готові відвороти. Щоб вони в такому вигляді і тримались, краще дати строчку шов у шов, десь 3 см по середині відвороту, по нижній частині рукава.

As for me, it is an important detail that really adds some charm to the jacket. As I couldn't match nothing like that on the photo in the magazine, I decided to make it myself. It's easy and fun to make and you can invent whatever you want on your own taste.

Як на мене - це важлива деталь, що додає певного шарму до моделі, хоча вона і невеличка. Я не змогла підібрати щось подібне до того, як на фото, тому просто вирішила зробити таку деталь сама. Це і просто, і весело, і можна вигадати різні варіанти на власний смак.

Hello, Spring:-)
(All about the jewelry is here.
How to make a flower is here.)

Привіт, весно, зачекались:-)
(Все про прикраси - тут.
Як зробити квітку - тут)

Apple Blossom Set (Square Stitch Training)

The talks about inspiration can be both very short and very long. Ideas can come unexpectedly or can revolve in the mind for pretty long time. As I'm fond of several kinds of needlework, the different projects can just inspire each other... it's like a chain reaction. :-) 

I've been in beading just for few months and, as any beginner, had to start with studying different techniques to work with seed beads. So to learn main or  the most popular of them, I decided just to make several bracelets to learn different stitches, develop my skills and to get some addition to my jewelry box at the same time:-)
                                     
                                                            (Photo of the blossom by  +Isaenko Viktor)

I never torture myself with the problem of choice of the patterns whatever the kind of needlework is: I just wait for the moment of "clicking" while looking through them and in this way for my first bracelet I selected this romantic and delicate  Cherry Blossom bracelet . So after buying all the materials and watching a tutorial for making the square stitch, it took me three or four evenings to have my first bracelet ready. 

As for the earrings, the idea came very quickly: firstly, I wanted a set; secondly, I had enough seed beads left, and thirdly, I surely knew the part of what outfit it would be:-) I only renamed the item and called it Apple Blossom after seeing this beautiful picture. I  guess the colours and shapes correspond greatly (click to enlarge the photo).                                                                              

Комплект "Яблуневий цвіт"( практика "Плетіння квадратом")



Розмови про натхнення можуть бути і дуже короткими і дуже довгими. Іноді ідеї з'являються несподівано, а іноді визрівають, як ті яблука, то з одного боку, то з іншого:-) Оскількі я захоплююсь декількома видами рукоділля, то часто різні проекти надихають одне одного - така собі "ланцюгова реакція":-)

Я поринула у нанизування декілька місяців тому, і, як будь-який початківець, маю вивчити різні техніки, щоб працювати з бісером. Тому, щоб опанувати найпопулярніші, чи найпоширеніші з них, я просто вирішила зробити декілька браслетів: так я і вивчу різні види плетіння, розвиватиму свої навички і до того ж матиму шось новеньке в моїй скарбничці з прикрасами - і все це водночас (ну, хто ж встоїть?):-) 

Тортури вибору мені мало відомі, бо яким би видом рукоділля я не займалася, переглядаючи зразки, я просто чекаю моменту "тьохкання серця". Таким чином я і обрала цей романтичний і витончений  Cherry Blossom bracelet . Після підготовки всіх необхідних матеріалів і перегляду майстер-класу із "плетіння квадратом" (переклад буквальний) за три-чотири вечори мій перший браслет був готовий.

Щодо сережок, то ідея не забарилась: по-перше, я хотіла комплект; по-друге, в мене залишилось достатньо бісеру, і по-третє, я вже напевно знала, з чим я ці прикраси носитиму:-) Тільки я обрала для них іншу назву - "Яблуневий цвіт", після того, як побачила це гарне фото. Як на мене, відповідність кольорів і форм незрівнянна (клікніть, щоб збільшити фото).

                                      

The neccessary materials. I used Czech seed beads #10.0 ( the pattern requires 11.0 so I had to omit the part of the pattern to have my bracelet well-fitted for my wrist ). 

Необхідні матеріали. Я використала чеський бісер №10 ( хоча модель вимагає №11.0; тому мені довелося пожертвувати частиною візерунка, щоб браслет не був завеликий); в принципі, у нас іншого майже і немає, бо продавці орієнтуються на тих, хто вишиває бісером, тому цей номер найбільш поширений і з гарною кольоровою гамою.

The next step is making the earrings. My idea was to bead a bead for them. As I once mentioned, I found several techniques how to make it but I used  the one from +BeadAndButtonMag again. Because they also have Blank pattern for beaded beads so anyone can design the bead on own taste.

Наступним кроком було виготовлення сережок. мені дуже хотілося спробувати оплести намистину бісером.  Варіантів,  як це робити, в Інтернеті досить багато, але я знову обрала +BeadAndButtonMag тому що вони до техніки ще мають і схему плетіння без візерунку - Blank pattern for beaded beads. Тобто кожний може бути сам собі дизайнером.

After making two beads I thought I needed some more green colour and decided to make tassels - great fun, by the way:-)

I used this tutorial for making them  How to Make Beaded Tassels.

Після виготовлення намистини, мені вочевидь не вистачало зеленого кольору, то я придумала зробити китиці - до речі, гарна забава:-). Скористалась частиною цього майстер-класу How to Make Beaded Tassels, (він англійською, але все зрозуміло). 

Now I only had to put all the parts in one. The cones together with the tassels seemed to add some oriental charm  to the earrings style:-)

The ready length of the earrings is about 10 cm.

Тепер мала зібрати все до купи. Конуси разом із китицями, здається, додали східну ноту до стилю сережок :-) Довжина сережок в готовому вигляді близько 10 см.

Evolution of the Hat :-)

Do you remember the times when a woman couldn't afford herself to appear in public without a hat on her head? No...? I don't either :-) But I always liked hats. Maybe it's just my attachment to the acсessories that express the mood and emphasize the style in the best way. I think clothes yet reflect the part of our inner world otherwise why people prefer different apparel and styles and our feeling of comfort depends to certain degree on what we have got on... Besides, hats make us really feminine even when we borrow the one from some... cowboy:-) The only problem with wearing headgear is the problem of choosing the one that suits you. And here I want to represent some kind of my summer hats evolution. It's pretty short but it surely will be continued :-)

Еволюція капелюха :-)

Пам'ятаєте часи, коли жінки не могли собі дозволити  з'явитися на публіці без капелюшка? Ні? Я теж - ні :-) Але мені завжди подобалось носити капелюха. Можливо через мою прихільність до аксесуарів, які допомагають виражати настрій і якнайкраще підкреслюють стиль. Я все ж таки вважаю, що одяг відображає певну частину нашого внутрішнього світу... інакше, чому б тоді нам всім подобалось різне вбрання і наше почуття комфорту до певної міри залежало від того, у що ми вдягнені? До того ж, капелюшки роблять нас такими жіночими, навіть якщо один з них ми позичили у  ковбоя:-) Єдина  проблема з головним убором - це обрати такий, який би був до лиця. Тому я хочу поділитись розповіддю про мої стосунки з літнім капелюхом. Вони не таки вже і довги, але я не маю сумнівів у тому, що вони триватимуть і надалі:-)

                     Summer 2011, or Brimmed Dream

Crocheted by the pattern Bon Vivant Hat  which I found on  +Purple Kitty site. The special thing about my work was that I made it "by eye" because my yarn was absolutely different and so I had the different gauge. The ready hat was starched and looked pretty well but as I didn't reinforce the brims enough, as soon as it got wet, the brims lost their perfect form and the suiting became over:-)

                     Літо 2011, або "Крислата мрія"

Сплетено гачком по моделі  Bon Vivant Hat , яку я знайшла на  +Purple Kitty (гарний сайт, до речі, для тих, кому цікаве ретро, чи як тепер кажуть, вінтаж). Якщо оминути деталі про невідповідність щільності мого в'язання і постійній імпровізації, то після крахмалення готового виробу результат був гарний..., допоки вода не потрапляла на капелюх... Після цього говорити про те, що він мені личить було вже не варто:-)

                          Summer 2013, Ukrainian Tune

Crocheted by the Amian Fedora pattern that I found on +Ravelry . Since my childhood I've had two (except my family, of course) "say-so"s in the clothing taste. They were Estonian magazine "Silhouette" (don't know if it still exists) and Ukrainian "Moda" (small brochures of drawn clothes, it was about the same what is  "Marfy" now). And in the first of them I once read that the hat with narrow brims suits only the thin faces. And mine is surely not the one. But anyway I decided to test the pattern because I liked it. I only wore  the hat for a season then it lost the shape and I lost the interest :-)

                             Літо 2013, "Українська мелодія"

Сплетено гачком по моделі  Amian Fedora, яку я знайшла на  +Ravelry. Від самого дитинства у мене було два незаперечних авторитети (крім родини, звісно) щодо  смаку в одязі - естонський журнал "Силует" (не знаю, чи він ще існує) і український "Мода" (може хто пам'ятає, маленькі такі брошури з намальованими моделями одягу, майже те саме, що італійський "Marfy" зараз). В "Силуеті" я якось прочитала, що капелюхи з вузікими полями пасують лише до вузьких облич. А моє ж зовсім не таке, та я все ж таки не встояла та поступилася принципами:-) Носила цей капелюшок лише один сезон, потім він втратив форму, а я інтерес до нього:-)

                                  Summer 2014, Canotier

Crocheted by the Mother-daughter Amian Hats that I found on +Ravelry . It is my ideal hat: a well-balanced proportions of the top and brims. I'm sure I'll want to test more patterns but this one will be the best for me I guess:-) 

To reinforce the edges of the brims I used corset boning and it turned out to be a great deal:-) Now I only need to decorate the hat to make it match the outfits. 

                                 Літо 2014, "Канотьє"

Сплетено гачком по моделі Mother-daughter Amian Hats, яку я знайшла на  +Ravelry. Це мій ідеальний капелюх: гарний баланс тульї і полів. Впевнена, що мені неодмінно захочеться спробувати зв'язати інші моделі, але ця буде найкращою для мене:-) 

Щоб надати краям форму, я використала корсетні кісточки. Тепер, щоб капелюх пасував до будь-якого одягу, маю лише змінювати декорування. 

  

                                          Pink Decor

One of the quick and simple ways  to tart up the hat is, no doubts, to embellish it with a flower. I used to make a lot of such flowers when they became popular thanking to Burda magazine. My mum still saves the detail with these roses from the blouse I sewed (not by Burda) for her ages ago. So when you have no time but want to put on something new, this elementary idea is in use.

                                        Рожевий декор

Один з простих і швидкіх способів прикрасити капелюшок - це, безумовно, доповнити його квіткою. Колись давно, коли такі троянди стали популярними завдяки "Burda", я їх робила дуже багато. Моя мама досі зберігає жабо з такими квіточками від блузи (сконструйованої і пошитої якраз з того українського журналу), спогади про яку вже давно зблідли, незважаючи на її яскравий колір:-) Тому, коли часу мало, а щось новеньке вдягти дуже хочеться, ця елементарна техніка завжди стане у пригоді. 

The piece of fabric, it is organza here, 20 x 135 cm. Fold with the right side inside. Sew along the edges together  narrowing the width of the piece to the ends, the longer your narrowing piece, the more naturally your rose will look. Turn out the piece.

 Невиличкий шматочок тканини, тут у мене органза, 20 х 135 см. Складаємо навпіл лицевою стороною всередину і прострочуємо края разом вздовж, на кінцях бажано ширину звузити. Чим довший завужений відрізок, тим природніший потім буде у троянди вигляд. Вивертаємо на лицевий бік.

Then make a running stitch along the seam. You can do it on the sewing machine after increasing and loosing the stitch but I prefer doing this by hands because in this way I can control the way of gathering after tightening the thread. The more gathering I make, the more open my flower will be.

Тепер маємо прокласти простий наметочний стібок вздовж шва. Можна зробити це на швейній машині, але я роблю це вручну, щоб контролювати кількість зборок після стягування нитки. Чим більше зборок, тим відкритіша троянда.

After deciding how rich flower you want, start swirling the flower from the narrower edge and sewing the layers one by one. Then apply the round piece of fabric and sew to the bottom of the rose to have a base for the clasp. If, occasionally, you have a base for a brooch, then just glue your rose to it ( like a white flower on the photo). But if to make a flower was a spontaneous decision, then you can just add a pin:-) 

Коли визначились, наскількі пишну бажаємо квітку, скручємо смужку (починаємо з вузького краю - це буде серединка, яку потім можна прикрасити намистинами тощо) і зшиваємо шар за шаром. Потім нашиваємо клаптик-кружальце, щоб перетворити троянду на справжню брош. Потім, якщо ви перфекціоністка і у вас під рукою  є основа для броші, то можна наклеіти квітку на цю основу (як біла квітка на фото). А якщо зробити троянду було досить спонтанне рішення, то можна просто прикріпити англійську булавку :-)

If to compare the final result and the made efforts, I must confess the effect is just great:-)) 

Як на ці зусилля, кінцевий результат просто надзвичайний:-)

Few Unbroken Hearts Earrings: #5 Armour for Heart

November 14, 2017: the post is updated as well as few previous Hearts because of the plan to use the earrings' materials or elements for some other project. But it was very pleasant to remember how I created them.

14 листопада, 2017: допис оновлено з тієї ж самої причини, що і декілька попередніх "сердець": через намір використати матеріали або елементи сережок для якогось іншого виробу. Але було дуже приємно згадати як їх створювала.          

I'm not the one who cannot go on doing something after announcing it is stopped :-) And only say this pair of earrings from The Few Unbroken Hearts Collection is the last because tomorrow is Valentine's. I wish every day were the day of love but as it doesn't happen to everybody, let's protect the hearts from  breaking by "Converting all your sounds of woe into,  Hey, nonny, nonny."
The last words are not mine, of course, Shakespeare's. And who else is the greatest expert on love? I know the quote so well because while some of my pupils used to learn the extract by heart, I remembered it myself. Here you can enjoy the poem  Sigh no More, Ladies! in the best way. Besides, Much Ado about Nothing is my favourite Shakespeare's play.
And despite the crystal on the wire reminds the tear, which never should touch any heart unless it is a tear of happiness, keep your heart in armour. And "Sigh no more...":-)

Сережки "Декілька нерозбитих сердець":  №5 "Обладунки для серця"

Я не з тих, хто не може продовжувати робити якусь справу після того, як заявлено, що її вже завершено:-) І вважаю цю пару сережок останньою  з колекції "Декілька нерозбитих сердець" лише тому, що завтра той день Валентина. Дуже б хотілося, щоб день кохання був щодня, але оскільки не кожному так щастить, то давайте захистимо серця надійною бронею обладунків і "перетворимо всі гіркі зітхання у ніщо".
Останні слова, звісно, не мої, Шекспіра. А хто ж  іще найавторитетніший експерт з кохання? Я цю цитату (англійською) знаю так добре, бо колись мої учні вчили уривок напам'ять: ну, учні, як учні, а ось я запам'ятала. А тут кожний може насолодитися віршем Sigh no More, Ladies! (Не зітхайте більше, леді!) якнайкраще. Крім того, "Багато галасу з нічого" - моя улюблена п'єса Шекспіра.

І хоча кристалик на "обладунках" намистини нагадує про сльозу, яка ніколи не має торкатися серця, якщо тільки це не сльоза  щастя, тримайте серця в обладунках! І "більше ніколи не зітхайте..." :-)

The most important in this pair is making the "armoured" heart bead. It is, in fact, my first experience in  wire work. And I am delighted with the result. I also want to say that the work was much easier than it could be thanking to my closest friend +Светлана Довгель, who presented me two more necessary tools for beading as a birthday gift (before that I only had pliers "three in one", on the left on the photo, and it was not always comfortable). 

Найголовнішим в цих сережках було зробити намистину-серце "в обладунках". Це можна назвати моїм першим досвідом в "wire work" (робота з дротом). І результатом я задоволена. Крім того, дуже спростило втілення моєї ідеї те, що моя найближча подруга +Светлана Довгель подарувала мені на день народження ще два з необхідного мінімуму інструментів (до того у мене були лише круглогубці "три в одному", на фото - ліворуч, і це не завжди було зручно). 

                          

       

I had two variants of the ready earrings. As all the materials are light: a curved wire bead, an acrylic heart with my design, a couple of rondelles and small crystals, I thought it would be good to make the earring a little heavier with adding a crystal drop but then refused from the idea because the latter unbalanced the earring in size and style.

У мене було два готових варіанти. Через те що всі намистини в сережках дуже легкі: фігурна дротяна намистина, серце - акрілова намистина, яку я змоделювала, пара ронделів і маленькі кристальчики, я подумала, що було б добре додати ваги за допомогою кристала-краплі, але потім відмовилась від цього, бо крапля порушувала пропорції  і стиль.

Few Unbroken Hearts Earrings, #4, Mysterious Queen :-)

Love is a mysterious and unpredictable feeling... Nobody knows where and why it is born... Nobody knows how it finds the way to the heart and soul and captures the mind, and none can say where it goes away when suddenly disappears... And, fortunately, nobody is pondering a lot on those questions while being in love:-) And the talk about searching of love is quite absract, mostly reminds a scene from some detective stories... when the suspect is asked how he contacts with the  main criminal and the first mostly answers that the latter one phones himself when the suspect is needed... You know what I mean, don't you? Yes, nobody knows anything...:-) And some of such consideration inspired me for my today's project . And that's why I chose the purple colour this time - I believe it is the most mysterious.. some mix of warmth and coldness. Besides, any creation is a mystery, too, and all what was said about love is true about it as well:-)

Колекція "Справи сердечні", №4, "Таємнича королева":-)

Кохання, без сумніву, незбагненне почуття... Адже ніхто не знає, де, як і чому  воно народжується... Ніхто не знає, як воно прокладає шлях до серця, проникає в душу і захоплює розум... І ніхто ніколи не розповість, куди воно дівається, коли зникає... Та і, на щастя, мало хто переймається такими питаннями, поки закоханний :-) А розмови про пошуки кохання нагадують сцени з детективів, коли підозрюваного у справі питають, як він зв'язувався з головним бандитом і перший завжди каже, що той другий завжди знаходив його сам у разі потреби... Ви ж розумієте, що я маю на увазі? Так, ніхто нічого не знає...:-) Оці мої міркування і надихнули мене на цей проект. І якраз тому цього разу я обрала фіолетовий колір, бо вважаю його найзагадковішим: таке собі втілення тепла і холоду водночас.

До того ж будь-яка творчість - теж таємниця, і про неї можна сказати все те саме, що і про кохання:-)

But at least one mystery I can discover: how to make such a pair of earrings:-)

1. Gather the materials.
2. Compile the separate elements.
3. Assemble them together and here they are my charming and mysterious earrings. Pretty nice, aren't they? :-))

Але одну таємницю мені по силах розкрити: а саме, як зробити таку пару     сережок:-)
1. Збираємо матеріали.
2. Компонуємо окремі елементи з поданих матеріалів.

3. Збираємо їх до купи і ось мої таємничі і чарівні сережки. Досить гарні, чи не так? :-))

Bluebells Adventures Dress :-)

Bluebells is an occasional name for this dress and actually the print has nothing in common with the flowers except the colour... I read this name on the label while choosing the fabric for my birthday outfit. When I asked a shopgirl why they called it in that way if the fabric is just some crepe, she was pretty surprised that I didn't see the bluebells on the material... I only had to smile and agreed with the idea of the name, so let it be Bluebells :-)

The post was updated after taking new photos at Easter on April 16.

Сукня "Пригоди дзвіночків"

"Дзвіночки" - випадкова і умовна назва для сукні (навіщо сукням імена - це вже інше питання, але, повірте мені,  таке трапляється:-)). Так було написано на ціннику тканини в крамниці і продавчиня, на моє питання, чому вони обрали таку назву, якщо це просто креп,  була щиро здивована тим, що я не бачу жодного дзвіночка у візерунку. Ну що ж, посмішка - найкраще розв'язання питання, якщо відчуваєш, що сперечатись немає сенсу, або не хочеш псувати собі настрій через дрібниці... "Дзвіночки", то й "дзвіночки" :-)

Це оновлений допис з новими фото зробленими  Великодньої неділі, 16 квітня 2017.

The pattern #4 Grace was taken from an awesome Burda Vintage issue, 2014. All the issue is nice and represents modified retro or vintage patterns from 50ths. The style that required thin waist, perfect fitting and enormous quantity of fabric. But who is able to resist its charming and feminine silhouettes? I'm surely not. I only can't afford to buy so much fabric to make the skirt with pleats or gathering around the waist that makes me look like a not very big haystack. The fabric has the print with pretty big bunches of flowers so there should be some pattern with as less constructive lines as possible. And I adore this ideal one-piece sleeve with a gusset. One can die for this shoulder line:-))

The earrings are Bluebells too:-) 

Викрійку було знайдено в спеціальному випуску Burda Вінтаж за 2014 рік, модель № 4 "Грейс". Видання дуже гарне і представляє модифіковані моделі одягу 50-х років. Це той стиль, що потребував тонкої талії, досконалого прилягання по фігурі, а також незліченної кількості тканини. Але ж хто в змозі протистояти тим чарівним жіночим силуетам? Я - ні. Я лише не можу собі дозволити купити стільки тканини, щоб потім пошити з неї спідницю, або із складками, або зібрану навколо талії, щоб потім виглядати в ній як невеличка копиця сіна. Візерунок тканини, або як тепер модно казати, принт, досить великий, тому крій мав бути з мінімальною кількістю конструктивних ліній... тобто, швів. І потім, я обожнюю суцільнокроєний рукав з ластовицею - за цю лінію плеча можна померти:-))

Сережки теж "Дзвіночки"

So the bodice is ideal and I have the only advice if you don't make the dress of the transparent fabric: when sewing the gusset, at first re-inforce the armholes' cuts with the stripe of interface  to prevent stretching or fraying.



Отже верхня частина - ідеальна і маю лише невеличку пораду, якщо хтось шиє сукню з непрозорої тканини: перед втачуванням ластовиці, спочатку зміцніть клеєвим флізеліном розрізи для втачування, щоб попередити висипання або розтягування тканини (в залежності від її типу).

As for the skirt, I had to make changes. First of all, I had much less fabric than Burda wants so I just used, let's say, one half instead of two, it means I cut only back part of the skirt and the side seams of the paper pattern became central back seam of my skirt; then drafted pleats on the hips line, decreased the size of the waist pleats, sewed them to the middle of the hips and got the skirt I got. To do that you should draw a line for hips, about 16-18 cm down from the waist and mark the pleats in the same way as it is done for  the waist ( it's simpler to do if you just put your paper pattern to the drawn hips' line, then all the lines will be the same). I made it right on the fabric but you can do it at first on the paper.

Щодо спідниці, я її змінила. Перш за все, у мене не було стільки тканини (та і не треба мені стільки:-)). Я просто замість передньої і задньої половинки покроїла лише задню, а бокові шви стали центральним швом спинки. Потім я накреслила складки по лінії стегон, зменшила розмір складок по лінії талії, застрочила їх від талії до стегон і отримала ту спідницю, яку я отримала. Щоб це зробити, на відстані 16-18 см від талії треба накреслити лінію стегон і розмітити на ній складки так само, як і на паперовій викрійці. Швидше і простіше це зробити, якщо просто прикласти паперову викрійку до накресленої лінії стегон, тоді все буде однаково. Я це робила одразу на покроєній спідниці, але можна спочатку внести зміни в паперову викрійку.

Draft the hips' line.

Накреслити лінію стегон.

Count the size for the pleats' depth for waist and for the hips. You should to measure the difference between the length of the half of your hips and the width of the half of the skirt, then divide this difference for 11 (the number of the pleats ) and then for two again to decrease your pleats  symmetrically. Then do the same for the waist. On the picture you can see the new red lines which will be seams on the skirt to provide the fitting around the hips.

Щоб вирахувати глибину складки для стегон, потрібно спочатку виміряти різницю між півокружністю стегон та шириною половини спідниці, потім цю різницю поділити на 11 ( по кількості складок), а потім ще на два, тому що зменшувати глибину складки треба симетрично. На фото червоним позначені нові лінії швів, які будуть застрочені, щоб отримати прилягання по стегнах.

The dress looks well and has nice fitting without it but to emphasize it's design and accent the blue colour, I made a simple belt that fastens with velcro.
At first I swe the fastening to the cut fabric and sewed the belt detail.


Сукня і виглядає і добре облягає фігуру добре і без цього, але, щоб підкреслити її конструкцію та виділити синій колір, я зробила простий пояс з застібкою велкро.
Спочатку я нашила застібку на тканину, а потім вже зшила деталь поясу.

             

One of my favourite dresses indeed!






Справді одна з моїх улюблених суконь!

Herringbone Flowers Earrings, or Bluebells Adventures :-)

                                               

Have you noticed how much we miss the colours and the brightness given to us by the sun and blue sky and warm days...?  I really do...  so I took a break from my Unbroken Hearts when the other days saw a pattern of these cute flowers here. I decided to use this beautiful element for some project to match my new-sewed dress (to be exact when I planned all this, the dress was just a piece of fabric but who cares?). In this way I was involved into some kind of needlecrafter's adventures that taught me few things.
The first of them, this flower pattern with the right interpretation can become either a hyacinth or a bluebell or a lily of the valley or any other alike flower:-)


Сережки з квіточок  ндебеле, або  Пригоди синіх дзвіночків :-)

Ви помітили, як ми всі вже скучили за яскравими кольорами, сяючим сонцем, небом і теплими днями? Я - дуже. Тому, коли днями я побачила тут схему цих милих квіточок, то вирішила трохи відпочити від моїх "Справ сердечних" і використати цей елемент для будь-яких сережок, щоб пасували до моєї щойно-пошитої сукні  (вірніше, коли я все це вигадала зробити, тканина ще сукнею не була, але яке це має значення?). Таким чином і склалися такі собі рукодільні пригоди, які навчили мене декільком речам.
І перша з них - ця модель квіточки, з правильною інтерпретацією, може бути або гіацинтом, або дзвіночком, або конвалією, або будь якою іншою схожою квіткою:-)

       

The start was pretty easy and optimistic. Beading bluebells took me some time but only because I had to learn the pattern and adjust the size of the flowers for my needs so I made few items to choose which of them I like more. Right after making six bluebells ( two light-blue and one dark-blue for each earring) I made the dress and then came back to the earrings.

Початок роботи був вельми оптимістичним і простим, хоча і зайняв трохи часу, але лише тому, що я мала вивчити схему плетіння квітки, та визначити її необхідний розмір, тому я зробила декілька екземплярів, аби обрати той, що до вподоби. Якраз після того, як зробила шість дзвіночків (пo два блакитних і по одному синьому для кожної пари) я і пошила сукню, а потім повернулась до сережок.

For my idea I needed such  materials.

Щоб реалізувати мій задум, мені знадобились такі матеріали. 

After that I made a real beads of the bluebells: I added to each flower the "pistil" made of seed beads and a bicon (4 mm ) and a beadcap.

Наступний крок - я зробила справжні намистини з бісерних дзвіночків - додала їм пестикі і "капелюшки" (в наших крамницях вони чомусь називаються "обниматели"... кого це вони обнімають...?)

And now the work stopped  for an unknown period of time... I was absolutely perplexed with the view of all those parts which should be connected in some magic way to create the necessary result and I knew no spell for that! All the wisdom of the previous generations, that I absorbed while growing old, revived in my mind and in my ears with my dad's voice. "Whatever man has done, the man can do", "He is lifeless that is faultless", "You never know what you can do till you try"... If reminded in the right time, it is pretty helpful to go on  moving:-)

I tried and tried and re-made and tried... To make pictures at that moment was the last thing I was thinking about so I only took one or two after joining the flowers to the main part of the earring.


Comparing with this latter stage, the rest of the work was just a fun. 

А ось на наступному етапі, я впала у ... ступор збентеження  (який тривав таки не одну хвилину), бо просто не знала, як тепер все це з'єднати. Вся народна мудрість, якою мене виховували, повстала з пам'яті  і задзвеніла у вухах... " Не святі горшки ліплять", "Глаза бояться, а руки делают", "В шістнадцять років полками командували, а ти не можеш якусь там задачу розв'язати...", " А той, хто пошив сукню/забив цвях/приготував борщ/побудував будинок/викопав яму і т. ін. ( на вибір в залежності від ситуації )  першим, він теж не знав, як, але ж зробив"... Найактуальнішою думкою була остання: до певної міри приємно бути першою в деяких справах :-)) Після декількох спроб я все ж таки все зібрала і закріпила, але оскільки фото - це було останнє, про що я думала, то маю лише двійко з кінцевим результатом.


В порівнянні з цим етапом, закінчити роботу було забавкою.

That is the present I made for myself to dispel the dismal daily routine for some time:-)

Ось такий я собі зробила подарунок, щоб хоч трохи розвіяти хмари повсякденної рутини:-)