Atumn Flare Maxi Skirt

The other day I read an announcement about a local crafts fair in my city on Saturday and, as I am always ready to support skillful people who try to earn for living with their handmade, at once decided to visit it. However, when I and my cousin came to the place of the event, probably because of rainy weather which is not typical for our area, there were not either many visitors or sellers. So we decided just to enjoy our chance to have some fresh air, strolling, dinner and photo seccion of my new skirt. All these brightened up the day even better than compliance with the initial plan.

Осіння максі-спідниця кльош 

Днями я прочитала об'яву про ярмарок місцевих виробів в нашому місті в суботу і, оскільки я завжди готова підтримати людей, які своїм рукоділлям намагаються заробити на життя, одразу ж вирішила його відвідати. Втім, коли ми з сестрою прибули на місце події, можливо через багатоденний і такий нетиповий для нашої місцевості дощ, там не було ані помітної кількості продавців ані покупців. Тож ми вирішили просто насолодитися можливістю подихати свіжим повітрям, нашою прогулянкою, обідом і фотосесією моєї нової спідниці, а все це разом  прикрасило та пожвавило день  навіть краще ніж відповідність початковому плану.

To make this awesome skirt, I chose pattern #2102-08 from Knipmode. In our Ukrainian edition, which I actually have and use, it is pattern #8 Knipmode 1/2021. 

The garment is made of very thin, dense, and stiff jersey which is draping excellent and, at the same time, keep the shape. 

Для пошиття цієї прекрасної спідниці я обрала викрійку 8 з Knipmode (ця нумерація з нашого українського видання, яке у мене є і яким я і користуюся). На нідерландському сайті це модель Knipmode 2102-08. Вбрання пошито з дуже тонкого, щільного та жорсткого трикотажу, який водночас і драпирується добре і форму тримає.

The attire was lined but, as I had a small piece of remanants, and the skirt is long, the upper part, about 14 cm (with seam allowance), I cut of the main fabric and, in fact, got a kind of wide facing. 

The waist edges both of the skirt and the facing I reinforced with two layers of interfacing strips. The viscose part of lining was cut as a pencil skirt and for free movemens I made slits both in front and back centre seams.

Виріб я посадила на підкладку, але, оскільки у мене був невеличкий залишок, а спідниця довга, то верхню частину, приблизно на 14 см (з припусками на шви), продублювала з основної тканини, тобто така собі широка обшивка вийшла.  

Зрізи талії і самої спідниці, і обшивки зміцнила подвійними шарами прокладки. Віскозна частина підкладки викроєна фактично мішком, а для вільної ходи я залишила по переду і спинці високі шліци.

Links to: a coat, sweater (will be shared later), cowl, pendant, hat. 

Покликання на: пальто, светрик (поділюся пізніше), комір-хомут, кулон, шапка.

Sequined Dolman Pullover

October turned out to be such a fruitful month for my sewing that, firstly, I'm shocked at myself for being so prolific and, secondly, I almost feel tired of writing new posts (I am coquetting, of course, because similar times happen more rarely than just rare). By the way, I've got two more things in turn to share :-)

Пуловер з трикотажу з лелітками 

Жовтень виявився настільки плідним місяцем для мого пошиття, що, по-перше, я сама в шоці від своєї продуктивності, а, по-друге, я майже втомилася писати дописи (кокетую, звісно, бо такі періоди трапляються обрідно, ніж просто рідко). До речі, маю ще дві речі в черзі на "поділитися" :-)

This time I am boasting about a nice pullover made of sequined knits. To show the fabric at its best, I chose pattern #137 from Burda 8/2016. This model seems to be flattering both the fabric and my figure. It is not too loose, and I'd rather say the sleeves would be better to make wider especially having in mind that I forgot to pre-wash the material which has all chances to shrink in a ready attire.

Цього разу я хизуюся милим пуловером пошитим з трикотажу з лелітками. Щоб якнайкраще показати тканину, я обрала викрійку 137 з Burda 8/2016. Ця модель здається і мою фігуру тішить і тканині лестить. Вона не дуже об'ємна, я б навіть відмитила, що рукави варто було зробити ширші, особливо враховуючи, що я забула попередньо випрати матеріал який має всі шанси дати усадку в готовому виробі.

I didn't pay attention that the sleeves are 3/4 length, and it didn't look attractive for this kind of garment. So made quite big cuffs, 26 cm x 32cm, as I had enough fabric. It really looks more relevant and feels cosier and warmer. I also sewed a belt 4 cm wide. 

In the photo, the pullover is paired with a bias skirt.

Я не звернула уваги, що рукава довжиною 3/4 і для такого вбрання це не виглядає привабливо. Тож я додала великі манжети 26 см х 32 см, оскільки тканини було достатньо. Так, це і виглядає доречніше, і відчувається затишніше та тепліше. Також я додала пасок завширшки 4 см. 

На фото пуловер поєднаний з косою спдіницею.

Ornate Decorative Border Jersey Dress

As I am a complex person, that is probably why I admire complex ornaments, including those on fabrics. For example, like the one on this jersey used to make a new dress. They are so whimsical and opulent; they can be explored endlessly and intertwined into imagined adventures in the same way as I did when I was a small girl and invented stories while examining and tracing the carpets' patterns with a finger. At those times, it was so typical to have carpets on the walls in every home. By the way, the idea of hanging a rug again crossed already my mind not once; then, for example, it would be much cosier to sleep near a cold wall. But, as the revival of this tradition hardly happens soon, I can enjoy the intricate pattern of this simple garment's fabric.

Трикотажна сукня з купону з пишним візерунком

Можливо, через те, що людина я складна, мене і захоплюють  складні візерунки, в тому числі і на тканинах. Як, наприклад, на трикотажі, з якого пошита ця сукня. Вони такі чудернацькі та вигадливі, їх можна безкінечно розглядати та виплітати по них пригоди, так само, як колись у дитинстві я вигадувала історії, роздивляючись і водячи пальцем по орнаменту килимів, які, так звично в ті часи, висіли на стінах у кожній домівці. До речі, у мене вже не раз промайнула думка, чи не поновити цю традицію: тоді, наприклад, було б затишніше спати біля холодної стінки. Ну, а поки до нової килимової реальності далеко, то насолоджуватимуся вибагливістю орнаменту цієї простої сукні.

When buying the fabric, I had no doubt that I would make an easy dress for a simple reason. What design is needed to emphasise or show the fabric pattern at its best if the material is a ready piece to decorate a wall? So the choice of model #105 from Burda 9/2025 was almost obvious. 

I lengthened the dress not to waste any centimetre of this border motif. If I hadn't needed to cut the sleeves, I would have made it even longer. I also widened the dress along the bottom by as much as the fabric allowed, by about 3-4 cm.

The attire was completed with a belt, but I had to cut it using the same part of the border which is on the waist. If you look at the arrangement of the details on the fabric, you can see there was not enough of that kind of part so I got my belt in patchwork style, compiled from pieces of that fragment.

Купуючи тканину, я одразу знала, що шитиму з неї просту сукню, та й які тут потрібні фасони, якщо тканину можна вішати на стіну в якості декору. Тож вибір моделі 105 з Burda 9/2025 був майже очевидним. 

Сукню я подовжила, щоб не втрачати жодного сантиметру рапорту цього купону: якби рукави не кроїти, я б її ще довшою зробила. Також по бокових швах розширила на скільки дозволяла ширина тканини, сантиметри на 3-4. 

Вбрання доповнила паском, але кроїти його треба було з того фрагменту узору, який розташований на талії. По розкладці викрійки на тканині видно, що такого фрагменту не вистачало, тож у мене пасок у стилі печворк, зібраний зі шматочків залишків того фрагменту.

 

One more this model's feature is its sleeve. To make this sleeve cap keep its shape, they use a special detail cut from stiff material. As a rule, this detail is cut separately and then sewn to the ready cap sleeve. In this model, they suggest sewing it to the sleeve and then processing it as a single detail with a sleeve. I liked this method; it is more reliable for the heavy fabric; in this way, the folds will stay in place/ We'll see how they will behave after washing.

The neckhole is processed with a facing; I also neglected a zipper.

Ця модель також вирізняється рукавом. Для того щоб така форма окату тримала форму, підшивають особливу, назву її підложкою, з жорсткої тканини. Зазвичай ця деталь виготовляється окремо і потім пришивається до окату рукава. В цій моделі вона з'єднується з рукавом, і потім рукав обробляється як єдина деталь. Мені такий спосіб зайшов, як то кажуть: для важкої тканини це кращий метод, складки триматимуться надійніше. Подивимося, як та підложка поведе себе після прання.

 Горловину обробила обшивкою: обійшлася без блискавки.

Green Jersey Dress

One more quick sewing, dress #104 Burda 1/2026. The model has a couple of attracive features: an unusual armhole line, which can be defined as half-raglan, and sleeve's hem design with slits, which seems to be inspired by the midievail princess' garments :-) 

Зелена трикотажна сукня

Ще одне швидке пошиття, сукня 104 з Burda 1/2026. Модель має двійко привабливих деталей: незвичну лінію пройми, яку можна визначити як напів-реглан, та низ рукавів, форма якого видається навіяною вбранням середньовічної принцеси :-)

When sewing the dress I changed nothing but widened it by about 3 cm along the bottom on side seams. 

The dress is quite hefty because of dense and heavy fabric.

Поки шила нічого не міняла, крім того що розширила сукню по низу на 3 см по бокових швах. 

Сукня доволі громізка через щільну і важку тканину.

Belted Sweater

My sewing of this opulent floral jersey sweater at last justifies the purchase of the mentioned below magazine's issue, as I, up to now, couldn't understand why I wasn't picky enough when buying it. The used fabric is an absolute opposite story: I saw it, bought, got, washed and sewed clothing. All these together took five days. The real tailor's dream: if I always could work in this way, I would have plenty of room in my studio where I could put... I even have no idea what... hmmm... maybe more new fabrics? :-) 

Светр з паском

Пошиття цього светру з трикотажу з пишним квітковим візерунком нарешті виправдовує придбання відповідного числа журналу, яке я купила з до того невідомої мені причини. Історія використаної тканини - зовсім протилежна. Я її побачила, купила, отримала, випрала, пошила светр. На все це разом пішло п'ять днів. Справжня кравецька мрія: як би ж я тільки могла завжди так працювати, у мене тоді було б повно місця в майстерні, куди я б могла напхати ... навіть не уявляю що... хммм... мабуть ще більше нових тканин? :-)

The sweater is sewn by pattern #115 from Burda 12/2021. It happened so quickly that I had no idea what special about the process I could share, only have a gentle reminding to reinforce the shoulder's seams. 

The garment was made purposely to pair with the honey jeans.

Светр пошитий за моделлю 115 з Burda 12/2021. Трапилося це так шіидко, що у мене і ідей поділитися щодо особливостей пошиття, яких і не маю, лише нагадую про зміцнення плечових швів. 

Вбрання створено спеціально в пару до медових джинсів.

Honey Jeans

I wonder when I share some normal jeans instead of black, brown, pink or, as I am doing now, yellow, which I prefer to define here as honey. The latter sounds really much more distinctive and it goes about their colour, of course :-) 

Медові джинси 

Дуже мені цікаво, коли я вже хизуватимуся нормальними джинсами, а не якимись чорними, рожевими, коричневими чи, як роблю це зараз, жовтими, які мені більше до вподоби називати медовими. Останнє звучить справді набагато виразніше і, звісно, мається на увазі їхній колір :-)

Although sewing is not that simple, I worked on these jeans with pleasure. I wasn't lazy to make all the details the way they had to be. The whole process followed the instructions.

I only narrowed the pattern at the waist as the sizes for pattern #122 from Burda 8/2026 start from 46 that is good enough for my hips but less good for my waist. 

Хоча пошиття простим не можна назвати, працювала я над джинсами із задоволенням. Не лінилася всі деталі обробити як слід. Все робила за інструкцією.

Я лише завузила модель по талії, оскільки розмірна сітка моделі 122 з Burda 8/2026 починається з розміру 46, що добре для моїх стегон, але не дуже годиться для талії. 

Lurex Ribbed Knit Pullover

A quick simple top made of ribbed jersey with tiny addition of lurex. It is one of a few new garments in my wardrobe united by autumn vibe thanks to their colour palette and sewing time. I wish I could call them October Collection but I am quite modest🤭 here as well as my collection is not enormous😉

Пуловер з ребристого трикотажу з люрексом 

Швидкий простий верх пошитий з трикотажу з невеличким додаванням люрексу. Це один з декількох нових предметів гардеробу об'єднаних темою осені через кольорову палітру та час пошиття. Хотілося б назвати ці вбрання "Жовтневою колекцією", але ж я людина скромна🤭 та і колекція теж нечисленна 😉

To sew the pullover I used paper pattern from #1B from Burda Easy 2/2022 just because I've got it and it's very comfortable but the decision to make it was taken as soon as pattern #115 from Burda 9/2019 caught my eye after buying the fabric. There was 1.20 m of jersey so I chose shorter variant. There are other options to look for the pattern,  in the photo it shows where else it can be found.

I widened the sleeves at the bottom. I thought the balance of the item would be better in thi way. Besides, if to have wider sleeves it would be possible to wear some blouse or top underneath.

 

Для пошиття пуловеру я скористалася паперовою викрійкою 1В з Burda Easy 2/2022 лише тому, що вона у мене є і це дуже зручно, але рішення щодо пошиття саме цієї моделі прийнято шойно мені на очі потрапила викійка 115 з Burda 9/2019 після того, як було куплено тканину. У мене було 1,20 м, тому я обрала коротший варіант. На фото зазначено де ще можна знайти цю викрійку.

Рукави я розширла вздовж низу, мені така пропорція здалася кращою. До того, маючи ширши рукави, стає можливим одягати під пуловеру якусь блузку чи інший топ.

The shoulder seams are reinforsed with interfacing strips. The facing is top stitched. 

The sleeve is sewn in an open armhole and then the sleeve and side seams are joined.

The links: checked trousers, a backetweave skirt, a pendant.

Плечові шви зміцнені смужками прокладки. Обшивку відстрочено. Рукави вшиті у відкриту пройму, потім одинм швом з'єднано шви рукавів та бокові.

Покликання: картаті штани, спідниця з вигадливого твіду, кулон. 

The lurex sparkles can be seen here:

Мерехтіння люрексу можна побачити тут:

Salt & Pepper Boucle Dolman Sleeve Coat

In October, I've already made three garments but haven't shared any here yet. At the same time, the border chiffon set I sewed in September and shared in October so is there any fair attitude toward the clothing and the craftswoman in this blog, and why is nobody focusing on deadlines? :-) That's why I wanted to boast about this coat, which my granddad would call lapserdak because of its awkward silhouette and loose fit, so much. By the way, my mom only agreed to take photos of me in this garment after I put on red boots and a red dress to pair with the coat. Otherwise, the photo session would fail :-)

Пальто з рукавами-кімоно "Сіль з перцем", або Лапсердак

В жовтні я пошила вже три речі і не розмістила тут поки що жодної, а комплект з купонного шифону пошила у вересні, а розмістила в жовтні. Де, питається, справедливість у цьому блозі у ставленні до речей та до майстрині і чому ніхто не думає про дедлайни? :-) Тож дуже мені хотілося похвалитися цим пальтом, яке мій дідусь вже точно назвав би лапсердаком через його незграбний силует та вільну посадку. До речі, моя мама, яка мене переважно і фотографує для блогу, теж змирилася з ним лише після того, як я, в комплект до пальта, начепила червоні чоботи та червону сукню: так я, нарешті, і отримала фотосесію :-)

First of all, I wanted to sew something of so-called salt & pepper fabric, so as soon as I came across this boucle in one of Facebook's selling fabric groups, I bought it at once. It is exactly what I imagined: warm, soft but dense, thin, and light despite its bulky look. The initial plan was to make a kind of cardigan to substitute for my old, well-worn, unfastened jacket. But then I leaned toward the idea of lining it, as the wrong side of the fabric feels felted. Then the turn to choose the design came. I was prone to make something without a collar or other extra details, with minimum seams. In the end, I sewed pattern #111 from Burda 10/2025, and the final look, to be honest, in spite of having something in common with a cardigan, doesn't make that idea prevail. 

Перш за все, мені хотілося пошити щось з так званої "сіль з перцем" тканини, тож щойно я натрапила на це букле в одній з фейсбучних груп, які ті тканини продають, одразу її придбала. Вона саме така, якою я собі уявляла: тепла, м'яка, але щільна, тонка і легка, хоча й виглядає як кожух в якому можна "козу" водити. Початковий план був пошити щось на заміну моєму старому, добре поношеному жакету без застібки . Але потім я пристала на ідею поставити його на підкладку, оскільки виворітна сторона на дотик відчувається як валяна. Потім настала черга обирати фасон. Я схилялася до чогось без коміру та інших додаткових деталей, також з мінімумом швів. Зрештою, пошила модель 111 з Burda 10/2025, і, будьмо чесними, кінцевий результат хоч і має дещо спільне з кардиганом, але думки про нього не навіює. 

Before joining front and back details, I reinforced the shoulder seam and front centre edges with the interfacing strips.

For the lining, I chose viscose with a shimmering effect, 80% viscose + 20% nylon, as this fabric on sale cost twice cheaper than ordinary viscose lining, 50% viscose + 50% p/e. I guess it looks stunning, actually:-)

До того, як з'єднувати деталі переду і спинки, зміцнила плечові шви і краї зрізів центру переду смужками прокладки. 

Для підкладки я обрала віскозу-шиммер, 80% віскози + 20% нейлону, яка на знижках коштувала вдвічі дешевше за звичайну віскозну підкладку 50% віскози + 50% п/е. Як на мене, виглядає цей вибір приголомшливо :-)

The loop of the main fabric looked ugly, so I found leather scraps; I have no idea where they are from, I don't remember me working with leather, and made loops from them. 

Besides, I had no button of the saucer size, so added two smaller ones. 

After wearing the coat, I deepened the wrap because the darts were too far compared with my breast centre and changed the buttons' position appropriately. 

Петля з основної тканини виглядала потворно, тож я знайшла обрізки шкіри; звідки вони у мене, не маю уявлення, не пам'ятаю, щоб я працювала зі шкірою, і зробила петлі з них. 

Крім того, у мене не було ґудзика розміром з блюдечко, тож пришила два менші.

Поносивши пальто, я збільшила захід, тому що кінці виточок на виробі не збігалися з центром моїх грудей, і, відповідно, перешила ґудзики.

The coat was sewed to go on an excursion, and on that day it was ideal outerwear.

Пальто було пошите для поїдки на екскурсію, і для того дня це був ідеальний верхній одяг.

Border Print Chiffon Shirt Dress

Undoubtedly, the top from the previous post was an overture to the shirt dress which was born first and gave the idea of the set thanks to the leftover after the sewing:-) In our country this kind of clothing, a long buttoned to the waist or the hips shirt dress and so it is implied a skirt or trousers to be worn underneath, is called a chasuble. I was curious enough to look up the term and learned that, probably, only here we use it as, in fact, the name originates from a specific church clothing and nowadays, if it goes about a modern women garment, it is a kind of a poncho. I don't mind hearing an opinion from those who are good at these topics. It's really very interesting. It has nothing in common with my project either :-)

Шазюбль з шифону з купоном 

Без сумніву, топ з попереднього допису був увертюрою до сукні-сорочки, яка побачила світ першою і зародила  ідею комплекту завдяки залишкам після її пошиття :-) У нас такого типу сукні, з застібкою до талії чи до середини стегна, які передбачають що під низ одягатимуться чи то спідниці чи то штани, називають шазюблями. Допитливості моєї вистачило, щоб поцікавитися, звідки такий термін взявся, і, схоже на те, що так його називають лише в нашій частині світу, бо в перекладних термінах, для сучасного жіночого удягу, це максимум щось на кшталт пончо, бо має походження від специфічного церковного облачення. Це дуже цікаво, але до мого вбрання стосунку не має :-)

To sew this garment I used pattern #111 from Burda 2/2025. I changed nothing, followed the instructions. The only thing is worth mentioning, as I decided to make a top of the leftover from sewing the dress, I had to cut the stripes for loops and collars' details from fabric scraps. As for me, it is not a problem at all and didn't influence the outcome.

Для пошиття шазюблю я використала викрійку 111 з Burda 2/2025. Нічого не міняла, все за інструкцією. Єдине, оскільки я вирішила пошити з залишку тканини топ, кроїти рулики для петель та деталі комірів довелося з, фактично, обрізків, але, як на мене, це не проблема взагалі і жодним чином не вплинуло на результат.

In the photos the dress is paired with cobalt blue trousers.

На фото шазюбль скомбіновано з кобальтово-синіми штанами.

Border Print Chiffon Top

The post is meant to be as quick as sewing this chiffon top :-) Actually, the top is a part of a set. At first, I made a long shirt dress and the remnants turned out to be enough to make the top so I chose one of the simplest patterns, 1A from Burda Easy Spring/Summer 2018 and here it is! The used  chiffon fabric in reality is brighter, especially yellow colour which I would define as omelette colour, so the cobalt blue trousers are an ideal match for the set. 

Шифоновий топ з купону 

Допис має бути таким же швидким як і пошиття цього шифонового топу:-) Насправді, топ є частиною комплекту. Спочатку я пошила довгу сукню-сорочку, рештків від пошитя виявилося достатньо для пошиття топу, тож я обрада, одну з найпростіших викрійок, 1А з Burda Весна/Літо 2018 і ось він на мені! Використаний шифон в реальності яскравіший, особливо жовтий колір, який я б визначила як колір омлету, тож кобальтово-сині штани для комплекту ідеальний комбі-партнер.

Both front and back details were cut with centre fold. The neckhole was processed with a narrow facing.

І передню частину і деталь спинки я покроїла зі згином по центру. Горловину обробила вузенькою обшивкою.

Cobalt Blue Crepe Trousers

 

These blue trousers are made of the same crepe as the blouse from the previous post but in cobalt blue colour. They are sewed by pattern 5C Burda Easy 6/2021 (in Ukraine this edition was published as Burda Easy winter 2021), or B5960. I have already used this pattern twice but for sewing jersey trousers as home knitwear: grey and turquoise pairs. The model turned out to be good for woven fabric as well: the garment has nice fitting and looks quite elegant if it's possible to say about elasticated waistband trousers.

In general, I got this set of coordinates exactly as I imagined before starting sewing it so can't help enjoying the outcome.

Штани з кобальтово-синього крепу 

Ці штани пошиті з такого самого крепу, як і блузка з попереднього допису, але в кобальтовому кольорі. Пошиті вони за викрійкою 5С з Burda Easy 6/2021 (наше українське видання називається Burda Easy зима 2021), або B5960. Я цією викрійкою вже двічі користувалася для пошиття трикотажних штанів як домашніх: сірої пари і бірюзової. Викрійка виявилася гожею і для тканого матеріалу, виріб має гарну посадку і виглядає доволі елегантно, якщо так можна сказати про штани з поясом на гумці. 

Назагал, цей комплект вийшов саме таким, яким я його малювала в уяві, коли ще тільки планувала шити, тож не можу не радіти такому результату.

Periwinkle Crepe Wrap Blouse

I've been ill since last weekend so after feeling better, decided to rejoice in sewing a simple ensemble consisting of a relaxed wrap blouse and  informal trousers. Both of items are made of crashed crepe. The idea of this kind of outfit occured to me as soon as I saw the material. I'd pondered over a blouse for some time before came across pattern 4A from Burda Easy 1/2026. So bought it at once and, at last, the model is ready. My blouse is size 44; the photos say it could be made at least a size smaller but I like it as it is. If I ever make it one more time, I would sew the sleeves in an open armholes and only then join the sleeves and side seams as one. I guess in that case the sleeve cap seam wouldn't be accentuated that much as it wouldn stretch less and would be press easier. Although the fabric choice also could play the role. It only doesn't annoy me because I surely enoy the garment :-)

Крепова блузка з заходом "Барвінок"

З минулих вихідних я хворію, тож вирішила розрадити себе пошиттям простого комплекту з невимушеної блузки на запах та не менш невимушених штанів. Обидва предмети пошиті з крепу з жатим ефектом. Ідея такого типу вбрання народилася щойно я побачила тканину. Я вже деякий час обмірковувала фасон блузи, коли натрапила на викрійку 4А з Burda Easy 1/2026. Тож одразу її купила і, нарешті, модель готова. Шила розмір 44, але по фото видно, що можна було і на розмір менше, проте мені подобається саме так, як є. Якщо колись знову шила б цю модель, я б вшила рукави у відкриті пройми, а потім з'єднала шви рукавів і бокові однією строчкою. Думаю, що в цьому випадку шви втачування рукавів не впадали б в око, бо вони б не так розтягнулися і припрасувати їх було б легше. Хоча вибір тканини також міг зіграти роль. Мене це не дратує лише тому, що від вбання я  в захваті :-)

Links: Pink jeans, checked trousers, a yellow necklace, triangle rope, pink spiral rope, a pendant.

Покликання: рожеві джинси, брюки в клітинку, жовте намисто, рожевий джгут, намисто "Дощик", кулон.

Viscose Wrap Dress

At the beginning of this summer, I had ambitions to make three big dresses. Saying "big", I mean something more complex that takes time and extra effort. In the end, I made only one of them, model #123 from Burda 5/2023. Nevertheless, I can't help but be happy with the outcome and proud of my persistence.

This dress caught my eye at first sight, and I was sure I wanted to make it; I just wasn't sure if I ever would do it really :-) The crucial importance in favour of starting the work had a video tutorial from Burda Style English where they sewed this garment in 13 minutes :-)

Вискозна сукня із заходом 

На початку цього літа мала амбіції пошити три великі сукні. Під "великими" маються на увазі якісь складніші за дизайном і такі, що потребують більше часу та зусиль. Зрештою, зробила лише одну з них, модель 123 з Burda 5/2023. Проте це не заважає мені пишатися тим, що у мене вийшло, та своєю наполегливістю.

Сукня ця завоювала моє серденько з першого погляду, і я одразу була певна, що хочу її пошити; я тільки сильно сумнівалася, що колись і справді це зроблю :-) Вирішальне значення на користь пошиття мав майстер-клас від Burda Style English, на якому вони пошили це вбрання за 13 хвилин :-)

The dress сonsists of 34 details, requires 4 m of fabric, mine is of 3.5 m, and 12 m of piping. The doubt that the cut details would become a garment this summer or, at least, this year is included :-)

Сукня складається з 34 деталей, потребує 4 м тканини, моя з 3,5, та 12 метрів канту. Сюди також включаються сумніви, що покроєні деталі перетворяться на вбрання ще цього літа або, принаймні, цього року :-)

There is not much need to share photos of the process here, as the magazine has an illustrated tutorial for this model; besides, anyone can follow the mentioned above video on YouTube. However, at first I took photos of every sewing step because wanted to see my progress, which motivated me not to postpone sewing. But then I gave up because I couldn't sew much due to being busy at work, and I was just glad if I had a chance to make one seam at a time :-)

Немає великої необхідності виставляти тут фото процесу, оскільки в журналі є ілюстрований курс з пошиття цієї моделі; крім того, можна передивлятися вищезгадане відео на YouTube. Проте я спочатку робила фото кожної стадії пошиття, тому що мені було цікаво відслідковувати мій прогрес, і це мотивувало не відкладати пошиття. Але потім я здалася, бо не могла багато шити через зайнятість на роботі і просто раділа з можливості зробити хоча б строчку на день :-)

The dress turned out to be quite heavy, so despite making me think about an evening promenade along the sea beaches or summer parties near water pools, it had not many chances to take up room in my holiday suitcase ever :-) 

Сукня виявилася доволі важкою тож, хоча вона і навіює думки про вечірні прогулянки вздовж морських берегів або ж літні вечірки біля водойм, у неї мало шансів хоч колись зайняти місце у моїй відпускній валізі :-)

Here you can see the dress in reality and the problem with sewing snaps. 

Тут можна побачити і сукню в реальності, і проблему з пришиванням кнопок.

Transcarpathia Vacation Wardrobe, Final

I started working on a new dress and it surely will take time to make it as the pattern is quite troublesome for me. But I see I have to finish my vacation story to make my consciosness free and ready to focus on a new project entirely. So here it is, the final part of my Transcarpathia Vacation Story. 

Links: Part I, Part II, Part III.

Я розпочала роботу над новою сукнею, і на це точно піде час, оскільки модель, як на мене, морочлива. Але бачу, що маю закінчити свою відпускну історію, щоб звільнити свідомість і цілком зосередитися на новому проєкті (кого я хочу надурити, все, що я хочу після виходу на роботу, це "піти втопитись у річці глибокий" ). Тож, ось -  заключна частина про відпустку в Закарпатті. 

Покликання: Частина І, Частина ІІ, Частина ІІІ.

...

Про "Квітку Полонини" ми нічого не знали, тільки бачили дорогу до неї з вікна автобуса, поки нам не порадили завітати до її дендропарку, бо там є де погуляти і на що подивитися. Гугл повідомив, що це 3-4 км від Поляни, і ми вирішили туди пройтися пішки, а повертатися попутним автобусом, щоб заразом ще й перевірити, чи реально звідти кудись дістатися міжміським транспортом. Якщо б прикласти на карті лінійку від ліжка в нашому номері до входу до дендропарку і провести пряму, то мабуть, так і було б 3-4 кілометри, але ми в той день, насправді, находили 15 (п'ятнадцять). Вибір футболки та штанів для прогулянки був логічним, бо ми ж збиралися йти по "диких" місцях і хотілося захистити ноги, але невдалим, бо йти нам довелося по гарно вимощеному тротуарові, а потім по не менш комфортній витоптаній стежці  в тіні яблуневих дерев за декілька метрів від дороги, і в тих штанях можна було зіприти. Парк і справді вартий того часу, який ми там провели: красиво, затишно, охайно, місцями вигадливо та ще й смачно, бо що ж то за відпочинок без кава-брейків та коктейлів. Як вже можна було здогадатися, поверталися ми теж пішки, бо що ж там іти, а на вході до Поляни ще і зачекінилися біля таблички, про яку, мабуть, лише місцеві знають, "Я  ❤ Поляна".

...

Є у нас традиція, якщо можна так назвати бажання другий рік поспіль, раз на відпустку пообідати свіжовиловленою рибою. Тож наступного дня ми вирушили на пошуки форелі. З реклами ми дізналися про два заклади, в яких ця розвага доступна, і попрямували до того, що подалі від нашого готелю, щоб нагуляти апетит перед обідом. Господарство ми знайшли, навіть спостерігали за процесом ловлі риби, але виявилося, що ми нагуляємо ще більше апетиту, бо відчинений для неорганізованих туристів в тому закладі лише бар, яким ми, звісно, і скористалися, аби, принаймні, насолодитися краєвидом з його тераси. Цього разу я була розумніша, і одягнула лляну сукню-каптан, про яку Vogue написав, що вона ідеальна для спекотної погоди (ну, не про мою, а взагалі). Форель ми знайшли в самій Поляні, в ресторані на озері поблизу "Софії". 

...

До Берегова ми дісталися з групою охочих скупатися тепер вже  в береговських термальних водах, але,  by default, пішли своїм шляхом, адже мені сильно кортіло подивитися містечко, і я точно знала, що воно варте прогулянки. Дві години, які триває сеанс в басейні, нам виявилося цілком достатньо, щоб зрозуміти правильність нашого вибору. Більше того, саме в цьому місці спрацював ефект культурного шоку завдяки тому, що моїй подрузі нагально знадобилося до вбиральні і по її вигляду було зрозуміло, що єдиний можливий крок ми зробимо лише в напрямку найближчої кав'ярні, в якій і можна буде освіжитися. Вочевидь, в хід історії втрутилася сама доля адже зайшли ми в С.У.П. (Сучасна Українська Поезія), кав'ярню-книгарню  з найпривітнішим у світі персоналом, якоюсь неймовірною богемно-бібліотечно-артистичною атмосферою та ще й смачними напоями. Шок від несподіванки і захват від простору: місце, в яке я природно вписалася в тропічному комплекті  - у власниці, яка, почувши захоплені вигуки, вийшла нас привітати, виявився ще і бренд одягу: саме її яскраві речі висіли на невеличкому кронштейні. Навіть якби тут наша прогулянка і закінчилася, я б була задоволена на всі 100%. Звісно, я не могла не підтримати такий заклад і, крім кави та морозива, ще купила у них дві книжки, після чого, як ми їхали додому, валізу я вже могла лише тягнути.

...

Передостанній день ми присвятили променадові по самій Поляні. Зелені виявилося навколо стільки ж скільки і в лісі, тож у відповідній сукні, почувалася там точно мавкою, хоча і досвідченою.

...

Другий візит до Мукачева відбувся в останній день подорожі, адже потяг у нас був увечері, тож часу було вдосталь, щоб, на відміну від першого разу, докладніше роздивитися місто, яке за прощальних відвідин справило зовсім інше враження і вже увійшло в галерею спогадів як таке, куди, за нагоди, можна і повернутися. Бодай, щоб знову скуштувати запечених тертих пляциків з грибами у вершковому соусі у "Бограчі":-) 

Дякую, Закарпаття! 

Тепер вже - додому.

The end