Розумна, гарна та вправна :-) Useful fun for needleworkers / Корисні розваги для рукотворниць
About Me
- Oksana Starzhynska
- My blog's main subjects are sewing, the thing in which I am experienced the most, and beadwork, which is, in fact, pushed me into blogging. I am also engaged in knitting and crocheting. All together they are the set of skills which I use to make my wardrobe my whole life. These are not my only interests, I also like the English language (that's one of the reasons that my blog is bilingual), try to travel around my country and abroad (when can afford it), am interested in art (to the degree of a dilettante but nevertheless) and adore the people who can create anything beautiful or useful whatever it is :-) So welcome to a needlecrafter diary!
27 December 2016
Plain Top, or If You Have No Wish to Knit
After my experiments with peyote geometry were over and I got an unexpectedly nice the pendant and the earrings set, I was asked if I had any clothes to match the jewelry... Hmm... As a rule, such a question can take me unawares for no more than a couple of seconds:-) And in this particular case I had an immediate answer because on Saturday I sewed a plain top and, what luck!, had an old green skirt in a wardrobe (what a pleasure to be still able to put on the things I made several years ago:-)) and those items matched each other great.
Як мої експерименти з мозаїчною геометрією закінчилися і я отримала гарний набір з кулона та сережок, мене одразу запитали, з чим я збираюся ці прикраси носити... Хмм... Зазвичай таке питання може мене спантеличити не більше ніж на пару секунд:-) А ось цього разу у мене була напоготові негайна відповідь, тому що у суботу я пошила простий топ і, оце пощастило!, знайшла у шафі стару зелену спідницю (як же ж це приємно все ще бути в змозі вдягнути речі пошиті декілька років тому:-)) і всі ці речі чудово пасують одна до одної.
The pattern is #106 from Burda 2/2011. As I had enough fabric, from the remnants I made a cowl to complete the outfit. I made the seam on the centre of the back and sewed a zipper in it.
While sewing I reinforced the shoulder seams and the centre back seam for the length of the zipper. The arm holes require reinforcing too, not to be stretched. There's a special interfacing ribbon for that but if you have none, like me, the arm holes can be just stitched along the edge.
As it was mentioned above, I preferred to make a back centre seam to sew the zipper in it. And so the neck hole is processed with the facing. It is easy to cut using the drafts of the back and front. (I seemed to take the photo but don't have it) :-(
26 December 2016
Peyote Pyramid Earrings, or Funny Geometry
After making the pendant I asked myself why I'd been so indifferent to Geometry at school. It turned to be so interesting unless to learn any theorem :-) And it could be absolutely exciting if to use the beaded simple geometric figures, for example triangles, to create as many new beaded elements as you want. The previous project got the quick continuation. I thought the pendant wouldn't mind having a couple of friends and made a pair of earrings as soon as I became sure I am able to compile the motifs in any figures... well, maybe not in any but if to talk about the simplest pyramid of four triangles, I managed pretty well :-)
Сережки "Мозаїчна піраміда", або Весела геометрія
Зробивши кулон, я запитала себе, чому була такою байдужою до геометрії в школі. Адже вона виявилася такою цікавою, якщо не вчити жодних теорем:-) Вона може бути навіть захопливою, якщо використовувати сплетені з бісеру прості геометричні фігури, наприклад трикутники, для створення нових елементів у великий кількості. Попередній проект отримав дуже швидке продовження. Я подумала, що кулон був би не проти отримати собі компанію і зробила до нього пару сережок щойно зрозуміла, що можу зібрати з таких мотивів будь яку фігуру... ну, може і не будь яку, але якщо говорити про найпростішу піраміду з чотирьох трикутників, у мене вийшло непогано:-)
So to make such pyramids I made four triangles (the same as for the pendant) per an earring. I added extra row to every other motif to sew them together this time, too.
Отже, щоб зробити такі піраміди, я сплела по чотири трикутники (такі ж самі як для кулону) на кожну сережку. І так само в кожному другому додавала додатковий ряд для кращого зшивання мотивів.
Every of three corners were decorated with one 10/0 seed bead, one 4mm crystal and one 10/0. Then on the pin I assembled 4 mm crystal, the pyramid, 4 mm bicone, a drop bead and added a hook.
Кожний з трьох кутів прикрасила однією бісериною 10/0, 4 мм кристалом, бісериною 10/0. Потім зібрала на пін кристал 4 мм, піраміду, біконус 4 мм і намистину краплю. Додала гачок.
That's all. I can't help admitting that I'd love to go on playing with such elements.
Це все. Не можу не визнати, що із задоволенням продовжила б експерименти з цими елементами.
24 December 2016
Snowflake for Forest Nymth, or Webinar Experience
The other days it occurred to me that it is the right time to think about a New Year or Christmas present for myself. Thus I started beading a necklace to pair these earrings. However, to predict when the work is over, is impossible so I wanted some quick project just to make the spirit bright and festive. The idea to join the beading webinar held by +Наталья Кузьма. Школа Бисероплетения to follow her new tutorial seemed to be the one I needed. Besides, I hadn't taken part in any along-project before so was curious enough.
Сніжинка для Мавки, або досвід вебінару
Днями мені спало на думку, що вже час подумати про новорічний або різдвяний подарунок для себе і розпочала плести намисто в пару до цих сережок. Але передбачити, коли ж та робота закінчиться неможливо, а мені ж так кортіло зробити щось швиденько просто заради святкового настрою. Тож ідея приєднатися до вебінару від +Наталья Кузьма. Школа Бисероплетения, щоб скористатися її новим майстер класом здалася тим, що треба. До того ж я ніколи не брала участь в таких проектах-посиденьках, коли багато людей роблять одне й те саме і мені було цікаво.
The first part of the event was dedicated to the lecture about beading materials, instruments, inspiration, new ideas and so on. All that time I spent for matching the cutbeads. The tutorial required delicas but as I have none, wanted to use cutbeads which I like a lot. The tutorial itself included the common bead-along of one triangle and explanation what to do after making 12 such elements.
Перша частина вебінару була присвячена лекції про бісероплетіння: матеріали, інструменти, натхнення, нові ідеї і таке інше. Весь цей час я витратила на підбір рубки. МК вимагає деліки, але у мене її немає, тож я вирішила використати рубку, яка мені дуже подобається. Сам майстер клас включав спільне виготовлення одного трикутника і пояснення, що робити після того, як наплетеш 12 таких елементів.
The beading is pretty quick but the sewing is very ... let's say troublesome. I yet had to add extra row in every other element to sew the ready triangles. It decreased the curving of the sides and to some degree let me avoid the ruffling of the ready detail. I also decided at first to sew both of the 6-triangles circles and then join them together.
Плетіння трикутників доволі швидке, а ось зшивання ... скажімо, клопітке. Я все ж таки додала ще один ряд бісерин в кожному другому трикутнику для кращого зшивання. До того ж це трохи випрямило бокові частини трикутників і дозволило уникнути зайвих шлярок вже готових сніжинок. Крім того, я спочатку зшила по 6 трикутників у кола, а вже потім з'єднала ті кола між собою.
My snowflake is stuffed with a piece of a nylon rope.
Only in the picture I noticed the rope is seen through the snowflake but I hope at the day light it won't be so remarkable.
I combined nice green and gold colours in my snowflake (which reminds a star if to say true:-))... May be some forest Nymth would wear the pendant before the holidays...:-)
Для наповнювача використала відрізок нейлонової мотузки. І лише на фото побачила, що він просвічує через сніжинку, але сподіваюся, що при денному світлі це не буде так помітно.
У сніжинці поєднала гарні зелений і золотистий кольори, тож може якась лісова Мавка і приміряє кулон перед святами...:-)
10 December 2016
Combined Dress, or Yachting Day
Last year I was stuck to the idea not to buy any new meter of fabric until my stash is empty. This dream still sounds perfect and I worked insistently for some time to make it true but one point in it wasn't taken into the consideration and caused my doubts as for the sanity of that plan:-) I wondered why it hadn't occurred to me that a piece of fabric takes much less room than a piece of clothes made from it. And having empty stash I would have an overloaded wardrobe which, unfortunately, has no intention to stretch. So having a couple extra pieces of accurately folded material and only planning sewing from it leave my wardrobe out of danger to be broken :-)
There's one more way to save the room in it. If you like two or more materials and they match each other pretty well, you can make one outfit instead of two or three. It is exactly the case with this my new one:-)
And how does it relate the yachts? It is obvious: the fresh airy colours of the fabrics bring to my mind one of the most relaxing summer views - white yachts on the background of blue waves and the outfit's comfy, almost loose silhouette that restricts none of moves, makes the dress ideal for any summer walks... including aboard of any kind of boat :-)
Комбінована сукня, або Прогулянка на яхті
Минулого року мене захопила ідея не купувати жодного нового метру тканини допоки мої запаси не будуть вичерпані. Ця мрія все ще звучить непогано і я доволі наполегливо працювала над її втіленням, але одну малюсіньку деталь не було взято до уваги що і спричинило мої сумніви щодо розумності того плану:-) Мене раптом спантеличила думка, що шматок тканини займає набагато менше місця ніж предмет одягу пошитий з нього. І позбувшись запасів, я матиму переповнену шафу, яка, на превеликий жаль, не має властивості розтягуватись. Тож мати пару відрізів зайвої охайно складеної тканини і лише планувати щось з неї пошити забезпечить моїй шафі довге і безпечне життя:-)
Є ще один спосіб зекономити в ній місце. Якщо Вам, наприклад, подобається дві або три тканини одразу і вони підходять одна одній за кольором, можна замість двох-трьох предметів створити один. Якраз так я і пошила нову сукні:-)
А до чого ж тут яхти? Це ж очевидно: легкі свіжі кольори тканин наштовхують на думку про один з найгарніших літніх пейзажів: яхти на фоні блакитних хвиль; а її далекий від прилягання силует, що дозволяє вільно рухатися, робить сукню ідеальною для будь яких літніх прогулянок ... включно на борту якогось човника:-)
Браслети з намистини магатама та сережки були зроблені саме як доповнення до цієї сукні.
I did have small pieces of the fabrics and as they matched really well so I decided to pair them. The pattern 123 from Burda 8/2015 seemed to be good for that.
The blue and orange bracelets and the earrings were made specially to match the dress:-)
У мене і справді були невеличкі відрізи матеріалів і вони добре сполучалися за кольором, тож я і вирішила скомбінувати їх. Модель 123 з Burda 8/2015 здалася гарним варантом для цього.
Блакитний і помаранчевий браслети та сережки були зроблені спеціально під цю сукню:-)
The piece of the blue linen was not just small, it turned out to be not enough for making the skirt. So I had to add some individuality to the design:-) As it is said, "If you want to conceal something, emphasise it". So did I :-) I cut the triangles and sewed them to the sides. Then draw the new side line. One more point - the skirt almost doesn't have a difference of the centre and side lines so be careful while cutting. For example, at first I arranged the side part to the centre fold of the fabric and noticed the mistake not at once. It was easy to re-cut but my inattentiveness was unpleasant anyway.
Відріз блакитного льону був не просто маленьким, його було не достатньо для крою спідниці. Тож довелося додати трохи індивідуальності до дизайну:-) Як то кажуть, " Хоче щось приховати, підкресли це":-) Так я і зробила. Покроїла трикутники, які і пришила по боках, потім накреслила нову лінію бокового шву.
Ще одне зауваження - лінія середини переду і боку маже не відрізняються, тому треба бути уважним під час крою. Я, наприклад, спочатку розташувала викрійку боковим швом до згину тканини і зовсім не одразу помітила помилку. Перекроїти було неважко, але моя неуважність все одно була неприємною.
Generally the dress sewing is quick and simple. I would recommend the pattern for the beginners. It is good practice to make the facing. While working with the detail, don't forget to make short cuts before turning it out. After it is turned out, baste the facing with the narrowest band on the wrong side of the neck hole.
Загалом пошиття сукні просте і швидке. Я б рекомендувала модель для початківців. Гарна практика навчитися обробляти обшивки. Під час роботи до вивертання обшивки не забуваємо робити надрізи по колу горловини. Після вивертання виметуємо обшивку залишаючи найвужчий кант.
After that stitch the facing to the right side of the bodice. It is worth pinning the detail before the basting and stitching to avoid its twisting that can happen because the facing has a curvy shape.
Після того настрочуємо обшивку до лицевої сторони верхньої частини. Деталь варто пришпилити перед наметуванням, щоб уникнути подальшого перекосу, який може трапитися тому що деталь має закруглення.
In the same way the sleeves' hems are processed.
Так само обробляємо і обшивку низу рукавів.
7 December 2016
Starry Night Earrings
The idea for the new jewellery project was swirling around my mind exactly like the spirals in the sky in the picture... I only had to catch it to put in the definite shape. So when in our local store I suddenly saw a reproduction of Van Gogh's painting to embroider with seed beads, I decided it was the sign and bought it at once:-) The initial idea transformed into the earrings pretty quickly after I started working on the picture so I guess while going on with embroidering, the earrings will get the companions as well:-)
Сережки "Зіркова ніч"
Ідея для нового набору прикрас кружляла навколо мене так само як вихор серед неба на картині... Мені лише треба було вхопити її, щоб надати певну форму. Тому, коли в нашій місцевій крамниці я побачила репродукцію картини Ван Гога для вишивання бісером, я подумала, що це - знак і одразу її купила:-) Початкова ідея набула конкретних рис і перетворилася на сережки доволі швидко щойно я почала працювати над вишивкою, тому маю підозру, що поки продовжуватиму вишивати, сережки отримають собі компанію:-)
The earrings are compiled with three elements: bezeled 8 mm chaton, and 12 mm rivoli and a drop.
To bezel the chaton I followed this tutorial from +Jill Wiseman. To bezel the rivoli I started with the same 12 seed beads but then added the rays of five seed beads. Besides, I substituted the bicones for 8.0 and added 15.0, 8.0, 15.0 instead. The rivoli has no 15.0: all is the same but made only with 10.0 and 8.0.
To join the elements I tried a couple of variants but finally used loops from 15.0 and a ring (a drop) and 15.0 and 8.0 to join the rivoli and the chaton.
Сережки складаються з трьох елементів: обплетених шатона 8мм і ріволі 12 мм та краплі-підвіски. Шатон був обплетений за цим МК від +Jill Wiseman. Щоб обплести ріволі, я почала з тих самих 12 бісерин, але потім додала "промінці" з п'яти бісерин. Крім того, біконусів у мене не було, тому я їх замінила бісером 8.0 і натомість додавала 15.0, 8.0, 15.0. Для ріволі бісер15.0 не використовувався, все зроблено те саме, але бісером 10.0 і 8.0.
ЩОб зєднати елементи, я пробувала різні варіанти, але зрештою зробила це петлею з бісеру 15.0 і кільцем (крапля) і бісером 15.0 і 8.0 для шатона і ріволі.
The picture can't but inspire so let all of us have a starry night with starry dreams:-)
Картина не може не надихати, тож зіркової всім ночі і зіркових снів:-)
3 December 2016
Seed Bead Embroidery, or Unlooked-for Romance
This picture is the second of those mentioned ones I've got as gifts on different occasions. The first one was my undoubted favourite so I embroidered it quite enthusiastically and quickly. This one I didn't like at all mostly because I avoid surrounding myself with the images of unknown people even if they just embody some emotions or feeling without implying a certain person. But not to offend the presenter I started working on it. And while embroidering I followed the advice they give in clever psychological books about doing the things you don't want but must, i.e. find something pleasant in the process or in its aim... Practically it means if you go to the dentist, think about the moment of enjoyment when the visit is over (it's my favourite example:-)) As for the picture, I tried to find out what yet attracts me in it.
The first point of our reconciliation became bright and merry umbrellas, they are surely the main colour accent of the picture and give it cheerfulness. The second moment - the plot. The couple on the foreground is not interesting - everything is clear here and, depending on the mood, I only can be either happy at their hugs and kisses or envious :-) The man in a pink shirt is probably just cold and wants to get his destination as quick as possible... So the most interesting characters are the girl on the right and the guy on the left of the main heroes. Their presence feeds imagination and evokes some wondering... if their umbrellas will suddenly encounter and they stop... if their eyes will meet and they'll smile to each other... if he won't be worrying and if she'll feel unprejudiced about him... And if they change the way of the walk, what umbrella they'll choose when going together...
Ця картина - друга з тих, про які я згадувала як про дарунки з різних нагод. Перша була моїм безсумнівним фаворитом і я вишила її з великим ентузіазмом та досить швидко. Ця мені зовсім не сподобалась переважно через те, що я не люблю оточувати себе зображеннями незнайомих людей, навіть якщо вони просто образно втілюють якісь емоції чи почуття без жодного натяку на певну особу. Але, щоб не ображати дарувальника, я почала над нею працювати. І поки вишивала, слідувала пораді з розумних книжок з психології щодо невідворотності виконання справ, які робити не хочеться, але треба, а саме - знайди задоволення в самому процесі або в його меті... На практиці це означає, що коли ідеш до дантиста, уявляй, який будеш щасливий, коли залишиш його кабінет (мій улюблений приклад :-)) Щодо картини, я намагалася віднайти, що ж все ж таки мене в ній приваблює.
Першим пунктом примирення стали веселі яскраві парасольки, які є головним кольоровим акцентом картини і надають їй певну жвавість. Другий момент - сюжет. Пара на передньому плані нецікава, з ними все зрозуміло і, залежно від настрою, я можу або радіти їхнім обіймам і поцілункам або заздрити:-) Чоловік у рожевій сорочці вочевидь змерз і просто хоче якнайшвидше дістатися свого місця призначення... Найцікавіші тут - хлопець ліворуч і дівчина праворуч від головних героїв. Їхня присутність живить уяву та пробуджує цікавість.... Чи їхні парасольки зіштовхнуться і вони зупиняться... Чи зазирнуть вони одне одному в очі і посміхнуться... Чи не буде він хвилюватися та чи почуватиметься вона неупередженою щодо нього... І якщо вони змінять напрямок руху, яку парасольку оберуть, коли йтимуть разом...
28 November 2016
Half Tila Earrings, or Uncertain Mood
November is a month of vagueness... All the best what autumn is able for is far behind and all good what is expected from winter is far ahead.. The sky is gloomy, all around as if dimmed and sad, and the wishes are uncertain... To say in brief, the air is full of some kind of endless melancholy. I even couldn't invent the name for these earrings... At first they seemed to spell the vision of white tulips! (in November) then my mood swung to the simple idea of snowed fur trees... At least this latter is more actual now, or to be exact, it could be more actual if suddenly we have snow again:-)
Сережки з половинок тіли, або Непевний настрій
Листопад - місяць непевності... Все найкраще, на що здатна осінь, далеко позаду, а все гарне, чого ми чекаємо від зими, ще далеко попереду... Небо - похмуре, все навколо тьмяне, сумне якесь, а бажання - невиразні. Словом, повітря просякнуте якоюсь нескінченною меланхолією. Я навіть не могла вигадати назву для цих сережок. Спочатку здавалося, вони навіювали видіння білих тюльпанів! (у листопаді), а потім мій настрій хитнувся до простої думки про засніжені гілки ялинки... Принаймні це останнє - більш актуальне зараз, чи, краще сказати, було б більш актуальним, якщо б раптом у нас знову випав сніг:-)
The earrings are very simple and quick to make if there are all the materials and the main of them - half tila beads. The design and tutorial belong to +Sidonia's handmade jewelry.
Сережки дуже прості і швидкі у виконанні, якщо є всі необхідні матеріали і, найголовніший з них - намистини half tila (половинки тіли, чи то краще сказати, напівтіли). Дизайн і майстер клас належать +Sidonia's handmade jewelry .
The only thing I changed, made a loop for the hook. I used three more 4 mm bicones and several 15.0.
Єдине, що я змінила, це зробила петлю для гачка. Для цього я використала додаткові три 3 мм біконуси і декілька бісерин 15.0.
26 November 2016
Farfalle Bracelet, or November Heart
Probably about a week ago the first snow covered all around here... The way it changed the world for few hours astonished and gave the feeling of some pure childish joy which only can be compared with the gladness from reading a fairy-tale with happy ending... And I like to realise that such things still amaze me. The advantage of being a needleworker lets me come back to such moments and revive them into my creations.
I only wonder what the trees themselves like better either their nude calm winter loneliness or the richness of the prime that exhausts their life...
Браслет з фарфальок, або Серце листопада
Мабуть десь із тиждень тому все навколо покрив тут перший сніг... Те, як він на декілька годин змінив світ, не могло не зачудувати і дало почуття якоїсь чистої дитячої радості, яку можна порівняти лише із задоволенням від читання казки зі щасливим кінцем... І мені дуже подобається, що такі речі все ще мене вражають. Перевага рукотворниці в тому, що можна повертатися до таких моментів і оживляти їх в своїй творчості.
Мені лише цікаво, що більше подобається самим деревам: їхня зимова оголена самотність спокою чи все ж таки пишнота розквіту, яка висмоктує їхнє життя...
So the inspiration brought me to the pattern Heart-to-Heart Bracelet by Janet Palumbo from Beadwork 8/9 2013. I followed the instruction but made few changes. The first one - made a loop of seven 10.0 seed beads around the drop that i added instead of 3mm bead in the pointed spot.
Отже натхнення привело до мене модель Heart-to-Heart Bracelet від Janet Palumbo з Beadwork 8/9 2013. Я слідувала інструкції, але зробила декілька змін. По-перше, додала петлю з семи бісерин навколо дропса, який додала замість 3 мм намистини у вказаному місці.
The second change concern the clasp. After making the toggle loop the bracelet seemed to be incomplete as if I had no enough materials to finish it. So I added 10.0 seed beads between farfalles wherever it was possible. In this way the work looks neater. I also changed the clasp - made a toggle bar from 10.0.
Друга зміна стосується застібки. Як петля тогла була готова, браслет видався мені якимось незакінченим, наче мені не вистачило матеріалів для його завершення, тому де тільки можна було я додала бісер 10.0 між фарфальками. Так виріб виглядає охайнішим. Я також додала планку для тогла, сплела з бісеру 10.0.
The bracelet turned to be quite refined... almost like that beautiful snowy morning...
Браслет вийшов доволі витонченим... майже таким як той прекрасний засніжений ранок...
I only wonder what the trees themselves like better either their nude calm winter loneliness or the richness of the prime that exhausts their life...
Браслет з фарфальок, або Серце листопада
Мабуть десь із тиждень тому все навколо покрив тут перший сніг... Те, як він на декілька годин змінив світ, не могло не зачудувати і дало почуття якоїсь чистої дитячої радості, яку можна порівняти лише із задоволенням від читання казки зі щасливим кінцем... І мені дуже подобається, що такі речі все ще мене вражають. Перевага рукотворниці в тому, що можна повертатися до таких моментів і оживляти їх в своїй творчості.
Мені лише цікаво, що більше подобається самим деревам: їхня зимова оголена самотність спокою чи все ж таки пишнота розквіту, яка висмоктує їхнє життя...
So the inspiration brought me to the pattern Heart-to-Heart Bracelet by Janet Palumbo from Beadwork 8/9 2013. I followed the instruction but made few changes. The first one - made a loop of seven 10.0 seed beads around the drop that i added instead of 3mm bead in the pointed spot.
Отже натхнення привело до мене модель Heart-to-Heart Bracelet від Janet Palumbo з Beadwork 8/9 2013. Я слідувала інструкції, але зробила декілька змін. По-перше, додала петлю з семи бісерин навколо дропса, який додала замість 3 мм намистини у вказаному місці.
The second change concern the clasp. After making the toggle loop the bracelet seemed to be incomplete as if I had no enough materials to finish it. So I added 10.0 seed beads between farfalles wherever it was possible. In this way the work looks neater. I also changed the clasp - made a toggle bar from 10.0.
Друга зміна стосується застібки. Як петля тогла була готова, браслет видався мені якимось незакінченим, наче мені не вистачило матеріалів для його завершення, тому де тільки можна було я додала бісер 10.0 між фарфальками. Так виріб виглядає охайнішим. Я також додала планку для тогла, сплела з бісеру 10.0.
The bracelet turned to be quite refined... almost like that beautiful snowy morning...
Браслет вийшов доволі витонченим... майже таким як той прекрасний засніжений ранок...
21 November 2016
Donut Necklace, or Autumn Ball
Last time I was at the Autumn Ball in my final school year... The weather was very warm then and on some reason the theme of the night was chintz clothes that had none of autumn associations and ideas, obviously the change of seasons in a warm climate is not so bright, it's rather boring...
I don't remember me visiting any of such events since then but to become an autumn's guest one needs no invitation at all. And it is so easy to enjoy the real ball of the picturesque colours and hues of the season and get from this so capricious but so beautiful lady Autumn as much inspiration as you want to create nice things.
Намисто "Осінній бал"
Останній раз я була на осінньому балу у випускному класі школи.. На дворі було дуже тепло і чомусь темою того вечору обрали ситцевий одяг, який не навіював жодних осінніх думок та асоціацій, адже в теплому кліматі зміна пор року не така яскрава, скоріше навіть нудна...
Не пригадую, щоб з того часу мені доводилося бувати на подібних заходах, але ж в гості до осені можна і без жодного запрошення з'явитися і насолодитися справжнім балом мальовничих відтінків її розкішного вбрання та отримати від цієї примхливої, але такої гарної пані Осені скільки забажаєш натхнення на створення гарних речей.
To create the necklace took me pretty much time and made learn a new technique. The necklace made mostly of the other necklace I unpicked last month before making the Donut Earrings. The short parts of the herringbone spiral were lengthened and joined in one new rope. I learned how to make Russian leaves (it is strange but the term exists only abroad, nobody calls it Russian here) to decorate the necklace and made them of three sizes. The feature of the leaves - all of them are different even if you make them in the same way:-) It also depends if it is beaded with the thread (1) or fishing line (2). For the necklace the latter is better because the shape is firmer.
На створення намиста пішло доволі багато часу та довелося вивчити нову техніку. Намисто зроблено переважно з матеріалів іншого намиста, яке я розібрала минулого місяця перед тим, як зробила ці сережки "Пампушки". Короткі частини джгута було подовжено і з'єднано в одну. І я навчилася плести листя з бісеру, щоб прикрасити намисто і зробила їх в трьох різних розмірах. Особливість такого листя - воно все різне, навіть, якщо щоразу все робиш однаково:-) Також має значення чи плетеш на нитку (1) чи на волосінь (2). Для такого виробу другий варіант кращий, бо форма листа жорсткіша.
The most complex part is to join all the elements together. The most important to invent how to do that. After quite long thinking I decided to use the idea of joining the Irish lace - the ready elements are pinned on the base and join with crocheted chains. So I drew an about scheme of the elements arrangement and started to join them with flat herringbone ropes. I won't give any recommendations because it is free improvisation united with the same seed beads.
Найскладніша частина - з'єднати всі елементи до купи. Найважливіше - вигадати, як це зробити. Я вирішила скористатися ідеєю з'єднання ірландського плетіння, всі готові елементи якого наколюються на основу і потім з'єднуються гачком ланцюжками. Отже намалювала приблизну схему розташування елементів і розпочала з'єднувати їх пласким джгутом ндебеле. Жодних рекомендацій давати не буду, бо це - чиста імпровізація об'єднана однаковим бісером.
The lower rope made in the same way. You must be careful here and leave enough room between the two ropes otherwise, when they are ready, they can be put on each other.
Нижній елемент робиться так само. Тут треба бути дуже обережним і залишити достатньо місця між двома низками. Інакше в готовому вигляді вони можуть накластися одна на одну.
Before joining the leaves to the necklace I sewed them in pairs. In this way it was easier to find the right points of joining them to the orange beads.
Перед тим як приєднати листя до намиста, я їх зшила парами. Таким чином набагато легше було визначити місця їхнього подальшого приєднання до помаранчевих намистин.
It is a very nice necklace and I am really very glad and proud with the result. I also think that not to be invited to the Autumn Ball is not a problem... as the feast of creating revives every time when you feel inspired not depending on the season:-)
Намисто вийшло дуже гарним і я справді радію і пишаюся результатом. Я також думаю, що не отримати запрошення на Осінній Бал - це не проблема... Адже свято творчості оновлюється щоразу коли відчуваєш натхнення і це не залежить від пори року:-)
Не пригадую, щоб з того часу мені доводилося бувати на подібних заходах, але ж в гості до осені можна і без жодного запрошення з'явитися і насолодитися справжнім балом мальовничих відтінків її розкішного вбрання та отримати від цієї примхливої, але такої гарної пані Осені скільки забажаєш натхнення на створення гарних речей.
To create the necklace took me pretty much time and made learn a new technique. The necklace made mostly of the other necklace I unpicked last month before making the Donut Earrings. The short parts of the herringbone spiral were lengthened and joined in one new rope. I learned how to make Russian leaves (it is strange but the term exists only abroad, nobody calls it Russian here) to decorate the necklace and made them of three sizes. The feature of the leaves - all of them are different even if you make them in the same way:-) It also depends if it is beaded with the thread (1) or fishing line (2). For the necklace the latter is better because the shape is firmer.
На створення намиста пішло доволі багато часу та довелося вивчити нову техніку. Намисто зроблено переважно з матеріалів іншого намиста, яке я розібрала минулого місяця перед тим, як зробила ці сережки "Пампушки". Короткі частини джгута було подовжено і з'єднано в одну. І я навчилася плести листя з бісеру, щоб прикрасити намисто і зробила їх в трьох різних розмірах. Особливість такого листя - воно все різне, навіть, якщо щоразу все робиш однаково:-) Також має значення чи плетеш на нитку (1) чи на волосінь (2). Для такого виробу другий варіант кращий, бо форма листа жорсткіша.
The most complex part is to join all the elements together. The most important to invent how to do that. After quite long thinking I decided to use the idea of joining the Irish lace - the ready elements are pinned on the base and join with crocheted chains. So I drew an about scheme of the elements arrangement and started to join them with flat herringbone ropes. I won't give any recommendations because it is free improvisation united with the same seed beads.
Найскладніша частина - з'єднати всі елементи до купи. Найважливіше - вигадати, як це зробити. Я вирішила скористатися ідеєю з'єднання ірландського плетіння, всі готові елементи якого наколюються на основу і потім з'єднуються гачком ланцюжками. Отже намалювала приблизну схему розташування елементів і розпочала з'єднувати їх пласким джгутом ндебеле. Жодних рекомендацій давати не буду, бо це - чиста імпровізація об'єднана однаковим бісером.
The lower rope made in the same way. You must be careful here and leave enough room between the two ropes otherwise, when they are ready, they can be put on each other.
Нижній елемент робиться так само. Тут треба бути дуже обережним і залишити достатньо місця між двома низками. Інакше в готовому вигляді вони можуть накластися одна на одну.
Before joining the leaves to the necklace I sewed them in pairs. In this way it was easier to find the right points of joining them to the orange beads.
Перед тим як приєднати листя до намиста, я їх зшила парами. Таким чином набагато легше було визначити місця їхнього подальшого приєднання до помаранчевих намистин.
It is a very nice necklace and I am really very glad and proud with the result. I also think that not to be invited to the Autumn Ball is not a problem... as the feast of creating revives every time when you feel inspired not depending on the season:-)
Намисто вийшло дуже гарним і я справді радію і пишаюся результатом. Я також думаю, що не отримати запрошення на Осінній Бал - це не проблема... Адже свято творчості оновлюється щоразу коли відчуваєш натхнення і це не залежить від пори року:-)
10 November 2016
Confetti Sweater
The only feature of this sweater is the yarn it is knitted from. And not the fibre itself but its joyful bright colour style reminding confetti, rainbow, firework and carnival all in one:-)
It was bought absolutely spontaneously a couple of years ago. I really yield such instant temptations of purchasing very rarely but it takes place. Sometimes it is even useful because sudden either actions or events and emotions can happen to be surprisingly wonderful and bring much more enjoyment than the expected.
Светр "Конфеті"
Єдиною видатною прикметою цього светра є пряжа, з якої його зроблено. І не її склад, а її строката барвиста кольорова гама, яка нагадує конфеті, веселку, феєрверк та карнавал взяті усі разом:-)
Куплено цю пряжу було цілком спонтанно десь двійко років тому. Я справді дуже рідко поступаюсь таким раптовим споживацьким спокусам але все ж таки таке трапляється. Іноді це навіть і корисно, тому що раптові вчинки або події та емоції можуть виявитися напрочуд гарними і принести набагато більше задоволення ніж очікувані.
The sweater is surely plain. But this used yarn, Rainbow from YarnArt, doesn't need any complex pattern so I chose model 6 from old Susanna magazine 1/2005 with a couple of modifications concerning the collar and the length of the sweater.
The necklaces turned out to be a worthy and winsome accessory for the outfit and justified the expectations:-)
Светр насправді дуже простий. Але пряжа, "Rainbow" від YarnArt, і не потребувала жодних складних конструкцій, тому я обрала модель №6 зі старого журналу "Susanna" 1/2005, в яку внесла декілька змін, що стосуються коміру та довжини светра.
Намисто виявилося ідеальним аксесуаром до светра і виправдало всі очікування:-)
As it was mentioned above, the model is from the old magazine and at that times short sweaters were popular. I could never understand that because it is strange to have warm sweater that doesn't make some very essential parts of our body warm but nevertheless... So I lengthened mine for 10 cm.
I also followed the bigger size instructions because my gauge was larger so not recalculate all the pattern it was easier to work.
Як вже згадувалося, модель зі старого журналу, а в ті часи популярними були короткі светри. Я ніколи цього не розуміла, бо навіщо людині теплий светр, який не зігріває дуже істотні частини тіла, але тим не менш... Отже свій я подовжила на 10 см.
Я також скористалася інструкцією до більшого розміру, тому що щільність плетіння у мене була більша, тому так було простіше працювати замість того, щоб перераховувати всі петлі.
Instead I made the shorter collar. I also changed the way of the decreasing for the front neck hole to adjust it to the ribs pattern at least about.
Натомість зробила коротший комір. Я також змінила спосіб убування петель для горловини переду, щоб хоча б приблизно пристосувати його до візерунку.
The only real recalculations were made for the sleeves. Right because of my wrong gauge I had to increase the stitches in every 6th row for all the sleeves' length and to get the nice curve for the caps the way of decreasing was differed as well.
А ось для рукавів довелося зробити справжній перерахунок. Якраз через мою неправильну щільність довелося додавати петлі в кожному 6-му ряду на всю довжину рукава і потім, щоб отримати гарний вигін для окатів, було змінено і спосіб убування теж.
29 October 2016
Crocheted Necklace, or Fantasy on the Yarn Remnants Theme
It is a quick and nice project to get rid of working days tiredness, to use the yarn remnants, to distract from a big project, which will be ended nobody knows when, and just to make something different to diverse the day. As you see, there are enough reasons to devote an evening to make such a necklace.
Це милий і швидкий проект, щоб позбутися втоми робочих днів, щоб використати залишки пряжі, відволіктися від великого проекту, який буде закінчено невідомо коли та і просто зайнятись чимось новим, щоб якось урізноманітнити день. Отже, як бачиш, є багато причин, щоб присвятити вечір виготовленню такого намиста.
I casted on a sweater about a week ago and thought at once about some accessory for it because it is being knitted of very bright colourful yarn. I am still on making the sweater's back but I am already have a necklace to complete the future image:-)
Я набрала петлі на светр десь тиждень тому і одразу подумала про якийсь аксесуар до нього, тому що він плететься з дуже строкатої барвистої пряжі. Робота поки що на рівні в'язання спинки, але натомість у мене вже є намисто, щоб доповнити образ:-)
The sweater will be pretty thick so for my accessory I chose big beads of different sizes to crochet. I used to make alike necklace but this time wanted to create something bulky indeed so crocheted the beads with thick yarn and got quite rough pieces.
To make that there are a lot of tutorial on YouTube, just surf. But whatever of them you follow, you should remember that it must be adjusted to the size of your beads, type of yarn and the hook number. So we only see the common idea of that work in the video.
Светр буде достатньо товстим тому для обплетення я обрала великі намистини різних розмірів. Я вже колись робила подібне намисто, але цього разу захотілося створити щось справді громіздке, тому обплітала товстою пряжею і отримала досить грубуваті на вигляд елементи.
Щоб це зробити, на YouTube повно МК, просто задай пошук. Але який би з них ти не обрала, треба пам'ятати, що він має бути пристосований до розміру твоїх намистин, виду пряжі та розміру гачка. Тому на відео ми лише бачимо загальну ідею такої роботи.
After the beads are ready, all what to do is to string them on the jewellery wire in any order you like. But when I did it, I realised the lack of some zest. So decided to add one more element and the best variant turned out to be a crocheted flower.
Щойно намистини готові, все, що залишається зробити - нанизати їх на ювелірний тросик. Але коли я це зробила, відчула, що не вистачає якоїсь родзинки. Тому вирішила додати ще один сплетений елемент і найкращим варіантом виявилась зв'язана гачком квітка.
The flower is made by this pattern from +Garnstudio DROPS Design with some modifications. Started with ch60 and in the row 2 added dc, trc, dtrc proportionally by turn to widen the "petals".
To make a rose the remnants of mohair were used so the flower is very light and furry.
Квітку сплетено за цим зразком від +Garnstudio DROPS Design з деякими змінами. Розпочала з ланцюжка з 60 петель. У 2-му ряду додала стовпчики з одним, двома і трьома накидами пропорційно по черзі, щоб розширити "пелюстки".
На квітку пішли залишки мохеру, тому квітка вийшла дуже легка і пухнаста.
After the flower was ready, it was sewed to the upper bead. Sew in the circle around the bead, start with the widest part on the back of the bead. Finish on the front of the bead.
Після того як квітка була готова, пришила її до верхньої намистини. Пришиваємо по колу навкруг намистини. Починаємо з найширшої частини квітки по задній частині намистини, закінчуємо на передній частині.
The strung part of the necklace was joined to the pieces of lace. I knotted them to have a chance to change the necklace's length.
Нанизану частину намиста з'єднала з відрізками шнура. Я їх просто прив'язала, щоб у разі чого регулювати довжину намиста.
Subscribe to:
Posts (Atom)