Draped Collar Dress

Wearing a new garment for the person who is going to share the experience of making it before posting is confusing to some degree. I've mentioned this before and, maybe, even not once as the story repeats because life is arranged in that way, actually :-) It means, on the one hand, you become lazy to write a post about sewing as a process, which is, actually, the sense of blogging here. Still, on the other hand, you can share the impressions after wearing this certain garment and add notes about its improvements if needed. It is exactly the case here :-)

Сукня з крепу з драпированою горловиною 

Для людини ділитися досвідом пошиття нового вбрання після того, як його вже трохи поносила, є доволі бентежним. Я вже згадувала про це раніше та, можливо, і не один раз, але ж історія повторюється, бо життя ж таки бентежне :-) З одного боку, стає ліньки писати про сам процес пошиття, що, по суті, і є сенсом цього блогу. З іншого боку, можна поділитися враженнями від носіння цього вбрання та додати нотатки щодо його вдосконалення, якщо в цьому виникає потреба. Це саме такий випадок.

The dress is made of crepe fabric, which is called American here, but I have no idea why. It is not thin material with a slight crepe structure and crush effect that surely makes caring for the clothing easy. This particular kind of crepe is considered to be worn in summer, despite being made from synthetic fibres. As for me, only great qualities are mentioned so I wanted to test them. 

Сукню пошито з крепу, який у нас тут називається, з невідомих мені причин, американським. Це не тонкий матеріал з легкою креповою текстурою та жатим ефектом, що, безумовно, спрощує догляд за одягом. Саме цей вид крепу вважається гожим для носіння влітку, незважаючи на синтетичний склад волокон. Як на мене, всі згадані якості лише позитивні, тож захотілося мені їх перевірити.

To use this fabric, I chose pattern #114 from Burda 6/2026, which I liked a lot at first sight, as it obviously must be sewn only of well-draping materials. 

I changed nothing, only lengthened the dress by about 5 cm. 

The slit is reinforced with interfacing.

After wearing the garment, I added three more loops on the back, one in the centre and two more about 10 cm from it along the waist. The belt is necessary here to form the blouson waist so to keep that loose fabric on the spot, those loops are a must, at least for me. Even in the magazine's photo, you can see the bulging fabric on the back under the belt. It makes the slit open, and the side seams go up in the bottom; they look funny but not nice at all.  

Для випробовування тканини я обрала модель 114 з Burda 6/2026, яка мені сподобалася з першого погляду, оскільки вона, вочевидь, має бути пошита лише з матеріалів, які гарно драпіруються. 

Нічого не міняла, лише подовжила сукню десь на 5 см. 

Шліцу зміцнила прокладкою. 

Поносивши сукню, додала ще три петлі для паска по спинці. Одну по центру, ще дві на 10 см від неї вздовж талії. Пасок тут необхідний для утворення напуску, тож, щоб той напуск залишався на місці, ті шльовки необхідні, принаймні для мене. Навіть на журнальному фото видно, що на спинці під паском тканина  опускається і утворюється такий "мішок", через це відкривається шлиця і по низу задираються бокові шви, що виглядає кумедно, але зовсім негарно. 

The processing of the neck hole is according to the instructions. 

Обробка горловини за інструкцією.

The dress, or, to be exact, I in it,  was absolutely appropriate for the dinner at the yacht club and at a charity degustation of local wines in the park along the river.

Сукня, або ж  я в ній :-),  чудово вписалася в обід у яхт-клубі та в благочинну дегустацію місцевих вин в парку біля річки.