One More Tunic, or East Trace IV

Despite I started counting East Traces in my wardrobe from this  Long-Sleeved Top and this 3/4-Sleeve Tunic, the first of them was, in fact, this Morocco's Night Dream Dress and as it is my blog where I can write whatever occurs to me, I recounted the Traces:-)

Чергова туніка, або Східний слід IV

Хоча я почала рахувати Сліди сходу в моєму гардеробі з цього топу з довгим рукавом та цієї туніки з рукавом 3/4, першим з них все ж таки була ця марокканська мрія і, оскільки це мій блог, де я можу писати все що завгодно, я перерахувала ті Сліди:-)

Generally this post, as well as the new project, was provoked by counting entirely:-)  As any person, who sews a lot and wears mostly (or only!) self-made things, I have a quite big library of magazines on the topic (...have just counted 217 issues). I'd have much more of them but once had to leave most of those published before 1996 and still have some of their pattern sheets. I like to look through all the magazines and am glad to find ideas for new projects there not depending on the year of issue. The question is how many magazines even such a person like me needs. How many patterns I made and will make else from them and how many magazines I am going to buy (as the ideas repeat each other and old issues can be used) and where to keep them. Once upon a time I decided to send all the old issues to waste paper recycling but only could get rid of three ones and only because all what could be sewed was sewed from them. And how many possible-to-sew models must be in the issue to buy it (as tastes change with passing time and the things I hated can become obsessions and vice verse). And how many magazines with untouched pattern sheets I have and if it means I shouldn't have bought them. Or this my weakness is justified with my interest enough not to think about all that rubbish.

Загалом весь цей допис, так само як і новий проект, цілком спровоковані лічбою:-) Як і будь яка людина, яка багато шиє і носить переважно (або лише!) саморобні речі, я  маю доволі велику бібліотеку тематичних журналів (...щойно нарахувала 217 чисел). Їх було б набагато більше, але якось мала покинути більшість з тих, що були видані до 1996 року, але все ще маю викрійки з деяких з них. Мені подобається переглядати всі випуски і подобається знаходити в них ідеї для пошиття нових речей незалежно від року видання. Питання в тому, скільки журналів потребують такі люди як я. Скільки моделей з них я вже пошила і ще пошию і скільки ще журналів куплю (адже з часом ідеї повторюються і можна використовувати старі числа)  і де їх зберігати. Якось я вирішила здати всі старі випуски на макулатуру, але рука повернулася позбутися лише трьох та і лише тому, що з них вже було пошито все, що можливо. І скільки має бути в журналі вірогідних-для-пошиття моделей, щоб його купити (адже знову ж таки - з часом змінюються смаки, і те, що не подобалося може стати новою забаганкою і навпаки). А скільки у мене журналів з викрійками, яких я і не торкалася і чи це означає, що їх не варто було купувати. Чи ця моя слабкість виправдовується моїм захопленням достатньо для того, щоб не перейматися всіма цими дурницями?

Accompanied with these thoughts I was looking for a pattern for a new tunic. Despite most of tunics have the same drafts with slight differences in length and widths this time I decided yet to justify the buying one of old issues and chose model #134 from Burda 9/2011. It is the first thing I sewed from that issue.
I don't remember if I liked this blouse (tunic) when buying the magazine but now it seemed to be interesting. I liked the different lengths of front and back parts and then it turned out the pattern gives much chances for modifying to make it absolutely individual. What I actually did.

The pendant and the earrings were made for the tunic.
I don't know when some next East Traces will appear but I hope they will anyway:-)

У супроводі таких думок я шукала модель для нової туніки і хоча всі туніки мають приблизно однакові креслення з невеличкими відмінностями в довжині та ширині, цього разу я вирішила виправдати придбання одного зі старих випусків і обрала модель 134 з Burda 9/2011. Це перша річ, яку я пошила з того числа.
Не пам'ятаю, чи вона мені подобалася, коли я його купувала, але зараз ця блуза (туніка) здалася цікавою. Мені сподобалися різні довжини передньої і задньої частин і виявилося, що модель дає багато варіантів модифікацій, щоб зробити її абсолютно індивідуальною. Що я і зробила.

Кулон і сережки були зроблені до туніки.
Не знаю, коли з'являться наступні Сліди Сходу, але сподіваюся на продовження в будь якому випадку:-)

First of all my fabric is pretty dark. I liked the print but it surely needed some embellishment in order the outfit not to look too gloomy. So I found the remnants of silk to complement the main fabric.
In this post I mentioned about the absence of symmetry of fabrics' prints but this time it was necessary to keep it so I had to sacrifice some of the fabric width to have symmetrical arrangement of the print on the details. And thus had to make a seam on the back's centre. That's why I omitted the slit on the front and left a slit in the seam on the back to put on the tunic.

По перше, тканина моя доволі темна. Мені сподобався візерунок, але він потребував декору, щоб вбрання не виглядало якимось безрадісним. Тож я знайшла клаптики шовку, щоб доповнити основну тканину.
В цьому дописі вже згадувалося про відсутність симетрії  у візерунках тканин, але цього разу її необхідно було дотримуватися, отже довелося пожертвувати шириною тканини, щоб візерунок на деталях розташувався симетрично. Відповідно, по центру спинки довелося зробити шов і в цьому шві залишити отвір, щоб голова пролазила, а попереду вже такого отвору я вирішила не робити.

Next idea concerned the facing. The given pattern is simple but it can be changed  in any way to make it special. You can draw any shapes you like.




Наступна ідея стосувалася обшивки. Викрійка дана проста, але її можна змінити як заманеться, щоб зробити особливою. Можна накреслити будь які форми за бажанням.

After cutting the front, I copied the outline of the facing on the blouse to have check lines to sew the facing otherwise it would be hard to stitch the facing neatly because the fabric is soft.

At first sew the shoulder seams of the tunic and the facing.




Після розкрою передньої частини я перенесла контури обшивки на передню частину, щоб мати лінії по яким пришиватиму обшивку, тому що потім це було б важко зробити, оскільки тканина м'яка.
Спочатку зшиваємо плечові шви туніки і обшивки.

Then prepare the facing: baste the seam allowance along the outer edge. And then sew the facing to the blouse as usual but first put right side of the facing to the wrong side of the blouse, stitch, turn the facing, baste and stitch to the right side. Leave about 1-2 mm facing seen on the wrong side.


Потім готуємо обшивку: заметуємо на виворіт припуски на шви по зовнішньому краю. Потім пристрочуємо обшивку до туніки у звичний спосіб тільки спочатку прикладаємо лицеву сторону обшивки до зворотньої сторони блузки, прострочуємо, вивертаємо, виметуємо і настрочуємо на лицеву сторону. Залишаємо кант завширшки 1-2 мм.

As I had a slit in the centre back, I basted  the edges up to the neck hole. Then stitched the seam allowances and then removed the basting.


Оскільки у мене залишився отвір по середині спинки, я зметала краї деталей до вирізу горловини. Потім настрочила припуски на шви і лише потім видалила зметування.

And the last - hemming. It is made exactly like in this dress. The difficulty is in curvy corners. So at first fold and baste the hem allowance (here it is 1.5 cm). Then in the curvy parts (pink dots on the photo) either stitch with long stitches or baste with tiny ones and pull the thread. Then fold the hem allowance one more time but for 0.5 cm and stitch. It will be neat and nice.




Останнє - підшивка низу. Зроблено точнісінько як в цій сукні. Складність в округлих кутках. Тому спочатку заметуємо припуск на підшивку (тут 1,5 см). Потім на округлих частинах прокладаємо або довгі стібки на машинці або крихітні вручну (рожевий пунктир на фото) і потім стягуємо нитку. Потім підвертаємо припуск на 0,5 см наметуємо і настрочуємо. Буде гарно і охайно.

Bird of Paradise Earrings

I used to see such bird at the picture in some kid's book. Since then I imagined it as a small bright creature with a long fluffy colourful tail. The idea for the earrings was inspired by that vision and the tutorial by Alessia Principe. And only when the earrings were ready, I googled the name of the bird to check if it exists in real or it was only half invented image in my memory. And it turned out the bird is real but looks differently from what I had expected to see. As well as my earrings, which after being finished remind the paradise bird's tail as little as the real bird reminds  my  idea of the bird  from  kid's book :-)

Сережки "Райська пташка"


Колись я таку пташку бачила в дитячий книжці. З того часу я уявляла її собі як маленьку яскраву істоту з довгим пухнастим хвостом. Ідея сережок і була навіяна тим видінням та цим майстер класом від Alessia Principe. І лише коли сережки вже були готові, я погуглила назву пташки, щоб з'ясувати, чи вона справді існує чи це лише напіввигаданий образ. Виявилося, пташка справжня, тільки виглядає вона не так як я її собі уявляла. Те саме і з моїми сережками, які по закінченню роботи так само мало нагадують пташиний хвіст райської пташки як і справжня пташка схожа на моє уявлення про неї з дитячої книжки:-)

The tutorial is very good and clear despite it is in Italian. I followed all the steps but started with 3 mm firepolished beads because have no 3 mm bicones.
After the rivoli was bezelled, it was not steady in it so added aches of 3 seed beads between every two seed beads and then added one more row of seed beads. It made the bezel tight.



МК чудовий і все зрозуміло хоча він італійською. Я слідувала інструкції, але почала з намистин firepolished 3 мм, тому що  біконусів 3 мм у мене не було.
Коли обплетення було готове, ріволі в ньому тримався не дуже жорстко, тому я додала арки з 3 бісерин між кожних двох і потім додала ще один ряд бісерин. Так обплетення стало  щільним.

I also recommend after the bezel is ready to start with new thread. At least it was right for me because there were so many passes of the thread through some seed beads and superduos that few of them broke during the work. And I just had to unpick the "tail" without touching the bezel.
A couple of times I added seed beads where the designer hadn't because the thread was seen too much.


Також рекомендую продовжувати роботу новою ниткою після обплетення ріволі. Принаймні мені це згодилося, тому що через деякі бісерини і супердуо нитка стільки разів проходила, що декілька намистин зламалися. І мені достатньо було просто розпустити "хвіст" не чіпаючи обплетення.
Також пару разів я додавала бісерини там, де дизайнер - ні, тому що надто було видно нитку.

Knitwear Wrap Dress, or the End of a Bad Day

The day was not a success from the very morning... It happens. At night a thunderstorm woke me up and I had to run around the house to shut all the open windows... The lightning sparkled right into my window and I hid under the blanket until all that storm went farther. So the morning started with a headache that made me angry. And I manage my anger mostly with cleaning, today it was weeding the part of the yard. Then it turned out my computer refused to work on unknown reason and, as a rule, such moments put me to panic because I am not good at technical things.
And after that I went on sewing this dress. I can't say the pattern is complex but  it took me two days to finish it. And all today's work was mostly wasting of time because few hours were devoted to making the belts, which turned out to be very big and heavy and didn't match the dress despite made from the same fabric. The ready dress disappointed me so much that I decided to wear it just like a home gown. Finally, everybody needs a gown. After shortening the belts twice! and shortening the dress and ironing I thought the outcome is actually not so bad.  At last to the end of the day my mood improved after I saw the photos my mum had taken for this blog post. I guess I got excited about that morning gown too early :-)

All about jewellery is here.

Трикотажна сукня на запах, або Кінець поганого дня

День не вдався з самого ранку... так буває. Вночі мене розбудила гроза і я мала бігати по хаті зачиняти всі розчахнуті вікна... Блискавка блимала прямо у моє вікно і я ховалася під ковдрою допоки вся ця негода не пішла далі. Тому вранці я прокинулася з головним болем, який мене і розсердив. Керую я своїм гнівом переважно за допомогою прибирання і сьогодні це було очищення подвір'я від бур'яну. Потім мій комп'ютер відмовився працювати з невідомої причини, а такі речі, як правило, сіють у мене паніку, тому що у мене з технікою не дуже добрі стосунки. 
А після цього я продовжила шити цю сукню. Не можу сказати, що модель така вже складна, але на її пошиття я витратила два дні. І вся сьогоднішня робота була переважно марнуванням часу, бо декілька годин пішли на виготовлення пасків, які виявилися дуже важкими і довгими і зовсім не пасували до сукні хоча і зроблені з тієї самої тканини. Готовий виріб настільки мене розчарував, що я вирішила носити сукню як домашній халат. Зрештою, халати всім потрібні. Після того, як я вкоротила паскі вдвічі!, вкоротила і випрасувала сукню, я подумала, що результат не такий вже і поганий. І нарешті, в кінці дня, настрій мій поліпшився після того як я побачила фото, які мама зробила для цього допису. Думаю, я все ж таки зарано погарячкувала з тим халатом :-) 

Все про прикраси тут.

The pattern #116 from Burda 10/2016 was doomed to sewing because it is made with light thin knits and has a wrap, which is one of my favourite details. Easy to put on and easy to take off and no problem with fitting because here the skirt is loose. The latter visually adds a couple of kilogrammes but I don't care.
My fabric has different right and wrong side so I omitted ruffles. I think it is very good anyway because the detail would pull the bodice ahead and imbalance it... probably because my fabric is not so thin as they suppose in the magazine.
The hole for the belt I made like for the blouse 115.




Модель 116 з Burda 10/2016 була приречена на пошиття, тому що зроблена з легкого тонкого трикотажу і має запах, одну з моїх найулюбленіших деталей. Легко вдягати, легко знімати і жодних проблем з посадкою, тому що спідниця вільного силуету. Хоча останнє візуально і додає пару зайвих кілограмів, але мені байдуже.
Лицьова  і виворітна сторони на моїй тканині різняться, тому я відмовилася від шлярок. Але думаю, це все одно добре, тому що деталь перетягувала б верх сукні наперед і порушувала б баланс... можливо тому, що моя тканина не так тонка як в журналі.
Отвір для паска я зробила як для блузки 115.

To process the front centre edge I added 4 cm for seam allowance, rolled it twice and stitched.





Щоб обробити центральний зріз передньої частини, додала до нього припуск 4 см, двічі підвернула і настрочила.

The back neck hole is processed with the facing. It is easy to cut with the help of the back pattern. Draw the line along the hole and shoulder, add 4 cm for width and 1 for seam allowance and cut.



Виріз горловини спинки обробила обшивкою. Її легко викроїти за допомогою викрійки спинки. Обводимо лінію вирізу та плеча, відкладаємо 4 см на ширину і 1 см на припуск і вирізаємо.

Sew the facing to the back after stitching the shoulder seams.



Обшивку пришиваємо до спинки після стачування плечових швів.

The front skirt edge is processed as the bodice's.

To have a nice hem I recommend to mark it by this technique. You will be surprised how curvy and stretched it is before the dress is ready.



Передній зріз спідниці обробила так само як і зріз верхньої частини.
Щоб отримати гарну лінію низу, рекомендую її намітити користуючись цим прийомом. Ти будеш дуже здивована наскільки вона вигнута і розтягнута до того як сукня готова.

And, as it was said above, the most frustrating part of my sewing - making the belts. But if I wasn't lucky with it, doesn't mean everybody would. I also have common tips. To make easy further ironing and top stitching (if you want any like me) of the belt, iron the seam allowance before turning the belt out.
One short edge stitch in full, the second - in a half, the hole will be in use to turn the belt out. Do it with a knitting needle (if you have any), with an English pin or with a needle and thread as it was shown here.



І, як вже було сказано, частина пошиття, яка мене справді засмутила - пошиття паску. Але якщо з ним не пощастило - це не означає, що з кожним трапиться те саме. У мене також є декілька загальних прийомчиків. Щоб полегшити подальше прасування і відстрочування (якщо хтось бажає, звісно) паску, припрасуй припуски на шви перед вивертанням.
Одну коротку сторону застрочи повністю, іншу - наполовину, щоб легше вивертати. Робимо це за допомогою в'язальної спиці (якщо є), англійської булавки або голки з ниткою, як це було показано тут.

Dew on the Grapevine Magatama Set

Today I've finished one more magatama piece. I liked the tutorial for the magatama necklace from +Beads Direct and decided to make it at once. The diversity of the beads' colours confused me to some degree until I defined what outfit will be embellished with the necklace. Then the choice became simple and the wonderful mix of transparent pastel hues of lilac, pink and goldish seemed to be the best. 

Набір з магатами "Роса на винограді"

Сьогодні закінчила ще один виріб з магатами. Мені дуже сподобався цей майстер клас намиста з магатами від +Beads Direct  і я його одразу вирішила зробити. Розмаїття кольорів намистин трохи мене бентежило поки я не визначилася, яке вбрання прикрашатиме намисто. По тому вибір став простим і ця чудова суміш прозорих пастельних відтінків бузкового рожевого і золотистого здалася найкращою.

It is not very typical project for me with its delicacy and airiness. And I couldn't but modified it a little.
At first I beaded the whole seed beads chain and the base for the pendant with the fishing line. I thought it would be better to get the tigtness, besides, the chain is beaded with CRAW and so the thread would be seen, the fishing line - will not.
Then the pendant was beaded with the thread to have it soft well draping and bangling.



Цей проект вирізняється витонченістю і легкістю і  для мене не дуже типовий. І я не могла його трохи не змінити.
Спочатку нанизала ланцюжок з бісеру і основу для кулону на лінь. Я подумала, що так буде краще затягнути плетіння, до того ж ланцюжок плететься у техніці CRAW, тому нитку було б помітно, а ось лінь - ні.
А сам кулон плела на нитку, щоб він був пластичним, висячим і "м'яким".

I also added a couple of elements to the necklace on the both sides of the pendant.
After the necklace was almost ready, to define how many elements I could add, I decided to make the matching earrings at first. The same idea as for the pendant was used. Making the base one must be attentive to make the pieces identical not to remake them.





Також я додала пару елементів до намиста з обох боків від кулону.
Після того як намисто було майже готове, щоб визначитися, скільки елементів можна додати, вирішила спочатку зробити сережки. Ідея та сама, що і для виготовлення кулону. Нанизуючи основу, треба бути уважним, щоб обидві основи були однаковими, щоб потім їх не переробляти.

The ready set looks very lovely... very romantic and gentle, the sparkles on the beads remind me glistening on the dew on the grapes under morning sunbeams...




Готові прикраси виглядають дуже мило.... романтично і ніжно, іскорки на намистинах нагадують відблиски на росі на ягодах винограду у ранкових промінцях сонця...

Linen Dress, or When It's Hot Outside

In summer in my location it is mostly hot. And sometimes it so hot that instead of thinking what to put on we think what to take off not to feel like a fish thrown on the coast. But in our culture, on some reason, to go around naked is not acceptable... I have no certain opinion if it is good or bad but the fact is we must be dressed anyway :-)
That's why probably any wardrobe has items to wear but to feel undressed at the same time when it is almost 40 C above zero. And as yet we live not so close to the equator to be burnt with heat as soon as we are outdoors, for me it must be something more loose than fitting, with a decollete, open back and sleeveless.... And made with linen, one of  the best fabrics  for hot days.
This time I chose the dress #109 from Burda 6/2016. Besides almost all the mentioned above details, it has the feature I don't like too much - a high waist but thanking to that its skirt is pretty loose what is important for such an outfit and flattering for any figure. So let it be.

Льняна сукня, або Коли на вулиці спекотно

Влітку в нашій місцевості переважно спекотно. І іноді настільки спекотно, що замість того, щоб думати, щоб такого на себе одягнути, ми переймаємося питанням, щоб такого із себе зняти, аби не почуватися викинутою на берег рибою. Але в нашій культурі чомусь не прийнято линдати голим... У мене немає певної думки чи це добре чи погано, але фактом залишається те, що все одно потрібно вдягатися:-) Тому, мабуть, в будь я кому гардеробі можна знайти речі, вдягнувши які водночас почуваєшся роздягнутим, коли на вулиці майже + 40 С. І оскільки ми все ж таки живемо не так близько до екватору, щоб спектися щойно залишивши будинок, для мене такий одяг - це щось радше вільного крою ніж прилягаючого, з декольте, відкритою спиною і без рукавів. А ще пошите з льону - однієї з найкращих для спеки тканин.
Цього разу я обрала сукню 109 з Burda 6/2016. Крім майже всіх вищезгаданих деталей, у неї є одна, яку не дуже люблю - висока талія, але завдяки цьому її спідниця доволі вільна, а для такого вбрання це важливо і пасує будь якій статурі. Тож нехай буде.

Surprisingly I modified nothing in the construction and followed the instructions with a couple exceptions. I didn't cut detail 22 for lining. It didn't simplified the sewing. On the contrary - brought more handy work  but nevertheless I think it was right. I also didn't reinforce details 23 and 27 with interfacing but cut them from the main fabric for lining.



На диво, я нічого не змінювала у конструкції сукні і просто шила за інструкцією з невеличкими виключенням. Не кроїла для підкладки деталь 22. Це не спростило пошиття, навпаки додало ручної роботи, але тим не менш, вважаю, що це було правильно. Я також не дублювала деталі 23 і 27, а для підкладки викроїла їх з основної тканини.

And the shoulder seams I sewed in usual for me way. Like in this white and this striped dresses. So I won't repeat all those descriptions.



Плечові шви з'єднала у звичний для себе спосіб. Так само як у цій білій та цій смугастій сукнях. Тож всі ті описи не буду повторювати.

One more trick. When cutting the lining, I try to cut it a little smaller than a main detail along the neck hole and armholes (if the item is sleeveless). It is easy to make just with adding different seams allowances. for example, add for the main detail 1 cm along the arm and neck holes and 0.7 cm for lining along the same edges. In this way the lining will never be seen in a ready dress even without top stitching (although personally I always make it in such cases).


Ще один прийомчик. Коли крою підкладку, намагаюся зробити її трохи меншою за основну деталь уздовж вирізу горловини та пройм (якщо немає рукавів). Це легко зробити, якщо просто додати різні припуски на шви. Наприклад, на зрізи горловини та пройм основної деталі додаємо 1 см, а на ті ж самі зрізи підкладки - 0,7 см. В такому випадку, підкладка ніколи не виглядатиме в готовій сукні навіть без відстрочування (хоча особисто я його завжди роблю в таких випадках).  

I wouldn't call this sewing either quick or simple but it is not too hard as well and this dress is surely very worthy to make and wear.
Special jewellery to complete the outfit: the bracelet and the earrings.




Я б не назвала це пошиття ані швидким ані простим, але воно і не надто складне. І сукня насправді варта того, щоб її зробити і носити.
Спеціальні прикраси, щоб доповнити вбрання: браслет і сережки.

Shift Dress, or Poppies' Dance

As soon as I complained for the heat that suppresses my wish to sew, the tailor's pride forced me to come back to the acting at once.  And by the Saturday's night I'd already had a new dress :-) So I am not sure what deserves my gratitude for the inspiration: either the poppies or that whining :-)

Poppies are one of my favourite flowers. Their petals are transparent, tender and silky by touch. Red poppies talk about passion and the pink about gentleness. Their blooming is short but so bright and their lives go on after fading: who doesn't like poppy pies... especially at Christmas... well... I have dodged the topic... So, either we see their rich blooming in the meadow or in the garden none of the flowers is able to eclipse their beauty and they can't but attract attention. Poppies are poppies.

Generally, I had no chance to pass indifferently by this fabric with so joyful print, the flowers of which as if are spinning in an ardent dance and invite all of us to join them:-)

Літня сукня, або Маків танок

Варто мені було поскаржитися на спеку що пригнічує моє бажання шити, як гордість кравчині примусила одразу ж взятися до справи і на кінець суботи я вже була з новою сукнею :-) Тож і не знаю, чому завдячувати за натхнення: чи то  макам чи тому скигленню:-)
Маки - одні з моїх улюблених квітів. Їхні пелюстки прозорі, тендітні і шовковисті на дотик. Червоні маки говорять про пристрасть, а рожеві - про ніжність. Цвітіння їх недовге, але таке яскраве, а життя продовжується і після в'янення: хто ж не любе пироги з маком... особливо на Різдво... хмм... щось я відволіклася від теми... Отже, чи бачимо ми їхнє щедре цвітіння у полі чи в садку, жодна квітка не може затьмарити їхньої краси, і не помітити їх неможливо, маки - то маки.
Тож нічого дивного немає в тому, що я не змогла байдуже пройти мимо тканини з таким веселим візерунком, квіти якого наче кружляють у запальному танку і запрошують до нього всіх навколо:-)

It must be mentioned, they spin quite asymmetrically. And it means certain difficulties for the cutting. I know a lot about cutting the fabrics: with the same, opposite or chaotic direction of print, with small big symmetric and asymmetric patterns. In this case the pattern is big and asymmetric. It supposes that the symmetry can be only conditional, the fashion should have as less seams as possible and it is worth avoioding fitting silhouettes. I only wonder why the fabric's producers, who surely know about all that much more than I, don't take all that into consideration.

Кружляють вони, треба обмовитися,  асиметрично. І це означає певні складнощі для крою. Я багато знаю про крій тканин: з однаковим, різним і хаотичним напрямками візерунків, з великими і маленькими симетричними і несиметричними рапортами малюнків. В даному випадку візерунок великий, розташований в одному напрямку і асиметричний. Це означає, що симетрія може бути лише умовна, фасон не має містити зайвих швів і варто уникати прилягаючого силуету. Мені тільки цікаво чому виробники тканин, а вони ж напевно знають про все це більше ніж я, на все це не зважають.

Having in mind all said above, to sew a dress with this fabric I chose pattern #108 from Burda 6/2016. I omitted a zipper and left a short slit in the centre back seam. I also neglected the pockets, just because was short of fabric (but I wasn't sad about that:-)). The pockets are made exactly like in this pants. I had some doubts as for adding bands into the reliefs but then refused from any as well. For such fabric the less cutting it has the better.
And now let's come back to the print. If to keep the rules of the cutting properly, the back must be cut with the same approximate symetry as the front. But in this case, one length of the fabric would never be enough for such a design and twice more fabric must be bought and there would be a lot of remnants. So one must choose either to keep the rules or let the flowers dance in their free way :-) I chose the latter, of course.

Взявши до уваги все вище згадане, щоб пошити сукню з цієї тканини, я обрала модель 108 з Burda 6/2016. Відмовилася від "блискавки", а залишила невеличкий розріз в середньому шві спинки. Також моя сукня не має кишень, просто тому що у мене не вистачило тканини (але мене це і не засмутило:-)). Кишені робляться так само як у цих штанях. Були у мене сумніви щодо додавання кантів у рельєфи, але від них я теж відмовилася. Для такої тканини чим менше деталей, тим краще.
А тепер повертаємося до візерунку. Якщо дотримуватися правил крою, спинка сукні повинна мати таку саму приблизну симетрію як і передня частина, але  в такому випадку однієї довжини сукні ніколи не вистачить на пошив і треба купувати вдвічі більше тканини і залишиться багато  рештків. Тож є два виходи: або дотримуватися правил або дозволити тим квітам танцювати вільним стилем:-) Звісно, я обрала друге.

While sewing at first I stitched the side seams, then processed the arm holes.
If I made pockets, I would join the side seams partly from the arm holes down for about 5-10 cm, then processed the arm holes and then the pockets.



Під час пошиття спочатку зшила бокові шви, потім обробила пройми.
Якби робила кишені, я б частково зшила бокові шви на 5-10 см від пройм вниз, потім обробила б пройми і потім - кишені.

To fasten the dress I made a loop with fabric and sewed it to the top of the centre back slit.

Щоб застібати сукню, зробила петлю з тканини і пришила її до верху розрізу середнього шва спинки.

My fabric is soft staple which seems to repeat every movement of the flowers so before cutting o the facings  I reinforced the whole piece of the fabric, then cut the details.



Моя тканина - це м'який штапель, який, здається, рухається разом з тими квітами тож перед викроюванням обшивок, я продублювала цілий клаптик тканини, а вже потім їх кроїла.

And these are our summer dances:-)

Ось такі у нас літні танці:-)