Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІI

I guess I am ready to go on with my Transcarpathia Vacation both fun and wardrobe. It's easy to find part I as the title photo is the same. In the photo, I ticked the garments already mentioned in both parts. 

The story turned out to be quite long so I didn't translate into English, I am sorry. Hopefully, I'll have a chance to do it later.

Схоже, я вже готова продовжувати з розповідями про мої закарпаські розваги та вбрання. Першу частину знайти легко, бо титульне фото те саме. На ньому я відмитила той одяг, про який згадується в обох частинах.

...

На момент заселення в готель ми хотіли лише їсти і відпочивати, про що і сказали водієві, коли групу з семи туристів привезли  в термальні басейни Косино. У нас ще з дому був невиразний план не ходити до басейну, а піти в тому селі до якоїсь колиби пообідати, проте виявилося, що той басейн, мислячи категоріями півдня України, серед пустелі. Водій виявився милою та співчутливою людиною, а дві лесі українки та обіцянка заплатити за його обід зробили нас найкращими друзями і так, замість за півтори тисячі гривень паритися в термальних водах, ми опинилися в українському угорському селі за столом в ресторані серед квітучого саду за надзвичайно смачною місцевою стравою, боб-гуляшем, та з наповненими по вінця келихами білого вина. Після обіду дружба з водієм настільки зміцнилася, що він нас вивіз ще і на озеро, де можна було б і скупатися, якби не принципова відсутність купальників. Зрештою, в Косино ми теж відмітилися, з'ївши по порції морозива за ціною трьох в очікуванні повернення до готелю. Я б сказала, що цей день задав настрій на всі решту. 

На цей випадок я одягнула невимушену віскозно-лляну сукню, яка мене ніколи не підводила і пристойно виглядає, наівть щойно витягнута з валізи.

...

Готель мені сподобався. Можливо через раннє бронювання, а може через те, що вони нас пожаліли, бо ми з міста, яке живе з купою щоденних повітряних тривог та обстрілами, а може завдяки авторитету туроператора, нас поселили в напів-люкс замість стандарту, за який ми заплатили. Так ми отримали номер з балконом, умебльованим круглим скляним столом і плетеними стільцями і на якому ми щодня сервірували легкі вечері, та чудовим краєвидом і на саме містечко і на Карпати. Але все це ми роздивилися вже як повернулися з Косино. 

Оскільки метою нашого відпочинку було оздоровити душу та розвантажити мозок, в готелі ми оплатили тільки сніданки. На цьому піклування про тіло закінчилося, бо на відміну від дієтичних сніданків, на обідах ми не економили і вивчали місцеву кухню і карту вин радісно і з великим апетитом. До бювету в готелі ми теж ходили, але без фанатизму, бо лише на шостий день з'ясували, що наша картка для відкривання крану з Поляною Квасовoю не працює і нам її замінили. 

Моїм "домашнім" одягом стала трикотажна сукня, єдина річ яку я пошила саме для мандрівки, але вона такою планувалася ще з купівлі тканини, тож могла бути і для іншої відпусткі.

...

Поїздка до Ужгороду завжди має певний план. Тобто, якщо ти  там опиняєшся в перший раз, то вирушаєш до Ужгородського замку. Наші відвідини столиці Закарпаття не стали виключенням. Проте, оскільки в цей день ми були організованими туристами, гуляли ми там з екскурсоводом. На моє переконання, і попередній досвід з цього приводу в цукеркі зі мною ніколи не грався, замки, палаци та музеї варто відвідувати з екскурсоводами, до того ж компетентними і невтомними, саме такими який був у нас. Якщо, звісно, мета зануритися в атмосферу, а не "аби було". Проте бажання побачити якісь "нетуристичні" цікаві місця нікуди не поділося; певною мірою в цей день нам  такі трапилися також. Тож після обіду гігантським деруном з начинкою та салатом в милому ресторанчику на затишному тенистому подвір'ї, в якому саме в той день трапилася акція на Просекко, три келихи за ціною двох, ми зазирнули до унікальної сторічної кав'ярні-музею, а потім нас ще завезли в "Децу у Нотаря", місце з колекцією дотепів на всі часи і смаки, про яке я ніколи в житті і не чула, але судячи зі списків гостей, тільки нас там раніше і не було. 

Цей день зараз мені згадується якимось святковим, хоча у мене був там особистий чутливий момент. 

Лляні штани та батистова блузка до того дня дуже пасували.

                                                               To be continued...