I quite often think about a sea. Sometimes I seem to think about it all the time just not being aware of that :-) Furthermore, I even can confess that my summer sewing is almost always accompanied with the images of me walking along the sea coast or enjoying its sceneries although I never spend as much time there as I dream about it :-) So it's absolutely predictable that as soon as I saw this fabric, I was doomed to plunge into the "sea" associations, and, undoubtedly, the day devoted to a voyage to Secret Beaches in Albania was one of the best samples of such kind of rest. As it often happens, the start of the day promised not much so none of our company expected anything special. But it turned to be not just special, it was entirely unique thanking to all the activities of the day that created a real impressive mosaic consisted of a boat trip, bathing, climbing up the hills to observe 1000 years church frescos, tasting delicious grilled food. All those were followed by limitless feeling of the freedom while jumping from the boat to dive into the clearest water and swim to the incredible white cliffs which stay surprisingly cool under the burning sun. Until the very coming back to civilization, the question "how could I find myself here?" crossed my mind constantly making me wish to remain in that state in that moment forever. It is real happiness so how could I avoid sewing such a lose relaxed dress corresponding that mood, and unforgettable rest impressions?
The set of the necklaces were made specially to complete the outfit.
Сукня з суцільнокроєними рукавами "Таємний пляж"
Я доволі часто думаю про море. Іноді мені здається, що я думаю про нього весь час, тільки не усвідомлюю цього :-) Більше того, можу зізнатися, що моє літнє шиття майже завжди супроводжується моїм уявленням про те, як я гуляю уздовж морського берега або милуюся його краєвидами, хоча я ніколи не проводжу на морі стільки часу, скільки я про це мрію :-) Тож абсолютно передбачувано, ледь побачивши цю тканину, я була приречена зануритися в "морські" асоціації, а день, присвячений морській прогулянці до таємних пляжів в Албанії, став одним з найкращих зразків для спогадів про подібний відпочинок. Як часто трапляється, cпочатку день не обіцяв нічого особливого, проте згодом виявився не просто особливим, а унікальним завдяки всім тим речам, які створили справді вражаючу мозаїку складену з переходу на човні, плавання, видряпування на пагорб, щоб роздивитися тисячолітні фрески, смакування приготовленої на грилі їжі - та все це в супроводі безмежного почуття свободи в момент, коли стрибаєш з човна, занурюючись в найпрозорішу воду та пливеш до неймовірних білих скель, які на дотик залишаються на диво прохолодними під пекучим сонцем. До самого повернення до цивілізації думка, "як я міг тут опинитися?" постійно пронизує свідомість, примушуючи тебе бажати залишитися в цьому стані та часі назавжди. Це справжнє щастя, тож як можна було не пошити таку вільну невимушену сукню, яка б настільки добре відповідала тому настрою та враженням від незабутнього відпочинку?
Набір намист створений спеціально, щоб доповнити це вбрання.
The distinctive feature of pattern #104 from Burda 4/2021 is the requirement of a lot of fabric and if it hadn't been bought on sale, I would have hardly ever made this model. The details are cut on one layer of fabric and, on an unexplainable reason, the fronts I cut wrong. Still have no idea why it happened, fortunately, it influenced the ready fit in no way.
Особливість цієї моделі 104 з Burda 4/2021 - велика витрата тканини, і якщо б я не купила її на розпродажі, навряд чи колись пошила цю модель. Деталі кроються на тканині в один шар і, з якоїсь неосяжної причини, передні частини я покроїла неправильно. Все ще не маю жодного уявлення як таке вийшло, але, на щастя, на посадку готового виробу це не вплинуло.
After stitching darts, and front and back details together, the dress is almost ready. As the neckline is processed with a bias tape? I reinforced the neckline edges with the interfacing stripes.
Після зшивання виточок та передніх та задніх частин, сукня майже готова. Оскільки горловина обробляється косою бейкою, краї горловини я зміцнила смужками з прокладкової тканини.
My belt is 4 cm wide, for my figure it is enough. It is also reinforced, as it is not narrow, I'd like it not to fold while wearing. The loops for the belt were crocheted.
Мій пасок завширшки 4 см, для моєї фігури це достатньо. Також я його зміцнила прокладкою, адже він не вузький і не хотілося, щоб він складався поки сукня носиться. Петлі для паску сплела гачком.
The wearing of the dress is enjoyment as well as the memories about all my sea vacations.
Носіння сукні - суцільне задоволення, так само я к і спогади про всі мої морські відпустки.
To relax even more the dress can be worn without the belt, too:-)
Щоб вже зовсім розслабитися, можна і без паску одягати:-)
Of course, I have the dress complemented by this necklace, probably as I haven't worn them together yet, but as the photographing of the necklace is quick and botherless, the post about jewellery, as a rule, goes first :-) The idea of the both was inspired by my last year Albania vacation one episode of which was devoted to Blue Eye, a unique geological spot, a spring of unbelievably clean fresh and cold water. Very picturesque place indeed. I'd love to find myself there again.
Намисто "Блакитне око"
Звісно, у мене є сукня до якої це намисто чудово пасуватиме, мабуть, бо я їх ще разом не приміряла, але оскільки фотографування намиста - процес швидкий і безтурботний, допис про прикраси, як правило, іде першим:-) Ідея для обох навіяна моєю минулорічною відпусткою в Албанії, один з епізодів якої був присвячений Блакитному оку, унікальному геологічному утворенню, джерелу неймовірно чистої, свіжої і холодної води. Дуже мальовнича місцина. Із задоволенням опинилася б там знову.
I had a lot of materials, prepared last year, to choose, combine and mix. I made two necklaces, a triple strand, the shortest is about 38-40 cm, and a double strand, about 120 cm in length.
P.S. By the way, I dived into that spring ;-)
У мене було багато матеріалів, підготовлених ще минулого року, щоб обирати, комбінувати і змішувати. Зробила я два намиста, одне на три низки, найкоротше приблизно 38-40 см, і одне на дві, приблизно 120 см завдовжки.
P.S. До речі, я в те джерело пирнала ;-)
The story, actually, is not so important or serious. I just fell in love with this fabric and its print reminded me about a collection of clothes in some old Burda magazine named Artist's Friend. The collection's garments were made of fabrics with prints as if dyed with aquarelle, or, what also could be, as if the painter rubbed his brushes with them. That entire issue was very good and I made few things from it but from the friend's wardrobe I sewed only one skirt, which has an awesome silhouette and design, but certainly has nothing in common with a typical, or stereotypical, artist's studio:-) So having come across this viscose jersey, I remembered that collection at once as the print made my imagination to float into the whirl of paints, palettes, dyeing, canvas and art galleries. However, the model to sew was chosen not from that magazine. Dress #117B from Burda 8/2021, as for me, flatters the pattern, the fabric and me wearing this garment in the best way:-) Maybe some day dressed in this outfit I even will be lucky enough to visit some of dreamt museums:-)
Трикотажна сукня "Подружка художника"
Історія сукні не така вже і важлива чи серйозна. Я просто закохалася в цю тканину і її візерунок нагадав мені про колекцію вбрання "Подружка художника" зі старого числа Burda. Одяг тієї колекції був пошитий з тканин наче розписаних аквареллю, або, скоріше, об які художних витирав свої пензлі. Те число журналу було взагалі вдалим і з нього я пошила декілька речей, але саме з "подружкиного" гардеробу, тоді я зробила лише одну спідницю яка має прекрасний силует і крій, але, в моєму варіанті, нічого спільного з типовою, чи краще сказати, стереотипною, студією художника:-) Тож натрапивши на цей трикотаж, я одразу згадала ту колекцію, адже візерунок тканини затягнув мою уяву у вир змішаних фарб, палітр, полотен та художніх галерей. Проте, викрійку для пошиття я обрала зовсім не "колекційну". Сукня 117В з Burda 8/2021, як на мене - ідеальний варіант, що демонструє і модель, і тканину, і мене в цій сукні дуже вдало:-) Може колись пощастить та ще і омріяні музеї в цьому вбранні відвідаю :-)
The sewing is simple. As I am shorter than 168 cm required for the Burda patterns, I always shorten them but, on the other hand, not to have the dress "jumped" because of big bust in the front, I added 1 cm in the front (it could be more).
To reinforced the arm and neck holes I just cut 1 cm stripes of interfacing and pressed them along the according edges.
Пошиття просте. Оскільки на зріст я менше ніж необхідні для викрійок Burda 168 см, я завжди їх вкорочую, але щоб сукня не підстрибувала посередині переду через мій великий бюст, до середини переду додала 1 см (можна і більше). Для зміцнення пройм та вирізу горловини вирізала смужки завширшки 1 см з клеєвого флізеліну і потім припрасувала їх уздовж відповідних країв.
The sleeves' ruffles as well the skirt are narrow hemmed. Ready garment turned to be too wide in the waist as I always stretch the fabric while stitching so I used the seam allowance as a tunnel to pull the elastic.
Шлярки рукавів і низ спідниці підшити подвійною підгинкою.
Готова сукня була заширокою в талії через те, що я завжди дуже розтягую трикотажні тканини, коли зшиваю деталі, тож припуск на шов по талії я використала як кулісу, щоб втягнути еластичну стрічку.
The garment is cute indeed and has the ease good enough for curvy figure not to focus on the type of lingerie to wear underneath.
Сукня вийшла справді дуже мила і має припуск на вільне прилягання достатній для фігури з вигинами, щоб не думати, яку під низ одягнути білизну.
The story of this outfit, made up of the dress and the scarf, is quite long and has deep roots but I'll start telling it with a short introduction devoted to the accessory:-) Doing some crocheting, while hiding during air alarms among two armchairs and a sofa in our living room, turned out to be a good idea because I can do it lying on the floor. So I thought as I was going to make this outfit sooner or later, why not to start it this summer. Thus from the remnants of YarnArt Lily yarn the scarf appeared without any hint for haste:-)
Шарф "Подружка художника"
Історія цього вбрання доволі довга і має глибоке коріння, але я почну її розповідати з короткого вступу присвяченого аксесуарові:-) Виявилося, що ховаючись під час повітряних тривог між кріслами і диваном в нашій вітальні, можна успішно плести гачком, тому що це я можу робити лежачи на підлозі. Тож, я подумала, якщо рано чи пізно все одно збираюся створювати це вбрання, чому ж не почати цього літа. Так з залишків пряжі YarnArt Lily без жодного натяку на поспіх з'явився цей шарф:-)
The scarf made by Drops Design pattern162-7. Strange thing happen while it was crocheted. I had two leftover skeins of the yarn and decided just to crochet as long as the yarn is over. The scarf is made from the centre to the ends. But when the first half was ready, and I started the second one, they turned to be as if made of different yarns! The first was thin and skinny, the second - dense and full. Even after blocking they are still of different length. Two repeats of the pattern rapports - 6 cm in my scarf. The length of the scarf together with the fringe is about 230 cm. It is exactly what I wanted.
Шарф сплетений за моделлю 162-7 від Drops Design. Під час плетіння трапилася дивна річ. У мене було два мотки залишків пряжі і я вирішила плести шарф такої довжини, наскільки вистачить пряжі. Шарф плететься від середини до кінців. Але коли закінчила першу половину і почала другу, виявилося що половинки наче з двох різних пряж! Перша - тоненька і благенька, а друга половина - щільна і наповнена. Навіть після відпарювання вони залишилися різної довжини. Два повтори рапорту візерунку - 6 см мого шарфу. Довжина шарфу разом зі своєрідними китицями - приблизно 230 см. Це саме те, що я хотіла.
One more wartime quick sewing from July, which would have been even quicker if I hadn't have to interrupt the process to hide during air alarms signals. But anyway it is ready and today my mama took the photos. Plain and rather boring fabric appearance of which in my stash can be explained only by incredibly low price for unbelievable high quality required not ordinary design to be used properly. Thus the piece of viscose of a strange, either grey or green or both in one, colour matched well pattern #115 from Burda 6/2014. The top, or blouse pairs well with my Universal trousers that seem to suit whatever I made now. Also the neutral colour of the garment lets display the last set of the jewelry I've finished recently in the best way.
The ropes:
and
Топ з горизонтальними складками
Ще одна липнева річ швидкого пошиття воєнного часу, яка могла б пошитися ще швидше, якби мені постійно не треба було переривати процес, щоб ховатися під час сигналів повітряної тривоги. Але, як би там не було, він готовий і сьогодні мама нас, мене і блузку, сфотографувала. Проста і доволі нудна тканина, появу якої в моїх запасах можна пояснити лише її якоюсь несусвітньо низькою ціною за гарну якість, потребувала незвичного дизайну, щоб виглядати пристойно; саме таким чином відріз віскози дивного, чи то сірого, чи зеленого, або і обох в одному, кольору, добре підійшов для моделі 115 з Burda 6/2014. Топ, чи блузка, гарно комбінується з моїми Універсальними штанами, які схоже пасують до всього, що я шию останнім часом. Також нейтральний колір вбрання дозволив найкращим чином виставити на показ останній набір прикрас, який я нещодавно зробила.
Намиста:
Sewing includes 4 steps.
1. Piping of the neck hole.
2. The armholes are narrow hemmed. To make it easier at first I folded the edge and pressed it.
3. Then stitched the side seams and then stitched the armholes.
4. Stitching the pleats.
Пошиття складається з чотирьох кроків.
1. Обробка горловини косою бейкою.
2. Пройму оброблено подвійною підгинкою. Щоб це легше було зробити, спочатку я її запрасувала.
3. Потім зшила бокові шви і потім застрочила підгинку.
4. Зшивання складок.
Put on and enjoy:-)
Одягаємо і насолоджуємося:-)
In July I made few garments but had no chance to write posts about all of them as there were no possibility to take photos of all the outfits because of constant shelling. One of these projects is a small summer sleeveless dress sewed by model #108 from Burda 4/2022. The dress caught my eye at once, I even bought its PDF pattern from our site burdastyle.ua as the physical magazine was out of printing because their publishing house was destroyed. But purchasing that PDF pattern was mostly to support the people who work there as I had no chance to print it as well. As soon as the issue was published few months late, I couldn't but yield the temptation to add it to my library. The fabric for the sewing was defined at once, the only thing to mention, this piece of poplin was probably bought to sew a shirt if to judge by its length but I decided 127 cm would be enough to make a long version of the dress. This naive hope evaporated right after arranging the details on the fabric. At once the tunnels and belts were cut, there left fabric enough exactly for a shorter dress version with 63 cm skirt's length as in the magazine. For the belts it was not enough fabric either so I used extra material for them as well as for the neck hole facings and bias pipes to process the armholes.
Сукня "Фламінго"
В липні я пошила декілька речей, але про деякі у мене не було можливості скласти дописи, бо ніяк не вдавалося сфотографувати готові вироби через постійні обстріли. Одна з тих речей - маленька літня сукня без рукавів, виготовлена за моделлю 108 з Burda 4/2022. Сукня мені одразу сподобалася, я навіть PDF викрійку купила на нашому сайті burdastyle.ua, адже журнал в друкованому вигляді не виходив через те, що їхню типографію розбомбили. Проте, придбання PDF викрійки більше було, щоб підтримати людей, які там працюють, адже роздрукувати її у мене теж шансів не було. Щойно випуск з'явився, із запізненням на декілька місяців, не могла собі відмовити в бажанні додати його до своєї бібліотеки. З тканиною одразу визначилася, єдине: цей, здається, поплін був куплений для пошиття сорочки, якщо судити з довжини відрізу, проте, я чомусь вирішила, що 127 см вистачить на довгий варіант сукні. Це наївне сподівання випарувалося щойно деталі розклалися на тканині: з довжини одразу відрізала куліси та паски і залишилося рівно на коротку сукню, навіть журнальної довжини, 63 см від талії. На паски теж не зовсім вистачило - довелося зробити їх з двох частин і додати оздоблювальну тканину, з цієї ж додаткової тканини викроїла обшивки горловини і канти для обробки пройм.
To cut the facings the details 24 and 23 were used.
Обшивки покроєні по деталях 23 та 24.
The belts are 135 cm length (the fabric's width). The ready belts, after pulling into the tunnels, were sewed to the dress on the wrong side to avoid their moving back and forth.
Паски 135 см довжиною (ширина тканини). Готові паски, після затягування у куліси, я пришила до сукні з виворітного боку, щоб не перетягувалися вперед назад.
Final steps.
1. I sewed the facing to the front part of the dress in the folds of the pleats.
2.Two heart buttons were sewed and the loop was crocheted and sewed. To fasten the dress the loop must be twisted in an infinity symbol.
Останні кроки.
1. Обшивку я пришила до передньої частини в глибині складок.
2.Два ґудзики-сердечки були пришиті, також петлю сплела гачком і теж пришила. Щоб застібнути сукню, петлю треба скрутити у форму "вісімки".
So, instead of Hawaiian shirt I got a Hawaiian dress adjusted to the hot summer city. And it is gorgeous indeed:-)
Отже, замість гавайської сорочки у мене вийшла гавайська сукня пристосована до спекотного літнього міста. І це прекрасно:-)
Having beaded the set of the necklaces, I decided not to postpone earrings making to pair the set. They are really a statement piece. I don't know if I wear them together with the necklaces but as a separate item, they look gorgeous.
Сережки "Львівській квадрат"
Нанизавши набір намист, вирішила не відкладати виготовлення сережок в пару до цього набору. Сережки вийшли дуже виразні, справді привертають увагу. Не знаю, чи носитиму я їх як частину набору, але як окремий аксесуар, вони виглядають прекрасно.
The last part of the Lvivsky Square set is a double short necklace made with the same materials. The earrings are planned but I am not sure about the desired outcome.
Намисто "Львівський квадрат" ІІІ
Остання частина набору - це намисто з двох низок виготовлене з тих самих матеріалів. Сережки заплановані, але я поки невпевнена що хочу на виході.
The second necklace to wear together with Square Pendant is not a square at all :-) It is a rope made of alternating pieces of chain with seed beads and beads components. Joining elements with opening the chain links is not a very good idea as the strength of their connection can weaken while wearing the necklace. It would be better to use small jump rings but I have only few of them and now there is no store here to buy them. On the other hand, the strength of my own body can be broken at any moment so those links' issue can be ignored undoubtedly.
Намисто "Львівський Квадрат" ІІ
Друге намисто, щоб носити в парі з квадратним кулоном - це зовсім не квадрат, це - низка, створена чергуванням відрізків ланцюжка з компонентами, зібраними з бісеру та намистин. З'єднувати елементи, порушуючи цілісність ланок ланцюжку - не дуже гарна ідея, оскільки втрачається міцність з'єднання ланок і вони з часом можуть розкриватися. Для цього краще б підійшли маленькі колечка, але у мене їх лише декілька штук в запасі і купити зараз немає де, тож з огляду, що зараз міцність власного організму може порушитися в один момент, не те що ланцюжка, таку дрібницю можна проігнорувати.
Today I had a chance to finish my, in fact UFO, unfinished object. I hadn't realized before starting writing this post the embroidered piece was created two years ago. In the process I changed the idea of the rhombus for a square and in this way the work went very quickly. All the used materials were in my stash.
Finally, I made three necklaces to wear either together or separately. If I survive this night, the rest ones will be posted next days.
Намисто "Львівській квадрат"
Сьогодні у мене була можливість закінчити мій давно відкладений проект. Я і не усвідомлювала, до того як почала писати цей допис, що вишиту частину зробила ще два роки тому. В процесі я змінила ідею ромбу на квадрат і так робота пішла дуже швидко. Всі використані матеріали були у мене в запасах.
Зрештою я зробила три намиста, які можна надягати або разом або окремо. Якщо сьогоднішню ніч переживу, решту розміщу тут наступними днями.
Before starting stringing the necklace, I had to remove wire loops in the corners of the embroidered piece. Surprisingly, it was very easy to do although I'd been sure the bricks could be hung on the loops so firmly they'd been glued. Instead I joined thread protectors in all four corners.
Перед тим як починати нанизувати намисто, мені треба було витягти петлі з дроту на кутках вишитого ромбу, на диво це вдалося зробити дуже легко, хоча я була впевнена, що на них можна підвисити цеглини, настільки міцно я їх клеїла. Натомість на всі чотири кутки пришила протектори для ниток.
Probably never before we've appreciated the simplest things in our life so high as we do now. Maybe it became one of the reasons made me decide to sew my mom a new dress as soon as I made the top from the previous post. Another reason was absolutely prosy: my mom lost much weight after COVID this year so she really needed some fresh addition of proper size to her summer wardrobe. After I made the mentioned above top, mama tried it on and it fitted quite well so I suggested to make her a dress using the same pattern but modified, of course. The garment was sewed quickly and with pleasure.
Літня сукня для мами
Вірогідно ніколи раніше ми так високо не цінували найпростіші речі в нашому житті. Можливо це стало однією з причин пошиття нової літньої сукні для мами, щойно я закінчила роботу над топом з попереднього допису. Інша причина набагато прозаїчніша: цього року після ковіду мама втратила багато ваги, тож їй точно потрібно було додати щось свіженьке відповідного розміру до гардеробу. Як вищезгаданий топ був готовий, мама його поміряла і він добре сів на неї, тож я запропонувала пошити сукню за тією ж самою викрійкою, але, звісно, модифікованою. Вбрання пошилося швидко і з задоволенням.
To change the pattern of a top for dress is quite easy. I changed pattern #115 (both A and B) from Burda 7/2019 in this way.
Змінити викрійку топу на викрійку сукні доволі легко. Я змінила викрійку 115 з Burda 7/2019 так.
1. On the shoulders short cuts, 4-5 см, were made.
2. I liked the processing of the neck hole very much. So hope to use it in other things.
3. For the belt two crocheted loops were made.
4. The belt is long. Ready measures 3cm x 205 cm.
1. На плечах зробила короткі розрізи. 4-5 см.
2. Мені сподобалася така обробка горловини. Сподіваюся використовувати її і для інших речей.
3.Для паска додала дві петлі сплетені гачком.
4. пасок довгий. В готовому вигляді 3см х 205 см.
We are experiencing hard times. I wish we had never known what is war. But I am happy I could create a small piece of joy for my mom.
Ми переживаємо важкі часи. Хотіла б я, щоб ми ніколи не знали, що таке війна. Але я щаслива, що могла подарувати мамі невеличку радість.
Some time ago I decided to change jersey T-shirts for woven fabric tops in my wardrobe. Thanking to that idea, few small pieces of fabric meant to make them found themselves in my stash. As I still prefer to sew quick simple patterns because of regular shelling which doesn`t let either to plan time or do whatever whenever I can or want but only when it is relatively quiet, this kind of items are really good choice. One of such tops is model #115 (both A and B) from Burda 7/2019. From this issue also I used to make Raglan Sleeves Sheath Dress, #118. As for the top, it is one of the patterns which give you no more than they can but not less than expected :-)
Топ з глибоким вирізом на спинці
Деякий час тому я вирішила в своєму гардеробі замінити трикотажні футболки на тканеві топи. Завдяки цьому у мене в запасах саме для цього опинилися невеличкі відрізи тканин. Оскільки я все ще надаю перевагу пошиттю швидких простих речей через регулярні обстріли, які не дозволяють ані щось планувати ані займатися будь чим тоді коли хочеш або можеш, а лише коли більш менш спокійно, такі проекти є справді гарним вибором. Один з таких топів - модель 115 (А,В) з Burda 7/2019. З цього числа журналу я також пошила Сукню-футляр з рукавами реглан, № 118. Щодо топу, то це одна з моделей, від яких отримуєш не більше ніж те, на що вони здатні, але не менше ніж очікуєш:-)
The sewing is quick. I changed nothing in the sewing except the processing of the arm hole edge.
1. Instead of its piping I folded the edge twice and stitched it.
2. As I had only 70 cm of the fabric, the bias pipe I made of short pieces joined them together.
3. The back bar is made by folding too.
Пошиття швидке. Нічого не змінила крім обробки країв пройми.
1. Замість обробки кантом просто двічі підвернула краї і відстрочила його.
2. Оскільки тканини було лише 70 см, кант зроблений з коротких відрізків.
3. Бейка для спинки теж зроблена подвійною підгинкою.
I like the top as it is an ideal light model for hot weather. So maybe I'll use the pattern again.
Мені подобається цей топ, оскільки це ідеальна легка модель для спекотного літа. Тож, можливо, буду знову використовувати цю викрійку.
I still have no chance to wear my pendant from the previous post but I am glad I remembered about the necessity to hang it on the chain to put it on before that chance:-) The chain I made by this tutorial. I enjoy the outcome more than just a lot and would love to make several more rows of this chain. I am sure it will look stunning but as the work is a little boring I am not sure I am ready to make it right now. I think it is a good idea for a trip project as to make a chain one needs only seed beads of two colours and findings that are possible to attach not at once.
Простий ланцюжок з бісеру
У мене поки що не було можливості надягнути мій кулон з попереднього допису, але радію, що згадала про необхідність повісити його на ланцюжок до того, як така можливість з'явилася:-) Ланцюжок зробила за цим майстеркласом. Від результату в захваті і з задоволенням зробила б декілька рядочків такого ланцюжка. Впевнена, це виглядало б приголомшливо, але оскільки робота ця трохи нуднувата, не думаю, що займатимуся цим зараз. Думаю, це гарна ідея для проекту під час подорожі, адже все що тут потрібно - це бісер двох кольорів і фурнітура, яку ж не обов'язково чіпляти одразу.
Ready view is very cute. My only fail is a choice of findings, they are obviously too dark here. But, telling the true, I noticed that only when taking the photo in the sun. It's a wonder I am still able to pay attention to such trifles after weeks of hard shelling. So I am able to live with that:-)
Готовий вигляд дуже милий. Єдиний недолік тут - це вибір фурнітури, вочевидь застібка надто темна. Але, по правді, я це помітила лише коли зробила фото ланцюжка на сонці. Диво, що взагалі здатна звертати увагу на такі дрібниці після тижнів важких обстрілів. Тож з цим я точно зможу жити:-)
For almost a week I've been working on this delicate pendant by Melissa Grakowsky Shippe pattern from B&B October 2019. It is made in CRAW technique. It is delicate indeed by its size and it's refined because made mostly with 15.0 seed beads of two colours. Instead of 11.0 I used 10.0 Czech seed beads of two colours too.
Кулон "Вишукана крапля"
Майже тиждень працювала над цим кулоном від Melissa Grakowsky Shippe з B&B October 2019. Зроблений в техніці CRAW. Делікатний за розміром і вишуканий оскільки сплетений бісером 15.0 двох кольорів. Замість бісеру 11.0. використала чеський 10.0 так само в двох кольорах.
The colour style of the pendant is quite neutral so it would be easy to match different kinds of clothes.
Кольорова гама кулону доволі універсальна, тож він легко доповнить багато речей.
