Transcarpathia Vacation Wardrobe, Final

I started working on a new dress and it surely will take time to make it as the pattern is quite troublesome for me. But I see I have to finish my vacation story to make my consciosness free and ready to focus on a new project entirely. So here it is, the final part of my Transcarpathia Vacation Story. 

Links: Part I, Part II, Part III.

Я розпочала роботу над новою сукнею, і на це точно піде час, оскільки модель, як на мене, морочлива. Але бачу, що маю закінчити свою відпускну історію, щоб звільнити свідомість і цілком зосередитися на новому проєкті (кого я хочу надурити, все, що я хочу після виходу на роботу, це "піти втопитись у річці глибокий" ). Тож, ось -  заключна частина про відпустку в Закарпатті. 

Покликання: Частина І, Частина ІІ, Частина ІІІ.

...

Про "Квітку Полонини" ми нічого не знали, тільки бачили дорогу до неї з вікна автобуса, поки нам не порадили завітати до її дендропарку, бо там є де погуляти і на що подивитися. Гугл повідомив, що це 3-4 км від Поляни, і ми вирішили туди пройтися пішки, а повертатися попутним автобусом, щоб заразом ще й перевірити, чи реально звідти кудись дістатися міжміським транспортом. Якщо б прикласти на карті лінійку від ліжка в нашому номері до входу до дендропарку і провести пряму, то мабуть, так і було б 3-4 кілометри, але ми в той день, насправді, находили 15 (п'ятнадцять). Вибір футболки та штанів для прогулянки був логічним, бо ми ж збиралися йти по "диких" місцях і хотілося захистити ноги, але невдалим, бо йти нам довелося по гарно вимощеному тротуарові, а потім по не менш комфортній витоптаній стежці  в тіні яблуневих дерев за декілька метрів від дороги, і в тих штанях можна було зіприти. Парк і справді вартий того часу, який ми там провели: красиво, затишно, охайно, місцями вигадливо та ще й смачно, бо що ж то за відпочинок без кава-брейків та коктейлів. Як вже можна було здогадатися, поверталися ми теж пішки, бо що ж там іти, а на вході до Поляни ще і зачекінилися біля таблички, про яку, мабуть, лише місцеві знають, "Я  ❤ Поляна".

...

Є у нас традиція, якщо можна так назвати бажання другий рік поспіль, раз на відпустку пообідати свіжовиловленою рибою. Тож наступного дня ми вирушили на пошуки форелі. З реклами ми дізналися про два заклади, в яких ця розвага доступна, і попрямували до того, що подалі від нашого готелю, щоб нагуляти апетит перед обідом. Господарство ми знайшли, навіть спостерігали за процесом ловлі риби, але виявилося, що ми нагуляємо ще більше апетиту, бо відчинений для неорганізованих туристів в тому закладі лише бар, яким ми, звісно, і скористалися, аби, принаймні, насолодитися краєвидом з його тераси. Цього разу я була розумніша, і одягнула лляну сукню-каптан, про яку Vogue написав, що вона ідеальна для спекотної погоди (ну, не про мою, а взагалі). Форель ми знайшли в самій Поляні, в ресторані на озері поблизу "Софії". 

...

До Берегова ми дісталися з групою охочих скупатися тепер вже  в береговських термальних водах, але,  by default, пішли своїм шляхом, адже мені сильно кортіло подивитися містечко, і я точно знала, що воно варте прогулянки. Дві години, які триває сеанс в басейні, нам виявилося цілком достатньо, щоб зрозуміти правильність нашого вибору. Більше того, саме в цьому місці спрацював ефект культурного шоку завдяки тому, що моїй подрузі нагально знадобилося до вбиральні і по її вигляду було зрозуміло, що єдиний можливий крок ми зробимо лише в напрямку найближчої кав'ярні, в якій і можна буде освіжитися. Вочевидь, в хід історії втрутилася сама доля. Адже зайшли ми в С.У.П. (Сучасна Українська Поезія), кав'ярню-книгарню  з найпривітнішим у світі персоналом, якоюсь неймовірною богемно-бібліотечно-артистичною атмосферою та ще і смачними напоями. Шок від несподіванки і захват від простору: місце, в яке я природно вписалася в тропічному комплекті  - у власниці, яка, почувши захоплені вигуки, вийшла нас привітати, виявився ще і бренд одягу: саме її яскраві речі висіли на невеличкому кронштейні. Навіть якби тут наша прогулянка і закінчилася, я б була задоволена на всі 100%. Звісно, я не могла не підтримати такий заклад і, крім кави та морозива, ще купила у них дві книжки, після чого, як ми їхали додому, валізу я вже могла лише тягнути.

...

Передостанній день ми присвятили променадові по самій Поляні. Зелені виявилося навколо стільки ж скільки і в лісі, тож у відповідній сукні, почувалася там точно мавкою, хоча і досвідченою.

...

Другий візит до Мукачева відбувся в останній день подорожі, адже потяг у нас був увечері, тож часу було вдосталь, щоб, на відміну від першого разу, докладніше роздивитися місто, яке за прощальних відвідин справило зовсім інше враження і вже увійшло в галерею спогадів як таке, куди, за нагоди, можна і повернутися. Бодай, щоб знову скуштувати запечених тертих пляциків з грибами у вершковому соусі у "Бограчі":-) 

Дякую, Закарпаття! 

Тепер вже - додому.

The end

Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІII

It's easy to find part I and part II as the title photo is the same. In the photo, I gave hearts to the garments already mentioned in all three parts.  

Першу  і другу частини знайти легко, бо титульне фото те саме. На цьому фото сердечками я відмітила той одяг, про який згадується в усіх трьох частинах.

...

Спілкування з природою відбувалося в ідеальну для фотосесій погоду, трохи похмуру з очікуванням дощу. На нас чекали Маковиця, традиційні  Синевір та Шепіт, і ще якісь місця, які я проспала в автобусі. Здається, я в той день перевдягалася двічі, поки ми вийшли з номера, зрештою, вбралася в джинси і сорочку, щоб і не змерзнути, і не перегрітися, раптом вийде сонце; не вийшло, до речі. Це був день приголомшливих краєвидів. До того витягом я каталася у Ворохті та на Буковелі, але підйом на Маковицю мене справді вразив, тут у мене, як і в потязі, знову було відчуття, наче я в якомусь кіношному світі. Дорога на Синевір виявилася асфальтованою, йти було недовго, але я все одно вкрилася потом і захекалася, як це завжди трапляється, коли мені треба тельопатися вгору. На озері мені сподобалася  атмосфера: незважаючи на помітну кількість людей, відсутність інтимного єднання з природою не дратувала, і абстрагуватися від усіх і всього було доволі легко. Ще у нас було передбачене спілкування з тваринами, але ми з подругою, як мешканки міста з найкращим в Україні зоопарком, позадирали кирпи і пішли замість того на каву та ще позаглядали у різні злачні місця.

...

Наступного дня на прогулянку можна було брати з собою валізу, бо погода була саме такою класичною з анекдотів, коли треба вранці одягнути сорочку, кофту, куртку, а потім все по черзі знімати і носити або в торбі, або в руках. Тому, що дуже логічно, я одягнула сукню, а зверху дощовик, китайський, дощовик мого виробництва теж існує, але лише у вигляді тканини. Дощик таки крапав, і це було саме то для блукання парком Шенборна у Воєводино: романтично і поетично. Потім в Лумшорах я нарешті залізла відмокати в чан, давно хотіла спробувати -  не розчарувалася, і, якщо нагода трапиться, обов'язково полізу знову. По поверненні в готель настав час майстер-класу з варіння бограчу. Ну, як майстер-клас. Пан Василь, наш "гід", готував, а зацікавлені особи тинялися навколо з вином, грушовицею або блокнотами і слідкували за процесом. Потім на терасі готельного ресторану накрили стіл, і всі, кого запрошували і кого ні, зібралися на обід.

...

В Мукачеві ми були двічи. Перший раз організованими туристами з класним гідом, який спочатку трохи втомлював своїми інтерактивами в замку Шенборна, але потім, коли ми своєю блискучою ерудицією та критичним мисленням переконали його, що вміємо читати і писати, вже в Паланку поступово перейшли на простіший і цікавіший рівень спілкування. День був доволі жаркий і паркий, але я, як не дивно, вгадала з сукнею і почувалася комфортно. Як я вже казала, в таких місцях гуляти з кваліфікованим екскурсоводом набагато привабливіше. Адже лише в супроводі захопливої розповіді відчуваєш, що місце оживає, наповнюється історичним гоміном та традиційними байками для наївних та не дуже туристів. А сама  Ілона Зріні зі своїми політичними та любовними інтригами надійно стовбить собі місце в якійсь зі звилин мого головного мозку. Нас, звісно, культурним ізмором не візьмеш, тому в замку не залишилося місця, в яке б ми не зазирнули, включно з яскравою виставкою іменитого місцевого художника десь на самому верхньому поверсі. На саме місто часу залишалося небагато, та і вражень на той день було вже достатньо, тож ми пішли смачненько поїсти і, авжеж, випити винця теж. 

To be continued...

Transcarpathia Vacation Wardrobe, ІI

I guess I am ready to go on with my Transcarpathia Vacation both fun and wardrobe. It's easy to find part I as the title photo is the same. In the photo, I ticked the garments already mentioned in both parts. 

The story turned out to be quite long so I didn't translate into English, I am sorry. Hopefully, I'll have a chance to do it later.

Схоже, я вже готова продовжувати з розповідями про мої закарпаські розваги та вбрання. Першу частину знайти легко, бо титульне фото те саме. На ньому я відмитила той одяг, про який згадується в обох частинах.

...

На момент заселення в готель ми хотіли лише їсти і спати, про що і сказали водієві, коли групу з семи туристів привезли  в термальні басейни Косино. У нас ще з дому був невиразний план не ходити до басейну, а піти в тому селі до якоїсь колиби пообідати, проте виявилося, що той басейн, мислячи категоріями півдня України, серед пустелі. Водій виявився милою та співчутливою людиною, а дві лесі українки та обіцянка заплатити за його обід зробили нас найкращими друзями і так, замість за півтори тисячі гривень (за одного) паритися в термальних водах, ми опинилися в українському угорському селі за столом в ресторані серед квітучого саду за надзвичайно смачною місцевою стравою, боб-гуляшем, та з наповненими по вінця келихами білого вина. Після обіду дружба з водієм настільки зміцнилася, що він нас вивіз ще і на озеро, де можна було б і скупатися, якби не принципова відсутність купальників. Зрештою, в Косино ми теж відмітилися, з'ївши по порції морозива за ціною трьох в очікуванні повернення до готелю. Я б сказала, що цей день задав настрій на всі решту. 

На цей випадок я одягнула невимушену віскозно-лляну сукню, яка мене ніколи не підводила і пристойно виглядає, наівть щойно витягнута з валізи.

...

Готель мені сподобався. Можливо через раннє бронювання, а може через те, що вони нас пожаліли, бо ми з міста, яке живе з купою щоденних повітряних тривог та обстрілами, а може завдяки авторитету туроператора, нас поселили в напів-люкс замість стандарту, за який ми заплатили. Так ми отримали номер з балконом, умебльованим круглим скляним столом і плетеними стільцями і на якому ми щодня сервірували легкі вечері, та чудовим краєвидом і на саме містечко і на Карпати. Але все це ми роздивилися вже як повернулися з Косино. 

Оскільки метою нашого відпочинку було оздоровити душу та розвантажити мозок, в готелі ми оплатили тільки сніданки. На цьому піклування про тіло закінчилося, бо на відміну від дієтичних сніданків, на обідах ми не економили і вивчали місцеву кухню і карту вин радісно і з великим апетитом. До бювету в готелі ми теж ходили, але без фанатизму, бо лише на шостий день з'ясували, що наша картка для відкривання крану з Поляною Квасовoю не працює і нам її замінили. 

Моїм "домашнім" одягом стала трикотажна сукня, єдина річ яку я пошила саме для мандрівки, але вона такою планувалася ще з купівлі тканини, тож могла бути і для іншої відпусткі.

...

Поїздка до Ужгороду завжди має певний план. Тобто, якщо ти  там опиняєшся в перший раз, то вирушаєш до Ужгородського замку. Наші відвідини столиці Закарпаття не стали виключенням. Проте, оскільки в цей день ми були організованими туристами, гуляли ми там з екскурсоводом. На моє переконання, і попередній досвід з цього приводу в цукеркі зі мною ніколи не грався, замки, палаци та музеї варто відвідувати з екскурсоводами, до того ж компетентними і невтомними, саме такими який був у нас. Якщо, звісно, мета зануритися в атмосферу, а не "аби було". Проте бажання побачити якісь "нетуристичні" цікаві місця нікуди не поділося; певною мірою в цей день нам  такі трапилися також. Тож після обіду гігантським деруном з начинкою та салатом в милому ресторанчику на затишному тенистому подвір'ї, в якому саме в той день трапилася акція на Просекко, три келихи за ціною двох, ми зазирнули до унікальної сторічної кав'ярні-музею, а потім нас ще завезли в "Децу у Нотаря", місце з колекцією дотепів на всі часи і смаки, про яке я ніколи в житті і не чула, але судячи зі списків гостей, тільки нас там раніше і не було. 

Цей день зараз мені згадується якимось святковим, хоча у мене був там особистий чутливий момент. 

Лляні штани та батистова блузка до того дня дуже пасували.

                                                                                   To be continued... 

Floral Godet Skirt

The other day I made a new summer skirt and I am in hurry to share the outcome at once, as next week I come back to work and who knows what challenges are awaiting for me there, and how much free time I'll have, and if have any in general so don't want to postpone this post. 

Links to:

1. A white blouse.

2. Twin spiral rope and earrings.

3. A belt from a striped dress.

Квітчаста спідниця-годе

Днями я пошила нову літню спідницю і одразу поспішаю поділитися тим, що у мене вийшло, оскільки наступного тижня повертаюся до роботи і хто знає, що там на мене чекає і скільки вільного часу у мене буде і чи буде такий взагалі, тож не хочу відкладати цей допис. 

Покликання: 

1. Біла блузка.

2. Джгут та сережки з твінів.

3. Пасок від смугастої сукні.

The fabric was bought more than a few years ago and I saw it only in a skirt from the very beginning. As it is ready, probably its time came at last :-) The fabric reminds me shirt fabric by texture but  very thin, and light, silky by touch. To make the skirt I chose pattern #6903 Burda. It is a kind of godet skirt which I made wider along the bottom by 5 cm on every side.

Тканину купила більше ніж декілька років тому і одразу бачила її лише в спідниці. Оскільки вона готова, то, вірогідно, її час нарешті настав :-) Матеріал за текстурою нагадує мені сорочковий, але дуже тоненький, легкий, шовковистий на  дотик. для пошиття спідниці обрала модель Burda PDF 6903. Це така собі спідниця-годе, яку я зробила ще ширшою на 5 см по низу з кожного боку.

As always in thin skirts or trousers I reinforced edges on both sides by 18-20 cm (white interfacing), and the waist edge by 2-3 cm (black interfacing). 

Before  hemming, the botom edge was evened from the floor like in this dress because, as you see in the photos, it was absolutely necessary. 

Як завжди в тонких спідницях чи штанях, я зміцнила обидва бокові краї на 18-20 см (біла прокладка), і вздовж талії на 2-3 см (чорна прокладка). 

Перед підшиванням, низ вирівняла від підлоги, як у цій сукні тому що, як видно за фото, він цього спарвді потребував.

Transcarpathia Vacation Wardrobe, І

As a person who wears only self-made clothes and enjoys travelling on the chance, I can't help avoiding the topic about a vacation wardrobe. I represented this subject in different ways the previous years, this time I decided to combine short descriptions of my vacation's activities with description of the clothing I was wearing on the corresponding days. This year I didn't sew anything purposely to pack in my suitcase. I just made what I wanted to update my summer wardrobe and then chose the garments which were supposed to be in use during my trip. 

I promise if I am too talkative, I will divide the story in few parts :-)

Гардероб для Закарпатськіх канікул, І

Як людина яка носить лише саморобний одяг і полюбляє за можливості подорожувати, я не можу оминути увагою тему відпускного гардеробу. Я її презентувала на різний манер в попередні роки, а зараз вирішила поєднати короткі описи розваг з описом вбрання, яке одягалося у відповідні дні. Цього року нічого спеціально для пакування у валізу я не шила, лише робила що хотіла, а потім обрала ті речі, які теоретично могли б мені знадобитися під час мандрівки. Обіцяю, якщо буду занадто балакучою, поділити цю історію на декілька частин :-)

1. To get to the destination point at first we went to Kyiv by bus and then by train to Svalyava. I've never travelled by this route by train so couldn't choose through which window to watch. Thanking to Ukrzaliznytsia it was comfortable and thanking to the Carpathian landscapes, it felt as if in a fairytale. In the video you can see a tiny part of those fabulous scenes.

Being on the road I wore brown jeans and a collared shirt.

1.Щоб дістатися до місця призначення ми спочатку їхали автобусом до Києва, потім потягом до Сваляви. Цим маршрутом на потязі я ніколи не подорожувала, тож не могла обрати, в яке вікно дивитися. Укрзалізниця забезпечила комфорт, а Карпатські пейзажі - відчуття казки. У відео можна побачити невеличку частину тих мальовничих краєвидів. 

В дорогу одягнула коричневі джинси та топ з коміром.

To be continued...

Dolman Sleeve White Blouse

My continuous whining about necessity to make a new white blouse, at last transformed in its phisical existence :-) As in theory I've got few projects of the kind on my mind, I mean sewing white blouses, I started with the simplest, and quick to make but showy  pattern. It is combined perfectly with all summer items I wanted it to pair but for colder seasons, I would like to have some more.

Біла блузка з цільнокроєним рукавом 

Моє безперервне скиглення щодо необхідності завести нову білу блузку, нарешті трансформувалося в її фізичне існування :-) Оскільки в теорії маю на думці декілька подібних проєктів, маю на увазі пошиття білих блузок, почала з найпростішої, швидкої в пошитті, але ефектної моделі. Вона чудово комбінується з усіма літніми речами, з якими я б її хотіла поєднати, але для прохолодніших сезонів, сподіваюся, запастися якоюсь ще.

I used pattern #119 from Burda 9/2013. It is an asymmetrical model with rich decoration. I love the idea of the aymmetry but I had to simplify the pattern according to my fabric. The original blouse in the magazine requires stiffer material than mine. My material is dense but soft so it wouldn't the neckline's shape properly so I refused from this feature and just made it symmetrical. That row of bows looks cute but is not my cup of tea at all so I would not add them anyway.

Скористалася викрійкою 119 з Burda 9/2013. Це асиметрична модель з багатим оздобленням. Ідея асиметртії мене приваблює, але мені від неї довелося відмовитися через тканину, яка в мене щільна, проте м'яка, а оригінальна модель в журналі потребує жорсткішого матеріалу, щоб тримав форму асиметричної лінії  горловини. Оздоблення я люблю всяке і різне, але саме подібні бантикі - не моє, тож я б їх все одно не додавала.

Despite pattern's simplicity, it took me almost the whole day to sew it because of processing sleeves' cuts and hems. I wouldn't mind making the sleeves shorter  but this length makes good proportion so I like it as it is.

Незважаючи на простоту моделі, на її пошиття пішов майже цілий день через обробку розрізів та низу рукавів. Я б не проти зробити рукави коротшими, але ця довжина створює гарну пропорцію, тож мені подобається і так як я. 

1. A White blouse, a denim skirt, spiral rope, necklace, earrings. 

2. A White blouse, floral trousers, a spiral rope, necklaces, earrings.

3. A White blouse, tropical print trousers, one-string necklace, green necklaces set, earrings.

1. Біла блузка, джинсова спідниця, джгут, намисто, сережки.

2. Біла блузка, квітчасті штани, джгут, намиста, сережки. 

3. Біла блузка, штани з тропічним візерунком, намисто, набір зелених намист, сережки.

Border Print Fitted Blouse

One more piece of clothing I was wearing during my vacation but this one wasn't made for my trip purposely. I cut it last year, either at the end of August or the beginning of September and, as it almost always happens with my summer projects started out of season, the details were waiting for their right time, which came when I sewed my green linen trousers and it turned out that together with the blouse they create a perfect match.

Приталена бузка з тканини з купоном

Ще один предмет гардеробу, який я носила у відпустці, але цього разу пошитий не спеціально для моєї подорожі. Покроїла я  цю блузку минулого року, чи то в кінці серпня, чи на початку вересня, і, як це майже завжди трапляється з моїми проєктами, започаткованими не в сезон, деталі чекали на свій зірковий час, який настав, коли я пошила зелені лляні штани і виявилося, що разом з блузкою вони утворюють прекрасну пару.

To make the blouse, I chose pattern #6325 Burda PDF and cotton batiste with border print. As you see, the border is arranged along the shoulder seams and sleeve caps. The pattern is supposed to be fitted but I made only one pintuck instead of two on every side to have the blouse half-fitted, which is much more appropriate for hot weather. 

Для пошиття блузки я обрала модель #6325 Burda PDF і бавовняний батист з купонної тканини. Як бачите, купон розташований вздовж плечових швів та окатів рукавів. Модель задумано приталеною, але я замість двох складок-защіпок зробила по одній з кожного боку, щоб зробити її напівприталеною, що набагато краще відповідає спекотній погоді.

The sleeves were shortened.                                                   Рукави  було вкорочено.

I completed the ensemble with Green earrings and wore it to walk around Uzhgorod.

PS. I don't play the piano; I used to play the accordion when I studied in primary school.

Комплект я доповнила зеленими сережками і одягала під час прогулянки  Ужгородом.

PS. Я не граю на піаніно. Я колись грала на акордеоні, коли вчилася в молодшій школі.

Simple Jersey Dress

It is a very simple and quick project born from the question, "What am I going to wear in a hotel between breakfasts,  visiting a swimming pool, excursions, shopping and eating out?" The answer was as simple as the design of this dress. An ideal last-minute-make garment sewn of dense jersey of good quality. My this year vacation experience also proved it is a real must-have for this kind of rest.

Проста трикотажна сукня 

Це дуже простий і швидкий проєкт, народжений з питання "Що я носитиму в готелі між сніданками, відвідуванням басейну, екскурсіями, шопінгом та обідами в місцевих ресторанах?" Відповідь виявилася такою ж простою, як і крій цієї сукні: пошите в останню хвилину вбрання зі щільного трикотажу гарної якості. А досвід моєї цьогорічної відпустки ще і довів його справжню необхідність для відпочинку такого роду.

I don't remember if I had any definite sewing ideas on my mind when purchasing this knit fabric but I surely couldn't pass by its print and colour style :-) I had a piece 1.50-1.70 m x  180 cm, so it was enough to cut dress #117 from Burda 5/2023. 

As always when working with jersey, I reinforced the shoulder seams with interfacing. I also reinforced the allowance to process the side slits but then refused from making them at all.

Не пам'ятаю, чи були у мене якісь ідеї щодо пошиття, коли купувала цей трикотаж, але цілком певна, що не могла пройти повз його візерунок та кольорову гаму :-) Мала відріз 1,50-1,70 х 180 см, і цього виявилося достатньо, щоб покроїти сукню 117 з Burda 5/2023. 

Як завжди, коли працюю з такими тканинами, зміцнила прокладкою припуски плечових швів, так само зміцнила і припуски на бічні розрізи, але потім вирішила їх взагалі не робити. 

I didn't trace the pattern on paper; I put the pattern sheet right on the fabric and traced the details on the material at once. But now I think it would be worth having the paper pattern as it could be used again for sewing either one more dress or a top. 

Я не переносила викрійку на папір, приклала аркуш викрійок одразу на тканину і так на неї і переводила. Але зараз думаю, шо варто було б мати таку викрійку, бо вона може згодитися для пошиття або ще однієї сукні або топу.

Citrus Orchad Dolman Sleeve Blouse

Right now I don't remember exactly what I purchased first either the pattern or the fabric but the fact is that they are а perfect match undoubtedly and I couldn't but buy both of them. I love citrus both as food and as motif for print so wanted to use the blouse pattern that would show the fabric in its best. Designs with dolman sleeves are the right choice to achieve this goal. Besides, having such a loose silhouette the blouse can be being worn in quite warm weather despite its long sleeves.

Блузка з рукавом летюча миша "Цитрусовий рай" 

Зараз я вже не пам'ятаю чи купила я першою тканину чи викрійку, але безумовним фактом є те, що вони ідеальна пара і я не могла їх не купити. Я люблю цитрусові і як їжу і як мотив візерунку, тож хотіла показати тканину якнайкраще. Фасони з рукавами кімоно - саме то, щоб прислужитися цій меті. Крім того, маючи такий вільний силует, блузка, незважаючи на довгі рукави, годиться для доволі теплої погоди.

The blouse pattern #111 from Burda 7/2025. From my experience, the choice of my fabric is not perfect to sew this blouse. If you want your garment to look like in the magazine, the material must be well-structured to keep the shape. My blouse is made of dense but soft viscose so looks different. 

Викрійка блузи 111 з Burda 7/2025. З мого досвіду, мій вибір тканини не найдосконаліший для пошиття цієї блузки. Якщо ви хочете, щоб ваше вбрання виглядало як в журналі, варто обрати гарно структурований матеріал який тримав би форму. Моя блузка пошита зі щільної, але м'якої віскози, тому і виглядає по-іншому.

In the magazine, they suggest to cut the pattern on one-layer fabric. The deatils are simmetrical so I refused from this idea at once and cut it on double-layer fabric but folded along the selvage edge. It also allowed to cut the plackets as single piece with front details. So I simplified the sewing as much as could :-)

В журанлі пропонується кроїти блузку на тканині в один шар. Деталі симетрічні, тому я одразу ж відмовилася від цієї ідеї і покроїла виріб вздовж кормки на складеній вдвоє тканині. Це мені також дозволило покроїти планки цільнокроєними з пілочками. Тож пошиття спростила як могла :-)

I also had to correct a little the fitting. Dolman sleeves alway have draping in under arm area but here I had also this kind of draping on the front details which looks far from being nice. So after trying the blouse on, I deepened the front darts; 1 - the initial dart's line, 2 - a new line. 

Some changes concerns sleeves. I cut them by 3 cm but didn't taper them to the bottom. I made folds but extra fabric gathered so the sleeves got flared by the cuffs.

Також я трохи виправила посадку. Рукави "летюча миша" природно драпіруються під пахвами, але у мене таке ж драпірування вийшло на пілочках, що мені виглядало наче штори в радянських ресторанах. Тож примірявши блузку, я поглибила виточки на пілочках; 1 - початкова лінія виточки, 2 - нова лінія. 

Також є зміни в рукавах. Вкоротила їх на 3 см, але не завужувала їх до низу. Зробила складки, але решту тканини призібрала, тож рукави отримали напуск навколо манжетів.

In the photos, the blouse is paired with green, yellow and greyish trousers.  I enjoy all of the variants, they can be chosen according to the mood and occasion.

На фото блузку скомбіновано з зеленими, жовтими та сіренькими штанами. Мені подобаються всі варіанти, можна обирати за настроєм та нагодою. 

Pineapple T-shirt

 

Telling about such simple and quick-to-sew things, I usually start with the words, "I don't have much to tell about making this garment". It is exactly this kind of clothing and post, but I surely have a couple of words to tell about buying the fabric, thin, dense, and almost not stretching knits. I haven't bought fabrics in physical stores for a pretty long time, probably, for 6 years. Mostly, I have no idea how new fabrics appear in my stash and why there's no place to keep them :-) But one day last summer, my friend asked me to give her a piece of advice on choosing fabrics to sew a top. We headed to the store, where touched, discussed and chose, but in the end she bought nothing, and I purchased this material as I've been a great fan of pineapples for the last 7 years :-)

Футболка "Ананаси" 

Розповідаючи про швидке виготовлення таких простих речей, я, як правило, розпочинаю зі слів на кшталт: "Мені особливо немає чого розповідати про пошиття цього вбрання". Це саме такий випадок і допису, і предмета одягу, проте у мене є що розповісти про купівлю тонкого, щільного трикотажу, який майже не тягнеться. В фізичних крамницях я не купую тканини вже років 6. Я, переважно, взагалі не дуже розумію, звідки у мене в запасах тканини беруться і чому їх немає де складати :-) Але одного дня минулого літа моя подруга звернулася до мене за порадою щодо матеріалу для пошиття топу. Ми попрямували до крамниці, де щупали, обговорювали та обирали, але зрештою, вона не купила нічого, а я придбала відріз на футболку, оскільки останні 7 років є великою прихільницею ананасів :-)

To make a T-shirt, I chose pattern #110 from Burda 5/2025. That issue contains several nice tops. I traced four of them and already made one. So this one is the second. I liked the pattern as it has darts, not tight and has pleasant fitting. I shortened the pattern by 10 cm because, firstly, I had only 80 cm of the fabric and, secondly, I am going to wear the top both up and tucked, so the optimal length for me is 60 cm.

Для пошитт футболки я обрала модель 110 з Burda 5/2025. У випуску є декілька гарних топів. Я перезняла чотири і один з них вже пошила. Тож, це вже другий. Модель має витачки, не обтискає, має приємне помірне прилягання. Викрійку вкоротила на 10 см, тому що, по-перше, у мене тканини було лише 80 см, а, по-друге, збираюся носити футболку і поверх, і заправлену, тож оптимальна довжина для мене 60 см.

In the photos, the T-shirt is paired with linen trousers and a bias skirt. 

На фото футболку поєднано з лляними штанами та косою спідницею.

Linen High Waist Trousers

The post about my new linen trousers was supposed to be funny and careless, as well as the work on the garment. I am not sure what emotion the reader will feel but as for the work, it turned out to be troublesome and unexpectedly long, as instead of half a day, the trousers were being sewn for three, because of either my wrong cutting or the quality of the draft, or maybe I am just not modern enough to know anything about new clothing fitting.

Лляні штани з високою посадкою 

Передбачалося, що допис про мої нові лляні штани буде веселим і безтурботним так само, як і робота над ними. Не впевнена, яку емоцію відчуватиме читач, але щодо роботи, то вона виявилася проблемною і довгою, оскільки замість половини дня я витратила на пошиття цих штанів три через чи то свою неуважність, чи погану якість викрійки, або, можливо, я настільки відстала від сучасності, що не в курсі, як повинні на людині сидіти речі.

The fabric was bought purposely to sew trousers, as this is dense, heavy, stretch linen. This year Burda presented a few nice summer suits with trousers and waistcoats, and I probably like all of them and planned to sew at least one or two (sarcasm). These trousers #115 from Burda 6/2026 have a wonderful design which clicks at once. So I traced a pattern and started sewing quite soon. None of the trouble was on the horizon until I tried the item on before stitching the crotch seam. And, voila,  here we go with an essential correction. How much fabric was cut in the front and back crotch is seen in the photos. I also had to cut about 2.5 cm along the inseam to make the trousers narrower.

Тканину було куплено спеціально для пошиття штанів, оскільки це щільний важкий льон з елестаном. Цього року Burda представила декілька літніх комплектів зі штанами та жилетами, і мені, мабуть що, всі вони сподобалися, тож і планувала пошити один чи два (сарказм). Ці штани 115 з Burda 6/2026 мають чудовий дизайн і клікнули мені одразу. Тож зняла викрійку, та незабаром  вже і до пошиття дійшло. Обрій був безхмарним, поки я не поміряла штани перед зшиванням середніх зрізів. І, вуаля, ось ми і тут із суттєвими змінами. Скільки зайвої тканини я обрізала по передньому та задньому середніх зрізах видно на фото. Крім того, вздовж шагового шву довелося також зрізати 2,5 см, щоб ці штани завузити.

As soon as I calmed down, corrected mistakes and finished sewing, I saw the outcome was rather good. The pattern and the fabric match perfectly, and the trousers fit me well enough. 

In the photos, they are paired with a white blouse (I need a new one urgently! I've got about 5-6 pieces of white fabric to make it, although my mom says they are 18 but it's a pure exaggeration :-)), an orange shirt and a Citrus Orchard Dolman Blouse from the next post. 

Щойно я заспокоїлася, виправила помилку і закінчила пошиття, побачила, що результат, зрештою, непоганий. Модель і тканина утворюють чудову пару, і штани на мені сидять доволі пристойно. 

На фото вони скомбіновані з білою блузкою (мені конче необхідна нова, у мене 5-6 білих відрізів на її пошиття, хоча мама каже, що 18, але вона перебільшує:-)), оранжевою сорочкою та блузкою "Цитрусовий Рай" з наступного допису.