The joke confirming that lavender fields are needed only for photo sessions is not a joke at all:-) I thought about it when telling my mum about one day trip to Shlyakhove village in Kropyvnytskyi region to breathe with fresh air because there was nothing to tell about that but to share emotions and photos of me in almost all of them. Instead, I know exactly now what means relax tour and that was it. Despite knowing about heavy rain on the eve in the village where we were heading, all the travelling ladies got off the bus as a kind of landing of white trainers so the farmers cautiously provided us with medical bahils which couldn't be seen on the feet among the lavender jungles:-) However, nobody would pay attention to the absence of such service except the bus driver, who could probably had a heart attack caused by the possible mud brought to the bus, because that colourful feast of blooming and fragrant incense of lavender broke from reality and absorbed everybody entirely. It is also always incredible for me to get acquainted with the people who create such beauty with their hard work and enjoy what the do and that trip wasn't an exception!
Сукня "Лавандова мандрівка"
Жарт про те, що лавандові поля потрібні лише для фотосесій - ніякий не жарт:-) Я подумала про це, коли розповідала мамі про одноденну поїздку до села Шляхове на Кропивниччину подихати свіжим повітрям, бо крім емоцій та фото, майже на кожному з яких я, розповідати та показувати не було що. Натомість, тепер я точно знаю, що таке релакс-тур, а саме це він і був. Навіть знаючи що напередодні випала злива і ми їдемо на село, всі панянки мандрівниці висадилися з автобусу у вигляді десанту білих кедів та кросівок, тож газди завбачливо забезпечили нас медичними бахилами, яких не могло бути видно на ногах серед справжніх лавандових хащів :-) Проте, якби такого сервісу не було, ніхто б на це і уваги не звернув, крім водія автобусу (з яким би стався напад від можливої нанесеної у салон багнюки ), бо це кольорове свято цвітіння і духмяних пахощів лаванди одразу відірвало від реальності і поглинуло всіх з головою. Неймовірне захоплення також у мене завжди викликають люди, які створюють красу важкою працею і при цьому обожнюють те, що роблять, і та поїздка виключенням не стала!
For the trip I made a dress using two Burda models, the bodice from pattern #6451B and the skirt from pattern #6520, the same skirt has model #121 from Burda 11/2012 (I used it when sewing my Morocco Night's Dream Dress. Actually, I was going to make the dress #6520 at first but it was hot on the week before the excursion that I did need to make something simpler to survive at 37 C above zero. I changed the neckhole, for the boat cut, widened it for 5 cm on the both sides. I also refused from any fastening, and pockets.
Для поїздки я пошила сукню скомбіновану з двох моделей Burda, верх викрійки 6451B і спідницю 6520, така саме спідниця у моделі 121 з Burda 11/2011 (колись використовувала її для пошиття своєї сукні "Сон марокканської ночі". Насправді я збиралася шити сукню 6520 повністю, але на тижні перед екскурсією було так спекотно, що мені до снаги було шити лише щось простіше щоб витримати +37. Змінила лінію горловини на виріз "човником", розширивши її на 5 см з обох сторін. Також не робила застібок та кишень.
To make a dress took 3 m of thin very soft viscose, so the garment is very light despite plenty of the used fabric. The neckhole is processed with bias binding. When the dress was ready I decided to shorten the sleeves for 14 cm (10 cm sleeve itself + 4 cm hem allowance) to have better balance and proportion.
На сукню пішло 3 м тонкої м'якої віскози, тож, незважаючи на велику витрату тканини, сукня дуже легка. Горловину оброблено косою бейкою. Коли сукня була готова, я вирішила вкоротити рукава на 14 см (10 см сам рукав + 4 см припуск на підгинку), для кращого балансу та пропорцій.
Comfortable but nice garment always adds some pleasant zest to trips. To complete the outfit I wore my last made raffia hat and November earrings.
Зручне але гарне вбрання завжди додає приємну родзинку до подорожі. На завершення образу надягнула нещодавно зроблений капелюшок з рафії та сережки "Листопад".
The emergence of this dress, model #124 from Burda 4/2021, was caused by my mum's persuasion that this small piece of beautiful viscose jersey isn't meant to be either a top, or pullover. The fabric was bought few years ago on occasion just because they have a remnant about 1.20 m and thus sold it with a good discount. It is clear why it appealed to my mum so much, calla lilies are one of her favourite flowers which she grows so carefully in her garden. So it wasn't surprising to hear from her several times that I didn't need any T-shirts or tops, either sleeved or sleeveless but the dress of this fabric is a very right thing to make. The finished sewing proved my mum's proper choice. Besides, the garment turned to suit and fit her much better than me and both of us are delighted with that; I am happy because my limitless fabric stash decreased at least a little, and mum is because her wardrobe got a dress made of the fabric she enjoyed a lot. Thus we had a moment of joy that are impossible to overestimate as they are so rare now but necessary more than ever.
Сукня з віскозного трикотажу "Калли"
Сукня ця, модель 124 з Burda 4/2021, з'явилася з тієї причини, що мама відмовила мене шити топ, чи то пуловер, з невеличкого відрізу красивого віскозного трикотажу, який я декілька років тому випадково купила через те, що у продажу його залишалося біля 1,20 м і мені його продали зі знижкою. Розумію, чому він мамі так сподобався, адже кали одні з її улюблених квітів, які вона дбайливо вирощує у своєму садочку. Тож нічого дивного не було в тому, що вона декілька разів повторила, що мені непотрібні жодні футболки хоч з рукавами хоч без, а ось сукня з цієї тканини буде саме то. По закінченню пошиття виявилося, що мама була права, але сукня, без сумніву, личить і пасує їй набагато більше і ми обидві цим фактом задоволені: я тому що у мене на маленький відріз зменшилися невичерпні запаси тканин, а мама - тому що її гардероб поповнився вбранням з тканини, яка їй надзвичайно сподобалася. І так ми отримали рідкісну хвилину радості, які ми зараз цінуємо як ніколи.
The choice of the model was obvious because of minimum fabric. The pattern has two side seams, slight shoulder draping, v-neck and slight draping of a one-piece collar but I had no chance to make so cut the shoulder seam even. The only remnants between two bodice details could be used for facing, back collar and a thin belt. Thin light jersey is quite dangerous fabric for sizes more than 40 so I cut the dress as wide as the fabric afforded.
Вибір моделі був очевидним через мінімум тканини. Модель має два бокових шви, невеличке драпірування по плечових швах, виріз мисом та драпірування по цільнокроєному коміру, на яке у мене точно не вистачало тканини, тож я просто зрізала рівне плече. Єдиних залишків між двома деталями мало вистачити на обшивки, комір спинки та тоненький пасок. Тонкий світлий трикотаж небезпечна тканина для розмірів більших за 40, тож я покроїла сукню настільки широкою, наскільки дозволила тканина.
The shoulder seam is reinforced with a trim.
Плечовий шов зміцнений тасьмою.
As it was mentioned above, the back collar is a single piece with the front detail but I couldn't cut in that way so had to cut some details separately and sewed to the shoulders and back neckhole.
Як вже вище згадувалося, комір по спинці цільнокроєний з деталлю переду, але я так не могла покроїти, тож довелося кроїти якісь окремі деталі і потім пришивати їх до плечових швів і горловини спинки.
I love when people happy especially if I am involved in the process :-)
Люблю, коли люди щасливі, особливо якщо і я причетна :-)
I remember very well how I bought this fabric. That year it seemed wherever I glanced everybody was wearing striped garments: dresses, blouses, trousers or skirts. Everyone but me, of course :-) But I had no idea if I want any them and if do want what kind of outfit I would prefer. So I started with purchasing the fabric, this one caught my eye because of contrast alternations of the print pattern. Then the turn to think over the model came. In my opinion, the most effective stripy garments are bias cut. First time I saw this kind of dress being 6 years old in Estonian Silhouette fashion magazine and I still remember that photo and have a sheet of patterns with its draft! Telling the true, when I bought the fabric, at first I meant other idea to embody but, finally, the choice was made in favour of diagonals and angles :-)
Смугаста сукня кроєна навскіс, або Діагоналі та кути
Дуже добре пам'ятаю, як я купувала цю тканину. Того року здавалося, що куди б я не поглянула, всі носили смугасте: сукні, блузки, штани чи спідниці. Всі крім мене, звісно :-) Але я не була певна чи насправді хочу щось з того, і якщо все ж таки хочу, то якому вбранню я б надала перевагу. Тож почала я з придбання тканини, ця мене привабила контрастним чергуванням візерунку. Потім настала черга подумати над моделлю. На мою думку, найефектнішими виробами зі смугастих тканини є покроєні навскіс. Перший раз я побачила таку сукню в естонському журналі мод "Silhouette", коли мені було 6 років, досі пам'ятаю її фото в журналі та маю аркуш викрійок з тією моделлю! Направду, коли я купила тканину, спочатку планувалася до втілення інша ідея, але, зрештою, вибір був зроблений на користь діагоналей і кутків :-)
To sew the dress I modified pattern #116 from Burda 7/2002. As I had 2.5 m of the fabric, I shortened the pattern to 70 cm length from the waist. To have an outfit good for work I lengthened the shoulder seams for 12 cm and drew a new arm hole line. As it's clear from the photo, I had to stitch small patches to the centre front which were cut off after the bottom was evened (like in this dress) and to the side seams of the back which are not seen.
Для пошиття сукня я модифікувала модель 116 з Burda 7/2002. Оскільки у мене було 2,5 м, довжину сукні вкоротила до 70 см від талії. Щоб вбрання можна було одягнути на роботу, подовжила лінію плеча на 12 см і накреслила нову лінію пройми. Як видно на фото, довелося дошити маленькі клаптики тканини до середини переду, які після вирівнювання низу (як в цій сукні) зрізалися і по боковим швам спинки, яких невидно.
The neckline was deepened too as the selvage was used for the cutting and seen. The back neck line slit was shortened enough to pull the dress over the head and reinforced with interfacing. All the edges are processed with pipe binding.
Лінію горловину поглибила, тому що кромка увійшла у крій і її було видно. Розріз на спинці скоротила до довжини, щоб "пролізла голова" і зміцнила його прокладкою. Всі краї оброблені косою бейкою.
I also made a belt using a buckle from old sandals which I gathered enough to choose something decent. The holes I made with a knitting needle.
Також я зробила ремінь, використала пряжку від старих сандалів, яких я назбирала достатньо, щоб вибрати щось пристойне. Отвори зробила в'язальною спицею.
The dress is vibrant and lively but doesn't achieve my charisma without bright jewelry :-) The best accessories turned to be Orange Mix Bib and earrings and Sparkling Waves bracelet.
Сукня приваблива та жвава, але до моєї харизми без яскравих прикрас не дотягує :-) Найкращими аксесуарами виявилися намисто та сережки "Помаранчева суміш" та браслет "Сяючи хвилі".
A quick beading project inspired by Facebook comment to my post about this dress. My colleague described it as melody of bulbs. I enjoyed this definition so much that during the evening strung this simple necklace. Obviously looking at the piece we see no bulbs, so I changed the name to Water Melody but it is the same idea, no doubt :-)
Намисто "Мелодія води"
Швидкий проект з намистин натхненний коментарем на фейсбуці до цієї сукні. Моя колега описала його як "мелодію бульбашок". Мені так сподобалося це визначення, що протягом вечора нанизала це просте намисто. Очевидно, що бульбашок на ньому невидно, тож назву я змінила на "Мелодію води", але, без сумніву, ідея та сама :-)
The necklace is made of blue glass beads 5 mm and 4 mm goldish. It took two 50 g packs of the blue (two hues) and less than a half 50 g pack of the goldish beads to string two threads, one is about 90 cm and another is about 110 cm. Real colours are on all the photos except with me :-)
Necklaces strung of mono beads are quite stiff so when adding the clasp, the necklace must be twisted to have enough thread for that when the rope is being worn.
Намисто нанизано з двох видів блакитних скляних намистин 5 мм та 4 мм золотистих. На дві низки, одна довжиною біля 90 см та інша біля 110 см, пішло дві упаковки по 50 г блакитних і менше половини однієї золотистих. Справжні кольори на всіх фото кім як зі мною :-)
Намиста нанизані з моно намистин доволі жорсткі, тому перед тим як додавати застібку, треба намисто перекрутити, щоб залишилося достатньо дроту для цього, коли намисто буде носитися.
I decided it's a right season to crochet a new summer hat and made this with a kit from Candy Yarn Store. First time I saw these kits, in which all the necessary materials are included, on Facebook last year but then I wasn't sure if I have my head to wear any hat in general because of constant shelling. Fortunately, this summer there was no need to postpone the intention. Thus I ordered the kit and a skein of YarnArt Flowers yarn to make something, for instance, a top. The girls also have a video tutorial on YouTube which I actually used to crochet the hat.
Капелюх канотьє гачком з рафії
Вирішила я, що зараз саме пора року для плетіння нового капелюшку гачком і зробила це за допомогою набору від крамниці "Candy Yarn". Перший раз я побачила ці набори, в які входять всі необхідні матеріали, на Фейсбуці минулого року, але тоді через постійні обстріли я не була впевнена, чи у мене взагалі буде голова, щоб носити будь який капелюх. На щастя цього року не було необхідності відкладати наміри, тож я купила набір та ще один моток пряжі YarnArt Flowers сплести щось на кшталт, наприклад, топу. Також на YouTube у дівчат є відео майстер клас з плетіння капелюшка, яким я і скористалася.
A Boater Hat is a good name but as I see comparing with my previous one, whatever I crochet, I get Mad Hatter Style :-) I don't mind as it suits me. The main advantage of this item is the material, raffia, which is made of palm tree leaves. The hat is light, airy, and absolutely comfortable so I am really happy with this accessory.
Капелюшок канотьє звучить гарно, але, як я бачу порівнюючи з попереднім, щоб я не плела, виходить стиль Божевільного Капелюшника :-) Я не проти оскільки мені це личить. Головною перевагою цього виробу є матеріал, рафія, який виготовляється з листя пальмових дерев. Капелюх легкий, повітряний і абсолютно зручний, тож я справді задоволена цим аксесуаром.
Occasionally next morning after that active Saturday I found myself into our Mykolaiv Regional History Museum. They suffered a lot during several shelling but could save their exhibits and stuff. So I and my friends couldn't but join their first outdoor excursions organized by the museum`s prominent guide. She is a talented scientist and amazing storyteller so listening to her is always an enjoyment indeed. I must admit that most of all I was touched by the amount of gathered people then. Those excursions in the Museum backyard succeeded so much that there were willingly organised three of them per day for two or three weekends! However, to stay out on a hot day for few hours is pleasant only wearing right clothes. On that day I was wearing a simple linen blouse with playful print paired with a knot skirt. As for the comfort, it was a good choice but talking about combinations, much better, because of its a little widened bottom, the top is combined with classic trousers or a pencil skirt.
Блузка з вирізом мисом на спинці, або Недільний ранок у музеї
Випадково наступного ранку після тої жвавої суботи я опинилася в нашому Миколаївському Краєзнавчому музеї. Вони сильно постраждали під час декількох обстрілів, але змогли зберегти і експонати і персонал. Тож ми з друзями не могли не піти на їхні перші екскурсі на відкритому повітрі організовані провідним гідом музею. Вона талановита нуковиця і прекрасна оповідачка, слухати яку - завжди саме задоволення. Маю зізнатися, що найбільше мене розчулила кількість людей, які тоді зібралися. Ті екскурсії на музейному подвір'ї виявилися такими успішними, що вони проводили їх по три на день протягом двох чи трьох уікендів! Проте, щоб із задоволенням залишатися на вулиці у спеку декілька годин, треба правильно одягатися. В той день на мені була проста лляна блузка в парі зі спідницею. Щодо комфорту вибір був гожий, але, маючи на увазі комбінування, через свій трохи розширений низ блузка краще поєднується з класичними штанцями або прямою спідницею.
Buying this sweet fabric I could afford not a big piece so had to choose the model for minimum material. Blouse #106 from Burda 3/2019 was exactly what I needed as the iron zipper, in my opinion, looks better on the dense fabrics and mine is not just dense, it is thin but stiff thanking to that, by the way, the sewing is very quick and simple, took me only few hours.
Купуючи цю милу тканину, не могла дозволити собі великий відріз, тож довелося обирати модель для мінімальної кількості матеріалу. Блузка 106 з Burda 3/2019 було саме те, що треба оскільки металева блискавка, на мою думку, краще виглядає на щільній тканині, а моя - не просто щільна, вона тонка і жорстка, що, до речі, зробило пошиття простим і швидким: на нього пішло лише декілька годин.
From the same issue I also used to make blouse #103, thus Burda 3/2019 turned to be a source of simple blouse patterns for me :-)
З цього самого числа журналу я колись також пошила блузку 103, тож Burda 3/2019 виявилася для мене джерелом викрійок простих моделей блузок :-)
