Antique Rose (pendant)

Among all the preparations to Easter celebration and the fuss of the approaching end of a school year I suddenly decided to make a pendant to pair these earrings. The outfit, they are meant to be a match, is still just a distant project so I had no reason to be in hurry to finish it at all but I felt a want for some kind of stop and stay calm and silent. Instead I also could cry gratuitously for a little but that is so unproductive - to make a pendant is much better:-))

Старомодна троянда (кулон)

Посеред приготувань до святкування Великодня та метушні наближення кінця навчального року мені раптом захотілося зробити кулон в пару до цих сережок. Вбрання, до якого вони призначенні, поки все ще залишається невизначеним майбутнім проектом, тому поспішати, щоб закінчити набір, не було жодного сенсу. Мабуть я відчула якусь потребу в зупинці та  в спокої і тиші на якусь мить. Ну, звісно, можна було і сісти та безпричинно поплакати, але ж це зовсім не продуктивно - зробити кулон набагато краще :-))

When all the materials are gathered, to make such a piece takes not much time. I used the pattern Larla Pendant 2 from Kovacs Eva (the name's spelling  is different but the designer is so talented and popular that you easily find her site and patterns in the Internet).
As I had 14 mm rivoli istead of the required 16 mm and started its beading with 36 seed beads so in the end my pendant has nine repeats of the motif instead of the designer's ten. Besides, instead of 4 mm pearls in the last row I added one 11.0, one Miyuki drop, one 11.0. I also had to omit the final embellishment with 15.0 because my 11.0 are so fragile that I just wanted to prevent myself from re-making the pendant if one of them would break as it had happened with the earrings.

Коли всі матеріали зібрано, зробити таку прикрасу не займе багато часу. Я використала модель Larla Pendant 2 від Kovacs Eva (ім'я пишуть по різному, але дизайнерка така талановита і популярна, що знайти її сайт та моделі в Інтернеті дуже легко).
Оскільки мій ріволі - 14 мм замість необхідного 16 мм, то його обплетення я почала з 36 бісерин і тому в кінці роботи замість десяти повторів мотива кулона у мене - дев'ять. Крім того, замість 4 мм перлин в останньому ряду я додала одну бісерину 11.0, один дроп  Miyuki, одну бісерину 11.0. Я також не стала робити кінцеве оздоблення бісером 15.0 тому що мій бісер 11.0 дуже крихкий і тому просто вирішила уникнути повторної роботи, якщо б одна з тих рожевих бісерин зламалась, як це трапилося з сережками.

To wear the pendant I chose a simple cotton lace to hang it on.






Шоб носити кулон, я просто повісила його на простий бавовняний шнурок. 

Spring Blouse

I was captured by the sleeve of this blouse... at once... as soon as I saw it in the issue. And it turned out enough to choose it for sewing. And what is so special about this sleeve? It is created right to let the wrist be embellished with a bracelet :-)) This idea is a bedrock, of course, but there's one more point: the sleeve is shorter in front and this fact can't but relax the person who likes to pull sleeves up to the elbows: the sleeves here are as if already "pulled up" by their design. And that is all the inspiration... I also wanted some fresh spring blouse to pair with this serious suit and I like this hue of pink a lot and the fabric texture is so pleasant for the touch, but all those are not so important. I could easily choose something other:-))

Весняна блузка

Мені в цій блузці просто сподобався рукав... одразу, щойно я її побачила в журналі. І цього виявилося досить, щоб прийняти рішення про її пошиття. Ну, рукав собі і рукав... ні, він створений для того, щоб прикрасити зап'ясток браслетом:-)) Це, звісно, головне, але є ще один плюс - рукав по переду коротший і це дуже розслабляє людину, яка полюбляє підсмикувати рукави до ліктя, бо цього марного руху можна більше не робити, тому що рукав вже так би мовити "підсмикнутий" за своїм дизайном. Ось і все тобі натхнення, ще правда мені хотілося якусь весняну свіженьку блузку під цей серйозний костюм, і цей відтінок рожевого мені дуже подобається і тканина така приємна на дотик, але то вже таке... могла і щось інше обрати :-))

So blouse #114B from Burda 1/2016. To sew it I needed less fabric than I had so decided to make the sleeves longer and with cuffs as in the same dress pattern (#115).


Отже блузка №114В з Burda 1/2016. Щоб її пошити у мене було трохи більше тканини ніж потрібно, тому вирішила зробити рукава довші і з манжетами, як в такій самій моделі сукні (№115).

The first detail - the slit of the neck hole. I made it shorter for 2 cm. To work easier with it I kept the basting  in the slit until top stitching. In this way it is easier to make even and neat seam. Besides, while basting it is good to put something stiff (plastic, for example) beneath the work not to sew the blouse to the table cloth occasionally.


Перша деталь - розріз горловини. Вкоротила його на 2 см. Щоб було легше його обробляти, я залишила зметувальні стібки в розрізі допоки його не відстрочила. Так легше зробити рівний і охайний шов. Крім того, бажано під час заметування підкласти під роботу щось жорстке (наприклад з пластику), щоб випадково не пришити блузку до покривала на столі. 

Next detail is ropes. First - turning it out after the stitching. I always do it with a needle and thread.


Наступна деталь - поворозки. Перше - вивертання на лицевий бік. Я завжди це роблю голкою і ниткою.

Second - I pulled them into the yokes' casing with a needle as well.



Друге -  в куліски кокеток я їх теж втягнула голкою.

Some confusing part, although it could be just a misprint in our edition and in other countries' editions they don't have it. In description the detail "c" is 30 x 3 cm. But the length of all the neck hole (you can measure it by adding the lengths both of the back and front neck holes) is 49 cm. So the detail "c" mustn't be shorter than this number.
Besides, I usually sew the bias binding at first to the wrong side of the detail, then bend it and sew to the right side. 

Момент, який трохи збентежив. В описі деталь "с" (коса бейка) 30 х 3 см. Якщо скласти довжину горловини спинки і переду, то виходить (у мене) 49 см, отже і бейка не може бути коротшою.
Крім того, я зазвичай таку бейку спочатку пришиваю до виворітної сторони горловини, перегинаю і пришиваю до лицевої.

The cuffs are processed in this way, too. I mean at first, I sew them to the wrong side of the sleeves, then bend, and sew to the right side.
The ready width of the cuff is not mentioned in the magazine so I made it 2 cm.



Манжети обробляє так само, тобто, спочатку пришиваю до виворітної сторони  рукавів, а потім - до лицевої.
Готовий розмір манжети не згадується в журналі, то я зробила його 2 см завширшки.

I guess it is a pretty spring look. The strictness of the jacket is well-played with light silky blouse. I tried on both with the skirt and trousers. The earrings, necklace and bracelet complete the outfit.

It is not so hard to look spring indeed, fianally, the mood is the most important:-)



Здається, маю доволі весняний вигляд.  Суворість жакету добре розбавлено легкою шовковою блузкою. я приміряла і зі спідницею і зі штанами. Сережки, намисто і браслет довершують вбрання.
Не так вже і важко виглядати по-весняному, зрештою, головне - це настрій:-)

Turquoise Dress, or When You Can See a Sea Wave Sea :-)

I was interested pretty long why the colour is called "sea wave" if the sea is mostly either grey and green, or  blue and grey, or dark blue... And I hadn't seen the sea of such a colour until was about 18-20. At that time on some reason I lived at the seaside city and promenading along the coast on cold overcast days was much more fun for me than on sunny ones. 
But once, either in the end of winter or in the beginning of spring, during one of such my walks the sun rays broke through the clouds' siege and all the space over the endless sea surface became flooded with the shine of our life star... And right then I, at last, saw this true "sea wave" colour: the transparent turquoise water as if lighted from inside. Probably from that time I like this colour and, fortunately, it suits me quite well :-)

And now I wear the dress with my last set of jewelry made for it purposely.

Бірюзова сукня, або чи буває море кольору морської хвилі :-)

Мені завжди  було цікаво, чому колір називається "морська хвиля", якщо море або сіро-зелене, або сіро-блакитне, або синє... І ось не бачила я море такого кольору аж допоки мені виповнилося десь 18-20 років. Тоді за певних обставин я мешкала в місті біля моря і гуляти уздовж берега холодними похмурими днями мені подобалося навіть більше ніж сонячними. 

Але одного разу наприкінці зими чи на початку весни під час однієї з таких моїх прогулянок промені сонця прорвали хмарну облогу і простір над морським безкраєм залило сяяння нашої зірки життя... І ось тоді нарешті я і побачила цей справжній колір морської хвилі: прозора бірюзова вода наче світилася зсередини. Мабуть з того часу мені і подобається цей колір і, на щастя, він мені личить :-)

А зараз я доповнюю сукню останнім набором прикрас, який я зробила спеціально для неї.

For sewing the dress #114 from Burda 11/2015 (lucky issue for me, by the way, I've already made three models from it and am planning a couple more) I used dense knits of dark sea wave hue.
What I liked about the pattern: silhouette, soft fitting, the length both of the bodice and sleeves, dropped  shoulder line and a zipper in the shoulder seam.
What I didn't like: such kind of a collar to fit well requires mini-darts down from the neck hole. And it also would be better to place the side dart a couple of centimetres closer to the centre then the dress would have better fitting in front.
But as I made none of such changes in the pattern, these are only my leisure peroration :-)



Для пошиття сукні 114 з Burda 11/2015 (до речі, вдалий випуск для мене - я вже пошила з нього три моделі і планую ще не одну) я використала щільний джерсі темного відтінку морської хвилі.
Що мені подобається в цій моделі: силует, м'яке облягання, довжина і основної частини і рукавів, занижена лінія плеча і "блискавка" в плечовому шві.
Що мені не подобається: така форма коміру для гарного прилягання потребує міні-виточок вниз від лінії горловини. Також було б краще змістити бокову виточку на пару сантиметрів ближче до центру, тоді сукня мала б краще прилягання по переду.
Але оскільки я не зробила жодних з цих змін, то це просто мої пусті просторікування :-)

It is quick and simple sewing. It would have taken me just several hours to make the dress, if on unknown reason I hadn't felt an urge to line it up. It is not necessary to do at all.
I only have few tips. First, I made a short cuts on the curve of the shoulder seam. It help to avoid further undesirable draping in front around then neck.

Це проста і швидка робота. Якби мене не вкусив якійсь грець і мені не закортіло посадити сукню на підкладку, то на пошиття пішло б декілька годин. Але робити це зовсім не обов'язково.
Маю всього пару прийомчиків. По-перше, зробила надсічки на вигині плечового припуску на шов. Це допомагає уникнути небажаного драпірування передньої частини в районі шиї.

For me the sewing the facing to the zipper seam allowance is always  a little confusing. So maybe these pictures can help somebody else.

Sew the facing to the neck hole, stop stitching for about 4 cm from the end. Cut the short seam allowances of the facing.

Мене завжди трохи бентежить пришивання обшивки до припуску на шов "блискавки". Може ці фото комусь ще допоможуть.
Притачуємо обшивку до вирізу горловини, строчку не закінчуємо десь см на 4 до кінця. Припуски по коротким сторонам обшивки зрізуємо.

Stitch the ends of the facing to the shoulder seam allowance. Then turn it to the wrong side, fold by the shoulder line seam and stitch the facing to the end.


Притачуємо кінці обшивки до припуску на шов плечового шва. Потім перегинаємо його на виворітну сторону по лінії плечового шва і пристрочуємо обшивку до кінця.

Turn the detail out out. As it well-seen here I didn't sew the facing completely because I was going to sew the lining to its outer edge. If you are not going to do that, before sewing the facing this edge must be processed in any way you like.


Вивертаємо деталь. Як добре видно на фото, я не пристрочила обшивку повністю. Це тому, що до цього краю обшивку пізніше пришила підкладку. Якщо ти цього робити не збираєшся, цей край обшивки має бути оброблений будь яким способом, який тобі подобається до початку роботи.

I like the jersey outfits with prolonged sleeves because of nice draping at the bottom. To form it the sleeve shouldn't be too wide at the hem. So I narrowed it for 1 cm from both sides. But in ready dress the effect of such draping is not noticeable so if I could predict that, I would have lengthened the sleeve for a couple more centimetres.


Мені подобаються трикотажні речі з подовженими рукавами через гарне драпування, що утворюється по низу. Але для цього рукав не має бути зашироким, тому в цій сукні я його звузила на 1 см з кожного боку. На жаль в готовій сукні цей ефект не дуже помітний, тому якби я могла це передбачити, то подовжила б рукав на декілька см.

Such a dress is universal and pairs well with many things. For example, when it is cold, I am going to wear mine with this lace jacket. I crocheted it years ago but still like to wear a lot. The pattern for a jacket was taken here.

Така сукня є універсальною і гарно комбінується з багатьма речами. Наприклад, в холодну пору свою я збираюся комбінувати з цим ажурним жакетом. Я сплела його роки тому, але все ще із задоволенням вдягаю. Модель жакета тут.

Peacock's Feather (Earrings)

The necklace from my previous project yelled for a pair of earrings. And I had a firm intention to make them at once. I tried few techniques and a couple of designs but none of them encouraged further actions. But when finishing a new dress today at about 2.30 a.m., it suddenly occurred to me that I still had no earrings to make a set with the necklace and if I didn't make them at the moment I wouldn't make them ever and then remorse for the wasted materials (implying money) would corrupt my brain. The idea appeared in no time:-) It was simple and obvious. I thought if the main motif of the necklace is a cabochon inserted into the open diamond, then the earrings should be some open shape as well. 

Despite that yet I suspect if instead of sewing at night I slept, good ideas come more often to my mind...

Перо павича (сережки)

Намисто з попереднього проекту волало про сережки до пари. І у мене було стійке бажання їх зробити одразу. Я спробувала якісь техніки і двійко моделей, але жодна з них не заохотила мене до подальших дій. А ось поки дошивала нову сукню сьогодні десь о пів на другу ночі, мені раптом спало на думку, що сережок у мене все ще немає і якщо я їх не зроблю зараз, то не зроблю ніколи. Тоді докори сумління щодо змарнованих матеріалів (читай грошей) вигризуть мій мозок. І ідея не забарилась: проста і очевидна. Я подумала, якщо головним елементом намиста є кабошон, вставлений у відкритий ромб, то і сережки мають бути якоїсь відкритої форми. 

Незважаючи на все це, підозрюю, що якби замість шити по ночах, я спала, то гарні ідеї відвідували мене частіше...

So the first step is sketching. As I have some experience with open shapes, made a square and a diamond, I wanted to try something else. I chose the one reminding a drop because wanted to add a dangle detail with a teardrop crystal.

The materials had to be the same as for the necklace but finally only cut beads and  4 mm bicons of two colours and teardrops crystals were used.

Перший крок - малюнок. Оскільки у мене вже є досвід нанизування відкритих форм, квадрат і ромб, хотілося спробувати щось нове.  Обрала фігуру, яка нагадує краплю, бо збиралася використати кристал краплю як підвісок.

Матеріали мали бути ті самі, що і для намиста, але зрештою знадобилися лише рубка та біконуси двох кольорів і кристали краплі.

To bead the open shape I found the scheme on Pinterest and just follow it. The number of the necessary seed beads to start I counted by my drawing.

Then made a dangle element, connected the details and added the hook with a bicon.

Щоб нанизати таку фігуру, я знайшла схему на Pinterest і просто все по ній робила. Кількість необхідних бісерин для початку роботи я розрахувала по моєму малюнку.

Потім виготовила елемент-підвісок, з'єднала деталі і додала гачок з біконусом.

So  the earrings are a clear provement that even remorse can be inspiring and productive but it is much better to avoid it, of course :-) 

                                                                          Have an inspiring week, everybody:-)

Отже ці сережки доводять, що навіть докори сумління можуть бути надихаючими і продуктивними, але, звісно, краще їх все ж таки уникати:-)

                                                                                Натхненного всім тижня!

Peacock's Feather, or Why to Buy a Souvenir

Spring time and warm weather provoke musing about both past and possible future trips. And the first of them are the source of inspiration for the latter ones. For instance, last year about at this time I and my friend went to one of the most picturesque places of Ukraine, to Askania-Nova (it is the link to my album), old and beautiful national park. Despite I live pretty close to the sight I visited it first time and  enjoyed my staying there very much... Observing the birds and their diversity made me feel like a child who saw something absolutely amazing :-) And one shouldn't be super smart to guess that such excitement couldn't but cause desire to embody some of the images in my handmade work. I bought a couple of peacock's feathers as a souvenir then and at last this year have made a necklace using one of them.
During the work none of the peacocks suffered,  the park's workers gather feathers after the birds put them off and sell as souvenirs for tourists.

Перо павича, або Навіщо купувати сувеніри

Весна у розквіті і теплі дні самі повертають до думок про подорожі, як про минулі, так і про можливі майбутні. І перші з них є безумовним джерелом натхнення для других. Наприклад, приблизно о цій порі минулого року ми з подругою відвідали одне з наймальовничиших місць України, старий і прекрасний парк Асканія-Нова (посилання на мій альбом). Хоча я і живу не дуже далеко від нього, потрапила туди вперше і отримала багато задоволення. Спостерігаючи там за птахами та їхньою різноманітністю, я почувалася як дитина, яка побачила щось надзвичайно дивовижне :-) І не треба довго думати, щоб здогадатися, що таке захоплення не могло не зародити бажання втілити якийсь з образів в моїх рукотворах. Я купила пару пір'їв павича і нарешті вже цього року зробила намисто використавши одне з них.
Під час роботи жоден павич не постраждав. Працівники парку збирають пір'я після того, як птахи його скидають, і продають в якості сувенірів туристам.

So tell me, what colour the feathers of the peacock's tail are... at once,  without looking at any pictures or photos... Yes,  sea wave, blue, green, or to be exact emerald,... some hues of  bronze.. OK, I see... No, its feathers are mostly dark purple and grey... well... some shining gold and green is present as well when the light is proper :-))

Making a cabochon. I already have the experience and it persuaded me in the fact that cabochon base can be made from whatever. Besides, I can avoid the procedure of embroidery and just pretend I bead a bezel for a rivoli. The only thing put me to doubt was how to glue the feather to the transparent piece of glass and keep it on the spot. At random I came across the advice from a very nice girl who recommends glue any cabochon base to the adhesive stripe first. I did, then glued the feather to the glass along the edges only and cut the rest of the feather.

От скажіть мені, якого кольору пір'я на хвості павича... тільки одразу, не розглядаючи жодних малюнків чи фото... Так, морська хвиля, синій, зелений краще скажімо - смарагд,... ну можливо.. якісь відтінки бронзи... Так... зрозуміло... Ні, пір'я в нього переважно темно сіро фіолетових кольорів... добре,  якимось золотаво-зеленим теж відблискує при певному освітленні :-))

Виготовлення кабошону. У мене вже є такий досвід і він мене переконав в тому, що основу кабошону можна зробити з чого завгодно. До того ж можна уникнути процедури вишивання і просто прикинутись, що я обплітаю ріволі. Єдине, що мене бентежило, як приклеїти перо до прозорого скла так, щоб воно трималося на місці. Випадково я натрапила на пораду від дуже милої дівчини, яка рекомендує приклеювати основу кабошона спочатку на скотч. Так  і зробила,  потім наклеїла основу до кабошону (лише уздовж краю), залишки пера обрізала.

Now the idea of the necklace... When starting gathering materials and, most important, matching the colours, I just dived into the richness of all the hues, halftones and gleaming and instead of any imitation of the feather decided just to express the impression from my perceiving of the bird. Probably I am yet a usual woman as the peacock' feathers still impress me :-))

After making three peyote rows of cut beads I beaded the back of the bezel with 10.0 seed beads.  To get the oval the decreasing were made along the two sides (on the drawing).
The next step - making an open diamond from cuts. I already made a square so just had to find some scheme for other figure. When it was ready, sewed the cabochon in the diamond. It is better to do that from the back side.
Then added embellishments from teardrops, 4x4 cubes and seed beads of different kinds.

Коли почала підбирати матеріали і, головне, кольори, я так захопилась розмаїттям та багатством всіх тих відтінків, напівтонів та переливів, що просто вирішила спробувати передати враження від їхньої гри та моє сприйняття пташки замість будь-якої стилізації. Мабуть таки я звичайна жінка, бо пір'я павича все ще діє на мою уяву:-))
Після нанизування трьох рядків рубки пейотом, перейшла до виготовлення задньої частини оплетки з бісеру 10.0. Щоб отримати овал, скорочення робила уздовж двох сторін (по малюнку).
Наступний крок - виготовлення відкритого ромбу з рубки. Я вже робила квадрат, тому потрібно було просто знайти схему для відповідної фігури. Коли він був готовий, вшила кабошон в ромб, робити це краще зі зворотньої сторони.
Потім додала оздоблення з крапель, кубиків 4х4 та бісеру різних видів.

The next stage is stringing. It is pretty free process although I made an approximate drawing for that as well. Not to use any ready spacers I made own from 4x4 cubes with brick stitch.



Далі просте нанизування - процес доволі вільний хоча і для нього я зробила приблизний ескіз. Замість готових роздільників, я зробила власні цегляним стібком з кубиків 4х4.

And finally - adding a clasp. It looks nice but I still have doubts if it's secure enough.




 І нарешті - застібка. Виглядає гарно, але я все ще не впевнена, чи вона достатньо надійна.

When making such a piece of jewelry it is imporatant not to overdo. As whatever I make, it  has the practical use, I mean it either is being worn or waiting for the certain outfit to be worn,  I don't want to become just a showcase for such a bright item... But on the other hand, maybe it is exactly what I need to do, why to attract attention to the wrinkles... I still have a bust :-))
(The matching earrings are here)

З такою прикрасою - головне не переборщити. Оскільки все, що я роблю, має прикладне значення, тобто або носиться, або чекає на певне вбрання, щоб носитись, то не хочеться перетворитися просто на вітрину для такої яскравої прикраси... З іншого боку, може так і краще... навіщо привертати увагу до зморшок... у мене ще є бюст...:-))
(Сережки до пари тут).