Dark Blue Twin Set (Jacket)

The both of this set's items were made without any break, one after one. But during last, already few weeks, at first I couldn't get any decent photo of the jacket (it's not nice enough outside to take pictures and indoors photos are still not good) then couldn't find time to make the post (it's the end of term... you know). As with postponing the report about the sewing the interest to it is disappearing, I thought all the shortcomings of the post can be compensated with the story... if only I find anything interesting to tell :-)

Темно синя двійка (жакет)

Обидва предмети цієї двійки було пошито без жодних перерв, один за одним. Але протягом останніх, вже декількох, тижнів спочатку я не могла зробити пристойне фото жакету (на вулиці не досить мила погода для цього, а світлини в помешканні все ще такі собі), потім не могла знайти час для допису (це ж кінець семестру... ну, зрозуміло). Оскільки з відкладанням звіту про пошиття цікавість до нього зменшується, я подумала, що всі недоліки допису можна компенсувати розповіддю... якщо, звісно, згадаю щось цікаве :-) 

So, as it was mentioned in the previous post about the top, the most outstanding feature of this set is that I could cut it of 1.80 x  150 cm of knits. Because of that, I have a centre back seam.  The pattern of the jacket was chosen as soon as I saw the one #110 in Burda 11/2018. Any wrap model, either a blouse or dress or jacket is doomed to be sewed one day because they are my all time favourites :-)

Отже, як вже було зазначено в попередньому дописі про топ, найвидатніша риса цієї двійки - це те, що я покроїла її з 1,80 x  150 cм трикотажу. Через це по середині спинки маю шов. Модель жакету було обрано щойно я його побачила під номером 110 в Burda 11/2018. Будь яка модель на запах, чи то сукня чи блузка чи жакет, приречена одного дня на пошиття, оскільки  вони мої улюбленці на всі часи :-)

I invented nothing in the sewing but as my jersey is pretty thick, there was some trouble with the processing of the right front. There are few shares of the fabric there so the thickness of the edge with the pleats, belt and the facing was quite remarkable. It was solved with as much cutting the seams allowance as possible after stitching and steaming.

Я нічого не вигадувала в пошитті але, оскільки мій трикотаж доволі товстий, була певна проблема з обробкою правої частини переду. На рівні талії декілька шарів тканини, тож товщина краю зі складками, поясом та обшивкою відчутно значна. Вирішилося це зрізанням якомога більше припусків на шви після стачування всіх деталей та відпарюванням.

The outfits like this one, together with my new favourite skirt, I am ready to wear from morning till night :-) Especially with this jewellery. If I had no tailor's ego, I would wear this ensemble all the time: very comfortable, nice and warm, what is very important in winter here, clothes. I am very glad about the result indeed!

Таке вбрання, та ще разом з моєю новою улюбленою спідницею, я можу носити з ранку до ночі :-) Особливо з цими прикрасами. Якби я не мала жодного кравецького его,  носила б цей комплект весь час: зручний, гарний і теплий, що взимку тут дуже важливо, одяг. Справді дуже вдалий результат!

I yet had some story and very unexpected:-) During one of the tries to take a photo of the jacket my cousin offered to have lunch at the restaurant Tsypa (it's something like a nickname for a chicken) that attracted her with the names of the dishes. While reading the menu, I saw the address of the brewery from where they get their beer. It turned out to be village Kvacy in Transcarpathia. In a minute I was astounded with the thought that I was on that brewery during my Carpathian vacation last year but until seeing the address, I had no associations with the place despite "Tsypa" is their trademark and an absolutely unusual name for a beer; next day after visiting the brewery we climbed Hoverla (the highest mountain of Ukraine) and celebrated the event with one of Tsypa's beers. The lunch surely became twice tastier from that moment - wonderful memories always improve appetite:-) 

У мене все ж таки є історія і доволі несподівана:-) Під час однієї зі спроб зробити фото жакету, моя двоюрідна сестра запропонувала пообідати в ресторанчику "Ципа", який привабив її назвами страв. Переглядаючи меню, я побачила адресу броварні, з якої  вони отримують пиво. Виявилося, що це село Кваси, Закарпатської області. За хвилину до мене дійшло, що я була на тій броварні під час моїх Карпатських канікул минулого року, а поки не побачила ту адресу жодних асоціацій з тим місцем не було, хоча "Ципа" - це їхня торгова марка  і надзвичайно нетипова назва для пива; наступного дня після відвідування броварні, ми святкували сходження на Говерлу саме одним з видів пива "Ципи". З того моменту ланч смакував вдвічі ліпше, адже чудові спогади покращують апетит :-)

Dark Blue Twin Set (Top)

Last Saturday was the day of not-happened things - no walk, no eating out, no socializing with some friend. Entire dullness and greyness of the weather (I do need at least a little sun!)... Once I told that such days end in the same way for me - with much hope, in the beginning, to have enough rest, the weekend is over with much regretting about wasted time. So it was good I had a cut twin set on my table to start and finish the work in two days. So the time was devoted to sewing the match for my nice tartan skirt.

Темно синя двійка  (топ)

Минула субота стала днем того, що не трапилося - жодних прогулянок, жодних ланчів поза домом, жодного спілкування з друзями. Цілковита сірість і нудьга від погоди (мені так потрібно хоч трохи сонця!)... Якось я вже розповідала, що такі дні завжди закінчуються для мене однаково: з великими сподіваннями на відпочинок на початку і великим жалем за змарнованим часом на закінчення вихідних. Тому добре було мати на моєму столі покроєну трикотажну двійку якраз на два дні роботи. Отже час було присвячено пошиттю пари для моєї гарної картатої спідниці.

The most outstanding feature of this top is that I could cut the twin set of 1.80 m x 150 cm of the fabric :-) The pattern of the top itself is #130 from an old issue Burda 11/2004, I like it slight fitting and short either sleeves or wings. I used to sew a skirt 122 from that issue, actually I still have it and maybe it will match the top as well. 

The jewellery was made especially for this outfit.

Найвидатнішою особливістю цього топа є той факт, що мені вдалося викроїти двійку з 1.80 м x 150 cm тканини :-) Модель самого топу №130 зі старого числа Burda 11/2004, мені подобається його легке прилягання і коротеньки чи то рукава чи то крильця. Я колись шила спідницю 122 з цього самого числа журналу, вона в мене і досі є, може навіть топ і пасуватиме до неї.

Набір прикрас був зроблений саме для цього вбрання.

The top was being made pretty quickly. A tiny tip as for the collar. As it is cut as a stripe of a fabric, it is worth steaming it to get the curve shape before stitching the short ends for the best fitting around the neck.

Топ ш'ється доволі швидко. Невеличка порада щодо коміра. Оскільки він кроїться як стрічка тканини, варто відпарити його перед стачуванням коротких кінців, щоб надати вигнути форму для кращого прилягання навколо шиї.

To process the armholes I just bend twice and stitched the seam allowance along them.

Щоб обробити зрізи пройм, просто підвернула припуск і настрочила подвійною підгинкою. 

Pinch Beads November Necklace

As it was mentioned in the previous post, the first item in this new set, named after November, was made a necklace. And, while chewing upon, it had to look in a different way... For example, the rivolis were supposed to be yellow, the pinch beads - blue and the pendant had to look much more similar Del Rio Trio pattern by Leslie Frazier from Beadwork, June/July 2012. But, at first, I collected the materials quite long as to buy pinch beads is pretty troublesome: they offer not much diversity of the colours here. Then I couldn't find the necessary sizes of rivolis of the same palette, actually, what I finally bought is 16 and 14 mm rivolis of the same colour and 12 mm rivoli is lighter (despite it was labelled as the same) so I could have chosen the three different including yellow at once as well :-) And the pendant from the magazine transferred into only a source of inspiration...

Намисто "Листопад" з намистинами гречка

Як вже згадувалося в попередньому дописі, першим в цьому наборі, названим на честь місяця листопада, було зроблене намисто. І, на стадії обмірковування, воно мало виглядати інакше... Наприклад, ріволі передбачувалися жовті, "гречка" - синьою, а кулон набагато більше схожим  на модель "Del Rio Trio" від  з "Beadwork", 6/7 2012 від Leslie Frazier. Але спочатку я довго збирала матеріали, оскільки купити намистини "гречка" важкувато: крамниці пропонують обмежене розмаїття кольорів. Потім не змогла підібрати необхідні розміри ріволі бажаної палітри, зрештою, купила 14 і 16 мм ріволі одного кольру, а 12 мм - світлішого (хоча в назві був той самий), тож могла з тим самим успіхом одразу купити три різного кольору включно із жовтим :-)  А кулон з журналу перетворився лише на джерело натхнення...

Right after the work started it turned out I had to invent the pendant's pattern almost entirely because instead of 6 mm fire polished beads I took 6x4 mm rondelles. So I bezelled the rivolis in this way.

Одразу з початком роботи з'ясувалося, що маю майже повністю вигадати новий спосіб обплетення ріволі, тому що замість 6 мм намистин fire polished я взяла ронделі 6х4 мм. Тож обплетала ріволі таким чином.

As the start went differently from the magazine's pattern the next steps became some kind of improvisation and experimenting, that's why I don't have detailed photos of the process - I didn't keep in mind taking them on time - only final outcome of every step. 

Beaded beads were made by the magazine pattern, I only added a row of 10/0 seed beads.

Оскільки початок роботи відрізнявся від журнального, подальші кроки стали певною імпровізацію та експериментуванням, тому у мене немає детальних фото процесу - я про них вчасно не згадувала - лише кінцевий результат кожного кроку.

Намистини сплетені за зразком з журналу, я лише додала ряд бісерин 10/0.

I've got a picturesque set and I am very glad that the work with pinch beads wasn't disappointing. I hope it will match the outfit it meant to even despite its other colour style:-)

У мене вийшов мальовничий набір і я задоволена, що робота з "гречкою" не стала розчаруванням. Сподіваюся, що він пасуватиме до вбрання, для якого призначений, навіть незважаючи на іншу кольорову гаму :-)

Pinch Beads November Earrings

The cold week, completed with this Saturday snowy morning, made forget about all autumn beauties quite quickly, yet we are in November now at its best :-) The project I share today is not the wish to prolong the feeling of that special autumn splendor and mood... it just happened that I had a chance to finish it right today in the morning after two weeks of searching the free time to work on it. 

Сережки " Листопад" з намистинами пінч

Холодний тиждень, довершений сьогодняшнім суботнім сніжним ранком, доволі швидко примусив забути всі осінні красоти, все ж таки у нас тут листопад з усім найкращим на що він здатний :-) Проектом, яким сьогодні ділюся, я жодним чином не намагаюся продлити відчуття тієї особливої осінньої пишноти  та настрою... просто так склалося, що у мене зявилася можливість його закінчити саме сьогодні вранці після двох тижнів пошуків часу, щоб над ним попрацювати.

At first I made the necklace with pinch beads but for the bezeling the rivolis with them for the pendant and for the earrings different techniques were used. For the earrings' rivoli I started with stringing 1 pinch (12 mm rivoli - 6 pinches, 14 mm - 7 pinches), 1 10/0 and locked them into the ring. Then added two rows of five 10/0 seed beads loops. And then pulled the loops around the rivoli. Then added loops of four seed beads around every pinch.

Спочатку зробила намисто з пінчами (у нас можна знайти термін "гречка", то "нехай буде "гречка" - одна з улюблених приказок мого батька, яку він згадує, коли не хоче сперечатися :-)) Для намиста і сережок техніки обплетення ріволі використані різні.  Для сережок (ріволі 12 6 пінчів, і 14 мм - 7 пінчів) почала з нанизування 1 гречки, 1 бісерини 10/0 і замкнула їх в кільце. Потім зробила два ряди арок з п'яти бісерин 10/0 і потім стягнула петлі навколо ріволі. Потім навколо кожної гречи додала петлю з чотирьох бісерин.

Next step is to join the elements. After few experiments, I made it with seed beads and 3 mm bicones. In this way the thread must go through the beads criss-cross (dark lines on the photo) otherwise the low element will turn round. I liked that the joining is not absolutely stiff and the smaller element has dangle's effect.

Наступний крок - з'єднання елементів. Після декількох еrcgthtvtynsd я це зробила за допомогою бісеру і біконусів 3 мм. В цьому випадку нитка має проходити через бісерини навхрест (темні лінії на фото), або нижній елемент буде крутитися. Мені спдобалося, що з'єднання вийшло не абсолютно жорстким і менший елемент має ефект підвіски.

All about the necklace is here.

Все про намисто тут.

Plaid November Skirt

The skirt is named November and it sounds as if I make one every month... not a bad idea, though... :-) I was not going to write about anything here... Then I thought I had made nothing special devoted to autumn mood this year and yet this project deserves a short backstory because I sewed the skirt with pleasure and hope to enjoy wearing it as well. 

Last year I saw this plaid fabric in the store, it surely appealed to me - I love plaid fabrics - but didn't buy it then. The warm honey hue of the yellow doesn't suit my pale face so I touched the fabric, wrinkled, smoothed it and passed by. During my this year autumn shopping jaunt I saw the fabric again and this time yielded the temptation :-) I decided to sew a skirt and thus between my face and the fabric there would be something more appropriate. When I wore the ready skirt, I liked the fabric even more... I thought it reminds this year autumn: mild, warm, with many sunny days, with yellowing leaves that are falling so slowly... as if the nature is not in hurry and gives us the advice to follow its mode...

Спідниця в клітинку "Листопад"

Назвала спідницю "Листопад", наче шию по одній щомісяця... проте, непогана ідея ...:-) Не збиралася ні про що тут писати... Потім подумала, що цього року не зробила нічого особливого присвяченого осінньому настрою і все ж таки цей проект заслуговує на коротенький вступ, тому що шила я спідницю із задоволенням і сподіваюся, що так само і носитиму. 

Минулого року побачила в крамниці цю тканину в клітинку, вона мене до себе зазивала - я люблю картаті тканини, але тоді її не купила. Теплий медовий відтінок жовтого не пасує до мого блідого обличчя, тож я ту тканину помацала, зім'яла, погладила і пішла собі далі. Протягом цьогорічного осіннього походу по крамницях я знову побачила цю тканину і таки поступилася спокусі:-) Я вирішила пошити з неї спідницю і таким чином між моїм обличчям і нею залишатиметься щось більш гоже. Коли одягла готову спідницю, тканина мені ще більше сподобалася... Я подумала, що вона нагадує мені цьогорічну осінь: м'яку,  теплу, з багатьма сонячними днями, з листям що повільно жовтіє і так само повільно опадає... наче природа нікуди не поспішає і радить і нам наслідувати її приклад...

The pattern #108 from Burda 10/2017. The issue that never makes me doubt if I've spent money properly :-) I sewed four models from it and am planning few more.

I paired the skirt with a sweater, old but nice. The patten is on the Ravelry.

Модель 108 з Burda 10/2017. Число журналу, яке ніколи не примушує мене сумніватися чи не дарма я витратила гроші :-) Я вже пошила з нього чотири моделі і планую ще декілька.  

На фото спідницю доповнено светром, старим, але гарним. Модель на Ravelry.

As my skirt is of plaid fabric, I had to make some modifications. It concerned the yokes because its plaids had to match with the main part's of the skirt. So I removed the relief of the yoke closer to the centre according to the fold and made the seam on the centre of the front.

Оскільки моя спідниця з картатої тканини, потрібно було зробити певні зміни. Це стосувалося кокеток, тому що клітинка на них мала збігатися з клітинкою головної частини. Тож я перенесла рельєфний шов кокетки ближче до центру переду відповідно до згину складки і зробила шов посередині передньої частини.

Then the work goes in usual way. For the back any re-drafting is not necessary but the plaid must be matched anyway.

Далі робота продовжується у звичайний спосіб. Для задньої частини перекроювання непотрібне, але клітинки все одно треба підібрати.

For this kind skirt a usual zipper seemed to be used better because it is easier to match the plaids.

Для такої спідниці здається звичайна блискавка підійде краще, тому що легше підібрати клітинки.

I also lined only yoke. As always added loops in the side seams to hang the skirt.

На підкладку посадила лише кокетку. Як завжди в бокові шви втачала петлі, щоб можна було вішати спідницю.

When sewing the lining to the cross seam it needs some overlap. To know exactly how much it needed, it's good to put the skirt with the wrong side right and pin the lining to the yoke.

Коли пришиваєш підкладку до поперечного шва, потрібно залишити невеличкий напуск. Щоб напевно знати, скільки, добре вдягти спідницю зворотньою стороною на лице і прикріпити підкладку булавками.

Magic Fine Fitted Sweater

October turns out to be knitting & crocheting month. It is the fact mentioned only because all my this month's posts are connected with these kinds of handmade work. I hope to start the project that promises to be something new for me by its technique and I think it would be quite troubling so, to clear the consciousness at least a little, I decided to finish some of my UFOs (unfinished objects) :-). I have just few of them: one cross-stitched picture, one embroidered with seed beads, one set of jewellery and three days ago among them I also had this sweater with only-ribs-knitted-sleeves. When speaking about finishing the UFOs, I actually meant this very item. Firstly, the knitting was started in February and most of work was already done and, secondly, I just need a sweater.

I cannot say I am very happy with the outcome but I am absolutely satisfied with the fact that the sweater is ready:-) Besides, as the yarn was bought on sale, not having on mind my work, it cost a little more than three dollars and from this point of view the result is perfect :-)

I decorated the outfit with the Sunflower pin, crocheted several years ago, and it added to the sweater some cheerful effect and consoled me a little :-)

Прилягаючий светр з пряжі "Magic Fine"

Жовтень виявився якимось місячником плетення на спицях і гачком. Цей факт згаданий лише тому, що всі мої дописи за жовтень пов'язані з цими видами рукотворів. Я сподіваюся розпочати проект, який обіцяє бути для мене новим по техніці виконання і, гадаю, буде доволі клопітким, тож, щоб хоч трохи очистити свідомість, я вирішила закінчити якійсь з моїх UFO (unfinished objects - незакінчених об'єктів). У мене їх небагато: одна картина вишита хрестиком, одна бісером, один набір прикрас і три дні тому з ними був ще цей светр на рівні зв'язаних реберець-кісок рукавів. Згадавши про закінчення відкладених проектів, я саме цей светр і мала на увазі. По-перше, це плетення почалося ще в лютому і більша частина роботи була виконана, а по-друге, мені просто потрібен светр.

Не можу сказати, що аж так дуже захоплена тим що вийшло, але вже напевно задоволена фактом того, що светр готовий:-) Крім того, оскільки пряжу було куплено на розпродажу, светр, без моєї роботи, обійшовся в сто гривень тож, з цієї точки зору, результат просто чудовий :-)

Я прикрасила вбрання брошкою "Соняшник", сплетеною декілька років тому, і це додало светрові безжурного настрою, а мене трохи втішило :-)

The yarn is Magic Fine from YarnArt. This colour style I liked best of all and, as soon as saw it, bought without thinking. But it turned out to be much more interesting in the skein than in the clothes. The main colour is so dark that looks grey, probably, it IS grey... But I wouldn't make a sweater of the yarn of this hue of grey, I don't like it. Then I bought two kinds of this yarn and the colour style of that "Berry" pullover I consider to be much better. As I already have the experience, I can say that the yarn is peeling pretty much from the first days of wearing.
So in the clothes this hue looks plain and it didn't correspond my expectation.




Пряжа  Magic Fine від YarnArt. Ця кольорова гама подобалася мені найбільше, тому, щойно побачила пряжу, одразу купила без вагань. Але виявилося, що в мотках вона виглядає набагато гарнішою ніж в готовому одязі. Головний колір настільки темний, що видається сірим, він таки мабуть сірий і є... Але я б не плела светр з пряжі такого відтінку сірого, він мені не подобається. Тоді я купила два види цієї пряжі і кольорова гама того ягідного пуловеру виглядає набагато краще. Оскільки у мене вже є досвід, можу сказати, що пряжа сильно скочується з перших днів носіння.
Отже в одязі цей відтінок виглядає просто і він не виправдав моїх сподівань.

Instead of the rich pattern's collar I just cast on from the neck hole and purled two rows, then knitted about two cm of  2x2 cm ribs and the decreased every two purls for one, then knitted two more cm and cast off with a hook to have more stretching edge.




Замість багатого коміра моделі я просто набрала петлі з вирізу горловини, зв'язала два ряди зворотними петлями, потім десь два см реберцями 2х2, потім скоротила  кожні дві зворотних петлі до однієї і зв'язала ще десь два см. Потім закрила петлі гачком, щоб край був більш еластичний.

The pattern was taken from a Japanese magazine. Despite I had the right gauge and size I knitted all the details longer for about 6-7 cm. From my previous experience I remember that their patterns are for a teenager type of women and I am not the one. After steaming and sewing the sweater looked nice... I wish it looks on me in the same way... But then I had to knit it probably three sizes bigger and have no curves and I am not sure I would have exactly what I wanted as well :-)


Модель було  взято з японського журналу. Хоча у мене і щільність плетення і розмір були відповідні, всі деталі я плела на 6-7 см довші. З мого попереднього досвіду пам'ятаю, що їхні моделі розраховані на тип жінки підлітка, а я вже точно не одна з них. Після відпарювання і зшивання светр виглядав гарно... Хотілося б щоб і на мені виглядав так само... Але тоді мабуть треба було плести його на три розміри більше  і не мати жодних вигинів, але не думаю, що тоді  вийшло б саме те що мені хотілося :-)

Fairisle Scarf, or Travelling Arrows II

It took me just two weeks to make it and I do like the outcome. And it happened earlier than I made few more trips around my country:-) So the travelling project from this post transformed into the finished one and today's post devoted to it will be without any stories: I just share my new achievement :-) Despite I had to refuse from the idea of making the cowl and got the scarf it is just fabulous :-) 

Шарф "Стрілки у мандрах"

У мене пішло всього два тижні, щоб закінчити цю роботу і мені справді подобається результат. І це відбулося раніше ніж мені пощастило здійснити ще декілька подорожей моєю країною:-) Тож мандруючий проект з цього допису перетворився на закінчений і сьогоднішній присвячений йому допис, буде без жодних історій. Я просто ділюся своїм новим досягненням :-) Хоча довелося відмовитися від ідеї снуду і у мене вийшов шарф, він - неймовірний :-)

After the second repeating I already remembered the pattern and the work went quicker. After the forth repeating the pattern the length of the piece was enough to lock it in a cowl of one turn around my neck.  I hesitated. I thought that this cowl is too warm to wear it only as a nice accessory as it won't cover the neckhole of the coat. Besides, I would have some remnants of the yarn again. On the other hand, there was not enough yarn left to make four more repeats of the pattern for turning the cowl twice around the neck. So I decided to knit as long piece as possible for the amount of the yarn and then make a scarf.

Після другого повтору візерунку я його запам'ятала і робота пішла швидше. Після четвертого повтору довжини виробу було достатньо, щоб замкнути її в снуд. Я вагалася. Подумала, що такий снуд буде занадто теплий, щоб його носити просто як гарний аксесуар, оскільки він не закриватиме вирізу пальта. Крім того, у мене знову залишилася пряжа. З іншого боку, пряжі було недостатньо, щоб сплести ще чотири повтори візерунку для подвійного оберту навколо шиї. Тому вирішила плести виріб на всю можливу довжину пряжі, а потім зробити шарф.

To finish the scarf I joined the every end of it flatly, then knitted three rows of garter stitch. Then added one row: k3, yo1 alternately to get the slightest ruffle. Then one more row of garter stitch and then cast off.

Щоб закінчити плетіння, з'єднала кожний кінець виробу пласко, потім пров'язала три ряди шовковим візерунком. Потім додала один рід: 3л, 1накид по черзі, щоб вийшла легенька шлярка. Потім ще один ряд шовковий і потім закрила всі ряди.

The ready scarf is about 17 x 100 cm. It is very warm and absolutely snug. It feels as if silky to the body and looks smart. I hope to wear it with pleasure. Besides, it will always be associated with my wonderful trip to Baturyn anyway:-)

Готовий шарф має розмір десь 17 х 100 см. Він дуже теплий і надзвичайно затишний. До тіла наче шовковий і виглядає нарядно. Сподіваюся носити його із задоволенням. Крім того, він завжди нагадуватиме мені про мою чудову подорож до Батурина в будь якому разі :-) 

Maple Leaves Pillow, or Autumn in the House

A couple of weeks ago I tried to arrange the clothes in my wardrobe to keep summer and winter items separately and to avoid the permanent threaten to have a broken hanger bar. I know some good girls do it regularly but I managed  it the first time. During the process I found a small pillow that had been bought long ago but forgotten up to the right moment. That moment came today in the morning when I decided it is the time to sew a pillow case  for that cushion using the crocheted maple leaves.

Подушка "Кленове листя"

Пару тижнів тому я намагалася впорядкувати одяг в своєму гардеробі, щоб тримати літні і зимові речі окремо і уникати постійної загрози зламаної штанги для вішалок. Знаю, що деякі хороші дівчата роблять це постійно, але я цим зайнялася вперше.  В процесі було знайдено маленьку подушку куплену давно, але забуту до певного моменту. Цей момент наступив сьогодні вранці, коли я вирішила, що вже час пошити для цієї подушку наволочку прикрашену сплетеним гачком кленовим листям.

The pillow about 39x39 cm, remnants of thin coat fabric, a zipper (it is better to have as long as the width of the pillow but I only a had shorter one to match so used it) and the motifs for the decor, in fact, they will be applique.

Cut two squares 40х40 cm + seam allowance (double folded fabric). On one of the squares, which is supposed to be the front, mark the centre of the pillow case to control the arrangement of the motifs.

Подушка приблизно 39х39 см, залишки тонкої пальтової тканини, блискавка (краще довжиною сторони подушки, але у мене була коротша, тож я використала її), мотиви для оздоблення, фактично, це буде аплікація.
Вирізаємо два квадрати 40х40 см + припуски на шви (тканину складено вдвоє). На одному з квадратів, який буде передньою частиною, відмічаємо центр наволочки, щоб контролювати розташування мотивів.

Next step is to arrange the motifs. They can be either basted to the pillow or pinned if the details' textures are not smooth. I started with the bigger leaf, pinned it then stitched Then did the same with the smaller one.



Наступний крок - розташування мотивів. Їх можна або намітати, або закріпити булавками, якщо текстури матеріалів не гладеньки. Спочатку я пришпилила і настрочила більший лист, потім - менший.

Then I took a break because it became obvious that the picture need some bright spot to be enlivened. So I crocheted five yellow puffy flowers and added them to the composition. The flowers are stitched along the green circle and thus create 3-D effect.



Потім довелося перервати роботу, тому що картині, вочевидь, не вистачало, якогось яскравого елементу для пожвавлення. композиції. Тож я сплела гачком п'ять пухнастих квіточок. Настрочила вздовж зеленого кола, що створило об'єм.

Now it's time time to sew the zipper.

Тепер втачуємо блискавку.

The last step is to join the both parts of the pillow case. Before stitching don't forget to leave the zipper open to turn out the item.

Останній крок - з'єднати обидві частини наволочки. Перед зшиванням не забуваємо залишити блискавку відкритою, щоб потім можна було наволочку вивернути.

That's the way how autumn looks in the house :-)

Ось так і виглядає осінь у будинку :-)

Crocheted Puffy Flowers

In addition to the Maple Leaves I've crocheted  few Puff Flowers today because, while sewing the pillow case, I felt the lack of some bright spot on its decor. So after looking through my long ago queued projects on Ravelry I chose these Puffy Daisies. In fact, the flowers are made with a puff stitch that creates such a nice volume. But my flowers are not so puffy as for my yarn the hook was too small and  it was troubling to make more yokes for the petals without harming the thread. On the other hand, I didn't want to have too big daisies not to let them dominate on the pillow. So they are a little more modest than in the pattern. 

Пухнасті квіточки гачком

В доповнення до Кленових листочків сьогодні сплела декілька пухнастих квіточок, тому що, поки шила наволочку, відчула, що декору подушки не вистачає якоїсь яскравої "родзинки". Тож, переглянувши багато років тому складену чергу проектів на Ravelry, вибрала ці Puffy Daisies. Насправді, вони пухнасті бо сплетені таким стовпчиком (puff stitch), не пам'ятаю, як він називається нашими термінами, але утворюється він завдяки чергуванню накидів і витягнутих петель, що і формує такий гарний об'єм пелюсток. Проте, мої квітки не таки пухнасті, тому що використаний гачок замалий для цієї пряжі і було трохи проблематично додавати більше накидів без пошкодження нитки. З іншого боку, не хотілося, щоб квіточки були величенькі і домінували в декорі подушки. Тож вони тут набагато скромніші ніж на зразку.

Fairisle Cowl, or Travelling Arrows I

Almost any story can be told either long or quick. I seem to be pretty skillful in both ways of telling:-) This story meant to start in March after my knitting the  Downtown Hat. But it was spring, the hat turned to be too warm for that time of the season so none of new scarves were planned to be made. However, the idea stayed alive and its time came when I registered to travel to the north-east of Ukraine where the weather is supposed mucj colder in October comparing with my locality. So I bought a skein of yellow RAM Angora Yarn to combine with the remnants of the blue from the hat's and among tons of patterns chose this one, Arrow Circle Scarf, to make a cowl right to the trip. I thought the pattern with its numberless arrows pointing destinations matched the general idea of travelling.  Besides, it required only two colours so the work didn't promise to be too troubling.

Снуд з орнаментом, або Стрілки у мандрах

Майже будь яку історію можна розповідати або довго, або швидко. Здається, у мене доволі добре виходять обидва варіанти :-)
Ця історія мала розпочатися ще в березні, щойно я сплела цю шапку  Downtown. Але то була весна, шапка виявилася аж занадто теплою для тої пори року, тож жодних шарфів в доповнення плести не планувалося. Проте, намір залишався і його час настав після того як я зареєструвалася на подорож на північний схід України, де передбачається набагато холодніша погода в жовтні в порівнянні з моєю місцевістю. Тож я купила моток пряжі RAM Angora жовтого кольору, щоб поєднати з залишками синього від шапки і серед тисяч моделей обрала цю, Arrow Circle Scarf, щоб зробити снуд якраз до подорожі. Я подумала, що модель з її численними стрілками, що вказують напрямки, добре відповідає загальній ідеї мандрів. Крім того, вона потребувала всього двох кольорів, тож робота не обіцяла багато клопоту.

The knitting started last Sunday. For the provisional cast-on I used this method . But the stitches from the chain I cast of with a hook, too.



Плетіння почалося минулої неділі. Для специфічного набору петель я скористалася цим методом. Але і з ланцюжка петлі я також набирала гачком.

The pattern is for a scarf but I decided to knit around as soon as I imagined how annoying it would be to see those strands of the treads when wearing the scarf which, no doubt, won't fit around the neck as it looks on the photo.
From the afternoon up to the evening I knitted about two or three cm and during the week before the trip found the time to knit one repeat of the pattern. So after easy counting it became clear that the cowl would be ready about next spring :-) In this way the cowl transferred into a trip project.



Модель для шарфа, але я вирішила плести по колу щойно уявила як мене дратуватиме вигляд протягнутих нитей пряжі поки носиш той шарф, який, без сумніву, не лежатиме так чемно навколо шиї як це виглядає на фото.
Протягом другої половини дня я сплела десь два-три см і протягом тижня перед поїздкою знайшла час сплести один рапорт візерунку. Тож після нескладних підрахунків стало очевидним, що снуд, можливо, буде закінчено наступної весни:-) Таким чином, шарф перетворився на мандруючий проект.

I tried to go on knitting in the train while going to Kyiv. But there was pretty dark inside so I could add only few rows of the next repeat. After train it was a bus trip, and while me and my friend were going to Kozelets, a small town with a splendid cathedral, that impressed with its architecture and unique carved from wood iconostasis of 27 meters height, most of time I was napping.

Я намагалася продовжити в'язання у потязі, але у вагоні було досить темно, тож мені вдалося додати лише декілька рядків другого рапорту. Після потягу, була подорож автобусом і, поки ми з подругою їхали до Козельця, маленького містечка з розкішним собором, який вразив своє. архітектурою та унікальним різьбленим з дерева іконостасом заввишки 27 метрів, я переважно дрімала.

The journey from Kozelets to Kochubey's House was a little longer so I added few more rows to my cowl. While listening to the stories of the house, watching the pictures and the museum's exhibits and then walking around the beautiful autumn park, I forgot about the knitting at all and only felt as if filling with joy inspiration and dreams. Maybe because all the surroundings provoked the lyrical mood, my thoughts were mostly thronging on Mazepa and Motrya's love although it was not the only thing we heard in that place. 

Переїзд з Козельця до будинку Кочубея зайняв трохи більше часу, тож в дорозі я додала ще декілька рядків до снуду. Поки слухала історії про будинок, розглядала картини та музейні експонати, а потім гуляла парком, я зовсім забула про в'язання і відчувала наче наповнююсь радістю, натхненням та мріями. Можливо тому що все навколо занурювало в ліричний настрій, мої думки роїлися переважно навколо кохання Мазепи та Мотрі, хоча це було не єдине про що ми там почули.

The way to Baturyn fortress was very short so the knitting was postponed till ... indefinite time:-)
I shared my impressions for the last two days so much that it hard to find new words so I only can quote myself :-) Trips can be different: in some of them you can enjoy the landscapes, architecture, cuisine, being lazy and relaxed but after some trips you feel as if after reading some very important book. The one that changes your outlook and consciousness... as if you found something missed in the puzzle that you couldn't make the whole life. I was sure that I am as much Ukrainian as it could be but there I saw the people who really made so colossal work to restore and make our past alive that can't but admire them. Baturyn is revived from the ash national treasure and it must be a cult sight for every Ukrainian, the outcome of the scientists and donators' work is worth it indeed.  

Шлях до Батуринської цитаделі був зовсім короткий, тож в'язання було відкладено на ... невизначений термін:-)
Протягом останніх днів я так багато ділилася враженнями, що важко знайти якісь нові слова, тож я можу лише цитувати сама себе:-) Подорожі бувають різні: можна милуватися пейзажами, архітектурою, насолоджуватися лінощами та невідомою кухнею, але після деяких подорожей почуваєшся наче після читання якоїсь дуже важливої книги. Тієї, яка змінює твій світогляд і свідомість... ти наче знаходиш якусь загублену частку пазлу, який не міг скласти ціле життя... Я була впевнена, що я настільки українка, наскільки це можливо, але там я побачила людей, які зробили таку колосальну роботу, щоб відродити та оживити наше минуле, що ними не можна не захоплюватися. Батурин - це відроджений з попелу національний скарб і має бути культовим місцем для кожного українця, результат праці науковців і донаторів справді вартий того. 

After visiting the Rosumovsky Palace and while coming back to Kyiv my knitting got the half of the second repeat. On getting home, I knitted a little more and now already have two repeats. Not bad indeed... if forgot that I need eight generally :-) So I hope the arrows will show many destinations ahead to become a cowl, finally.

Після відвідування Палацу Розумовського і на зворотному шляху до Києва моє плетіння вже мало першу половину другого повтору. По поверненню додому я зв'язала ще трішки і вже маю два повтори. Не погано... якщо забути, що мені їх треба вісім :-) Тож сподіваюся стрілки вказуватимуть ще багато напрямків попереду, щоб зрештою стати снудом.